Кожен шостий житель Європейського союзу живе в обмеженому житлі, тоді як приблизно кожен третій – у домогосподарстві, яке вважається занадто просторим для кількості мешканців, йдеться в оглядовій публікації «Housing in Europe – 2025 edition» Eurostat.
За оцінкою статистичного відомства, у 2024 році близько 17% населення ЄС проживали в переповненому житлі. Найвищі показники «перенаселеності» відзначено в Румунії (41%), Латвії (39%) і Болгарії (34%).
Найнижчі частки обмеженого житла зафіксовані на Кіпрі (2%), Мальті (4%) і в Нідерландах (5%).
Водночас близько 33% населення Євросоюзу живуть у «недозайнятому» житлі – будинках і квартирах, які вважаються надто великими порівняно з кількістю мешканців.
Найбільша частка таких домогосподарств – на Кіпрі (70%), в Ірландії (67%) і на Мальті (64%), а найменша – в Румунії (7%), Латвії (10%) і Греції (13%).
Новий аналіз супутників GRACE/GRACE-FO за 2002–2024 роки, опублікований The Guardian, показав стійке скорочення запасів прісної води в Південній і Центральній Європі. Це стосується не тільки річок і озер, але й ґрунтової вологи, снігу, льодовиків і підземних вод, які традиційно вважалися більш стабільним джерелом.
Від Іспанії та Італії до Польщі та України фіксується негативний тренд щодо «водного балансу» – втрати води перевищують поповнення.
На тлі загальноєвропейського тренду Україна стикається відразу з декількома специфічними факторами ризику. Наукові роботи з водної безпеки України відзначають зростання кліматичних ризиків – від посух до раптових паводків. Дефіцит води вже призводить до істотних економічних втрат, насамперед у сільському господарстві, і посилюється в міру зростання температури та зміни характеру опадів.
Спільний документ експертів та екорухів з іригації попереджає: при збереженні трендів більша частина території може фактично перетворитися на єдину посушливу зону, схожу на нинішній степ. Без сучасних систем зрошення вирощування основних культур на півдні буде неможливим, а посухи все частіше фіксуються навіть у центральних і західних областях.
Підрив дамби Каховської ГЕС у червні 2023 року спустошив найбільше водосховище країни, яке забезпечувало до 40 % водоспоживання півдня України, включаючи питне водопостачання, промисловість і зрошення. Наукові оцінки вказують на різке погіршення водозабезпечення південних регіонів в умовах вже існуючої кліматичної посухи.
Подальші дослідження показали і довгостроковий «токсичний» ефект: з донних відкладень почали вивільнятися десятки тисяч тонн важких металів і забруднювачів, що створює довгострокові ризики для річок і екосистем нижнього Дніпра та Чорного моря.
У ряді громад на півдні та сході країни, особливо в зоні бойових дій, вже спостерігаються локальні «водні кризи» – від перебоїв з питною водою до проблем з водопостачанням для поливу та промисловості. Військові руйнування посилюють загальний кліматичний тренд у бік дефіциту.
Україна формально вже визнала воду одним із ключових пріоритетів кліматичної адаптації. Водне управління переводиться на басейновий принцип за європейською моделлю: план управління басейном Дніпра розроблений за підтримки ЄС і використовується як шаблон для решти восьми річкових басейнів країни. В аграрній політиці до 2030 року окремо прописано розвиток систем водопостачання для зрошення, перехід до кліматоорієнтованого сільського господарства та більш ефективного використання води.
Однак між стратегіями на папері та реальним станом мереж, каналів, свердловин і очисних споруд залишається великий розрив. В умовах війни ресурси держави та місцевих громад обмежені, а попит на воду – від агросектора до ВПО та прифронтових міст – зростає.
На тлі загальноєвропейського «висихання» і зазначеного в дослідженні тренду на виснаження запасів води в Центральній і Східній Європі, включаючи Україну, країна фактично опиняється в зоні подвійного тиску: кліматичного і військового.
Вода стає не тільки ресурсом, але й елементом національної безпеки. Це означає необхідність ставити водну інфраструктуру, захист підземних вод і відновлення після руйнування Каховської ГЕС в один ряд з енергобезпекою та обороною. Проекти відновлення та європейської інтеграції повинні включати жорстку «водну перевірку» – від нових аграрних програм до промислової політики. Міжнародне фінансування на реконструкцію та кліматичну адаптацію логічно прив’язувати до реформ в управлінні водою, прозорості водокористування та модернізації зрошення, особливо в південних областях.
