З 1 січня 2026 року Болгарія переходить на єдину європейську валюту – євро.
“Це історичний крок для країни і благо для окремих осіб та підприємств у єврозоні. Перехід призведе до більшої економічної стабільності, більш безперешкодних транзакцій та сильнішої європейської інтеграції. Для Болгарії прийняття євро допоможе краще підтримувати довгострокове економічне зростання та зміцнити її стійкість”, – йдеться у повідомленні на сайті Європейського центрального банку.
У публікації зазначається, що “зміни можуть спричинити питання та побоювання”. “Однак ЄЦБ та національна влада тісно співпрацюють, щоб забезпечити плавний перехід для всіх за допомогою ретельного планування та зосередження уваги на ціновій стабільності”, – запевняє європейський Центробанк.
Болгарія розлучається з національною валютою – левом – через 19 років після свого вступу до Європейського союзу. Преса країн-ветеранів єврозони вказує на те, що для туристів та мандрівників це надасть зручності. Однак у самій Болгарії виникають побоювання, як це визнає ЄЦБ.
Очікування переваг затьмарені занепокоєнням щодо ймовірного підвищення цін, як це спостерігалося у Хорватії, яка вступила до єврозони три роки тому. Ці побоювання тим більше серйозні, враховуючи, що Болгарія входить до найбідніших країн ЄС.
Проте в Єврокомісії (ЄК) вважали, що ця балканська держава, яка стає 21-м членом зони євро, виконала відповідні критерії: стабільність економіки, держборг нижче 60% ВВП та низький рівень інфляції.
ЄК оголосила 4 червня 2025 року про своє ув’язнення, що Болгарія готова перейти на євро з 1 січня 2026 року.
“Завдяки євро економіка Болгарії стане сильнішою, з більш значним обсягом торгівлі з партнерами по єврозоні, прямими іноземними інвестиціями, доступом до фінансів, якісними робочими місцями та реальними доходами. І Болгарія займе своє законне місце у формуванні рішень у складі єврозони”, – заявила з цієї нагоди голова ЄК Урсула фон дер Ляєн.
Рада ЄС у свою чергу повідомила 8 липня 2025 року про затвердження трьох останніх правових актів, необхідних для запровадження євро у Болгарії з 1 січня 2026 року.
“Це знаменує собою кульмінацію ретельного процесу вступу Болгарії, що включає суворий аналіз та інтенсивну підготовку”, – заявила міністр економіки Данії Стефані Лосе, яка на той момент головувала в Раді ЄС.
“Один із трьох правових актів встановлює обмінний курс між євро та болгарським левом на рівні 1,95583 лева за 1 євро. Це відповідає поточному центральному курсу лева у механізмі обмінного курсу (Exchange Rate Mechanism II)”, – йшлося у комюніке Ради ЄС.
Після приєднання Болгарії до єврозони до ЄС залишаться шість країн, які не використовують цю валюту: Угорщина, Данія, Польща, Румунія, Чехія та Швеція.
Європейський валютний союз – єврозона – почав функціонувати 1 січня 1999 року, коли у безготівкове звернення було запроваджено єдину європейську валюту євро. З 1 березня 2002 року євро став єдиним законним платіжним засобом на території єврозони. Країни єврозони передають ЄЦБ усі повноваження в галузі грошово-кредитної політики, включаючи рішення про розмір емісії грошових знаків та рівень ключової процентної ставки.
В Україні з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата підвищилася до 8 647 грн.
Зокрема, відповідно до закону “Про державний бюджет на 2026 рік”, який набув чинності з 1 січня, мінімальна заробітна плата підвищилася з 8 тис. до 8 647 грн, а погодинна мінімальна зарплата підвищилася з 48 грн до 52 грн.
Також із 1 січня загальний показник прожиткового мінімуму зріс із 2 920 грн до 3209 грн.
Для дітей до шести років прожитковий мінімум тепер становить 2 817 грн, для дітей від шести до вісімнадцяти років – 3 512 грн, для працездатних осіб – 3 328 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2 595 грн, для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1 600 грн.
Також установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, установлено на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Крім того, документом унормовано, що у 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до закону “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%; для дітей – 145% відповідного прожиткового мінімуму.
В той же час, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до закону “Про дошкільну освіту” у 2026 році не збільшується.
Подорожуючі сплатили за січень-листопад 2025 року 338,4 млн грн туристичного збору, що на 35,4%, або на 88,4 млн грн більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна податкова служба України (ДПС).
Згідно з опублікованими даними на сайті установи, серед регіонів найвідвідуванішими туристичними напрямками залишаються Київ та Львівщина, які разом отримали майже 40% усієї суми збору: Київ забезпечив 68,8 млн грн надходжень, Львівська область – 61,6 млн грн.
Також значна частка збору надійшла з Івано-Франківської області – 45,6 млн грн, а також Закарпатської – 30,4 млн грн.
