Україна в січні-травні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 71,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 768,207 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі зріс на 55,6% – до $381,078 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (36,67% поставок у грошовому виразі), Польщу (12,46%) та Італію (9,88%).
У січні-травні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-травні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% поставок у грошовому вираженні), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Україна 2022 року імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Державне підприємство “Антонов” (Київ) 13 червня повідомило про намір укласти з АСК “ІНГО” (Київ) договір на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації та страхування відповідальності. Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, цінова пропозиція АСК “ІНГО” становила 2,976 млн грн, за очікуваної вартості 5,607 млн євро.
Другим учасником тендеру була СК “Універсальна” з ціновою пропозицією 3,348 млн євро.
Як повідомлялося, тендер було оголошено на страхування відповідальності розробників, виробників цивільної авіаційної техніки, організацій з технічного обслуговування, які мають право проводити випробувальні польоти, за шкоду, заподіяну третім особам; страхування відповідальності закладу освіти під час виконання навчально-тренувальних польотів за шкоду, заподіяну третім особам; страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу; страхування осіб, які мають право перебувати на борту повітряного судна на законних підставах; страхування осіб, які мають право на законних підставах; страхування осіб, які мають право на борту повітряного судна.
Тендер оголошено також на послуги страхування ризиків цивільної авіації (за класами страхування 1, 5, 11): страхування повітряних суден; страхування відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, завдану пасажирам, багажу, вантажу та пошті; страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
У Саміті миру, який відкриється в суботу, 15 червня, у Швейцарії, візьмуть участь 100 делегацій, з яких 92 представляють держави з усього світу і 8 – міжнародні організації, повідомляє прес-служба уряду Швейцарії.
“Президентка Віола Амерд відкриє Саміт з миру в Україні в суботу, 15 червня. У саміті візьмуть участь 100 делегацій, зокрема 57 глав держав і урядів з усього світу. Метою саміту є започаткування мирного процесу, формування довіри та визначення ідей щодо наступних кроків на шляху до такого процесу. Усім присутнім державам має бути надана можливість висунути своє бачення справедливого і тривалого миру в Україні”, – вказується в повідомленні.
6-7 червня 2024 року Асоціація правників України провела Перший Інвестиційний Форум. Упродовж двох днів цей захід був майданчиком для обговорення перспективних інвестиційних можливостей та вирішення юридичних викликів у сферах, які важливі для подальшого сталого розвитку України.
Перший день Форуму відбувся в онлайн-форматі. Захід відкрив Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM. У вітальному слові він висловив впевненість, що дискусія на Форумі буде корисною, зробить внесок у бізнес-проєкти та ідеї, поліпшить розуміння іноземними інвесторами умов ведення бізнесу в Україні.
Учасників Форуму також привітав Енді Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні. Він зазначив, що іноземний бізнес продовжує працювати в Україні та підтримувати її в умовах повномасштабного російського вторгнення.
Макар Пасенюк, партнер-засновник Групи ICU, у вітальному слові висловив думку, що Перший Інвестиційний Форум є унікальним і цікавим. Він наголосив, що фінанси та інвестиції неможливі без роботи правників. «Ми взаємопов’язані та, гадаю, будемо ще більш взаємопов’язані», — додав пан Пасенюк.
Партнер-засновник Групи ICU також закликав учасників Форуму надихатися ідеями, які будуть обговорюватися на заході.
Перша сесія першого дня Форуму мала назву «Helicopter view: інвестиційний клімат в Україні». Обговорення модерувала Ольга Федосовa, партнерка White&Case (Париж, Франція). Вона зазначила, що у фокусі дискусії будуть інвестиційний клімат в Україні та виклики, які стоять перед інвесторами. Пані Федосовa наголосила, що, незважаючи на повномасштабну війну, українська економіка відновлюється та розвивається.
Марлена Херлі, керуючий директор зі страхування та перестрахування політичних ризиків Міжнародної фінансової корпорації розвитку (США), відзначила стійкість українського бізнесу на тлі війни. Вона наголосила, що її організація робить усе можливе для підтримки ключових секторів української економіки. Пані Херлі зазначила, що корпорація пропонує функцію покриття витрат, спричинених російською агресією проти України.
Божидар Джелік, керуючий директор та голова Lazard у Центральній та Східній Європі, СНД та Туреччині, висловив думку, що найкращими інвесторами в Україну зараз є ті бізнеси, які вже є в Україні, тому робота з ними принесе найбільший успіх. Експерт також вважає, що потрібно працювати над окремим страхуванням бізнесу в умовах війни.
