Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“ТАС Дніпровагонмаш” поставить понад 400 вагонів для “Укрзалізниці” та Литви

“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) до кінця першого півріччя 2025 року за підсумками виграних у листопаді-2024 тендерів поставить понад 400 вантажних вагонів (піввагонів і вагонів-платформ) на адресу АТ “Укрзалізниця” і Литовських залізниць, повідомило підприємство на фейсбук-сторінці.
“Зимовий сезон виробництва компанія почала з підписання двох великих контрактів – із держоператором «Укрзалізниця» та Литовськими залізницями»”, – зазначається в повідомленні.
ДВМ уточнює, що для литовських партнерів буде виготовлено піввагони моделі 12-4106, а на адресу “УЗ” буде поставлено нову розробку заводу – 40-футові вагони-платформи для великотоннажних контейнерів моделі 13-4155.
Як повідомлялося, литовський оператор залізничних вантажоперевезень LTG Cargo (входить до складу «Литовських залізниць») придбає у ДВМ 200 піввагонів для перевезення насипних вантажів за EUR12,7 млн. Очікується, що перші піввагони будуть поставлені в лютому-квітні 2025 року.
Зі свого боку, згідно з інформацією на “Прозорро”, 3 грудня “ТАС «Дніпровагонмаш» і «Укрзалізниця» за підсумками виграного тендера уклали договір на поставку до 30 червня 2025 року 252 од. 40-футових фітингових вагонів-платформ на 707,011 млн грн (з ПДВ).
Згідно з договором передбачено 50-відсотковий авансовий платіж протягом 20 календарних днів з дня виставлення рахунку.
У тендері на поставку УЗ вагонів-платформ, окрім «ТАС Дніпровагонмаш», брав участь Дослідно-механічний завод «Карпати», пропозиція якого становила 589,680 млн грн проти 589,176 млн грн у ДВМ, за очікуваної суми закупівлі 608,58 млн грн (усі – без ПДВ).
Як зазначає ДВМ, перевагою нових вагонів-платформ є маса тари 20,5 т, і вантажопідйомність 73,5 т, що «гарантуватиме перевезення максимальних обсягів вантажів порівняно з наявними на ринку вагонами-аналогами».
Крім того, передбачено можливість курсування платформ залізничною мережею Євросоюзу.
“ТАС Дніпровагонмаш» контролюється фінансово-промисловою групою «ТАС» бізнесмена Сергія Тігіпка. Завод, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2023 році виробив 378 вантажних вагонів, що на 34,5% менше, ніж у 2022 році.
У січні-вересні підприємство отримало консолідований чистий прибуток у розмірі 84,08 млн грн – на 6% більше, ніж за той самий період 2023 року, консолідований чистий дохід зріс на 62,8% – до 1,61 млрд грн.

, , ,

Всесвітній економічний форум відкрив у Києві другий у світі Global Government Technology Centre

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) відкрив у столиці України другий у світі Global Government Technology Centre (GGTC Kyiv), повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України.

«Україна не випадково стала другою країною у світі, де розпочав роботу Global Government Technology Centre. Я пишаюся тим, що наш прогрес визнають на міжнародному рівні, і впевнений, що GGTC Kyiv стане осередком співробітництва, інновацій та трансформаційних рішень у сфері цифрового врядування», – цитує пресслужба віцепрем’єр-міністра з питань інновацій, освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Повідомляється, що GGTC Kyiv стане платформою для співпраці урядів, бізнесу, науковців, технологічних компаній і стартапів. Він сприятиме впровадженню інноваційних рішень, обміну найкращими GovTech-практиками та реалізації спільних проєктів. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами українські стартапи зможуть обмінюватися досвідом і прискорювати цифрові реформи в державному секторі по всьому світу.

«Центр в Україні підтримуватиме наші глобальні зусилля, спрямовані на розкриття величезного потенціалу цифрових технологій, щоб покращувати державні послуги та створювати нові можливості. Він стане каталізатором співпраці між державним і приватним секторами, сприяючи розвитку цифрових технологій та інновацій у такий критичний для України та Європи час», – процитувала пресслужба директора ВЕФ Мірека Душека.

