Україна у січні-вересні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 62,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 401,147 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 65,4% – до $548,121 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (79,62% поставок у грошовому вираженні), Італії (9,64%) і Туреччини (3,13%).
За дев’ять місяців поточного року країна імпортувала 38 тис. тонн на $76 тис. з Німеччини (51,32%) та Бразилії (48,68%), тоді як у січні-вересні-2024 було завезено 25 тонн чавуну на $60 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-ве мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Гірничорудні підприємства України в січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24 млн 145,038 тис. тонн з 25 млн 250,417 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 16,7% – до $1 млрд 812,831 млн з $2 млрд 175,032 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,83% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (16,9%) та Польщі (16,58%).
Крім того, Україна за січень-вересень 2025 року імпортувала ЗРС на $80 тис обсягом 107 тонн з Нідерландів (55%), Італії (28,75%) та Норвегії (16,25%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 813 тонни на $248 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
За офіційною інформацією Національного банку України, фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» пройшла перевірку НБУ та продовжує надавати фінансові послуги згідно з чинним законодавством.
Принагідно зазначимо, що ми не отримували від Регулятора жодних офіційних рішень, але підтверджуємо свою готовність до співпраці як відкрита і транспарентна компанія. Усі зауваження будуть враховані у стислі терміни, що дозволить ще підвищити поточні стандарти якості та швидкості обслуговування.
Підкреслимо також, що операційна діяльність ведеться у звичайному режимі, і клієнти «ЛІБЕРТІ ФІНАНС», відповідно, мають безперешкодний доступ до наших безпечних і надійних фінансових послуг.
Довідково. ФК «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» є одним із найбільших операторів українського ринку валютообмінних операцій, а також належить до числа найбільших платників податків свого сегмента.
https://libertyfinance.com.ua/news/
Знайоме відчуття? Ви маєте солідний словниковий запас, розбираєтесь у часах дієслів, але коли починаєте говорити, щось іде не так. Вас перепитують, плутають слова, а ви відчуваєте, що звучите “не по-англійськи”, попри всі зусилля. Це одна з найпоширеніших проблем для дорослих, які вивчають англійську, і ви в цьому не самотні.
Гарна новина: справа не у відсутності таланту до мов. Справа у фізичній звичці. Ваш мовленнєвий апарат роками тренувався вимовляти звуки рідної мови, і тепер йому потрібне невелике “перепрограмування”.
І для цього не обов’язкові години нудних вправ. Усього 15 хвилин на день — це ваша інвестиція у впевненість, чіткість та природність вашої англійської. Ця стаття — ваш персональний фітнес-план для м’язів обличчя, який допоможе вам не просто говорити, а звучати так, щоб вас слухали та розуміли з першого разу.
Якщо ви колись намагалися вимовити “three”, а вийшло “sree” або “tree”, знайте — це не ваша провина. Це наукове явище, яке називається фосилізацією. Ваш мозок та м’язи настільки звикли до звуків української мови, що автоматично намагаються “спростити” незвичні англійські звуки, замінюючи їх знайомими аналогами.
Щоб зламати цей код, потрібно зрозуміти три головні відмінності між звучанням наших мов:
Наш 4-тижневий план побудований саме на цих трьох китах, щоб ви крок за кроком освоїли нову “механіку” мовлення.
Готові до трансформації? Кожен день — це мікротренування з трьох частин: 5 хвилин розминки, 7 хвилин основного завдання та 3 хвилини практики й закріплення.
Ваша місія: Підготувати артикуляційний апарат до нових, незвичних рухів.
Що робимо: Починаємо з розминки для губ, язика та щелепи. В основний час фокусуємось на звуках, які схожі, але не ідентичні. Наприклад, англійські [p], [t], [k] вимовляються з придихом (аспірацією), наче ви задуваєте свічку. Тренуйтеся, промовляючи: pen, ten, key. На закріплення — запишіть себе на диктофон, читаючи простий текст. Це ваша “точка А”.
Ваша місія: Опанувати звуки, яких немає в українській мові, та навчитися розрізняти схожі голосні.
Що робимо: Цей тиждень присвячений “суперзіркам” англійської фонетики.
● Звуки /θ/ та /ð/: поставте кінчик язика між зубами та м’яко продуйте повітря. Для /θ/ (think, bath) — лише повітря, для /ð/ (this, mother) — додайте голос.
● Звук /w/: округліть губи, наче для поцілунку, і швидко розкрийте їх. Це не український [в]! Практикуйте: we, what, wine.
● Мінімальні пари: Ваша секретна зброя. Повторюйте пари слів, що відрізняються одним звуком, щоб натренувати і язик, і слух: ship/sheep, sit/seat, bad/bed, cat/cut.
Фокус тижня: Перестати говорити монотонно і почати звучати як носій мови.
Що робимо: Фокусуємось на музиці мови.
● Стрес-ритм: Візьміть речення і виділіть голосом лише важливі (змістові) слова: “I went to the store to buy some milk“. Службові слова (I, to the, to, some) вимовляйте швидко і невиразно.
● Інтонація: Практикуйте висхідний тон для питань “так/ні” (“Are you ready?➚”) та спадний для інформаційних питань і тверджень (“It’s a beautiful day➘”).
● Техніка “Shadowing” (“Тінь”): Це ваш головний інструмент. Увімкніть 30-секундний аудіозапис (подкаст, новини) і повторюйте за диктором синхронно, намагаючись імітувати його ритм, паузи та мелодику. Не намагайтеся вимовити ідеально, просто “танцюйте” в ритмі з його голосом.
