Нещодавно в соцмережах натрапив на жваве обговорення одного питання, дослівно воно звучало так: “В країні війна, ринок нерухомості працює навіть не на половину потужностей, а ціни ростуть. Хто його буде купувати?”. В мене є відповідь: ростуть і будуть рости, адже закони ринку ніхто не скасовував. Інше питання, що робити із обмеженим платоспроможним попитом. На мою думку, відповіді треба шукати всередині ринку, а не зовні, сподіваючись винятково на репарації колись чи підтримку держави. Давайте про все за порядком.
Чому ціни ростуть
Ключовим фактором, що впливає на ціну квадрата, було і залишається зростання собівартість будівництва та супутніх витрат під впливом, в першу чергу, інфляційних процесів. Просто нагадаю, що у річному вимірі ми мали майже 27% інфляції. Тягне цінник договори і подовження, а подекуди й кардинальна зміна логістичних ланцюжків через втрату потужностей виробників певних будматеріалів у південних та східних областях та релокацію багатьох бізнесів. Окремо слід згадати вартість робочої сили, яка зросла в середньому на 37%, не варто забувати і про витрати на паливно-мастильні матеріали, техніку та товари й послуги 40 супутніх галузей, які задіяні в житловому будівництві. Гіперінфляція і курсові коливання вдарили по ринку.
Для розуміння: за минулий рік середньозважений показник собівартості будівництва в житлі зріс щонайменше на 45%. По окремих категоріях будматеріалів ми бачили зростання на рівні 30-70%. Рекордсмени бетон, скло, шпаклівка, дерево, залізо. Тож це безпосередньо відбивається на ціні квадрата.
Що робити з реальним попитом
Водночас стримуючим важелем до зростання цін є обмежений платоспроможний попит на ринку, а в окремі патові періоди навіть практично нульові продажі. В деякі місяці, якщо компанія продавала 5-10 квартир на місяць, – це вже був успіх і показник того, що люди довіряють бренду і вірять в продукт.
Весь цей час потрібно було продовжувати будувати, щоб люди мали час адаптуватись, переконатись у непохитності дій, в тому, що будують і добудують, щоб це було не в словах, а діях. Нічого не каже краще за твій продукт, його формат та ліквідність, а також за реальну будівельну динаміку на майданчику.
До речі, з кінця зими ситуація з реальним попитом стала покращуватись. А за весняні місяці команді вдалось повернути понад третину довоєнних показників, незважаючи на складність ситуації.
Чому нам вдалось? Вважаю, що тут спрацювала сума факторів, які можна при бажанні масштабувати і далі:
1. Ми поновили будівництво ще в червні 2022 року і, незважаючи на усі складнощі першого року повномасштабної війни, вперто робили своє і здали 19 тис. кв.м в експлуатацію.
2. Інвестори бачили, що компанія працює і потроху почали платити за договорами розтермінувань. Як результат, якщо на початку повномасштабного вторгнення за договорами розтермінування лише 10% сплачували справно, то тепер ця цифра сягає 50%.
Рівно половина тих, хто купив в нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої зобов’язання. Бо бачить, що кожна гривня з його кишені йде реально на будівництво, причому його ж будинка, а не просто в новий котлован. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто сплачує за договорами розтермінування, був на рівні 80-90%.
3. Ми розробили фінансові інструменти підтримки та стимулювання попиту.
Наприклад, в жовтні-грудні ми пропонували спеціальні умови для сплати заборгованості та погашення розтермінування достроково. Пропонували вигідний курс: наприклад, 33-34 грн/$, реструктуризацію боргу, щоб почати оплати. Запустили программу гарантованої дохідності під 10% річних в доларах, програму за принципом trade in.
Звичайно, про обсяги угод, які були до війни, поки зарано мріяти. Відновлення і потенціал ринку буде напряму залежати від контрнаступу ЗСУ, а точніше – від його результатів і термінів. Вже зараз видно, що психологічно покупець та інвестор помалу готовий повертатись на ринок, якщо є повне співпадіння в його очікуваннях в осі ціна-цінність-терміни будівництва- реальна динаміка.