На базі GGTC Kyiv працюватиме GovTech Observatory – майданчик для відстеження глобальних і національних тенденцій у сфері GovTech. Очікується, що він стане місцем обміну знаннями та розвитку політики, заснованої на даних. Крім того, Innovation Gateway – платформа для пошуку партнерів, пілотування та масштабування технологій в Україні із залученням глобальних інвестицій. FutureGov Education – навчальний майданчик для лідерів державного сектору з адаптації новітніх технологій, таких як цифрові двійники та штучний інтелект. У партнерстві з CDTO Campu центр створить простір для експериментів, де лідери з усього світу зможуть тестувати та впроваджувати перспективні цифрові рішення.

Очолила GGTC Kyiv соціальна підприємиця та інноваційний лідер Зоя Литвин.

«Наша місія в GGTC Kyiv – позиціонувати Україну як світового лідера в галузі інновацій GovTech та інклюзивної цифрової трансформації. Завдяки зв’язку з мережею Всесвітнього економічного форуму та поглибленню співпраці між секторами ми прагнемо створювати рішення, що зміцнюють державне управління, розширюють можливості людей і встановлюють нові стандарти прозорості та підзвітності в цифрову епоху. Ми запрошуємо партнерів з усього світу приєднатися до нас задля розбудови майбутнього врядування», – процитувала Литвин пресслужба Мінцифри.

Угоду про відкриття GGTC Kyiv Федоров, президент ВЕФ Берге Бренде і його керуючий директор Джеремі Юргенс підписали в січні 2024 року. Повідомляли, що першим відкриють аналогічний центр у Берліні, а Україна стане другою країною у світі, де буде відкрито таку платформу.

У травні повідомлялося, що рішення про відкриття центру міститься в меморандумі, який Федоров, директор World Economic Forum Мірек Душек і президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях підписали на саміті Diia in Zurich. GGTC Kyiv братиме участь у роботі ВЕФ і популяризуватиме український досвід цифровізації на глобальному рівні.

https://thedigital.gov.ua/news/u-kievi-vidkrili-drugiy-u-sviti-global-government-technology-centre

 

,

Китай у листопаді збільшив виплавку сталі на 2,5% р/р до 78,4 млн тонн

Китай у листопаді збільшив виплавку сталі на 2,5% відносно того ж місяця минулого року – до 78,4 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. Тим часом відносно жовтня виробництво скоротилося на 4,3%.
У січні-листопаді випуск сталі зменшився на 2,7% р/р і становив 929,19 млн тонн.
Виробництво чавуну в КНР минулого місяця становило 67,5 млн тонн, що на 4,1% більше за показник роком раніше, але на 3,9% нижче жовтневого обсягу. За одинадцять місяців у країні було вироблено 782,8 млн тонн чавуну, що на 3,5% менше від обсягу за аналогічний період 2023 року.
Китай уже багато років є найбільшим виробником сталі у світі.

 

,

HITBIT PRO – Нове слово у фінансових технологіях на SBC Ukraine Awards

15 грудня у Kyiv Event Hall by Ramada Encore відбулася визначна подія – щорічна церемонія нагородження SBC Ukraine Awards. Серед партнерів заходу особливе місце зайняла компанія HITBIT PRO, яка представила свою інноваційну криптокартку та підтвердила статус технологічного лідера в Україні.

HITBIT PRO – це український стартап, створений Ігорем Кучеренком та Дмитром Нікіфоровим, який змінює уявлення про зручність фінансових операцій. Їхній основний продукт – криптокартка – дозволяє оплачувати покупки у криптовалюті, здійснювати обмін та виведення коштів безпосередньо через POS-термінали у будь-якій країні світу.

На заході команда HITBIT PRO представила інтерактивний стенд, де гості мали можливість побачити продукт у дії. Відвідувачі змогли зареєструватися, замовити картку та випробувати оплату в реальному часі. Ця демонстрація викликала справжній фурор серед учасників SBC Ukraine Awards.

“Наша місія – зробити фінансові операції простими, зручними та доступними для кожного. Ми пишаємося тим, що наш продукт представляє Україну на світовій фінансовій арені”, – відзначив Ігор Кучеренко, співзасновник HITBIT PRO.

