Прибуток державного Укрексімбанку за I півріччя 2023 року становив 1,976 млрд грн, тоді як аналогічний період 2022 року банк завершив із чистим збитком 2,537 млрд грн.
“Чистий прибуток червня в 440 млн грн дав змогу Укрексімбанку завершити перше півріччя 2023 року з прибутком у розмірі 1,976 млрд грн. За аналогічний період 2021 року Банк заробив для держави 1,1 млрд грн”, – повідомив банк у п’ятницю.
Зазначається, що процентний дохід, сформований робочим кредитним портфелем банку, займає основну частину в структурі доходів.
Крім того, банку вдалося врегулювати NPL на 670 млн грн, уточнюється в релізі.
Укрексім повідомив, що в другому півріччі 2023 року має намір збільшувати обсяги кредитування економіки, пропонуючи довгострокові ресурси за програмами МФО, включно з грантовими та компенсаційними складовими, а також підтримувати міста і громади у відновленні інфраструктури.
“Укрексімбанк продовжить виконувати свою спеціалізовану роль у банківській системі України – зміцнення експорту, підвищення ефективності імпорту, фінансування стратегічних галузей економіки”, – підкреслили в держбанку.
За даними Національного банку України, станом на 1 червня 2023 року Укрексімбанк за розміром активів посідав 3 місце (274,04 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні. Станом на 1 липня, мережа держбанку має 48 відділень по території країни.
Проєкт USAID “Економічна підтримка України” закупив для потреб одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) 50 сучасних вагонів-хоперів, кожен з яких може перевозити до 70 тонн зерна, повідомили в прес-службі компанії.
Згідно з прес-релізом, вагони виготовлені на дослідно-механічному заводі “Карпати” (Львівська обл.). Перші 10 вагонів уже доставлені, завантажені зерном і готуються до подальшого транспортування агропродукції через Ізмаїл.
“В умовах, коли РФ блокує морські шляхи експорту з України агропродукції, а 12 річкових портів “Нібулону”, розташованих на Південному Бузі та Дніпрі, заблоковані, ми маємо зробити все можливе, щоб зберегти робочі місця в річкових портах, які залишились без води та відрізані від річкових станцій, від найближчої логістики. Вантаж на вагони для подальшого експорту через порти Одеського регіону завдяки проєкту USAID “Економічна підтримка України”, в рамках якого було закуплено нові сучасні вагони, тепер стало можливим”, – зазначив директор із взаємодії з органами державної влади та питань сталого розвитку “Нібулона” Михайло Різак.
Він висловив сподівання на подальшу підтримку донорів у частині надання вагонів для кожного заблокованого порту та наголосив на важливості відновлення цих перевезень.
За його інформацією, до блокади через Дніпро та Південний Буг перевозили понад 15 млн тонн обсягів української агропродукції, 4 млн тонн з яких становили зернові.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і розпочав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) запускає механізм розподілу ризиків на суму EUR20 млн для українських “дочок” угорського OTP Bank: ОТП Банк та “ОТП Лізинг”, щоб підтримати малі та середні підприємства (МСП), особливо ті, що працюють у секторі агробізнесу або власниками яких є жінки.
“IFC бере на себе половину ризику за сукупним портфелем у EUR40 млн, який охоплює ключові сегменти української економіки”, – йдеться в прес-релізі корпорації в п’ятницю.
Уточнюється, що це будуть перші механізми розподілу ризиків в Україні в рамках Програми гарантування малих позик IFC, що підтримується Єврокомісією та яка допоможе зберегти робочі місця, надавати товари й послуги першої необхідності, відновити ланцюжки поставок, а також отримувати експортні доходи й бюджетні надходження.
IFC нагадує, що 2021 року МСП становили 99,97% усіх підприємств в Україні, генерували близько 60% валового внутрішнього продукту (ВВП) і забезпечували роботою понад 7 млн осіб. У другій половині 2022 року МСП зазнали значних збитків, і наразі лише 6% із них ведуть господарську діяльність у таких самих обсягах, як і до повномасштабного вторгнення Росії.
“Сильний приватний сектор є ключовим для економічного відродження України. Розширення доступу до фінансування для бізнесу має вирішальне значення для протидії макроекономічній нестабільності та перебоям у ланцюжках постачань, які наразі серйозно перешкоджають економічній діяльності в країні”, – наводяться в релізі слова віцепрезидента IFC у Європі, Латинській Америці та Карибському басейні Альфонсо Гарсіа Мори.
