КП ММР «Миколаївелектротранс» 31 грудня оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тролейбусів).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, за очікуваної вартості закупівлі послуг 818,5 тис грн цінова пропозиція СК «ВУСО» становила 660,1 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Оранта» – 790,4 тис. грн, «Арсенал Страхування» – 796,9 тис. грн.
Миколаївелектротранс, ОСЦПВ, СК VUSO, СТРАХУВАННЯ, тролейбуси
«Перша Логістична Компанія» (ПЛК), лідер у сфері перевезення зернових залізницею, третій рік поспіль демонструє зростання обсягів вантажних перевезень, зокрема у 2025 році збільшила транспортування аграрної продукції на 8,1%, будівельних матеріалів – на 6,8% проти 2024 року, повідомила прес-служба компанії.
«Рік викликів, рік напруги, рік роботи в умовах повномасштабної війни. І в той же час – ще один рік, коли ми довели: розвиток можливий навіть у найскладніших умовах», – написала компанія на фейсбук-сторінці.
ПЛК уточнила, що в 2025 році перевезла 2,26 млн тонн (48,7%) зернових вантажів і 1,16 млн тонн (51,3%) інертних матеріалів. При цьому 900 тис. тонн було доставлено в морські порти України, 200 тис. тонн до сухопутного кордону з ЄС.
Як зазначила компанія, досягнення таких результатів стало можливим завдяки роботі команди, довірі клієнтів і партнерів, а також завдяки захисникам України, які забезпечують можливість працювати в умовах війни.
ПЛК висловила переконання, що в 2026 році зможе досягти ще більших результатів – вже в умовах відновлення і розвитку мирної України.
«Перша Логістична Компанія» є одним з лідерів на ринку України з перевезення зернових культур залізничним транспортом. Співпрацює з міжнародними трейдерами ADM, Bunge, CHS, NCH, Louis Dreyfus, Glencore, Cargill та ін. Має власний рухомий склад з понад тисячі залізничних вагонів і орендованих вагонів різних модифікацій.
ПЛК надає повний комплекс послуг у сфері вантажних перевезень залізничним транспортом і входить до складу холдингу MS Capital. У структурі MS Capital також є найбільший в Україні дилерський центр Audi – «Audi Центр Одеса Південь», група компаній «Автострада», Прилуцька аграрна компанія та «Бехівський гранітний кар’єр».
За даними YouControl, засновником і бенефіціаром «Першої Логістичної Компанії» є Максим Шкіль.
4 січня у світі відзначався Всесвітній день азбуки Брайля, заснований Генеральною асамблеєю ООН для підвищення обізнаності про важливість шрифту Брайля як засобу комунікації та реалізації прав незрячих і слабозорих людей.
В Україні, за даними Національної служби здоров’я України, фіксується зростання кількості випадків втрати або погіршення зору: у 2021 році було зареєстровано 17 478 таких діагнозів, у 2022 році – 19 551, а за перші сім місяців 2023 року лікарі вже зафіксували понад 19 тис. діагнозів, що перевищило показник за весь 2022 рік. Про це повідомляло Міністерство соціальної політики України, відзначаючи вплив повномасштабної війни на збільшення кількості людей з порушеннями зору.
При цьому єдиної публічної «зведеної» цифри щодо загальної кількості незрячих і слабозорих в Україні в офіційній статистиці зазвичай не наводиться. Громадські та профільні ресурси в різних оцінках називають орієнтири близько 70 тис. незрячих, а також близько 100 тис. людей з порушеннями зору (включаючи дітей), підкреслюючи, що мова йде про оціночні дані.
Азбука Брайля була створена французьким педагогом Луї Брайлем: роботу над тактильним кодом він розпочав у 1824 році, спираючись на ідеї «нічного письма» Шарля Барбье, розробленого для військових. Систему на основі шеститочкової комірки Брайль адаптував для зручного читання і письма незрячими, а перше видання його методу було опубліковано в 1829 році.
Болгарія з 1 січня 2026 року офіційно перейшла на євро і стала 21-ю країною єврозони. Для болгарської економіки цей крок багато в чому має інституційний характер: лев багато років був жорстко прив’язаний до євро через валютну раду, тому різкої зміни монетарного режиму ринок не очікував. Разом з тим країна отримує місце в керівних органах ЄЦБ і більш глибоку інтеграцію у фінансову систему єврозони, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін вважає, що ефект переходу буде визначатися тим, наскільки швидко влада «збиватиме» інфляційні очікування у населення і бізнесу: «Сам по собі євро не робить економіку багатшою за одну ніч, але він знижує транзакційні витрати і підвищує довіру інвесторів. Ключовий тест перших місяців – контроль за ціновими спекуляціями і зрозуміла комунікація зі споживачами».
Головний внутрішній ризик, навколо якого будується суспільна дискусія в Болгарії, – інфляційні очікування і побоювання «округлення» цін у роздрібній торгівлі та сервісах. Такі побоювання традиційно супроводжують зміну валюти, навіть якщо фактичний ефект зазвичай обмежений у часі і концентрується в секторі щоденних витрат домогосподарств.
Після вступу Болгарії до єврозони в ЄС залишаються шість країн, які не використовують євро: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Данія та Румунія.
