Програма інвесторської резидентської візи Нової Зеландії Active Investor Plus після зміни правил показала зростання інтересу з боку іноземного капіталу: станом на 19 січня 2026 року Immigration New Zealand отримала 532 заявки, які охоплюють 1 709 заявників (з урахуванням членів сімей) і представляють 33 національності.
Згідно з даними INZ, мінімальний «потенціал» інвестицій за поданими заявками оцінюється в 3,16 млрд новозеландських доларів, при цьому 392 заявки вже отримали approval in principle (попереднє схвалення), а 159 заявок завершені видачею резидентських віз. Обсяг вже «закоммічених» інвестицій за виданими резидентськими візами становить 926,2 млн новозеландських доларів, причому більшість коштів направлялася в схвалені Invest New Zealand керовані фонди та облігації.
Найбільш активні заявники – громадяни США (201 заявка), далі йдуть Китай (86), Гонконг (69), Німеччина (37), Сінгапур і Тайвань (по 26). У статистиці також фігурують, зокрема, Велика Британія, Японія, Південна Корея, В’єтнам, Швейцарія, Нідерланди, а також Росія (3 заявки) і Україна (1 заявка).
Реформовані правила діють з 1 квітня 2025 року і передбачають дві категорії інвестування: Growth (мінімум NZD 5 млн на 3 роки, більш «активні» і ризиковані інструменти, включаючи керовані фонди і прямі інвестиції в бізнес) і Balanced (NZD 10 млн на 5 років, змішаний портфель з можливістю більш низькоризикових інструментів). У пакеті змін також зазначено зниження порогу інвестицій порівняно з попередніми налаштуваннями, скасування вимоги щодо англійської мови та пом’якшення деяких імміграційних умов для інвесторів, які обирають більш активні інвестиції.
Індійські нафтопереробні компанії почали уникати нових закупівель російської нафти для поставок у березні-квітні на тлі переговорів Нью-Делі і Вашингтона про торговельну угоду, яку сторони розраховують оформити до березня, повідомляє Reuters з посиланням на трейдерів і джерела в галузі.
За даними агентства, Indian Oil, Bharat Petroleum і Reliance Industries не приймають пропозиції на російську нафту з відвантаженням в березні і квітні, хоча у частини НПЗ залишаються раніше узгоджені поставки на березень. Reuters зазначає, що більшість інших переробників також зупинили нові закупівлі з РФ.
При цьому, як підкреслював Reuters раніше, індійські НПЗ офіційних вказівок припинити імпорт російської нафти не отримували і в разі зміни політики вимагали б перехідний період, щоб завершити угоди, які вже знаходяться в процесі.
Контекстом є рух США та Індії до проміжної рамки торговельної угоди та очікування фіналізації в березні. На цьому тлі, за повідомленнями Reuters, США знизили тарифний тиск на Індію, а американська сторона публічно пов’язувала це із зобов’язанням Нью-Делі скоротити закупівлі російської нафти.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія публічно повернулася до ідеї купівлі міноритарної частки в угорському проекті АЕС Пакш II на тлі офіційного старту основної стадії будівництва станції на початку лютого 2026 року, повідомляють галузеві джерела.
У Угорщині 5 лютого відбулася церемонія «першого бетону» – заливки бетону в фундаментну плиту будівлі реактора. За стандартами МАГАТЕ це вважається офіційною датою початку будівництва і переводить об’єкт у статус «атомна станція в будівництві».
Белград зацікавлений у придбанні 5-10% у проекті Пакш II. Передбачається, що така частка дала б Сербії право на фіксовану частину вироблення електроенергії і могла б стати довгостроковим джерелом «базової» низьковуглецевої генерації для внутрішнього попиту.
Пакш II передбачає будівництво двох нових енергоблоків з реакторами ВВЕР-1200 (приблизно по 1200 МВт кожен), проект реалізується за участю російської держкорпорації «Росатом» в рамках міжурядової угоди 2014 року і фінансується в тому числі за рахунок російського державного кредиту. Мета – введення нових блоків на початку 2030-х років.
Сербська зацікавленість в участі в проекті звучить не вперше: в листопаді 2024 року президент Сербії Олександр Вучич заявляв, що просив Будапешт розглянути продаж Сербії до 10% в проекті і підкреслював готовність оплатити частку за ринковою ціною, при цьому угорська сторона тоді обіцяла вивчити питання.