Ваша місія: Автоматизувати нові навички, щоб вони стали вашою другою натурою.
Що робимо: Головна вправа цього тижня — “Shadowing”. Поступово збільшуйте тривалість уривків до 1-2 хвилин, використовуйте діалоги з фільмів та серіалів. Додайте читання вголос, але тепер свідомо застосовуйте правила ритму та інтонації. В кінці тижня зробіть фінальний запис того ж тексту, що й на першому тижні. Порівняйте. Ви будете вражені різницею!
Чотири тижні — потужний старт, але шлях до майстерності — це марафон. Ось що допоможе вам не зупинятися.
Запис голосу — це ваш найчесніший фідбек. Слухаючи себе, аналізуйте:
● Чи вдався мені звук /θ/ у слові “think”?
● Чи правильний ритм у реченні? Чи не наголосив я на артиклі “the”?
● Чи була висхідна інтонація в питанні?
Сучасні AI-інструменти, як-от Pronounce AI, можуть аналізувати вашу вимову в реальному часі та давати миттєві поради.
Використовуйте свій смартфон як тренажер:
● Додатки для вимови: ELSA Speak — це кишеньковий логопед, який оцінює вашу вимову і дає конкретні вправи.
● Загальні мовні додатки: Babbel, Memrise мають функції аудіювання та розпізнавання мови, які допоможуть закріпити правильне звучання слів.
● Онлайн-словники: перевіряйте вимову нових слів у словниках типу Longman або WooordHunt, де є аудіоверсії як британської, так і американської вимови.
Пам’ятайте: ваша мета — не ідеальна вимова, а зрозуміле та впевнене мовлення. Невеликий акцент — це частина вашої ідентичності. Але коли ви контролюєте звуки, ритм та інтонацію, ви контролюєте враження, яке справляєте.
Якщо відчуваєте що хочете підтримки, Вам завжди допоможуть в “Business Language”.
Послідовність важливіша за інтенсивність. Ці 15 хвилин на день — це не нудне завдання, а захоплива гра, в якій ви відкриваєте нові можливості свого голосу. Почніть сьогодні, і вже за місяць ви почуєте різницю. А головне — її почують інші.
Голова Асоціації малих міст України Павло Козирєв презентував національну платформу швидкої комунікації між громадами, бізнесом, органами влади та міжнародними партнерами — “Супермаркет рішень для громад”.
“Це унікальний приклад публічно-приватного партнерства в комунікаційній сфері. Ми створили простір, який поєднує муніципалітети, бізнес, донорів і експертів, забезпечуючи системну співпрацю та якісний зворотний зв’язок”, — наголосив Козирєв на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
За його словами, платформа “Супермаркет рішень” почала роботу 18 січня 2022 року, а після повномасштабного вторгнення РФ трансформувалася в інструмент гуманітарної взаємодії громад з іноземними партнерами.
“Перші місяці війни платформа стала каналом зв’язку між українськими громадами та містами інших країн. Саме через неї організовувалися поставки одягу, ліків, техніки, генераторів. Зараз “Супермаркет рішень” — це цифрова екосистема, в якій зареєстровано понад 17,5 тис. користувачів, що працюють у 27 тематичних секціях. Серед найбільш відвідуваних напрямів — енергетична стійкість, грантова підтримка та використання штучного інтелекту в муніципальному управлінні”, — зазначив він
Голова АММУ зазначив, що платформа є корисним інструментом для широкого кола користувачів.
“Для бізнесу платформа — це точка входу на муніципальний ринок. Для органів влади та донорів — ефективний зворотний зв’язок із громадами. А для муніципалітетів — простір пошуку партнерів, ресурсів і сучасних рішень для розвитку”, — пояснив він.
Козирєв зазначив, що структура “Супермаркету рішень” передбачає два типи учасників — спікерів (постачальників рішень) та резидентів (споживачів, тобто представників громад).
“Кожен користувач має персональний кабінет. У нас є також “склад”, де спікери можуть залишати свої презентації, методички, аналітичні матеріали — усе, що може бути корисним громадам. І все це доступне 24/7”, — додав він.
Окремо голова Асоціації розповів про спеціальні секції платформи, зокрема “Лігу громад” — навчальний напрям для підвищення кваліфікації працівників муніципалітетів, «Кабінет мера», де очільники громад спілкуються у форматі клубу, та секцію «Самовідновлення», присвячену психологічній підтримці працівників місцевого самоврядування.
“Ми розуміємо, що робота в мерії — це другий фронт. Наше завдання — допомогти людям не вигоріти. Лише за дев’ять місяців 2025 року відбувся 551 онлайн-захід, на яких було присутньо в середньому 46 громад. А кількість нових користувачів перевищила 3,3 тис. Станом на зараз загальна кількість користувачів (працівників муніципалітетів) платформи – 17 510”, — наголосив Козирєв.
За його словами платформа відкрита для всіх, хто хоче долучитися до розвитку громад — бізнесу, експертів, донорів, громадських організацій та муніципалітетів.
Асоціація малих міст України діє з 1997 року як всеукраїнське громадське об’єднання, що підтримує розвиток місцевого самоврядування та впровадження інноваційних рішень у громадах.
Платформа “Супермаркет рішень для громад” працює за моделлю державно-приватного партнерства: користування для громад безкоштовне, а фінансування здійснюється за рахунок бізнесу, який отримує можливість презентувати свої продукти муніципалітетам.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
