Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8250, який дасть змогу Фонду державного майна (ФДМ) відновити велику приватизацію і зробити ефективнішим управління держмайном завдяки поліпшенню структури ФДМ.
“Закон про оновлену структуру Фонду держмайна підписаний президентом. Документ удосконалює організаційну структуру фонду: 12 регіональних відділень окремих юридичних осіб стануть структурними підрозділами ФДМУ. Це дасть змогу створити механізм для встановлення ринкових зарплат і КРІ в усіх регіонах і підвищить ефективність управління державним майном”, – написав глава ФДМ Рустем Умеров у Facebook у вівторок.
Він нагадав, що документ також містить норми про відновлення великої приватизації, удосконалення процедури управління санкційним майном, збільшення термінів оренди держмайна до п’яти років.
Згідно з нормами закону, за рішенням ВАКС підсанкційне майно передаватиметься безпосередньо до ФДМ, а кошти від реалізації спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Умеров подякував президенту, уряду і депутатам за підтримку важливої ініціативи.
Раніше повідомлялося, що після того, як зазначений закон набуде чинності, ФДМ самостійно ухвалюватиме управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління.
Закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, з місцевою владою.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Рада підтримала 30 травня законопроєкт №8250 231 голосом народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Наглядова рада акціонерної страхової компанії “Омега” (Київ) 20 червня переобрала Павла Карагаєва на посаду президента компанії на новий термін – на три 3 роки, повідомляють у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Водночас уточнюється, що цю посаду Карагаєв обіймає з липня 2020 року.
Як повідомлялося, АСК “Омега” з 24 лютого 2023 року втратила право укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Причиною такого рішення стало анулювання Національним банком України ліцензії компанії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг у зв’язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України.
СК “Омега” створена в 1994 році. Здійснює діяльність на підставі 24 ліцензій – на сім обов’язкових і 17 добровільних видів страхування та має регіональну мережу по всій території України.
Перша леді України Олена Зеленська в рамках візиту до Ізраїлю звернулася з проханням про допомогу в подоланні наслідків підриву Каховського водосховища до місцевих епідеміологів, повідомляє пресслужба президента України ввечері у вівторок.
“Звернулася із запитом по допомогу з боку ізраїльських епідеміологів у подоланні наслідків підриву Каховської ГЕС, що загрожує всій країні екологічною катастрофою”, – цитує відомство Зеленську.
Крім того, перша леді зустрілася з дружиною Прем’єр-міністра Держави Ізраїль Сарою Нетаньягу, вони обговорили досвід Ізраїлю у створенні та використанні системи раннього сповіщення про повітряну загрозу, що дає змогу точніше інформувати громадян про небезпеку.
Сторони не обійшли стороною і тему постраждалих від війни дітей: як психологічно, так і фізично. Зазначається, що Зеленська і Нетаньяху обговорили шляхи їхньої реабілітації.
Україна після війни буде дуже цікава приватним інвесторам для розвитку поновлюваних джерел енергії, вважає керуючий директор із кліматичної стратегії та реалізації Європейського банку реконструкції та розвитку Гаррі Бойд Карпентер.
“Також буде величезна хвиля інвестицій у відновлювані джерела енергії. Україна справді має історію успіху, бо перед війною спостерігався надзвичайний бум ВДЕ – 5 ГВт відновлюваної енергії, що фінансується приватними джерелами. І це шаблон для України в майбутньому”, – сказав Карпентер під час дискусії щодо переходу України від вугільної до чистої енергії напередодні конференції з відновлення в Лондоні (URC2023), запланованої на 21-22 червня.
Водночас, за його словами, в Україну надійдуть і гроші державного сектору, але їх мають спрямувати насамперед на розвиток ядерної енергетики, а також на будівництво та реконструкцію мереж, щоб, крім іншого, забезпечити роботу децентралізованої системи ВДЕ.
Водночас топ-менеджер ЄБРР назвав надзвичайно важливими зобов’язання України щодо відмови від вугілля у виробництві електроенергії, зазначивши, що такий курс визначає подальший розвиток не тільки енергетики, а й економіки та всієї країни.
Він звернув увагу, що контури енергетичного сектору України в майбутньому є досить чіткими – він буде побудований на атомній і поновлюваній енергії, і країна має величезні ресурси в усіх цих сферах.
Водночас Карпентер зауважив, що ВДЕ раніше розвивалися в умовах “недосконалого ринку і тарифів”, назвавши це важким перехідним періодом, але висловив переконання, що надалі їхній розвиток базуватиметься на трьох фундаментальних стовпах, які знімуть ці проблеми.
“Першим будуть зобов’язання щодо зеленого майбутнього (…). Друге – це ринкові реформи. Нам потрібен добре функціонуючий, прозорий, чітко окреслений ринок. І третім буде інтеграція з європейською енергосистемою, яка вже йде повним ходом”, – зазначив топ-менеджер ЄБРР.
Крім того, Карпентер запевнив, що ЄБРР має намір і далі фінансово підтримувати Україну.
“Ми надамо Україні EUR3 млрд підтримки. І ми вже на півдорозі. Значна частина цього надійшла у формі підтримки ліквідності для енергетичного сектора – “Нафтогазу” та “Укренерго”, – акцентував банкір.
