Україна у січні-липні поточного року знизила експорт марганцевої руди на 93,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,977 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вимірі експорт впав на 92,5%, до $491 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (94,30% поставок у грошовому вираженні) та Польщі (5,70%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК), який входить до групи “Приват”, та Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.) наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток та переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ та ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Згодом феросплавні підприємства незначною мірою відновили виробництво.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Зростаючий внутрішній попит у поєднанні з величезними запасами нафти призведуть до значного збільшення переробних потужностей на Близькому Сході, пише галузеве видання Offshore Technology з посиланням на дослідження GlobalData Energy.
“Очікується, що Близький Схід стане ключовим регіоном з точки зору приросту потужностей традиційних НПЗ у світі: до 2030 року на нього припадатиме понад чверть від загального збільшення. Це зростання обумовлене великомасштабними проектами, особливо в Ірані та Іраку. Обидві країни використовують свої великі запаси нафти для розширення нафтопереробної інфраструктури, прагнучи задовольнити зростаючий внутрішній попит, скоротити імпорт нафтопродуктів і зміцнити експортні можливості”, – пишуть експерти.
На їхню думку, Іран буде домінувати за обсягом введення в експлуатацію НПЗ, взявши на себе 40% від загального обсягу. Країна планує ввести в експлуатацію в цілому 15 нових і розширених проектів. Найбільшим з них є Jask II із заявленою потужністю 6 тис. барелів на добу. Наразі проект перебуває на стадії попереднього проектування, а його запуск очікується в 2028 році.
Приріст нафтопереробних потужностей в Іраку очікується в обсязі 1,9 млн б/с. Нові проекти лідирують за темпами введення в експлуатацію в країні, складаючи 65% від загального очікуваного обсягу до 2030 року. Близько 28% з них знаходяться на стадії будівництва. Один із значущих проектів Basra II передбачає збільшення виробництва на 300 б/с у 2027 році.
Оман посідає третє місце за темпами приросту нафтопереробних потужностей: до 2030 року на 695 тис. б/с.
Збройні сили Філіппін будуть захищати свої територіальні інтереси в Південно-Китайському морі, заявив президент країни Фердинанд Маркос.
«Берегова охорона, флот, які захищають територіальні інтереси Філіппін у Південно-Китайському морі, ніколи не відступлять і будуть стояти на своєму в спірних водах після того, як у понеділок китайська берегова охорона здійснила небезпечні блокуючі маневри і застосувала потужний водомет в районі рифу Скарборо», – цитує в понеділок заяву Маркоса агентство Associated Press.
Президент також зазначив, що в разі загострення ситуації навколо Тайваню його країна неминуче опиниться втягнутою в конфлікт. «Ми не хочемо війни, але, думаю, якщо буде війна через Тайвань, ми будемо втягнуті в неї, хочемо ми цього чи ні», – сказав Маркос.
3-4 липня, за даними філіппінської сторони, кораблі китайської берегової охорони переслідували і здійснювали «небезпечні блокуючі маневри» щодо філіппінських суден берегової охорони і рибальських суден біля рифу Скарборо біля північного узбережжя Філіппін. Риф Скарборо знаходиться в спірних водах в Південно-Китайському морі, на нього претендують Китай, Філіппіни і Тайвань.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував порівняльний аналіз військового потенціалу Китаю і Тайваню – https://expertsclub.eu/porivnyalnyj-analiz-vijskovogo-potenczialu-kytayu-i-tajvanyu-vid-experts-club/
Masdar (ОАЕ) приступила до будівництва найбільшої в Азербайджані сонячної електростанції потужністю 445 МВт.
«В рамках проекту, що реалізується компанією Masdar, з 12 серпня розпочато встановлення першої опори сонячної панелі СЕС “Біласувар” і в цілому будівельних робіт», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці адміністрації Біласуварського району (на півдні країни) в соцмережах. Для будівництва станції виділено територію площею 1,454 тис. га.
«СЕС »Біласувар« зробить важливий внесок у збільшення виробництва відновлюваної енергії в країні, підвищення частки чистої енергії в енергетичному балансі та розвиток політики “зеленої” енергії», – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, церемонія закладення фундаментів СЕС «Біласувар» потужністю 445 МВт і СЕС «Нефтчала» на 315 МВт відбулася в рамках Бакинського енергетичного тижня в червні 2024 року. Обидві станції планується ввести в експлуатацію в 2027 році.
Очікується, що після завершення будівництва дві СЕС будуть виробляти близько 1,7 млрд кВт.год електроенергії на рік. Їх запуск також дозволить скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 830 млн тонн на рік і призведе до щорічної економії 380 млн кубометрів природного газу. Загальна вартість СЕС оцінюється в $670 млн. Ці проекти реалізуються компанією Masdar у співпраці з SOCAR Green («дочка» Держнафтокомпанії Азербайджану, ГНКАР). Частка SOCAR Green в кожному з проектів становить 25%. На станції «Біласувар» щорічно буде вироблятися 897 млн кВт.год електроенергії, її діяльність забезпечить енергопостачання 179 тис. споживачів (будинків), щорічна економія газу складе 193 млн кубометрів.
Держпідприємство «НАЕК »Енергоатом” (Київ) 12 серпня оголосило тендер на страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг – 443,520 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на участь у тендері – 20 серпня.
Люксембурзька компанія OCSiAl, світовий лідер у галузі виробництва графенових нанотрубок, продовжує розвиток свого першого європейського виробничого комплексу в Сербії. З посиланням на офіційні дані компанії та інвесторське співтовариство, Сербський Економіст представляє актуальну інформацію про підприємство та його розвиток.
Цей унікальний завод розташований у Старій Пазові, на північний захід від Белграда, на площі близько 10 000 м², оснащений лініями синтезу нанотрубок, виробництвами дисперсій і концентратів, дослідницьким центром і лабораторіями контролю якості.
Поточна річна пропускна здатність об’єкта становить 60 тонн нанотрубок, з планами подвоїти до 120 тонн до кінця цього року. Завод вже забезпечує робочі місця для понад 200 співробітників, включаючи інженерів, операторів і прикладних фахівців. Проект загальною вартістю €40 млн — найбільша інвестиція з Люксембургу в Сербію.
OCSiAl акцентує логістичну вигідність розташування, яке дозволяє поставляти нанотрубки в Європу, Азію і США, і посилити стійкість глобального ланцюжка поставок.
OCSiAl планує подвоїти виробництво, запустивши другу синтезуючу лінію вже в 2026 році, а також зберігає можливість швидкого масштабування цього модульного комплексу.
Вироблені під брендом TUBALL™ нанотрубки застосовуються в акумуляторах, покриттях і композитах.
