Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року знизила капітальні інвестиції на 49,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $28 млн з $55 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, із загальної суми, витраченої у першому півріччі 2025 року, капітальні витрати на підтримку та модернізацію склали $15 млн (у 1 півріччі 2024 року – $19 млн), що охоплювало діяльність усіх основних бізнес-підрозділів групи.
Також повідомляється, що інвестиції у стратегічні проекти розвитку у звітному періоді склали $13 млн (у 1 півріччі-2024 – $36 млн).
Загалом 55% капінвестицій спрямовано на підтримуючі проекти та 45% – на розвиток.
При цьому уточнюється, що найбільші стратегічні капінвестиції включали додаткові кошти на новий комплекс прес-фільтрації та нову лінію конвеєра концентрату, які склали $5 млн та $3 млн відповідно. Метою цих проектів є збільшення виробництва високоякісної залізорудної продукції, щоб бізнес міг зробити гнучким свій виробничий портфель та бути більш гнучким, адаптуючись до короткострокових змін попиту на різні продукти.
Група також профінансувала $2 млн на розкривні роботи для майбутнього виробництва та $1 млн на розробку та розвідку Бєланівського родовища.
Враховуючи падіння генерування грошових потоків, протягом першої половини 2025 та 2024 фінансових років не було оголошено та виплачено жодних звичайних дивідендів. Група має політику повернення коштів акціонерам, яка визначає намір групи виплачувати до 30% вільних грошових потоків як дивіденди за певний рік. Здатність групи здійснювати виплату дивідендів також залежить від розвитку подій щодо поточних судових спорів в Україні, зазначається в звіті.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024р. зберегла капінвестиції на рівні попереднього року – $101,688 млн (у 2023-му – $101,247 млн, у 2022-му – $161,010 млн і $361 млн у 2021 році). Зокрема, капвитрати на підтримання і модернізацію у 2024 році становили $37 млн (2023-го – $31 млн, 2022-го – $57 млн, 2021-го – $113 млн). Водночас група розглядала терміни інвестування у проєкти стратегічного розвитку, в результаті чого витрати склали $65 млн порівняно з $70 млн у 2023 році.
Деякі з більших капіталовкладень включали додаткові кошти на новий комплекс прес-фільтрації та нову конвеєрну лінію концентрату по виробничому контуру, що склало $24 млн та $2 млн відповідно. Ці інвестиції дозволять групі збільшити виробництво високоякісної продукції в найближчій перспективі, коли виробництво повернеться на повну потужність, і виробляти залізорудний концентрат та окатки одночасно.
Крім того, група у 2024р витратила $9 млн (2023 рік: $22 млн) на розкривні роботи для майбутнього зростання виробництва та $18 млн на проєкти збагачувальної фабрики та гранулятора (2023 рік: $22 млн) у рамках проєкту першої хвилі (Wave 1) програми розширення видобутку.
Група також витратила $3 млн на розробку та розвідку Бєланівського родовища (2023: $3 млн), а також $1 млн в гідролізну установку (2023: $1 млн) на випробування використання водню як палива у грануляторі групи.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І під час телефонної розмови зі спеціальним помічником президента Бразилії з міжнародних питань Селсо Аморімом, зокрема, обмінялися думками щодо «кризи в Україні», причому Ван І зазначив, що «процес врегулювання кризи зараз знаходиться на вирішальному етапі», повідомив МЗС КНР.
«Росія і Україна зробили важливий крок вперед, розпочавши переговори. Процес врегулювання кризи зараз знаходиться на вирішальному етапі», – зазначив він.
Глава зовнішньополітичного відомства додав, що Китай і Пакистан можуть продовжувати підтримувати зв’язок і докладати спільних зусиль для просування групи «Друзів миру» з метою подальшого зближення консенсусу глобального Півдня щодо “припинення вогню, припинення війни, переконання в необхідності миру і сприяння переговорам, щоб зіграти свою роль у політичному врегулюванні кризи”.
Запорізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” – “Запоріжсталь”, “Запоріжвогнетрив”, “Запоріжкокс” і Запорізький ливарно-механічний завод (ЗЛМЗ) – за підсумками січня-червня поточного року наростили перерахування до бюджетів усіх рівнів на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – сумарно майже 1,7 млрд грн податків і зборів.
Згідно з пресрелізом групи в середу, підприємства групи “Метінвест” також залишаються одними з найбільших платників податків в Запоріжжі. Податкові надходження до місцевих бюджетів за перше півріччя 2025 року склали понад 543 млн грн, що на 10% перевищує показник 6 міс-2024.
У структурі податків та зборів за цей період найбільшими за обсягом стали відрахування єдиного податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. І нагадується, що у квітні 2025 року “Метінвест” підвищив зарплати працівникам виробничих та сервісних підприємств, зокрема й у Запоріжжі до 20%. Також вагома доля відрахувань припадає на сплату екологічного та податку на землю, військового збору.
З урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2025 року сплатила 9,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $196,004 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року отримала чистий прибуток $55,490 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, доподатковий збиток за цей період становив $186,899 млн, тоді як у січні-червні-2024 був доподатковий прибуток – $75,671 млн.
Виручка у I півріччі-2025 знизилась на 17,5%, до $452,607 млн. При цьому EBITDA склала $3,890 млн порівняно з $79,043 млн на кінець червня-2024 і $69,310 млн на кінець 2024 року.
Залишок грошових коштів та еквівалентів на кінець червня-2025 становив $52,262 млн, на кінець червня-2024 – $115,131 млн, на кінець 2024 року – $105,919 млн.
У звіті констатується, що базовий показник EBITDA групи залишався позитивним на рівні близько $4 млн за перше півріччя 2025 року, незважаючи на збитки за цей період, хоча це значно нижче, ніж за аналогічний період 2024 року. Різке зниження головним чином зумовлене зниженням операційного прибутку внаслідок скоригованого нижчого плану виробництва після відмови у відшкодуванні ПДВ в Україні та нижчими реалізованими цінами, які не могли бути компенсовані наслідками зниження виробничих витрат C1 та подальших заходів щодо скорочення витрат, започаткованих групою протягом другого кварталу 2025 року.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що компанія розпочала рік на сильній основі, з найкращим квартальним виробництвом з часів повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Однак цей імпульс був значно обмежений у другому кварталі, оскільки група була змушена скоротити діяльність через рішення українських податкових органів призупинити повернення ПДВ дочірнім компаніям. Це відображається у 40% падінні виробництва у другому кварталі порівняно з першим кварталом.
“Ми швидко вжили заходів для зниження наших витрат. Наразі нам довелося скоротити робочий час або відправити приблизно 40% наших працівників у відпустку. Ми також впровадили програми для оптимізації швидкості розкриття, ремонту та технічного обслуговування, а також скоротили несуттєві витрати по всьому бізнесу. Ці дії були необхідними та пом’якшили серйозний негативний вплив призупинення відшкодування ПДВ. Нам вдалося максимально знизити наші витрати, щоб бути конкурентоспроможними в умовах низьких цін на залізну руду”, – констатував Дженовезе.
Він додав, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Ferrexpo продовжує працювати та експортувати свою продукцію, незважаючи на величезні виклики, спричинені війною.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024 році отримала $50,03 млн чистого збитку, що на 41% менше за показник 2023 року ($84,753 млн). Виручка за 2024 рік становила $933,263 млн, тоді як у 2023-му вона була $651,795 млн (зростання на 43,2%). При цьому EBITDA склала $69,310 млн порівняно зі скорегованим за 2023 рік $98,871 млн. Залишок грошових коштів на кінець 2024 року становив $100,835 млн, на кінець 2023 року – $108,293 млн, 2022 року – $106,397 млн, на кінець 2021 року – $117 млн.
Ferrexpo завершило 2023 рік із чистим збитком $84,753 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком розміром $219,997 млн, що вчетверо нижче за прибуток за довоєнний 2021 рік ($870,993 млн). Виручка за 2023 рік становила $651,795 млн, тоді як у 2022-му вона була $1 млрд 248,490 млн (зниження на 47,8%). При цьому EBITDA знизилася на 83% – до $130,242 млн порівняно з $765,113 млн за 2022 рік.
Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Індустріальний парк “МаʼРижани” (Житомирська обл.) планує подвоїти потужності з переробки промислових конопель, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в Facebook.
Він зазначив, що станом на початок серпня 2025 року завод може переробляти 10 тис. тонн конопель на рік. Збільшення площ під посіви до 4 тис. га дозволить вийти на рівень 20 тис. тонн переробки сировини щороку. В сезоні-2025 у радіусі 20 км навколо парку розташовано понад 1600 га промислових посівів.
“Зараз індустріальний парк “МаʼРижани” активно переконує фермерів Житомирщини перейти від нестабільних та політизованих поставок зернових у Євросоюз на довгострокові контракти з українським замовником по новій перспективній і традиційній для України культурі. Ну, а на конопляне волокно попит на світовому ринку зростає – це краща фінансова гарантія для господарств, які стануть партнерами індустріального парку”, – розповів Кисилевський.
Народний депутат висловив упевненість, що індустріальний парк має достатньо вільної площі для розміщення наступних етапів поглибленої переробки промислових конопель.
В індустріальному парку “Ма’Рижани” в травні 2025 року почало роботу найбільше в Україні підприємство з первинної переробки промислових конопель. Компанія “Ма’Рижани Хемп Компані” відновила старий льонозавод і збудувала сучасне виробництво потужністю 14 тис. тонн на рік довгого волокна для потреб текстильної промисловості. Очікується, що супутні продукти переробки – коротке волокно та костриця знайдуть своє застосування у нетканих матеріалах (тепло- та шумоізоляція), папері, будівельних блоках, ДСП та біопластику.
Як повідомлялося, ІП “МаʼРижани” займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
