Введення США додатково 10% мита на ввезені китайські товари серйозно порушує правила СОТ і не тільки не сприяє розв’язанню власних проблем, а й порушує нормальну економічну та торговельну співпрацю між двома країнами, йдеться в заяві прес-секретаря Міністерства комерції КНР у неділю.
«Китай подасть позов до СОТ проти США за їхню неправомірну практику і вживе відповідних контрзаходів, щоб рішуче захистити свої права та інтереси», – наголошується в заяві.
Згідно з нею, Китай сподівається на те, що американська сторона об’єктивно і раціонально розгляне і вирішить свої власні проблеми з фентанілом та інші проблеми, а не буде на кожному кроці погрожувати іншим країнам за допомогою тарифів.
Заяву у зв’язку із запровадженням 10% мита на імпорт китайських товарів розповсюдило також і МЗС Китаю, яке також закликало США виправити свій хибний підхід і спільно з китайською стороною почати відвертий діалог, зміцнити співпрацю та врегулювати розбіжності на основі рівності, взаємної вигоди та взаємної поваги.
У МЗС наголосили, що Китай – одна з країн світу з найсуворішою і найретельнішою політикою контролю за наркотиками, а фентаніл – проблема Америки, і Китай у дусі гуманізму надав підтримку США у вирішенні цієї проблеми, першим серед інших країн виділивши фентанілоподібні речовини в окрему категорію.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення мит на товари з Канади, Китаю та Мексики. Ставки на продукцію з Канади і Мексики становитимуть до 25%, а на китайські товари – 10%.
Трамп пояснив це рішення необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою наркотиків.
Раніше між США, Канадою і Мексикою діяла угода про вільну торгівлю USMCA, підписана Трампом у його перший президентський термін. Нові мита можуть негативно позначитися на економіках Канади і Мексики, які можуть втратити до 2% ВВП. Для США наслідки будуть менш відчутними – прогнозується зниження ВВП на 0,3%.
Канада і Мексика вже висловили розчарування рішенням Вашингтона. Прем’єр-міністр провінції Онтаріо Даг Форд заявив, що Канада буде змушена відповісти жорсткими заходами. Мексика, яка є найбільшим торговельним партнером США, також може зазнати значних збитків, оскільки понад 80% її експорту прямує до США.
Нові мита також торкнуться німецьких автомобільних компаній, таких як Volkswagen, Audi, BMW і Mercedes-Benz, які використовують Мексику як виробничу базу для поставок на ринок США. Експерти побоюються, що китайські виробники, зіткнувшись з бар’єрами в США, посилять тиск на європейські ринки, що може призвести до цінових війн.
Профспілка сталеварів United Steelworkers закликала Білий дім переглянути рішення, наголосивши, що мита завдають шкоди як Канаді, так і США. Водночас Канада розглядає можливість диверсифікації торговельних зв’язків, щоб знизити залежність від США.
Джерело: https://amp.dw.com/ru/prezident-ssa-vvel-posliny-na-tovary-iz-kanady-kitaa-i-meksiki/a-71484154
Експортний виторг українського IT сектору за минулий рік становив $6,45 млрд, що на 4,2% менше, ніж у 2023 році і на 12,3% – ніж у 2022-му, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Найбільші надходження у розрізі цього року були зафіксовані у IV-му кварталі – $1,67 млрд, тоді як за аналогічний період часу в 2023 і 2022 роках цей показник становив $1,70 млрд і $1,87 млрд відповідно.
Згідно зі статистикою, Сполучені Штати Америки були найактивнішим імпортером українського IT минулого року – на суму $2,39 млрд, хоча у загальному обсязі частка скоротилася на 2,6 відсоткового пункту (п.п.) – до 37,2%.
Друге місце посіла Велика Британія, яка збільшила свою частку на 0,8 п.п. – до 8,8% і імпортувала українських IT-послуг на $565 млн.