“Святковий сезон – це пік навантаження на інфраструктуру міст і громад. Туристичний збір є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів, кошти з якого спрямовуються на розвиток туристичної інфраструктури; благоустрій територій; підтримку культурних та святкових заходів; покращення сервісів для гостей регіонів”, – зауважили в ДПС.
В ДПС нагадали, що туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання.
Податкові агенти – це суб’єкти господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели, будинки відпочинку тощо), вони перераховують зібрані кошти до місцевого бюджету. Перелік таких агентів оприлюднюється на сайтах місцевих рад.
Ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу проживання до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України; до 5% – для іноземців.
Не сплачують туристичний збір особи/діти з інвалідністю, супроводжуючі осіб/дітей з інвалідністю I групи, а також ветерани війни.
З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиної роумінгової зони ЄС Roam like at home: абоненти можуть дзвонити, надсилати SMS і користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за українськими тарифами — без “закордонних тарифів”, інформує “Суспільне”.
Аналогічно абоненти з країн Євросоюзу, подорожуючи до України, збережуть умови своїх домашніх тарифів.
Roam like at home — це режим внутрішнього ринку ЄС для мобільного зв’язку. Він дозволяє користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за кордоном без роумінгових надбавок.
Щодо інтернету, – діє загальноєвропейське правило Fair Use Policy (Політика чесного користування). Якщо у вашому тарифі в Україні є 20 ГБ або безліміт, це не означає, що всі ці гігабайти будуть доступні в ЄС безкоштовно. Оператори розраховують обсяг за спеціальною формулою ЄС, прив’язаною до вартості вашого тарифу, пояснює “Суспільне”.
“Ласкаво просимо Молдову та Україну до зони ЄС без роумінгу! Відсьогодні ви можете “роумінгувати, як вдома”, адже ми готуємо для вас дім у Європейському Союзі. Переваги нашого Союзу зближують європейців по всьому континенту – також напередодні вступу до ЄС”, – написала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос в Х.
Ще у червні минулого року, як повідомляв віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Європейська комісія направила до Ради ЄС пропозицію щодо приєднання України до політики Roam like at Home з 1 січня 2026 року. Рада ЄС схвалила цю пропозицію. На початку червня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12150, який є останньою вимогою для приєднання України до єдиного європейського роумінгового простору Roam like at home (RLAH).
Ще з 2022 року українці в Європі могли користуватися тарифами українських мобільних операторів без додаткової сплати за роумінг — завдяки тимчасовим спільним домовленостям між операторами України та ЄС.
Сам Федоров у четвер підкреслив: “Україна — повноправний член європейської політики Roam Like at Home. Домашні тарифи для українців у Європі будуть сталою практикою — раніше це були домовленості з європейськими операторами”.
Roam Like at Home — це можливість для українців, які тимчасово подорожують або перебувають у країнах ЄС, дзвонити та користуватися інтернетом за тарифами свого оператора без жодних доплат, написав Федоров у телеграм-каналі.
“Ми стали першою країною-кандидатом, яка приєдналася до Roam Like at Home ще до вступу в ЄС. Користуйтеся тарифами свого оператора на території Європи без зміни SIM-картки”, – зазначив він.
У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Загальний обсяг вантажів, що пройшли через водну логістику України у 2025 році, скоротився до 76,1 млн тонн, повідомив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, це на 21,7% менше порівняно із раніше оголошеними результатами 2024 року.
“У 2025 році водна логістика залишалася одним із ключових напрямів експорту та імпорту. Загальний обсяг перевалки через водну логістику за рік склав 76,1 млн тонн вантажів, із них 67,8 млн тонн забезпечили порти Великої Одеси”, – написав Кулеба у Телеграм-каналі у середу.
З урахуванням даних за 2024 рік, скорочення перевалки в портах великої Одеси склало 15,1%.
Як зазначив Кулеба, з моменту запуску морського коридору в серпні 2023 року перевезено 163 млн тонн вантажів, зокрема 100 млн тонн агропродукції.
Віцепрем’єр уточнив, що через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, тоді як у 2024 році цей показник становив 17,3 млн тонн.
Кулеба зазначив, що в Українського Дунайського пароплавства середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячні обсяги перевезень – на 43%, частка зворотного завантаження суден – удвічі, а операційні збитки скоротилися у 1,5 раза.
Окремо, віцепрем’єр з відновлення додав, що у порту “Чорноморськ” розпочалась підготовка проєктів державно-приватного партнерства з потенціалом до $300 млн інвестицій.
Крім того, залучено $35 млн грантового фінансування в межах програми RELINC на розвиток дунайських портів і внутрішніх водних шляхів, а також EUR50 млн фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури, наголосив Кулеба.
У 2023 році українські морські порти перевалили 62 млн тонн вантажів, із них – 56,3 млн тонн на експорт.
У 2024 році українські порти, за даними ДП “Адміністрація морських портів України”, обробили 97,2 млн вантажів