За словами пана Джеліка, іноземні інвестори прагнуть покладатися на тих, хто робить технологічну й екологічну оцінку на місці, тому цю спроможність Україні варто розвивати.
Макар Пасенюк, партнер-засновник Групи ICU, констатував, що зараз більшість угод в Україні укладаються місцевими, а не іноземними компаніями. На його думку, повоєнне інвестування в Україну буде пов’язане з великим ризиком, тому на першому етапі цим будуть займатися здебільшого авантюристи.
Говорячи про привабливість інвестування в Україну в нинішніх умовах, пан Пасенюк зазначив, що змінити ситуацію може лише великий, привабливий продукт. Як приклад він навів зелену енергетику, котра привабила 12 млрд доларів інвестицій в Україну.
Стефан Вайлер, керівник відділу ринків боргового капіталу в країнах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки J.P. Morgan, розповів про проєкт створення фонду для повоєнної відбудови України. Створити цей фонд українському уряду допомагають J.P. Morgan та інвестиційна компанія BlackRock.
Патриція Шонессі, професорка Стокгольмського університету, у своєму виступі наголосила на важливості співпраці України з міжнародною спільнотою задля підвищення інвестиційної привабливості країни.
Далі відбулася презентація звіту «Відкриваючи інвестиції в Україну», який є результатом спільної роботи Британського інституту міжнародного та порівняльного права та Міністерства юстиції Великої Британії.
Звіт презентували:
Проєкт включав у себе:
Підсумковий звіт проєкту містить ключові рекомендації щодо кроків, які Україна може зробити для вдосконалення своєї системи вирішення комерційних спорів, включно із завершенням реформ, які вже тривають, заходами з розбудови потенціалу та створенням нових інституцій.
Завершила перший день Форуму дискусія, яка була присвячена поширеним міфам про ведення бізнесу в Україні. Сесію модерував Даніель Коузенс, корпоративний партнер Linklaters (Варшава, Польща).
Спікери панелі обговорили, які існують регуляторні перешкоди для бізнесу, які є валютні обмеження, як війна практично впливає на ведення бізнесу тощо.
Анна Бабич, виконавча партнерка AEQUO, поділилася інформацією про останні правові зміни, які можуть вплинути на інвестиційний клімат в Україні. Зокрема, вона розповіла про інструменти, якими український уряд підтримує та стимулює інвестиції під час повномасштабної війни. Серед останніх позитивних зрушень у цьому напрямі пані Бабич згадала зміни до закону про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, ухвалення закону щодо страхування інвестицій від воєнних ризиків та послаблення Національним банком України валютних обмежень, зокрема дозвіл на репатріацію «нових» дивідендів.
Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, ознайомив аудиторію Форуму із здобутками України на ниві боротьби з корупцією. Він розповів про становлення антикорупційної інфраструктури України — НАБУ, НАЗК, САП, ВАКС — та про її останні успіхи й досягнення. Серед здобутків у галузі запобігання корупції пан Стеценко назвав:
Не оминули експерти увагою і питання судової системи. Олена Кібенко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, навела статистику середньої тривалості судового розгляду господарських справ у 2023 році:
За словами пані Кібенко, минулого року господарські суди першої інстанції ухвалили 127 974 рішення, з яких на 23 099 рішень (18%) були подані апеляції, а 9183 (7%) були оскаржені в касаційній інстанції. У 16% випадків ВС скасував рішення перших інстанцій та повернув справи на повторний розгляд.
Також у дискусії взяли участь Володимир Саєнко, партнер SAYENKO KHARENKO, і Тетяна Довгань, партнерка Київського офісу CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.
Другий день Першого Інвестиційного Форуму відбувся в столичному готелі Hilton Kyiv.
Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, у вітальному слові подякував учасникам першого дня Форуму. Він також висловив вдячність військовим, які зараз боронять Україну від російської навали. Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих за свободу й незалежність України.
Пан Стеценко зазначив, що у фокусі другого дня Форуму, зокрема, будуть найкращі практики в інвестиційній галузі. Президент АПУ висловив сподівання на плідну дискусію та акцентував на важливості діалогу правників і бізнесу. Микола Стеценко повідомив, що за результатами Форуму буде видано меморандум із підсумками кожної сесії та відповідними рекомендаціями.