Автор: Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM
Основні макроекономічні індикатори України дещо стабілізувалися, але продовжують свідчити про значну роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому стані.
За оцінкою Нацбанку, спад ВВП України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року істотно сповільнився до 13,5% з 31,4% і 30,6% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року. Водночас міністр фінансів України Сергій Марченко дав свій прогноз щодо зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював зростання ВВП у 1%, а Нацбанк нещодавно покращував його з 0,3% до 2%. Інвесткомпанія Dragon Capital також прогнозує реальне зростання ВВП у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%. Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України на цей рік до 2% із 3,3%, які він прогнозував у січні 2023 року.
Нагадуємо, що ВВП України в першому кварталі 2023 року впав на 10,5% порівняно з першим кварталом 2022 року після падіння на 31,4% у четвертому кварталі, 30,6% – у третьому кварталі, 36,9% – у другому і 14,9% – у першому кварталі минулого року.
Водночас влада України поставила понад амбітну мету – за 10 років збільшити ВВП до $1 трлн, про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко на Конференції з відновлення України в Лондоні.
Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” Максим Уракін звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2023 року, згідно з даними Держстату, зросло в 26 (двадцять шість) разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $5,394 млрд із $0,208 млрд. Експорт товарів з України за цей період порівняно з першим кварталом 22 року скоротився на 26,1% – до $10,306 млрд, а імпорт зріс на 10,9%, до $15,699 млрд”, – зазначив Максим Уракін.
Продовжують зростати військові витрати держбюджету. Витрати бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в травні зросли до 43,4 млрд грн у лютому (15,6% усіх видатків) із 42,5 млрд грн (18,5%) у квітні та 34,4 млрд грн (15,3%) у березні.
Україна в січні-березні 2023 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 755,755 млрд грн, що на 14,2% менше, ніж у січні-березні 2022 року (880,419 млрд грн), у т.ч. за межі країни – на суму 137,783 млрд грн.
Сукупний держборг України у квітні 2023 року зріс на 3,6% і досяг нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4,37 млрд, до $124,28 млрд, у гривневому – на 159,9 млрд грн, до 4 трлн 544,9 млрд грн.
Водночас, за рахунок міжнародної допомоги, міжнародні резерви України за підсумками червня досягли рекорду, вони становили майже $39 млрд, що є рекордним показником за всю історію незалежної України, про це повідомив глава Національного банку України Андрій Пишний. Глава Нацбанку уточнив, що в червні на рахунки уряду надійшло: $1,6 млрд від ЄС, $1,2 млрд від США, $69,1 млн – від Світового банку і $15,0 млн – від уряду Фінляндії.
Інфляція в Україні в травні 2023 року дещо прискорилася до 0,5% із 0,2% у квітні, а в річному вимірі за підсумками травня-2023 року вона знизилася до 15,3% із 17,9% за підсумками квітня, 21,3% – за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня.
Оборот роздрібної торгівлі України в січні-березні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року знизився на 9,1% і становив 390,1 млрд грн. За даними статвідомства, водночас у березні цього року зафіксовано зростання роздрібного товарообігу до березня минулого року на 35,5%, тоді як у лютому спад становив 22,6%. Нагадуємо, що оборот роздрібної торгівлі України у 2022 році порівняно з 2021 роком скоротився на 21,4% і становив 1,398 трлн грн.
11 липня 2023 року набрав чинності комплексний антитютюновий Закон №1978-IX від 16.12.2021 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». З цієї нагоди громадська організація «Життя» провела брифінг та перформанс з метою ознайомити суспільство зі змінами в законодавстві та посилити їх виконання.
Ухвалені зміни спрямовані на захист дітей та молоді від приваблення до початку куріння. Згідно з даними ВООЗ, в Україні кожна 5-та дитина у віці 13-15 років курить електронні сигарети, а 15% вживають тютюнові вироби.