Слідом за нею з невеликим відривом йде Мальта, чия частка серед імпортерів скоротилась майже на 0,7 п.п. – до 7,8%: у 2024 країна придбала IT-послуг з України на $565 млн.
П’ятірку лідерів за обсягом споживання українського IT експорту закривають Кіпр та Ізраїль, чиї частки несуттєво зросли протягом 2024 року до 6,1% і 4,6%, відповідно. Кіпр імпортував українського IT на $394 млн, тоді як Ізраїль – на $297 млн.
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” торік у два рази, до майже 4 млн, збільшила кількість опрацьованих відправлень в Молдові, повідомила прес-служба компанії.
“4 млн доставлених відправлень, 695 000 клієнтів та 28,6 млн леїв ($5,8 млн) податків – підсумки роботи “Нової пошти” у Молдові за 2024 рік”, – йдеться у повідомленні прес-служби в п’ятницю.
Повідомляється, що у 2024 році компанія продемонструвала зростання за всіма операційними та фінансовими показниками, збільшивши податкові відрахування на 87% у порівнянні з показником 2023 року.
Кількість відправлень в Молдові зросла на 26% до 778 тис. Кількість міжнародних відправлень збільшилась в чотири рази у порівнянні з показником 2023 року до 3 млн.
У топ-країн з яких в Молдову прийшло найбільше посилок – Китай, США, Румунія та Україна. Топ магазинів з яких клієнти “Нової пошти” робили замовлення – Temu, Joom, Aliexpress, iHerb, Zapatos і MakeUp.
У прес-службі нагадали, що торік “Нова пошта” першою у Молдові запропонувала клієнтам новий формат точок сервісу – пункти видачі і досі лишається єдиним поштовим оператором, який надає таку послугу в країні. Завдяки цьому сервісу вона може швидко доставляти посилки у найвіддаленіші куточки країни, навіть до населених пунктів де відсутні відділення або поштомати.
Робота пунктів видачі створює додаткові зручності для клієнтів, адже посилку можна забрати недалеко від помешкання чи по дорозі в офіс в кафе. У 2024 році саме через пункти видачі було доставлено 600 тис. відправлень, повідомили в “Новій пошті”. Загалом у Молдові працює 61 пункт видачі.
За співпрацю з “Новою поштою” в форматі пунктів видачі її локальні партнери отримали від компанії в 2024 році 3,3 млн леїв ($668,6 тис.)
Присутність “Нової пошти” з мережею поштоматів у Молдові охоплює 20 міст країни, зокрема, Бричани, Єдинці, Унгени, Бєльці, Комрат, Кагул, Оргіїв, Тараклія, Чадир-Лунга, Яловень, Хинчешти, Каушани, Штефан Воде, Фалешти, Сорока, Гума, Ніспорени, Леова, Нові-Анени. Низка з них розташовані в магазинах найбільших мереж супермаркетів – Kaufland, Linella, Merci та Local. Загалом працює 260 поштоматів.
Кількість стаціонарних відділень “Нової пошти” у Молдові досягла 31. Кількість сортувальних терміналів – три.
“Нова пошта” поставила перед собою мету вийти на забезпечення крокової доступності для клієнтів в Молдові. Також прагне збільшувати швидкість обробки відправлень і зручність для клієнтів, підкреслили в прес-службі.
“Нова пошта” стала частиною повсякденного життя мешканців Молдови. У 2024 році ми інвестували в розвиток сфери логістики та власної мережі 26,8 млн леїв ($5,8 млн), а також забезпечили 228 нових робочих місць по країні. Нашими послугами скористались 695 000 клієнтів, тоді як торік – 424 тисячі”, – цитує прес-служба CEO “Нової пошти” у Молдові Сергія Шапрана.
За його словами, в планах компанії на 2025 рік продовжувати розширювати мережу та перелік послуг. Зокрема, “Нова пошта” відкриє новий сортувальний хаб в Кишиневі, в якому бізнес-клієнти зможуть скористатися послугами фулфілменту.