HITBIT PRO отримала схвальні відгуки не лише від представників бізнесу, але й від маркетингових агенцій, які вже бачать перспективи співпраці з таким інноваційним продуктом. Завдяки таким ініціативам SBC Ukraine Awards стає платформою для відкриття нових ідей та рішень у галузі спорту, бізнесу та технологій.

 

, , , ,

Компанія DIM уклала першу угоду щодо “єОселі” в будинку Lucky Land

Першу угоду в рамках державної програми “єОселя” на купівлю квартири в споруджуваному будинку екоміста Lucky Land від компанії DIM укладено у вівторок, 17 грудня, повідомили в пресслужбі DIM.

“Підписання угоди на купівлю квартири в сучасному екомісті Lucky Land за допомогою держпрограми “єОселя” – це важливий крок до забезпечення доступного житла для багатьох наших клієнтів та підтвердження надійності й прозорості компанії DIM, адже під час акредитації банки дуже ретельно перевіряють забудовника”, – прокоментувала подію керівниця відділу продажу екоміста Lucky Land Ольга Арбузова, слова наводяться в повідомленні.

Державна програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.

З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) і громадяни, які не мають власного житла понад нормативну площу.

Lucky Land (вул. Берковецька, 6) – житловий комплекс комфорт-класу, спроєктований як багатофункціональний район із розвиненою інфраструктурою. Передбачає 23 будівлі заввишки 13-14 поверхів, загалом 5183 квартир, з гостьовим паркінгом на 2,5 тис. і підземним на 356 машиномісць.

Група компаній DIM заснована 2014 року, спеціалізується на повному циклі девелопменту, включно з проєктуванням, будівництвом та управлінням нерухомістю. За цей час компанія ввела в експлуатацію 15 будинків у вісім ЖК, загалом 3640 квартир, побудувала понад 332,7 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land, А136 Highlight Tower, Olegiv Podil, The One.

До держпрограми доступного кредитування житла “єОселя” вона приєдналася навесні цього року. Банк-партнер державної програми з доступного кредитування SKY Bank акредитував для участі в програмі “єОселя” житлові комплекси компанії DIM, які перебувають на фінальній стадії будівництва, – будинки №4 і №6 у ЖК Lucky Land і будинок №3 ЖК “Метрополіс” у Києві.

https://interfax.com.ua/news/economic/1034879.html

 

, ,

ЕКА підтримало експорт на 7,22 млрд грн за 11 місяців 2024 року

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) за 11 місяців 2024 року підтримало експорт на суму 7,22 млрд грн, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.

“Підтримка та розвиток несировинного експорту — один із ключових напрямів політики “Зроблено в Україні”. За одинадцять місяців ЕКА застрахувало 1 млрд грн експортних кредитів, підтримавши 7,22 млрд грн експорту. Це майже на 2 млрд грн більше, ніж у січні-листопаді 2023 року. Важливо, що одна гривня страхової відповідальності конвертувалася в 7,83 грн майбутньої експортної виручки”, – цитує віцепрем’єра пресслужба Міністерства економіки.

Трійка регіонів-лідерів за обсягами підтриманого за 11 місяців експорту, за даними міністерства, така: Київ – 3,8 млрд грн (304 млн грн виданих кредитів), Львівська – 1,25 млрд грн (147 млн грн), Вінницька -702,8 млн грн (183 млн грн) області.

Вісім банків у 2024 році страхували в ЕКА кредити своїх клієнтів. Перше місце за обсягом підтриманого експорту за підсумками зазначеного періоду – в Укргазбанку (2,9 млрд грн), друге – у ПУМБ (1,78 млрд грн), третє – у МТБ банку (980 млн грн).

Найпопулярніші країни для експорту українських товарів – Польща, ОАЕ, Азербайджан, Німеччина та Словаччина.

Найбільші обсяги експорту припали на товарні групи “молоко та молочні продукти”, “деревина та вироби з неї” та “продукти переробки овочів і фруктів”.

Інструменти ЕКА – це один з елементів політики “Зроблено в Україні”, яку в лютому презентував президент Володимир Зеленський. Її мета – підтримка несировинного експорту, розвиток виробництв і залучення інвестицій у реальний сектор, нагадали в Мінекономіки.

,