Перший віцепрем’єр Юлія Свириденко 19 червня, анонсуючи URC2023, заявила про мету за 10 років показати нову Україну і досягти понад 100 ГВт нових потужностей зеленої генерації, виробляти 40 млн тонн “”зеленої”” сталі та довести ВВП до $1 трлн на рік з $161 млрд у 2022 році.
Як повідомлялося, наприкінці грудня 2022 року НЕК “Укренерго”, зокрема, залучило EUR300 млн кредитних коштів ЄБРР на закупівлю обладнання для відновлення підстанцій, які зазнали масованих ракетних ударів росіян, а також для поповнення обігових коштів.
НАК “Нафтогаз” наприкінці минулого року залучив кредит ЄБРР на EUR300 млн, а пізніше, на початку 2023 року, отримав грант майже на EUR200 млн на закупівлю газу.
За словами президента банку Оділь Рено-Бассо, ЄБРР 2022 року збільшив обсяг інвестицій у проєкти в Україні до EUR1,7 млрд порівняно з приблизно EUR1 млрд, які він вкладав щорічно раніше. У його планах інвестувати в Україну EUR3 млрд протягом 2022-2023 років.
Червоноград Львівської області розробив проєкт індустріального парку для залучення інвесторів у розвиток нових бізнесів, які могли б замістити розташовані на території громади вуглевидобувні підприємства, які підлягають закриттю в рамках трансформації вугільних регіонів, повідомив міський голова Андрій Залівський.
“Ми розробили для потенційних інвесторів проєкт індустріального парку на 80 га плюс ще є 20 га територій самих шахт. Крім того, ми підшукали понад 110 га земель, які вже не будуть використовуватися в сільському господарстві і можуть піти під розміщення СЕС”, – сказав він під час дискусії про перехід України від вугільної до чистої енергії в рамках конференції з відновлення в Лондоні (URC2023), запланованої на 21-22 червня.
Закликавши інвесторів розвивати нові бізнеси, він наголосив, що “місто відкрите до співпраці та інвестицій, готове віддавати землю на пільгових умовах, оскільки індустріальний парк це дозволяє”.
“Маленькою мрією” він назвав також відкриття фабрики з виробництва сонячних панелей і заводу з випуску теплових насосів. Водночас, Залівський зазначив, що цікавим для інвесторів могло б бути і виробництво супутніх товарів для обслуговування вітрової енергетики, оскільки, за його словами, “це витратні матеріали, які будуть дуже важливі”. При цьому він зазначив, що наступного року дві компанії пообіцяли розпочати будівництво двох ВЕС на території громади.
“Також на території однієї з шахт ми плануємо завод із переробки твердих побутових відходів, оскільки є проєкт, і можливе виготовлення біогазу та біометану”, – сказав міський голова.
Він наголосив, що в разі відкриття виробництв інженерно-технічний персонал шахт міг би мати знайти застосування і “ми втримали б цих людей”, та й загалом у громади великий ресурс робочої сили.
При цьому він звернув увагу, що місто вже зараз у навчальних закладах працює на підготовку нових кадрів.
“Минулого року ми розпочали перекваліфікацію або навчання молоді нових спеціальностей. Замінили одну шахтарську спеціальність на спеціальність спеціаліста з ремонту сонячних панелей. Через тиждень набрали цілу групу. Цього року ми ще хочемо відкрити нові спеціальності, пов’язані з альтернативними джерелами”, – розповів мер.
Крім того, за його словами, місто спільно з GIZ Україна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва), працює над впровадженням інноваційного хабу.
Він наголосив, що люди вже усвідомлюють реальність закриття шахт, але їм буде легше перейти на інше виробництво, аніж залишити рідні місця, тож їх треба забезпечити роботою та інфраструктурою для життя й відпочинку.
“Із 12 шахт у громаді залишилося шість, на яких працюють понад 6,5 тис. осіб. З них 1,5 тис. перебувають на війні. Багато хто загинув. І ми маємо подбати про їхні сім’ї, якщо ці підприємства закриються. Спасибі Міненерго і GIZ, які обрали нас і допомагають нам реалізувати цей проєкт. Перед нами стоїть завдання вирішити, чим замістити шахти”, – описав ситуацію мер Червонограда.
Він зазначив, що в стратегії розвитку міста його названо індустріальним серцем Львівської області, бо “ми єдині обираємо промисловість як основу розвитку своєї території”.
Як повідомлялося, Червоноград було обрано для реалізації пілотного проєкту з трансформації вугільних регіонів України в рамках проєкту “Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України”, що фінансується урядом Німеччини та реалізується GIZ Україна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit).
На початку поточного року Міністерство енергетики заявило, що Україна створить фонд трансформації вугільних регіонів із забезпеченням фінансових внесків до нього для реалізації проєктів, зокрема щодо фізичного закриття вугільних шахт.
Італійський виробник цементу Buzzi через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягла угоди про продаж частини свого бізнесу в Східній Європі CRH, провідному постачальнику рішень для будівельних матеріалів, за EUR0,1 млрд, повідомляється на офіційному сайті у вівторок.
Як уточнюється в релізі, угоди охоплюють бізнес в Україні та активи з виробництва товарного бетону в Східній Словаччині. Завершення угоди в Україні залежить від отримання необхідних дозволів регулюючих органів і очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