Супутникові дані про «висихання» Європи перетворюють для України тему води з фону в одну з ключових ліній майбутнього – від врожаю та експорту до заселеності територій і стійкості до клімату.
Українці у листопаді 2025 року придбали близько 8,3 тис. нових легкових авто, що на 58% більше, ніж у листопаді 2024 року, та на 6% більше, ніж у попередньому місяці, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
За повідомленням асоціації, цей результат став рекордним за останні 14 місяців.
Як повідомлялось, у жовтні-2025 цей ринок зріс на третину відносно жовтня-2024 – до 7,8 тис. нових легковиків.
Найпопулярнішою маркою місяця знов стала китайська BYD з реєстрацією 1615 авто (торік у листопаді марка була восьмою зі 178 авто).
До десятки найбільш популярних також увійшли лідер минулорічного листопада Toyota – 859 од. (на 1% менше ніж торік), Volkswagen – 798 од. (+78,5%); Renault – 577 од. (+8,3%), Skoda – 561 од. (+9%), Zeekr – 397 од.(у 5,2 раза більше, торік замикав двадцятку) Hyundai – 363 од. (+96%), Honda – 341 од. (у 2,7 раза більше); BMW – 239 од. (-21,6%) та Audi – 239 од. (на два авто більше).
Бестселером місяця став Renault Duster.
Таким чином, за даними “Укравтопрому”, з урахуванням результатів листопада у січні-листопаді ринок прискорив позитивну динаміку, до якої перейшов по результатах 10 місяців – реалізовано 68,9 тис. нових легковиків, що на 7,5% більше ніж торік.
Раніше повідомлялося, що експерти пов’язують таку ситуацію на ринку нових легкових авто з наближенням терміну скасування пільг на електромобілі.
За даними AUTO-Consulting, українці в листопаді 2025 року придбали 8,53 тис. нових легкових автомобілів – на 61% більше, ніж за той же місяць торік та на 7% більше, ніж у жовтні-2025, а частка електромобілів зросла до 40%.
Згідно з даними “Укравтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні зросли на 14% до 2023 року – до 69,6 тис. од., за даними AUTO-Consulting продажі збільшились на 9,8%– до 71,3 тис. од.
Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-жовтня 2025 року в грошовому виразі зросли на 14,38% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – майже до 180,143 млрд грн, в натуральному знизилися на 1,75% – до 942,749 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-вересня становила 191 грн за упаковку, що на 16,42% більше ніж рік тому.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 12,88% – до майже 139,262 млрд грн, в натуральному знизилися на 0,46% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до майже 667,242 млн грн.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 10 місяців становила 208,71 грн за упаковку (+13,41%).
Аптечний продаж БАДів у січні-жовтні у грошовому виразі збільшився на 32%, до майже 21,156 млрд грн, а в натуральному – на 2,69%, до 82,255 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 28,52% порівняно торішнім показником того самого періоду – до 257,21 грн за одиницю товару.
При цьому, як свідчать дані “Бізнес Кредит”, БАДи є лідерами за динамікою зростання обсягів аптечних продажів за підсумками 10 місяців 2025 року.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками першого півріччя 2025 року у грошовому виразі зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 105,214 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,78% – до 567,02 млн упаковок, середньозважена ціна товарів аптечного кошика зросла на 14,17%, до 185,56 грн за упаковку
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2025 року збільшилися в грошовому виразі на 10,33% – до майже 81,929 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,32% – до майже 399,292 млн грн. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя року зросла майже на 13% – до 205,19 грн за упаковку.
Аптечний продаж БАДів у першому півріччі цього року в грошовому виразі збільшився на 17,67% порівняно з січнем-червнем минулого року, до майже 11,679 млрд грн, а в натуральному скоротився на 1,5% – до 49,479 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 19,5% – до 236,03 грн за одиницю товару.
