Обсяг кредитів, наданих українськими банками резидентам, у березні зріс одразу на 1,7%, або на 16,9 млрд грн – до 1 трлн 12,2 млн грн, що відповідає рівню кінця 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, приріст було забезпечено переважно гривневими кредитами, тоді як валютні кредити скоротилися, і лише девальвація гривні в березні дала їм змогу зробити свій внесок у зростання кредитного портфеля в гривневому еквіваленті.
Зокрема, у березні гривневі кредити юрособам збільшилися на 1,8%, або 9,14 млрд грн, тоді як в іноземній валюті скоротилися на 1,2%, або $75 млн – до $6,02 млрд (у гривні зросли на 1,4%, або 3,23 млрд грн).
Зростання гривневих кредитів населенню в березні становило 2,1%, або 4,8 млрд грн – до 223,48 млрд грн, тоді як в іноземній валюті вони зменшилися на 0,5%, або $2 млн – до $310 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку, ставки за гривневими кредитами населенню знизилися лише на 0,1 відсотковий пункт (в.п.) – до 34,5%, тоді як для бізнесу вони залишилися на колишньому рівні – 16,6% річних.
Ставки за валютними позиками для фізосіб, після зниження на 2 в.п. у лютому, в березні знову підскочили на 1,9 в.п. – до 4,9% річних, тоді як для юросіб після паузи в лютому вони зросли на 0,1 п.п. – до 6,8% річних.
Як зазначив центробанк, ставки міжбанківських кредитів з лютого зросли на 0,1 п. п. – до 14,7%, тим часом за “овернайт”, після зниження на 0,1 п. п. у лютому, вони опустилися в березні ще на 0,2 п. п. – до 14,2% річних.
Щодо депозитів резидентів в українських банках, то після зниження в січні 2024 року на 2,1% і зростання в лютому на 1,2%, у березні вони додали ще 2,1%, або 49,9 млрд грн, і досягли 2 трлн 427,7 млрд грн.
За даними регулятора, такий результат був забезпечений переважно приростом депозитів бізнесу на 2,8%, або на 35,8 млрд грн – до 1 трлн 312,7 млн грн. Зокрема, гривневі депозити бізнесу зросли на 2,7%, або 23,9 млрд грн – до 926,0 млн грн, тоді як валютні збільшилися на 0,5%, або на $0,05 млрд – до $9,86 млрд. У лютому, як повідомлялося, гривневі депозити бізнесу зросли на 1,4%, тоді як валютні скоротилися на 1%.
Депозити населення в березні збільшилися на 1,3%, або 13,8 млрд грн. Зокрема, гривневі депозити після зростання на 2% у лютому в березні додали 0,5%, або 3,7 млрд грн – до 709,2 млрд грн. Валютні ж депозити після зниження на 0,5% у лютому в березні збільшилися лише на 0,1%, або $0,01 млрд – до $9,44 млрд.
Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для корпоративного сектору в березні знизилася на 0,2 відсоткових пункти (в.п.) – до 9,6%, тоді як для населення – на 0,1 в.п., до 11,3%.
Що стосується валютних депозитів, то їхня прибутковість для фізосіб шостий місяць поспіль збереглася на рівні близько 1,0% річних, тоді як для юросіб вона зросла на 0,1 п.п. – до 0,8% річних.
Як повідомлялося, з 15 березня НБУ знизив облікову ставку і ставку за ДС “овернайт” з 15% до 14,5% річних, а за кредитами рефінансування та за тримісячними ДС – на 1,5 п.п., до 19,5% і 17,5% річних відповідно.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками березня 2024 року впала до 3,2% з 4,3% за підсумками лютого, 4,7% за підсумками січня і 5,1% – за підсумками грудня і листопада.
Основні показники державного бюджету (помісячно), млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі у 2023 році збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, окрім Китаю, повідомляють у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (World Stainless Association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі за минулий рік виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 6,2% до 2022 року – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Як повідомлялося, випуск нержавіючої сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2%, до 55,255 млн тонн. При цьому в Європі у 2022 році випуск скоротився на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience і державний Ощадбанк (Київ) розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, щоб давати їм можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії, повідомила її прес-служба.
Згідно з прес-релізом, за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Фермери, які бажають придбати ЗЗР Corteva на суму від 200 тис. грн, можуть узяти позику з відсотковою ставкою від 0,01% річних у гривні, що залежить від графіка погашення, строку кредитування та наявності застави. При видачі кредиту відсутня комісія за надання позики. Максимальний термін кредитування – 12 місяців. Щоб подати заявку на участь, фермерам необхідно звернутися до представників Corteva у своєму регіоні.
Позичальники за цією програмою надаватимуть Ощадбанку спрощений перелік документів і можуть розраховувати на пріоритетний розгляд заявки, а також скорочений час ухвалення рішення про кредитування.
“Започаткована в лютому програма Corteva кредитування за зниженими ставками для придбання насіння Pioneer у партнерстві з Ощадбанком була позитивно сприйнята фермерами, тож ми з радістю вітаємо готовність наших партнерів розширити програму, щоб дати фермерам кращий доступ до передових засобів захисту рослин від Corteva”, – пояснила фінансовий керівник Corteva Agriscience в Україні, країнах Центральної Азії та Кавказу Олена Дуніна.
“Під час війни аграрний сектор зазнав суттєвих втрат. Державний банк вважає своєю місією підтримати аграріїв і надати їм максимально розширений пакет можливостей. (…) Завдяки простим і гнучким умовам партнерської програми Corteva агровиробники мають змогу отримати кредит за зниженими ставками, поповнити обігові кошти та оптимізувати витрати”, – зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за послуги мікро-, малому та середньому бізнесу Наталія Буткова-Вітвицька.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів та понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України.
Як ідеться в повідомленні інспекції в понеділок у соцмережі X, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 9 квітня в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. тонн, імпортованих з України.
Кількома днями раніше в Любліні з польського ринку було вилучено три партії морозива загальною вагою 8,48 тонн, імпортованого з України, у зв’язку з розморожуванням.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їхнє використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