Також учасників Форуму привітала Людмила Єніна, директорка Департаменту економічної дипломатії МЗС України. Вона пообіцяла, що дипломати всіляко сприятимуть українському бізнесу, який продовжує працювати в умовах повномасштабної війни.
Пані Єніна наголосила на важливості залучення інвестицій, адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Потрібно створювати нові майданчики, приваблювати приватного інвестора, зокрема іноземного, підкреслила дипломатка.
Представниця МЗС розповіла про інструменти економічної дипломатії, які використовує український уряд для підтримки бізнесу — зокрема, це підтримка експортерів.
Перша сесія другого дня Форуму мала назву «Вступ України до Євросоюзу: що це означає для бізнесу?». Обговорення модерувала Анжела Махінова, партнерка практики міжнародної торгівлі SAYENKO KHARENKO. Вона зазначила, що у фокусі дискусії будуть питання євроінтеграції України з точки зору бізнесу, зокрема процедурні питання. Також пані Махінова запропонувала обговорити, наскільки відкритим для українського бізнесу є ринок ЄС.
Олексій Рябчин, радник Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зазначив, що умовним орієнтиром вступу України до ЄС є 2030 рік. За його словами, до цього часу країна має пройти шлях адаптації національного законодавства до європейського. Складність полягає в тому, що пристосування українського законодавства до законодавства ЄС є динамічним процесом, що триває безперервно. Так, після цьогорічних виборів оновлений Європарламент ухвалюватиме нові закони, до яких Україні також потрібно буде адаптуватися, наголосив пан Рябчин.
Радник Віцепрем’єрки також окреслив нюанси взаємодії уряду й бізнесу в процесі євроінтеграції України, зокрема як бізнесу відстоювати свої інтереси в цьому процесі.
Інна Хомич, директорка з правових питань групи компаній «Нова пошта», зазначила, що «Нова пошта», незважаючи на складні воєнні умови, продовжує розвивати бізнес, зокрема за час повномасштабної війни відкрила 5 сортувальних терміналів.
Пані Хомич також поділилася досвідом компанії в питанні розширення бізнесу в ЄС. Так, група NOVA вийшла на ринки вже 13 країн Європи. Водночас спікерка висловила думку, що в ЄС «не дуже раді» мати нового конкурента в особі українського бізнесу. Вона розповіла про труднощі й перепони — насамперед бюрократичні, —з якими стикається NOVA на європейському ринку.
Бізнесу потрібно об’єднуватися, щоб ефективно доносити свою думку як українському уряду, так і структурам ЄС, наголосила Інна Хомич.
Про можливості й виклики для експорту української продукції до ЄС, питання імпорту товарів з ЄС до України, інші бізнесові аспекти євроінтеграції України також говорили:
Друга сесія Форуму мала назву «Реформи під час війни — які умови роботи слід очікувати бізнесу?». Модератором обговорення виступив Андрій Реун, партнер Юридичної групи LCF.
Однією з тем дискусії стали стимули й очікування бізнесу, який інвестує в Україну в умовах повномасштабної війни. Спікери обговорили, серед іншого, проблему тиску з боку державних інституцій, відсутності ефективного діалогу між бізнесом і державою, корупційних ризиків у їхніх відносинах.
Зокрема, своїми думками з цього питання поділилися Оксана Миронько, керівниця комунікаціями Європейської Бізнес Асоціації, та Роман Ващук, бізнес-омбудсмен. Пан Ващук також розповів про те, що Рада бізнес-омбудсмена підготувала декларацію про справедливе й розсудливе адміністрування, яка містить 12 пунктів.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної Експертної Платформи, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, приділив увагу новій системі оподаткування, яку запропонувало Міністерство фінансів України в резонансній Національній стратегії доходів на 2024-2030 роки (НСД). За словами спікера, експерти проаналізували НСД та висловили свої зауваження, які передали уряду. Він нагадав, що Мінфін розробив стратегію без жодних консультацій з громадськістю та бізнесом.
Пан Гетман вважає, що стратегія не має бути в жодному разі реалізована, оскільки її втілення погіршить інвестиційний клімат в Україні. Він закликав бізнес, правників та інших стейкхолдерів об’єднатися й докласти зусиль, аби НСД залишилася лише на папері.
Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту FOZZY GROUP, поділився думками про те, чи спростять реформи митної системи ведення бізнесу. Серед іншого, він наголосив на необхідності покарання недобросовісного бізнесу за порушення митних правил.