Він додав, що IFC прагне забезпечити доступ до кредитів і стимулювати інновації як ключову передумову для відновлення України.
Як повідомлялося, спочатку IFC з групи Світового банку розглядала проєкт надання часткового покриття за ризиками нового фінансування для українських ОТП Банку та “ОТП Лізинг” на EUR60 млн – по EUR30 млн для кожної фінустанови, оцінюючи свою можливу участь у покритті ризиків до EUR30 млн.
ОТП Банк за розмірами загальних активів (103,33 млрд грн) на початок червня цього року був восьмим серед 65 українських банків. Банк має 75 відділень в Україні.
“ОТП Лізинг” є найбільшою лізинговою компанією в Україні з часткою близько 45% за підсумками першого кварталу цього року. Гендиректор “ОТП Лізинг” Андрій Павлушин раніше повідомив, що в першому півріччі 2023 року компанія профінансувала українських клієнтів на 2,2 млрд грн, що на 3-4% більше за показник першого півріччя 2022 року.
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2022 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Держпідприємство “Антонов” знову стало 100% власником німецької компанії Antonov Logistic Salis – компанії, створеної для обслуговування вантажних авіаперевезень за програмою країн НАТО, домігшись виключення з числа акціонерів бельгійської Cargo Air Solutions, яка раніше володіла 49% акцій.
“Наше підприємство з учорашнього дня – єдиний акціонер німецької дочірньої компанії Antonov Logistic Salis. Тепер усі дивіденди від її діяльності надходитимуть на рахунки ДП “Антонов”. Поставлено крапку в цьому процесі”, – наводяться в повідомленні ДП у четвер слова в.о. генерального директора Євгена Гаврилова.
Уточнюється, що справу ДП “Антонов” і Cargo Air Solutions розглядали в німецьких судах, зокрема – у Вищому земельному суді Дрездена, де компанії вдалося довести факт підробки протоколу зборів акціонерів, що і послужило підставою для виключення Cargo Air Solutions зі списку акціонерів.
“Ми виправили помилку колишнього керівництва ДП “Антонов”, дії якого дозволили продаж акцій невідомої компанії, створеної менш ніж за місяць до купівлі акцій. Про цей факт писали у ЗМІ ще 2021 року. У червні 2023 року ДП “Антонов” на зборах акціонерів компанії ухвалило рішення про виключення Cargo Air Solutions зі списку акціонерів”, – ідеться в релізі з посиланням на директорку з правових питань та корпоратизації ДП “Антонов” Ольгу Абрамову.
За її словами, бельгійська компанія спробувала заблокувати це рішення в судах, однак безрезультатно.
ДП нагадало, що перший контракт Antonov Logistic Salis за програмою з НАТО було підписано 2019 року на три роки. У червні минулого року його дію продовжили до кінця 2026 року.
ДП “Антонов” здійснює авіаперевезення для країн НАТО і ЄС для екстреної доставки вантажів у кризових ситуаціях. Можуть використовуватися два літаки Ан-124-100 “Руслан”. Вони мають бути в режимі stand-by в аеропорту Лейпциг (Німеччина), а за додатковим викликом ДП “Антонов” надає ще три літаки.
Аграрії всіх областей провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 1495 тис. га та намолотили 5 млн 882 тис. тонн зерна за врожайності 39,4 ц/га, повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, лідирують за темпами обмолоту аграрії Одеської та Миколаївської областей, які намолотили зерна 1297 тис. тонн і 344,8 тис. тонн відповідно.
Загалом в Україні до теперішнього часу зібрано ячменю на 577,2 тис. га, що становить 40% від планових, з яких намолочено 2,253 млн тонн за врожайності 39,0 ц/га.
Пшеницю зібрано з 831 тис. га (18%). За врожайності 41,2 ц/га її намолочено 3420,2 тис. тонн.
Горох зібрано з 85 тис. га (59%). За врожайності 24,6 ц/га його намолочено 208,9 тис. тонн. Аграрії Тернопільської та Вінницької областей завершили збирання гороху.
Крім цього, аграрії 12 областей розпочали збирання озимого ріпаку: зібрано 1390,1 тис. тонн насіння за врожайності 24,7 ц/га на площі 563,5 тис. га (41%).
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