Ключові норми Закону №1978-IX передбачають:
Під час брифінгу учасники обговорили важливість нововведених обмежень для здорового майбутнього населення України.
«Реклама та смако-ароматичні добавки — це пастка тютюнових компаній, в яку вони намагаються заманити передусім дітей та молодь. Як показує статистика, половина споживачів електронних сигарет обирає їх саме через смак та аромат. Ще третина вважає, що такі пристрої є менш шкідливими. Саме це і є маркетингові маніпуляції, які впливають на потенційних споживачів. Тепер наша місія — забезпечити виконання Закону та розглянути наступні кроки, які створять умови для майбутнього дітей без тютюну та нікотину», — наголосила Тетяна Скапа, начальниця відділу з питань профілактики неінфекційних захворювань та обігу наркотичних засобів Департаменту громадського здоров’я МОЗ України.
Учасники заходу також обговорили важливість набрання чинності Закону 1978-ІХ як частини імплементації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, «антитютюнової» Директиви 2014/40/ЄС, а також, опосередковано, Директиви «аудіовізуальних медіапослуг» 2010/13/ЄС. Нагадаємо, імплементація згаданих Директив є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
«Закон 1978 є важливою частиною імплементації міжнародних норм та зобов’язань України. Вся Європа бореться з тютюновою епідемією, і Україна повернула собі лідерство у впроваджені кращих міжнародних практик. Важливе завдання —забезпечити їх ефективне виконання та підготувати наступні зміни. Ми не можемо дозволити собі втрачати щороку понад 130 тисяч українців, тим паче на 9-й рік кровопролитної війни. Люди — це найважливіше, що ми маємо! Крім того економічні втрати від наслідків вживання тютюну є неспівмірними зі сплаченими податками», — зазначив Володимир В’ятрович, народний депутат України.
Під час перформансу «Зніми рожеві окуляри — за солодким смаком ховається отрута» учасники наочно продемонстрували «прощання» з оманливими ілюзіями, які намагаються нав’язати тютюнові компанії, і показали справжню жорстоку реальність наслідків для здоровʼя від вживання тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Вкотре наголошуємо, безпечного куріння не існує!
«Нововведені заборони допоможуть українцям позбутися «рожевих окулярів», якими тютюнова індустрія вводила в оману дітей та молодь. За яскравою рекламою та «приємним» смаком та ароматом ховається отрута. Це стосується як звичайних сигарет, так і рідин до електронних сигарет. Спільні зусилля Парламенту, Уряду та експертної громадськості забезпечили набуття чинності змін, які дозволять захистити здоровʼя дітей та молоді, які є ядром для відновлення людського капіталу України!», —наголосив виконавчий директор ГО «Життя» Дмитро Купира.
Заборона реклами тютюнових виробів діє ще з 2012 року, а відтепер до цього списку додалися пристрої для нагрівання тютюну та електронні сигарети. Таким чином з 11 липня 2023 року практично вся реклама будь-яких пристроїв для куріння повинна зникнути з наших білбордів та смартфонів. Фінансувати облаштування укриття чи пункту обігріву тютюнові компанії теж не можуть. Також з полиць магазинів та кіосків мають зникнути сигарети та рідини до електронних сигарет зі смако-ароматичними добавками.
Держпродспоживслужба визначена органом, який забезпечує реалізацію нагляду (контролю) за дотриманням законодавства щодо захисту населення від шкоди тютюну. В межах своїх компетенції та обов’язків фахівці Держпродспоживслужби слідкують за виконанням нових норм. Закон визначає, що порушення вимог статей 16, 16-1, 16-2 передбачає штраф у розмірі 30 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу. За невиконання статей 10, 10-1 (щодо вимогам до вмісту тютюнових виробів та електронних сигарет) — штраф складатиме 20 тисяч гривень. У разі повторного порушення протягом року — 50 тисяч гривень», — підсумував Юрій Сахно, головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби.