Олександр Крижанівський, директор ТОВ «Універсальні страхові брокери і консультанти», розповів про перспективи страхування від воєнних і політичних ризиків в Україні та можливості для іноземних і національних інвесторів у цій галузі.
Іванна Смачило, заступниця Голови Фонду державного майна України, у своїй доповіді окреслила питання приватизації. Вона зазначила, що український бізнес зацікавлений здебільшого у придбанні майнових комплексів, виробничих приміщень тощо, тоді як іноземних інвесторів цікавлять об’єкти великої приватизації. Спікерка додала, що влітку 2024 року «велика приватизація буде в пріоритеті».
Також пані Смачило повідомила, що в липні цього року перші 108 га державних земель будуть виставлені для продажу на Прозорро.Продажі.
У перерві між сесіями відбулася презентація книги «Незламний Бізнес», присвяченої роботі українського бізнесу під час війни. Співавторами книги є Олександр Голіздра, бенефіціар комунікаційної агенції «Маркет.Інфо», голова комітету Громадської ради при Бучанській РДА, та Сергій Шевченко, директор комунікаційної агенції «Маркет.Інфо».
Презентуючи книгу, пан Шевченко зазначив: «Ця книга — літопис українського бізнесу під час війни. Винятковий досвід роботи компаній в стратегічно важливих галузях: енергетика, фармацевтика, банківський сектор, харчування. Усім відомі бренди та лідери ринку».
У книзі описані загальні пріоритети українського бізнесу під час війни, планування роботи та зміни стратегій, унікальні кейси та емоційні історії. Придбати її можна на сайті видавництва «Саміт Книга».
Далі Перший Інвестиційний Форум відбувався у форматі паралельних сесій, присвячених питанням окремих галузей української економіки.
Так, інвестиції в аграрний сектор обговорили учасники сесії «Виклики та можливості в аграрній сфері». Панель модерував Мар’ян Мартинюк, старший партнер MORIS.
До обговорення були запропоновані такі питання:
Експерти поділились з аудиторією думками про те, які виклики та можливості існують зараз в аграрній сфері України. Зокрема, Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА), зазначив: «Аграрії продовжують працювати. Проте найактуальніший виклик — заміновано 6 млн гектарів. Часто стаються трагедії. Для розмінування потрібно понад 700 років. І без бізнесу розмінування не відбудеться».
На думку пана Горбачьова, саме бізнес принесе рішення та технології, а інвестиційно привабливим він буде завдяки програмам і компенсаціям від держави. «Тільки в такому розумінні ми зможемо подолати проблему розмінування нашої землі», — резюмував президент УЗА.
Цю думку продовжив Віктор Довгань, заступник Міністра інфраструктури України в 2016-2019 роках, радник Верхньосілезького фонду FGSA. Він констатував, що найактуальнішими зараз є питання експортної логістики.
«Найкращий інвестор з аграрної експортної логістики — ЗСУ. Коли ми отримали контроль над нашою частиною Чорного моря, ми одразу отримали 50 млн тон експорту через порти», — зазначив пан Довгань.
За його словами, з боку держави є розуміння потреби в інвестиціях, готується чимало механізмів для компенсації інвестицій в інфраструктуру, моделі індустріальних парків, розбудову доріг. Очевидно, що найбільше інвестицій потребуватиме енергетика, але вже зараз потрібні проєкти колійної логістики «Укрзалізниці», а також потрібно думати про повітряну логістику, коли «відкриють небо», наголосив Віктор Довгань. Він додав, що ці проєкти є елементом євроінтеграції України.
Тему інвестування в агрокомплекс продовжив Юрій Козак, директор Департаменту великих корпоративних клієнтів АТ «Райффайзен Банк». «Сільське господарство — основне джерело надходження валюти в країну. Цей сектор найбільше показав стійкість та адаптивність. На початку війни банки мали витримати, сьогодні маємо думати про інвестування. Наприклад, в нове виробництво, в переробні агропромислові заводи, в інвестування та малих генеруючих потужностей для агросектору», — зазначив спікер.
Олексій Ращупкін, керуючий партнер Altius Capital, зауважив, що 90 % інвестицій в агросектор — це внутрішні інвестиції. За його словами, це відбувається через важливе питання ринку землі: специфіка українського агро — орендована земля, не власна. Це дуже незрозумілий інструмент для іноземних інвесторів, саме тому Україні бракує інвестицій великого капіталу в цій сфері, пояснив пан Ращупкін.
