Чистий прибуток Національного банку України у другому кварталі цього року становив 17,59 млрд грн, що на 22,2% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, ідеться у звіті НБУ на його сайті.
Згідно з ним, чистий процентний дохід скоротився майже вдвічі – до 10,53 млрд грн із 20,70 млрд грн, однак 7,69 млрд грн прибутку від операції з фінансовими інструментами за справедливою вартістю проти 4,26 млрд грн збитку в другому кварталі минулого року забезпечили поліпшення фінрезультату загалом.
За підсумками першого півріччя чистий прибуток Нацбанку становив 43,28 млрд грн, що на 37,9% менше порівняно з першим півріччям минулого року, коли такий результат багато в чому був зумовлений 48,82 млрд грн прибутку від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями в іноземній валюті та золоті проти 7,74 млрд грн у першому півріччі цього року.
Як вказує НБУ, його консолідовані активи за січень-червень цього року збільшилися на 17,1% – до 2,293 трлн грн. “Зміна обсягу активів – це результат, перш за все, зростання на 37% обсягу міжнародних резервів – до $39,0 млрд на кінець першого півріччя 2023 року з $28,5 млрд на кінець 2022 року”, – пояснив центробанк.
Він уточнив, обсяг цінних паперів нерезидентів у його портфелі за перше півріччя 2023 року зріс на 23% – до 858,5 млрд грн, а обсяг коштів і депозитів в іноземній валюті та банківських металах – майже вдвічі, до 464,4 млрд грн.
При цьому левова частка – майже 98% – цінних паперів нерезидентів номінована в доларах США, зокрема 92,8% припадає на емітентів США, тоді як на початок року ці показники дорівнювали відповідно 95,3% і 84,0%.
За звітний період Нацбанк, зокрема, позбувся цінних паперів, номінованих у євро, обсяг яких на початок року становив 1,5% від портфеля.
Водночас, вказує НБУ, обсяг його кредитного портфеля зменшився в 4,7 раза – до 8,6 млрд грн – завдяки погашенню банками довгострокової заборгованості за працюючими кредитами.
Зобов’язання Національного банку станом на кінець першого півріччя 2023 року становили 1,921 трлн грн (83,8% від активів), збільшившись за півріччя на 17,8%.
Зокрема, кошти банків зросли у 2,3 раза – до 203,8 млрд грн, кошти державних та інших установ – майже вшестеро, до 311 млрд грн, тоді як зобов’язання за кредитами, отриманими від МВФ, знизилися на 21,5%, а в серпні НБУ погасив ще SDR98,5 млн.
У результаті власний капітал Національного банку в першому півріччі 2023 року зріс на 13% – до 371 млрд грн – за рахунок накопичення прибутку поточного року.
НБУ вказав, що його витрати, пов’язані з виготовленням банкнот, монет та іншої продукції, адміністративні витрати, витрати на утримання персоналу в першому півріччі 2023 року залишилися на тому самому рівні, що й у відповідному періоді 2022 року, і становили 3 млрд грн.
Зокрема, зарплата персоналу скоротилася в першому півріччі цього року на 7,7% до першого півріччя минулого – до 1,227 млрд грн, зокрема в другому кварталі – на 8,9%, до 612 млн грн.
Водночас виплати керівництву збільшилися на 11,1% – до 36,01 млн грн, зокрема членам Ради НБУ – на 10,5%, до 13,54 млн грн.
Незважаючи на скорочення на 20% виробничих площ, на яких вирощують сільгоспкультури, через окупацію низки областей, сприятливі погодні умови дадуть змогу аграріям зібрати й експортувати пшениці у 2023/24 маркетинговому році (МР) не менше, ніж у минулому сезоні, повідомив в ефірі марафону “Єдині новини” міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
“Перехідні залишки врожаю сільгоспкультур у 2023 році приблизно вп’ятеро менші, ніж у сезоні-2022, коли станом на середину літа в країні перебувало 27 млн тонн агропродукції. У середньому сільське господарство з моменту, коли нормально запрацював зерновий коридор, приносило (до держбюджету) приблизно USD2 млрд щомісяця”, – сказав він.
Оцінюючи перспективи врожаю-2023, міністр зазначив, що поточного сезону під сільгоспкультури відведено на 20% менше виробничих площ, ніж довоєнного 2021 року, завдяки площам на Донбасі, Запоріжжі та на півдні країни, які зараз перебувають під окупацією. Він також уточнив, що під час осінньої посівної кампанії 2022 року було посіяно озимих культур на 25% менше, ніж 2021 року.
“Завдяки погоді ми отримали на цих площах істотно більший урожай. Була не різка зима, не було різких перепадів температури, було достатньо вологості, що і стало причиною збільшення врожаю. Аграріям було складно – вони економили на насінні, гербіцидах, добривах. Але один фактор компенсував інший”, – пояснив Сольський.
Говорячи про врожай ярих культур у поточному сезоні, міністр наголосив, що сукупність природно-кліматичних чинників, зокрема вологе літо та середні температури, позначилися на якості зерна, яка буде гіршою, ніж минулого сезону.
“У нас менше продовольчої пшениці, більше фуражної. Але це стандартна ситуація для України, коли сезон залежить насамперед від погодних умов”, – розповів глава аграрного відомства.
За його інформацією, у тоннажі пшениці для експорту в України у 2023/24 МР буде не менше, ніж минулого сезону.
Оцінюючи готовність аграрного бізнесу до осінньо-зимового періоду, Сольський нагадав, що з початку війни в Україні діє багато донорських програм, частина яких діяла через Мінагрополітики. Тому забезпеченість, зокрема генераторами, у рази вища, ніж на початку зими минулого року.
