Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство зупиненого Рубіжанського картонно-тарного комбінату, що зупинив роботу в Луганській області, в січні-липні збільшив випуск гофротари на 21,9% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 94,9 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статистичними даними асоціації «Укрпапір», у такий спосіб комбінат стабільно зберігає друге місце з випуску гофротари після Київського картонно-паперового комбінату (128,8 млн кв. м).
Як повідомлялося, за підсумками півріччя комбінат наростив випуск гофротари на 22,3% до аналогічного періоду 2023 року.
За даними асоціації, в липні ТУК збільшив виробництво гофротари на 20% до липня минулого року і до червня поточного – до 14,9 млн кв. м.
У грошовому виразі обсяг виробництва ТУК за січень-липень зріс на 9,8% – до 1 млрд 545 млн грн.
Основні підприємства галузі, які надали дані асоціації «Укрпапір», за цей період наростили випуск картонних ящиків на 18,5%, майже до 335 млн кв. м.
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували серед виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа АТ «Рубіжанський КТК» перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості. Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг «МХП», група Lactalis.
Комбінат у 2023 році збільшив обсяг товарної продукції на 13,7% до 2022 року, до 2 млрд 480 млн грн, при цьому виробництво гофротари зросло на 18% до 145,8 млн кв. м.
Залізничні контейнерні перевезення в Україні за сім місяців 2024 року становили 160,268 тис. у двадцятифутовому еквіваленті (ДФЕ), що на 58% більше за аналогічний період минулого року, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» (УЗ) Валерій Ткачов.
«Тобто за сім місяців є рекордний обсяг перевезення. Він навіть перевершив довоєнні показники», – сказав він на засіданні експортного офісу в середу.
Крім того, «Центр транспортного сервісу “Ліски” найближчим часом має намір почати підписувати довгострокові договори з вантажовласниками за використання фітингових платформ на конкретний термін і з фіксованою вартістю, що залежатиме від обсягів перевезення, повідомили в АТ “Укрзалізниця”.
Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв обговорив із послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч збереження культурної спадщини в умовах триваючої російської агресії, повідомила пресслужба міністерства культури та інформаційної політики.
«Обговорення фокусувалося на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, що потерпає від російської агресії, повернення культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО», – йдеться в повідомленні.
Карандєєв розповів про виклики, що стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію Росії потребуватимуть її й надалі.
«Ми б хотіли, щоб наші громадяни зберігали зв’язок зі своєю країною і не втрачали українську ідентичність. Для цього важливо створити сприятливі умови», – сказав Карандєєв.
Також очільник Мінкультури акцентував увагу на потребі України у створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей і підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурне співробітництво: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов для вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів хорватською мовою.
Крім того, сторони обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема, греків Приазов’я.
Своєю чергою, посол Хорватії запропонувала провести онлайн зустріч із відповідальними особами в Міністерстві культури та медіа Республіки Хорватія щодо питання збереження культурної спадщини, а також підтвердила підтримку України.
«Хорватія була з Україною з перших днів війни, насамперед через власний досвід війни, яку вона пережила. Наш досвід допомагає Україні швидше опановувати процеси, які на неї чекають, а також не допустити помилок, які країна може зробити через недосвідченість», – зазначила посол.
Данська компанія Grundfos Holding A/S надала 120 комплектів насосного обладнання для комунальних підприємств «Вода Донбасу» і «Донецьктеплокомуненерго», що дасть змогу поліпшити роботу критичної інфраструктури систем життєзабезпечення, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
«Обласні комунальні підприємства «Вода Донбасу» і «Донецьктеплокомуненерго» проведуть модернізацію і технічне переоснащення важливих об’єктів завдяки підтримці компанії Grundfos Holding A/S з Данії, яка надала 120 комплектів насосного обладнання», – йдеться в його телеграм-каналі.
За словами глави ОВА, отримані насоси дадуть змогу поліпшити критичну інфраструктуру систем життєзабезпечення, що особливо важливо для надання комунальних послуг у сучасних умовах, а також під час підготовки до нового опалювального сезону.
Філашкін висловив подяку міжнародним партнерам за постійну підтримку.
Заплановані перевірки державної податкової служби у 2024 році за регіонами
Джерело: Open4Business.com.ua
В Україні спостерігається значне зниження відпускних цін на цукор, які становлять 26,5-27,5 грн/кг, що спричинено не стільки зростанням запасів цукру в країні, скільки складнощами з експортом, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«У серпні Україна експортувала лише 3-4 тис. тонн цукру, що є критично малим показником порівняно зі 100 тис. тонн, експортованими два місяці тому. Український ринок цукру стикається з труднощами, оскільки тепер ми повністю орієнтовані на внутрішній споживчий попит», – зазначили аналітики.
Експерти очікують подальшого збільшення запасів цукру в Україні, оскільки внутрішнє виробництво зросте. На тлі закритого експорту до Європи українським виробникам потрібно шукати нові ринки збуту, радять вони.
«У новому сезоні Європа також збільшить виробництво цукру, що ускладнить реалізацію української продукції на міжнародному рівні. Об’єктивно, до січня 2025 року Україні доведеться або платити високі експортні мита, або чекати на обнулення квот», – констатували в “Пуску” і додали, що в новому сезоні ціни будуть низькими.