Загалом учасники сесії погодились, що виклики вказують і на величезні можливості для інвестування в український аграрний сектор.
Інша паралельна сесія Форуму була присвячена викликам і можливостям у сфері видобування природних ресурсів. Модератором сесії виступив Максим Максименко, партнер AVELLUM, голова практики нерухомості та інфраструктури.
У дискусії взяли участь:
Спікери, серед іншого, обговорили питання відновлення видобувної галузі на тлі повномасштабної війни та державної підтримки видобування. Зокрема, Юлія Лушпієнко та Микола Колісник подискутували про можливість створення індустріальних парків для видобувної галузі.
Світлана Романова розповіла про виклики та можливості у сфері видобування природних ресурсів. Зокрема, за її словами, це:
За словами пані Романової, український бізнес продемонстрував здатність адаптовуватися до вкрай складних умов, але, на жаль, національне законодавство не є таким гнучким.
Юлія Боржемська виступила із доповіддю «Актуальні регуляторні питання нафтогазовидобувної галузі». Серед іншого, вона розглянула питання реалізації угод про розподіл продукції, актуальні питання ринку природного газу (строки запровадження REMIT тощо).
«Виклики та можливості в енергетичній сфері» — такою була тема іншої паралельної сесії Першого Інвестиційного Форуму. Дискусію модерував Олексій Фелів, керуючий партнер INTEGRITES.
Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго», розповів, що з огляду на інтенсивні удари російських терористів по електростанціях Україна вимушена переходити від традиційної до «зеленої» генерації. «Що має замінити теплову генерацію? Генераційний мікс — «високоманеврені гази», «вітер і сонце», «біомасові та біогазові технології», — зазначив спікер.
Говорячи про роль держави в енергетичній сфері, пан Кудрицький закликав утриматися від перешкоджання, додаткового регулювання та утворення додаткових державних інституцій. «Держава має завершити комплекс регуляторних пакетів і контрактів та чітко окреслити правила кредитного фінансування», — додав Голова правління НЕК «Укренерго».
Ольга Ковальчук, керівниця відділу фінансів та інвестицій Goldbeck Solar , гіганта сонячної генерації, який «зайшов» в Україну під час війни, поділилася міжнародним досвідом: «Проекти та інвестиції мають бути гарантовані страховими проєктами. Має бути відповідне структурування фінансів та вирішення питання корпоративних договорів закупівлі електроенергії (PPA). Дуже важливе внесення змін до ЗУ про державну підтримку інвестицій, де має фігурувати й відновлювана енергетика».
Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy, німецького девелопера генераційних станцій, акцентував на основних перешкодах й обмеженнях масштабованої реалізації інвестиційних проектів:
Водночас він наголосив на готовності компаній до інвестування й акцентував на необхідності інтенсивнішої роботи з міжнародними фінансовими інститутами для вирішення інвестиційних питань.
Ярослав Криль, генеральний директор ТОВ «Водень України», зупинився на необхідності створення цілих екосистем для розвитку водневих проектів. Він поділився досвідом залучення грантових проєктів та створення консорціумів із міжнародними інституціями. Також спікер поділився думками щодо дослідження водневих та соляних депозитів у надрах України.
На завершення модератор Олексій Фелів зауважив, що, на жаль, через повномасштабну війну Україна змушена робити великі технологічні стрибки, але це вже робиться для нашого цивілізованого майбутнього.
Четверта паралельна сесія Форуму була присвячена викликам і можливостям в оборонній сфері. Обговорення модерував Михайло Лукашенко, партнер AEQUO.
Учасники дискусії поділилися думками з таких питань:
Експертами сесії були:
Фоторепортаж з Першого Інвестиційного Форуму ви можете переглянути за посиланням.
Асоціація правників України дякує за підтримку в організації заходу:
Інтерфакс-Україна новинний партнер
АПУ, євроінтеграція, інвестиційний форум, Інвестклімат, РЕФОРМИ
Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 218,587 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, на чорні метали за цей період припало 7,24% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 6,91% за січень-травень-2023.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $258,832, тоді як у попередньому місяці – 207,256 млн.
Водночас Україна в січні-травні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 24% – до $602,215 млн. У травні ввезено продукції на $147,964 млн.
Крім того, за п’ять місяців 2024 року Україна знизила експорт металовиробів на 5% – до $403,185 млн. У травні їх експортовано на $96,217 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 48,1% – до $423,338 млн. У травні цієї продукції ввезено на $95,498 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
