Націоналізація Сенс Банку (раніше – Альфа-Банк), розпочата в четвер Національним банком України, збільшить частку державних банків у загальних активах банківської системи країни на 3,3 відсоткових пункти (в.п.) – до приблизно 56%, повідомив глава НБУ Андрій Пишний.
“Це не критичний показник”, – сказав він на брифінгу в четвер.
На думку Пишного, націоналізація Сенс Банку не стане проблемою у взаєминах із Міжнародним валютним фондом, який виступає проти збільшення частки держбанків на ринку, оскільки на такий крок Нацбанк пішов із метою забезпечення фінансової стабільності.
Голова Нацбанку також заявив, що питання про можливий майбутній продаж Сенс Банку слід ставити майбутньому його власнику – державі в особі Міністерства фінансів.
“Звичайно, вони повинні будуть визначитися з подальшою його стратегією, враховуючи, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо зменшення частки держави в банківській системі. Ми вважаємо, що це питання буде актуальним, як, власне, по відношенню до будь-якого іншого державного банку”, – зазначив Пишний.
Минулого тижня заступник міністра економіки Сергій Соболєв заявив про необхідність створити механізм, який дає змогу швидко повертати націоналізовані банки в приватний ринок частками або в цілому.
Наразі чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром загальних активів. Сукупна їхня частка на ринку за цим показником становила на початок червня 52,5%, а в абсолютному вираженні – 1,501 трлн грн.
Сенс Банк за розміром загальних активів на початок червня – 96,64 млрд грн, або 3,4% від загального обсягу – посідав 11 місце на ринку серед 65 банків, що діяли.
Рада Безпеки ООН збереться в п’ятницю, 21 липня, для обговорення гуманітарних наслідків переривання РФ Чорноморської зернової ініціативи, повідомляє представництво Великої Британії, яка головує в Радбезі ООН.
“Рада Безпеки ООН збереться завтра о 10:00 на брифінг щодо України. Рада обговорить гуманітарні наслідки переривання РФ Чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні у Twitter.
У четвер, 20 липня, до Міністерства закордонних справ України було викликано посла Киргизької Республіки в Україні Ідріса Кадиркулова з метою отримання пояснень щодо інформації про використання юрисдикції Киргизстану для обходу санкцій проти держави-агресора Росії.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, йшлося, зокрема, про постачання продукції подвійного призначення та високотехнологічних компонентів і виробів, які можуть використовуватися для виготовлення зброї.
“Увагу дипломата було звернуто на те, що Киргизька Республіка як член світової спільноти має відповідально ставитися до дотримання міжнародної санкційної політики проти Росії. Окремо було наголошено, що реекспорт з території Киргизстану до РФ товарів, що можуть використовуватися для оснащення військової техніки, розцінюватиметься українською стороною як недружні дії, спрямовані на підтримку загарбницької війни Росії проти України”, – підкреслюють у міністерстві.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в четвер, 20 липня, обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще двом підозрюваним у справі щодо протиправної діяльності посадових осіб державного АБ “Укргазбанк”, яка завдала збитків на суму понад 206 млн гривень, а саме колишньому заступнику генерального прокурора України та його дружині.
“Після затримання осіб та доставлення до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання застосування цього запобіжного заходу”, – повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура в телеграм-каналі.
За версією слідства, протягом 2014 – 2019 років керівництво “Укргазбанку” забезпечило укладення 52 фіктивних договорів з “агентами”, які нібито залучали до банку великих клієнтів, і безпідставно перерахували понад 206 млн грн за їхні “послуги”.
На поточний момент у зазначеному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 5 основним фігурантам цього злочину, серед яких колишній голова Нацбанку, який на момент злочину обіймав посаду голови правління “Укргазбанку”, колишні та діючі посадовці банківських установ.
На сьогодні загальна кількість учасників схеми становить 15 осіб, серед яких і екс-голова правління “Укргазбанку”.
У четвер, 20 липня, набув чинності новий пакет антиросійських санкцій, спрямований проти юридичних і фізичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, а також проти діячів культури, які виступили з підтримкою російської агресії проти України, повідомляє прес-служба уряду Канади.
“Канада запроваджує санкції проти 21 організації, пов’язаної з російським військово-промисловим комплексом, включно з фінансовими та телекомунікаційними компаніями”, – зазначено в повідомленні.
До списку було занесено такі компанії, як МТС, “Мегафон”, Tele2, “Тінькофф-банк”, Yandex Pay, “Білайн”, платіжну систему “Мир” та інші.
Крім того, було запроваджено санкції проти 20 фізичних осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом, включно з важливими військовими діячами, які вели активну діяльність в Африці та Україні, особами, пов’язаними з російським ядерним сектором.
Окремо було оприлюднено санкційний список, що включає 19 фізичних осіб, які використовують своє мистецтво (музику, акторську майстерність, кіно) для пропаганди російського вторгнення в Україну, а також осіб зі сфери культури та освіти Росії, включно з директорами музеїв, які причетні до пошкодження або повного знищення культурних цінностей на території України.
До їхнього числа увійшли Іван Охлобистін, Микита Михалков, Філіп Кіркоров, Йосип Пригожин та інші.
Крім того, Канада ввела санкції проти чотирьох організацій, причетних до зусиль Кремля з “русифікації” української культури. До цього числа увійшли Міністерство культури Російської Федерації, Міністерство науки і вищої освіти Російської Федерації, ТОВ “Бесогон” і ТОВ “Реадовка.ру”.
У низці європейських країн аномально спекотна погода почала поступово спадати, але їй на зміну в деяких регіонах прийшли штормові бурі, повідомляє агентство ЕФЕ.
Так, на північний схід Італії після зафіксованих раніше цього тижня температурних рекордів обрушився сильним шторм із градом, розмір якого можна було порівняти з тенісний м’яч. Негода зачепила область Венето, де постраждали понад 100 осіб. Град пошкодив також виноградники, на яких вирощують сорт винограду, що використовується для просекко.
Зі штормовою погодою також зіткнулися жителі Хорватії та Словенії. Понад 10 осіб дістали поранення.
Тим часом у Греції спека не вщухає. На тлі 40-градусної температури повітря пожежники борються з природними пожежами поблизу Афін. В операції задіяні літаки і вертольоти, зокрема з інших європейських країн. Температура повітря до кінця тижня, як очікується, перевищить 45 градусів за Цельсієм. У міністерстві культури країни ухвалили рішення закрити всі археологічні пам’ятки для відвідування, зокрема Афінський Акрополь, до 23 липня.
“Важкі часи явно ще не закінчилися. Ми переживаємо новий етап спеки і можливе посилення вітру, тому потрібно зберігати надзвичайну пильність і готовність у найближчі кілька днів”, – сказав прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс.
На острові Родос у четвер оголосили режим НС, у низці гірських районів проводять евакуацію місцевих жителів.
Спека продовжує посилюватися на іншому материку. У США фіксують надзвичайно високу температуру повітря для цієї пори року. Підвищений рівень небезпеки оголошено в багатьох штатах, загалом таке попередження торкнулося третини населення країни. У Лас-Вегасі найближчими днями очікують рекордний показник у 47 градусів за Цельсієм.