За оцінкою Experts Club, в найближчі роки розширення єврозони буде йти повільно, оскільки в кожній з цих країн діють свої «стоп-фактори» – від політичних обмежень до невиконання критеріїв конвергенції і проблем з дефіцитом бюджету.
Так, у Польщі влада публічно заявляла, що країна «поки не готова» до євро і розглядає злотий як інструмент макроекономічної гнучкості, який допоміг пережити минулі шоки.
У Чехії президент Петр Павел закликав активніше рухатися до євро як до фактора торгівлі та участі в прийнятті рішень, проте політичного консенсусу щодо термінів у Чехії немає.
В Угорщині прем’єр Віктор Орбан, навпаки, кілька разів заявляв, що країні не слід приймати євро.
Швеція формально спирається на результати референдуму 2003 року, коли 55,9% виборців висловилися проти введення євро.
Данія, на відміну від інших, має юридично закріплене право не вводити євро (opt-out), підтверджене референдумом 2000 року.
Experts Club зазначає, що наступною країною після Болгарії, яка з найбільшою ймовірністю претендуватиме на введення євро, вважається Румунія. При цьому реальний графік залежить від інфляції та бюджетної траєкторії: Єврокомісія в конвергенційних матеріалах вказувала, що Румунія не виконує умови для прийняття євро, включаючи параметри стійкості публічних фінансів і правову сумісність. У публічних орієнтирах в румунській дискусії фігурує мета близько 2029 року, проте терміни можуть зміщуватися в залежності від економічних показників і фіскального коригування.
Громадяни України за підсумками третього кварталу 2025 року увійшли в десятку найбільших іноземних покупців нерухомості в Іспанії – на них припало 758 угод купівлі-продажу, свідчать дані реєстраційної служби Іспанії (Registrars) за Q3.
Лідерами серед іноземних покупців стали громадяни Великої Британії (1 871 угода), Німеччини (1 539) і Нідерландів (1 416). Далі йдуть Румунія (1 321) і Марокко (1 317), а також Франція (1 241) та Італія (1 177).
До першої десятки також увійшли Польща (1 096) і Бельгія (1 021). Україна посіла 10-те місце (758), випередивши Китай (687) і Швецію (578).
Серед інших країн, представлених у статистиці, відзначено Ірландію (424 угоди), США (405), Росію (403) і Болгарію (251).
ДП “Ліси України” завершило аукціони на перший квартал 2026 року, в ході яких було законтрактовано майже всю лісопродукцію, продовжували зростати ціни на твердолистяні породи і стабілізувалися ціни на хвойні породи, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” зауважили, що торги вперше відбувалися в умовах запровадженої Кабміном нульової квоти на експорт дров. Проте, у процесі конкурентної боротьби за ресурс учасники ринку вкотре вийшли на вищі цінові рівні.
Так, на квартальні торги з реалізації деревини промислового використання (ПВ) було виставлено 381 тис. куб. м і законтрактовано практично 100%. Порівняно з четвертим кварталом середня ціна дров зросла з 2,3 тис. грн/куб. м до 2,6 тис. грн/куб. м. Основна причина — подорожчання твердолистяних порід з 2,3 тис. грн/куб. м до 3 тис. грн/куб. м. Водночас ринкова вартість хвойних порід суттєво не змінилась та складає 2,4 тис. грн/куб. м.
Зазначається, що пропозиція для продажу дров’яної деревини ДП “Ліси України” практично порівну була розподілена між квартальними та піврічними (форвардними) торгами. Форварди на І півріччя відбулись раніше: продано 100% ресурсу (741 тис. куб. м), середня ціна продажу склала 2,4 тис. грн/куб. м.
“Інструмент хеджування цінових ризиків шляхом укладання довгострокових контрактів вчергове довів свою дієвість. Принаймні у першому кварталі продукція по піврічних контрактах на дрова буде дещо дешевшою”, – констатувало держпідприємство.
Із виставлених на реалізацію на квартальні аукціони 775 тис. куб. м круглих лісоматеріалів було продано понад 99,5%. Середня ціна продажу порівняно з торгами четвертого кварталу зросла з 6,8 тис. грн/куб. м до 7,3 тис. грн/куб. м.
Водночас “Ліси України” вважають неправильним говорити про загальне зростання цін на ділову деревину, оскільки береза подорожчала з 5,7 тис. грн/куб. м до 7,6 тис. грн/куб. м, на дуб – із 22 тис. грн/куб. м до 28 тис. грн/куб. м, на ясень — з 8 тис. грн/куб. м до 11 тис. грн/куб. м. Водночас вільха подешевшала з 6,7 тис. грн/куб. м до 5,9 тис. грн/куб. м, а сосна – з 5,9 тис. грн/куб. м до 5,6 тис. грн/куб. м.
На форвардні торги діловою деревиною на перше півріччя було виставлено близько 25% ресурсу (654 тис. куб. м). Середня ціна продажу на форвардних торгах сформувалася трохи нижчою за квартальні та становила 7,2 тис. грн/куб. м. Водночас, якщо дуб і ясен учасникам торгів справді вдалося законтрактувати за цінами нижчими, ніж на квартальних торгах, то по хвойних породах ситуація зворотна, зазначило держпідприємство.