Агрохолдинг KSG Agro у січні-вересні 2025 року отримав $5,96 млн операційного прибутоку і $6,92 млн валового прибутку, що на 68% і 31% більше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Суттєве збільшення операційного та валового прибутку стало результатом вірної моделі управління, модернізації виробництва, оновлення свинопоголівʼя та як результат – стійкості до викликів воєнного часу. На тлі війни роль агробізнесу значно зросла, тож аграрії, і ми в тому числі, навчилися не лише адаптуватися до умов невизначеності, а й нарощувати виробництво, інвестувати у розвиток та забезпечувати українців продовольством”, –прокоментував голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
Як повідомлялося, за перше півріччя 2025 року агрохолдинг удвічі збільшив виручку від реалізації продукції свинарства, сплатив до бюджету 88,2 млн грн податків та зборів та увійшов до ТОП-100 найбільших платників податків України.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ЄГОК, м. Горішні Плавні, Полтавська обл.), яке входить до гірничорудної компанії Ferrexpo мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго, в січні-вересні цього року отримало чистий збиток у розмірі 879,341 млн грн, тим часом як в аналогічному періоді минулого року був прибуток 514,369 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід за цей період знизився на 45,3% – до 8 млрд 124,766 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 171,842 млн грн.
ТОВ отримало у 2024 році чистий прибуток у розмірі 1 млрд 84,107 млн грн проти 1 млрд 832,538 млн грн у 2023-му.
ТОВ “Єристівський ГЗК” добуває залізну руду вищої та нижчої якості. ТОВ зареєстровано 14 липня 2008 року. Станом на 31 грудня 2024 року кількість працівників компанії становила 1797 особи (у 2023р. – 1789 особи).
Згідно з річним звітом, станом на 31 грудня 2024 року у Ferrexpo AG (Швейцарія) знаходиться 99,999% частка ТОВ “ЄГЗК”, у ТОВ “Феррекспо Сервіс” (Україна) – 0,001%.
При цьому зазначається, що контроль над ТОВ “Феррекспо Сервіс” здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc (кінцева материнська компанія). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує Мinсо Trust, бенефіціарами якої є Костянтин Жеваго та його найближчі родичі і яка була створена для управління часткою участі у групі компаній Ferrexpo.
Статутний капітал ТОВ “ЄГОК” – 8 млрд 263,698 млн грн.
У звіті також констатується, що 12 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення, яке пізніше набуло чинності з указом президента №81/2025 про введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо певних осіб, поміж яких – Жеваго. Хоча санкції не були накладені на компанію, персональні санкції проти Жеваго можуть мати непрямий вплив на діяльність компанії, зокрема відмову у відшкодуванні ПДВ, що може також вплинути на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Ймовірно, що дочірні компанії групи Ferrexpo в Україні не отримають жодного бюджетного відшкодування ПДВ, поки санкції проти Жеваго не будуть скасовані. Тож компанія скоригувала свою довгострокову модель, щоб відобразити нижчий рівень генерування грошових потоків, спричинений потенційною відсутністю відшкодування ПДВ, і, як наслідок, зниженим рівнем обсягів надання послуг з екскавації гірничої маси, обсягів виробництва та реалізації що своєю чергою негативно вплине на балансову вартість активів компанії в майбутніх періодах, констатується в звіті.
Також зазначено, що 4 березня 2025 року Державне бюро розслідувань України зробило заяву для ЗМІ про те, що Печерський районний суд м. Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури України про передачу 49,5% корпоративних прав ПрАТ “Полтавський ГЗК”, які належать Ferrexpo AG, до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). У заяві також згадується передача АРМА корпоративних прав ще у 15 нерозкритих юридичних осіб. Ця передача пов’язана з поточним судовим процесом проти Жеваго, пов’язаним з банком “Фінанси та Кредит”.
“Керівництво компанії розуміє, що Ferrexpo AG залишається 100% власником компанії, і не очікує, що передача 49,5% корпоративних прав до АРМА якось вплине на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Управління активами здійснюється на підставі договору про управління, укладеного між АРМА та обраним управителем”, – йдеться у звіті.
Крім того констатується, що оновлений базовий сценарій фінансової довгострокової моделі, що оцінює достатність ліквідності та прогнозних грошових потоків компанії для продовження діяльності на безперервній основі протягом 12 місяців після дати затвердження цієї фінансової звітності, передбачає, зокрема, виробничий план з урахуванням обмеженої можливості виробництва та збуту готової продукції в 2025-2026 роках. При цьому обсяг виробництва готової продукції у 2025-2026 фінансових роках становитиме приблизно 40-50% від довоєнного рівня, з очікуваним відновленням майже до довоєнного рівня у 2027 році, з одночасною роботою лише однієї з 4-х виробничих ліній цеху виробництва окатків дробильно-збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК.