Кількість точок сервісу планується збільшити в два рази.
Термін доставки відправлень “Нової пошти” в Молдові складає 1 добу. Доставка в Україну і Румунію здійснюється протягом 3 днів.
Смертність в Україні 2024 року перевищила народжуваність у 2,8 раза, лідером за новонародженими став Київ, найбільше смертей зареєстровано в Дніпропетровській області.
Це випливає зі звіту Міністерства юстиції, опублікованого на сайті.
Загалом минулого року народилося 176679 дітей, зареєстровано смерть 495090 осіб.
Показник народжуваності в Україні у 2024 р. на 5,8% менший за показники 2023-го – тоді на світ з’явилося 187,3 тисячі дітей.
Лідерами за кількістю новонароджених стали: Київ – 19,7 тисячі; Львівська область – 15,6 тисячі; Дніпропетровська область – 14 тисяч; Одеська область – 12,5 тисячі; Київська область – 10,2 тисячі.
Найбільше смертей зареєстровано в Дніпропетровській області (53268), далі йдуть Київ (35528), Харківська область (34883), Одеська (32147) і Київська області (29339).
Українська мережа ресторанів Lviv Croissants відкрила перший заклад у Франції в місті Канни, франшизу придбали місцеві підприємці, які володіють рестораном французької кухні із зіркою Мішлен, ідеться в її прес-релізі.
«Протягом шести місяців наша команда не просто працювала над створенням гарного закладу, а ретельно досліджувала французький ринок і культуру споживання їжі в цьому регіоні, щоб завоювати серця французьких гурманів. Ми віримо, що наші круасани стануть новим гастрономічним відкриттям для них. Все інше залишилося незмінним: традиційна львівська атмосфера, смачна якісна кава та високі стандарти обслуговування», – зазначили менеджери з франчайзингу Lviv Croissants.
Перші Lviv Croissants у Франції розташовані в центрі Канн, на вулиці Rue d’Antibes. Заклад має 13 посадкових місць усередині та ще 24 на літній терасі. Площа приміщення закладу – 70 м². В інтер’єрі поєднали природні дерев’яні елементи, рослинне оформлення та комфортні місця для відпочинку. Кухню зробили відкритою, щоб відвідувачі могли бачити процес приготування круасанів.
Основою меню Lviv Croissants у Каннах, як і в усій мережі, є свіжоспечені круасани. Деякі начинки розроблені з урахуванням уподобань французьких гостей – для цього спеціально запросили місцевих шеф-кухарів. Загалом у меню понад 35 різноманітних начинок.
У Lviv Croissants додали, що з часом планують запровадити доставку круасанів із нового закладу в Каннах.
Франція стала п’ятою країною за межами України, де працюють Lviv Croissants. Також заклади мережі є в Польщі, Словаччині, Чехії та США. Lviv Croissants планує відкриття нових закладів мережі.
Lviv Croissants – українська міжнародна франчайзингова мережа ресторанів, заснована 2015 року. Спеціалізується на виготовленні круасанів. Бренд вийшов на європейський ринок у вересні 2022 року. Перший заклад відкрився в польському місті Згожелець. Зараз у мережі 180 закладів по всій Україні, 11 у Польщі та по 1 у Словаччині, Чехії, Франції та США.
Входить до групи компаній Fast Food Franchising Group. ТОВ «Фаст Фуд Франчайзинг Груп» засновано 2015 року у Львові.
Чистий збиток компанії 2023 року становив 598,3 тис. грн. порівняно з 483 тис. грн. чистого прибутку роком раніше. Дохід за минулий рік збільшився на 55,1%, до 6,939 млн грн, боргові зобов’язання – у 9,7 раза, до 188,9 тис. грн, водночас активи скоротилися на 19%, до 1,89 млн грн.
Бенефіціарами підприємства є ПП «Фірма “Інфобуд”, якій належить 50% акцій, Євген і Андрій Галицькі (по 20%), а також Юрій Загродський (10%).
