Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-червні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 295,199 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,37 раза – до $105,769 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (86,47% поставок у грошовому вираженні), Угорщини (4,03%) і Китаю (3,63%).
У перші шість місяців року країна експортувала 749 тонн коксу на $171 тис. до Молдови (99,41%) і Латвії (0,59%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Гірничорудні підприємства України в січні-червні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 18 млн 315,164 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 78,8% – до $1 млрд 602,255 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (38,66% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,46%) і Польщі (15,83%).
В Україну за січень-червень 2024 року було імпортовано ЗРС на $151 тис. у сумарному обсязі 330 тонн, тоді як у січні-червні-2023 завезено на $42 тис. у сумарному обсязі 68 тонн. Імпорт поточного року здійснювався з Нідерландів (47,02%), Італії (19,87%) і Норвегії (18,54%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів ранні зернові та зернобобові культури, вже намолотили 9,5 млн тонн нового врожаю з 2,785 млн га, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
За її даними, намолочено 5,7 млн тонн пшениці з 1,508 млн га за врожайності 33,8 ц/га, 2,4 млн тонн ячменю з 642,3 тис. га за врожайності 38,9 ц/га, 260,9 тис. тонн гороху з 127,3 тис. га за врожайності 20,3 ц/га.
В Україні також триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 1,085 млн тонн ріпаку з 499,6 тис. га з урожайністю 15,3 ц/га і 0,3 тис. тонн сої з 0,2 тис. га з урожайністю 19,3 ц/га.
При цьому в ТОП-3 за темпами збирання зернових входять аграрії Миколаївської області – з 484,1 тис. га, Одеської – 464,5 тис. га, Дніпропетровської – 319,4 тис. га.
За врожайністю лідирує Івано-Франківська область із показником 66,6 ц/га.
У Херсонській області аграрії почали збирати з полів просо, якого обмолочено 50 га, намолочено 50 тонн насіння.
В Києві 5-6 вересня у складі 500+ учасників пройде XVІ Міжнародна щорічна практична зустріч PrivateLabel-2024: Нові вектори у розвитку ВТМ – український та зарубіжний досвід, яка дозволить відділам ВТМ роздрібних мереж та компаній-постачальників розпочати та/або продовжити співпрацю, визначити стратегії та тактики ефективного розвитку бізнесу .
Ініціатором та організатором Події виступає B2B Медіа-Група TradeMasterGroup.
Партнери виставки
Генеральний Партнер – STRATEG
Батарейки НАША СИЛА – Наш Сильний Партнер
IT Партнер – Спілка Автоматизаторів Бізнесу
Головний партнер з міжнародної доставки вантажів – Freight Transport Partner
Технологічний партнер – Listex
Партнер з лояльності – Art Nation
Трансформаційний Партнер – EALC
Партнер кава-брейку – Liberti
ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
На виставці збереться понад 1000 учасників!
Відвідувачі виставки це – власники, генеральні директора, комерційні директора, виконавчі директора, директор з маркетингу, розвитку та PR, національні та регіональні менеджери, керівники департаменту ВТМ та категорійні менеджери, директор із закупівель, директор з продаж.
Учасники зможуть відвідати 100 виставкових стенда виробників товарів FMCG рішень та послуг
Серед участників Private Label 2024: НАША СИЛА, ЕКОНІЯ, Мантінга Україна, Королівський Смак, ПАКАДО, ПРОКЕЙР, Freight Transport Partner, STRATEG, Аква косметікс, БіФранко, СМК ГРУП, Кіровоградський Завод Вагового Обладнання, ФОП Бєглов О.Ю., Львівський КПК, Ліндстрем, Кідді Ко, Т-Престиж, ГРАНД-МОЛПРОДУКТ, Бабусині Лакітки, ФМ Персонал, Хелсі Фарм Україна, Сирена Еко Хім, Хмельницькрибгосп, Mermade, САНІТА ПРОДАКТ, «Компанія «Ліберті Україна», Спілка Автоматизаторів Бізнесу, Інверт, Listex, Афіна Груп, ВИРОБНИК ПЛЮС, Київ-Продукт та ін.
Серед учасників від мереж: ЕКО МАРКЕТ, Ашан Україна, ТОВ “Омега”/VARUS, Файно Маркет, МЕТРО Кеш енд Керрі Україна, NOVUS, МХП, EVA, Траш / Thrash!, Мережа магазинів риби та морепродуктів Рибна Лавка , Посад, Єгастроном ( Egastronom ) та інші.
Спецпроекти конференції!
– Столи переговорів – Для учасників конференції 6 вересня в Києві будуть організовані столи перемовин «постачальник-мережа». Учасники проєкту проведуть переговори з більш ніж 40 українськими та зарубіжними мережами в окремо виділеному залі для переговорів протягом 3-х годин
– Галерея новинок PrivateLabel провідних постачальників України.
– Вручення Національних премій PrivateLabel-2024 – PrivateLabel-2024 – бізнес-нагорода, яка відзначає досягнення виробників та мереж у галузі розвитку СТМ та взаємодії з рітейлерами.
Цього року на майданчику конференції 6 вересня буде реалізовано 3-й етап Національного проєкту «Підготовка виробників та мереж до сезону 2024 закупівлі продуктової галузі України».
Організатор проекту – TradeMasterGroup, за підтримки програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО.
До участі в проєкті буде допущено щонайменше 100 Виробників продуктової галузі України та 40 представників дистрибуторів, рітейлу в розподілі 85% – регіональні і 15% – національні. Подія відкриває додаткові можливості для малих та середніх підприємств- учасників проєкту на вигідних умовах!