Головним викликом для бізнесу в осінньо-зимовому періоді, на думку міністра, стане газ. Позитивним фактором була його невисока вартість протягом 2022/23 МР, яка була в кілька разів нижчою, ніж до війни. Однак в останні кілька тижнів ціна підвищилася, що позначиться на роботі елеваторів, пояснив Сольський. Однак і цей фактор, на його думку, залежатиме від погоди та майстерності підприємців.
“Коли ми говоримо про зернові, то потреба в газі (для агросектору) залежатиме від умов, за яких прибиратиметься кукурудза. Буде волога осінь чи ні”, – зазначив міністр і додав, що нині багато аграріїв активно авансують і викуповують газ.
Він констатував, що дотацій на газ для бізнесу немає, оскільки в пріоритеті забезпечення ним населення. Однак ситуація стане зрозумілішою наприкінці жовтня – на початку листопада, і аграрний ринок до неї готується.
Ціни на нафту еталонних марок слабо змінюються вранці в четвер після зниження за підсумками попередніх трьох сесій.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:09 кв становить $83,2 за барель, що на 1 цент (0,01%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подешевшали на $0,82 (1%) – до $83,21 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на 5 центів (0,06%) і становили $78,84 за барель. За підсумками минулої сесії вони опустилися на $0,75 (0,9%) – до $78,89 за барель.
Напередодні Brent завершила торги на мінімумі з 2 серпня, WTI – з 26 липня.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 6,13 млн барелів, йдеться в щотижневій доповіді міністерства енергетики країни. Експерти, опитані Bloomberg, очікували зниження запасів нафти на 3 млн барелів.
Тим часом товарні запаси бензину зросли на 1,47 млн барелів, дистилятів – збільшилися на 945 тис. барелів. Аналітики прогнозували зменшення резервів бензину на 481 тис. барелів і підвищення – дистилятів на 698 тис. барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на NYMEX, впали на 3,13 млн барелів після зниження на 837 тис. барелів тижнем раніше.
“Дані вказали на різке падіння запасів нафти загалом і також на терміналі в Кушингу”, – сказав керуючий партнер Tyche Capital Advisors Тарік Захір в інтерв’ю MarketWatch. За його словами, зниження котирувань, що спостерігається останніми днями, може змінитися зростанням на тлі скорочення видобутку в Саудівській Аравії і штормової активності в Мексиканській затоці.
Виробничі підприємства Групи компаній Прометей почали збір соняшника на Миколаївщині.
Кампанія почалась приблизно в ті ж строки, що й в минулому році. Отримана на першому етапі врожайність говорить про середні для області показники.
Як пояснює технолог-агроном Ілля Троїцький, «в Баштанському районі, де зосереджена левова частка посівів соняшника, все літо тримаються високі температури. Спекотна погода впливає на вегетацію культури, часто вона «згоряє», не досягнувши потенційної продуктивності».
В цьому сезоні в Прометеї планується зібрати соняшник з 7 900 га.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції”.
Відповідний законопроєкт №5839 підтримали 276 народних депутатів на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.
Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає правові та організаційні засади державного регулювання генетично інженерної діяльності, забезпечення екологічної, генетичної, продовольчої та біологічної безпеки держави та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції.
У ньому дано визначення термінам “генетично модифікований організм”, “генетично модифікована продукція”, “ГМ-продукція як харчовий продукт”, запроваджується державна реєстрація ГМО тощо.
Перед ухваленням закону в другому читанні до нього внесли поправки, якими забороняється вирощування та ввезення ГМ-кукурудзи, а також вирощування протягом п’яти років генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку.
Документ запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Законопроєкт також розмежовує повноваження органів державної влади, щоб уникнути дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалить систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище; запроваджує європейські механізми державної реєстрації ГМО; вдосконалить вимоги до маркування ГМ-продукції і запроваджує правила її простежуваності; посилить держконтроль у сфері поводження з ГМО, а також встановить відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Фінляндія надасть Україні черговий 18-ий пакет оборонної допомоги до кінця тижня, до нього увійде важке озброєння і боєприпаси, заявив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.
“Фінляндія вже надала Україні допомогу в розмірі 1,7 млрд. євро… Ми зараз готуємо черговий 18-й пакет допомоги. Туди увійде важке озброєння, боєприпаси… Ми повинні поставити остаточно наприкінці цього тижня. Це дуже хороший пакет. Там дуже потрібні матеріали”, – заявив Орпо на спільній із президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи будуть доступні Україні фінські високі технології та чи є щось конкретне, що Фінляндія може запропонувати, прем’єр-міністр заявив, що обговорював це питання із Зеленським і назвав це “гарною ідеєю”.
“Ми обговорювали це питання з президентом. Минулого тижня ми побачили, що шведська компанія підписала угоду про співпрацю з Україною. Ми обговорювали, що у Фінляндії є високотехнологічні компанії, що вони можуть зайнятися питаннями співпраці, щоб щось виготовляти разом. Я думаю, що нам є чим зайнятися. Маємо досвід. Тому це хороша ідея”, – сказав він.
Зі свого боку, Зеленський заявив, що Україна вкрай зацікавлена у фінських бронетранспортерах.
“Ми хотіли б їх виготовляти разом – в Україні. Ми це обговорили з прем’єром. Він дуже правильно сказав, що ми уклали меморандум про виробництво CV-90. Але нам потрібно більше. І під час війни і після Україні потрібно буде залишатися сильною, щоб не дати РФ жодної можливості думати про другу хвилю агресії проти нас. Тому нам потрібно виробляти більше. Саме тому ми хотіли і хочемо організувати цей Форум оборонних індустрій”, – зазначив президент України.