Якщо ви стали свідком порушення, слід звертатися зі скаргою до Держпродспоживслужби, яка уповноважена накладати фінансові санкції за такі порушення.
За результатами опитування, проведеного у квітні 2023 року на замовлення ВООЗ, 27,4% українців є споживачами будь-яких тютюнових та нікотинових виробів. Серед них 22% віддають перевагу лише продуктам із ароматизаторами — це переважно жінки та молодь. 37,8% українців помічали рекламу та іншу інформацію, спрямовану на стимулювання продажів тютюнових та нікотинових виробів. Ці цифри яскраво демонструють, наскільки необхідними є заборони будь-якої реклами та смако-ароматичних добавок.
Нагадуємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч людей. Впровадження ефективних кроків на подолання епідемії вживання тютюну та нікотину допоможе уникнути цих смертей та вберегти такі дорогоцінні українські життя.
ПРИМІТКА. Прикінцеві положення Закону України №1978-ІХ пунктом 4 передбачають: «Тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а також пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, введені в обіг до набрання чинності відповідними положеннями цього Закону, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання, але не довше дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом».
Національний банк України 10 липня анулював ТОВ “Фінансова компанія “Ріальто” (Київ) ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а саме – на надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.
Як повідомляється на сайті регулятора, за підсумками позапланової інспекційної перевірки з питань захисту прав споживачів фінансових послуг встановлено порушення фінкомпанією вимог чинного законодавства, зокрема законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про споживче кредитування”, а також низки нормативно-правових актів Національного банку України.
ФК “Ріальто” зареєстрована в червні 2020 року. Статутний капітал – 6 млн грн.
Союзники Організації Північноатлантичного договору не запрошують Україну до переговорів щодо членства, але пообіцяли це зробити, коли вони з цим погодяться і дозволять умови.
Про такий зміст заключного комюніке засідання глав держав і урядів країн Організації Північноатлантичного договору, що буде схвалено, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” кілька поінформованих джерел.
Вони стверджують, що формулювання звучатиме так: “Ми надішлемо запрошення, коли союзники погодяться і будуть виконані умови”.
Джерела також кажуть, що союзники погодилися з тим, щоб з умов для України виключити План дій щодо членства. Це формулювання може бути записано так: “Шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за рамки необхідності Плану дій щодо членства”.
Водночас джерела не виключають, що текст може бути змінено.
У с.Віта-Поштова на базі Національної академії внутрішніх справ (Навчально-науковий інститут №1) розпочала роботу інклюзивна автошкола, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Як зазначається в повідомленні на сайті КМДА, “в автошколі люди з інвалідністю можуть отримати послуги з вивчення теорії та здобути практичні навички керування автомобілем; скласти теоретичний та практичний іспити, після чого отримати водійське посвідчення”.
Також за потреби, люди можуть перевчитися або отримати навички керування автомобілем з ручним керуванням.
Крім того, можливе, як і індивідуальне навчання, так і в складі змішаних груп, і також є можливість навчатися теорії онлайн. Навчальні програми автошколи адаптовані до потреб людей з інвалідністю, навчання і складання іспитів відбуватимуться в інклюзивних приміщеннях.
Загалом для навчання виділяються 11 тижнів, з яких 4 тижні – теорія, 7 – практика. В одній групі навчаються до 30 осіб.
Для вступу до автошколи необхідно пройти медико-соціальну комісію та отримати довідку про причину і групу інвалідності, також пройти медогляд і отримати довідку про можливість керувати транспортним засобом.
Далі необхідно обрати автошколу та подати до навчального закладу необхідний пакет документів. Туди входять заява на ім’я директора автошколи, копія паспорта громадянина України або документа, що засвідчує особу та підтверджує її громадянство чи спеціальний статус, копія одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття, медична довідка та кольорова фотокартка 3,5 х 4,5 см.
Автошколи для осіб з інвалідністю працюють у Київській, Хмельницькій, Кіровоградській, Львівській та Дніпропетровській областях.