Мета проєкту: Поліпшення та заповнення прогалин в асортименті та забезпечення продуктами харчування населення України, за рахунок визначення переліку категорій потреби мереж та пошуку під них українських виробників, а також створення умов укладання контрактів на постачання продуктів харчування на основі серії переговорів між мережами, дистрибуторами і виробниками.
В рамках проєкту, для покращення взаємодії між виробниками та рітейлерами, команда TradeMasterGroup напередодні конференції проведе 3-х годинне онлайн-навчання для виробників ММСП: «Ведення перемовин. Підвищення рівня переговорних навичок з «баєрами». Створення ефективної комерційної пропозиції».
6 вересня конференція буде проходити в 2-х залах: PrivateLabel-2024: Нові вектори у розвитку ВТМ – український та зарубіжний досвід та зал де будуть проходити дискусійні панелі в 5 напрямках виробництва товарів:
Подія за підтримки програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО, відкриває додаткові можливості для учасників проєкту на вигідних умовах. Під час відбору компаній, перевага буде надаватися малому та середньому бізнесу, яким володіють, керують і контролюють жінки, а також чоловіки, що належать до вразливих категорій населення.
Проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International.
Заповніть заявку на Вашу участь до 1 серпня 2024р.
Якщо ви виробник, постачальник: Реєстрація
Якщо ви рітейлер, дистрибутор: закупівельник продуктів харчування реєстрація
Встигніть зареєструватись, кількість місць обмежена (до участі будуть допущені 100 учасників від компаній виробників). Для участі в проєкті надається один квиток для кожної компанії постачальника.
Відгуки українських рітейлерів і виробників про 1 етап проєкту в рамках DistributionMaster-2023 тут
Повна програма та Реєстрація тут
Open4business – інформаційний партнер
Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управляння посухами (ПУП). Цей проект є надзвичайно важливим кроком у адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої країни. Перші проєкти ПУП були розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.
В низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022 — був найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року!
За весь період спостережень встановлено, що посушливість території збільшується, і особливо великі зміни відбулися у високогірній частині Закарпаття.
За даними щорічного моніторингу посух та маловоддя, 2000-2023 роки — це період значного підвищення температур та посилення засушливих та маловодних явищ.
“Посухи в басейні Дунаю стають частішими, інтенсивнішими і тривалішими, виходячи за межі літніх місяців. Вони спостерігались у 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. Ці прогнози вказують на нагальну потребу в активному, інтегрованому та поетапному підході до управління посухами в масштабах всього Дунайського басейну. При цьому така робота має бути скоординована між країнами придунайського регіону.
Посухи вже призвели до значного зниження рівня води в Дунаї та його притоках, що має негативний вплив на судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промисловості та населення”, — зауважує керівниця напряму “Вода” Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Посухи та дефіцит води — глобальні проблеми
Посуха — це природне явище, яке повʼязане з дефіцитом вологи. Це тривалий посушливий період у природному кліматичному циклі, який може статися в будь-якій точці світу. Як правило, це повільне явище, спричинене нестачею опадів. Посуха має значний вплив на продовольчу безпеку, здоров’я та переміщення населення і міграцію.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 55 мільйонів людей у світі щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби та сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу). Вони призводять до ризику хвороб і смерті, а також стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів людей, які ризикують залишитися без домівки через посуху.
60% усіх смертей, спричинених екстремальними погодними явищами, відбуваються через посуху, хоча вона становить лише 15% стихійних лих. За період з 1998 по 2017 роки посуха завдала світовій економіці збитків на суму 124 мільярди доларів США.
Це одне з найстрашніших стихійних лих, що спустошує родючі землі, руйнує екосистеми, позбавляє людей та інших живих істот засобів для існування.
Посуха виникає, коли регіон стикається з дефіцитом води через нестачу опадів або виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів. Цей дефіцит може тривати тижнями, місяцями або навіть роками.
Тривалі періоди безводдя ставлять під загрозу не лише добробут людей, але й екосистеми, як природні, так і штучні. У серйозних випадках посуха може призвести до руйнівних наслідків, таких як голод, масове переселення людей та навіть соціальні конфлікти.
Сильна посуха несе за собою не лише небезпеку для врожаю та ґрунту, але й шкодить якості повітря. Вона стає каталізатором масштабних лісових пожеж та пилових бур, що суттєво погіршує стан атмосфери.
Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров’я людей, які вже мають проблеми з дихальною системою, наприклад, астму або хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ), а також людей з серцево-судинними захворюваннями.
Система раннього попередження посух
Конвенція ООН по боротьбі з опустелюванням у 2018 році заснувала відповідну ініціативу. Вона покликана допомогти країнам і громадам розробити план заходів, який дозволить запобігти, а також підготуватися до посух.
Більше того, розробка Планів управління посухами (ПУП) — є однією з вимог Європейського Союзу.
Наразі 34 країни мають напрацювання власних національних планів дій щодо боротьби з посухою, серед них — Україна.
Проте процес розробки Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням в Україні було призупинено. Тому, на жаль, поки законодавчо в Україні не передбачено розробку планів управління посухами.
WWF-Україна вперше представив проєкти Планів управління посухами для басейнів річки Тиса та річок Прут і Сірет.
Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та довкілля при виникненні посухи, а також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.
“Серед головних завдань Плану управління посухами — створення системи раннього попередження. Така система дозволить виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки”, — уточнює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.
Які рішення передбачає ПУП:
На сьогодні WWF-Україна розроблено перші плани для 2 річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Також це дозволить почати розробку національних нормативно-правових актів.
Ознайомитись із Планом управління посухами можна за посиланням.
