Фестиваль «Нове німецьке кіно» відкрився у столиці 31-ю едицією, стартувавши показом музичного байопіку «Кельн 75» режисера Ідо Флука, представленого на Берлінале.
«Мистецтво в складні часи може подарувати надію і дати орієнтири», – заявила на відкритті прес-аташе з культури посольства Німеччини в Україні Ліза Хайке, підкресливши важливість проведення культурних подій у період війни.
У найближчі дні кияни зможуть побачити шість ключових німецьких прем’єр року, серед яких — потенційний претендент на «Оскар» і новий фільм Тома Тиквера.
Після київських показів програма вирушить до інших українських міст: Львова, Харкова, Одеси, Чернівців та Дніпра.
Фестиваль організований Goethe-Institut в Україні спільно з кінокомпанією «Артхаус Трафік» за підтримки генерального партнера German Films та офіційного партнера ProCredit Bank.
Укргідрометцентр попереджає про ускладнення погодних умов у понеділок, 17 листопада.
«17 листопада в Карпатах, вдень і в західних, Вінницькій та Житомирській областях пориви 15-20 м/с (I рівень небезпеки, жовтий)», – зазначається в попередженні.
Відзначається, що погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних, комунальних підприємств і руху транспорту.
Україна у січні-жовтні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 35,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 79,360 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 38% – до $512,964 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (35,78% постачань у грошовому вимірі), Польщі (17,72%) та Туреччини (16,54%).
У зазначений період Україна імпортувала 83,788 тис. тонн напівфабрикатів на $62,282 млн, в основному з Оману (35,57%), Німеччини (23,53%) та Чехії (15,84%), тоді як за 10 місяців 2024 року ввезла 15 тонн напівфабрикатів на $33 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому виразі зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому виразі), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Американська AIRO Group Holdings Inc. разом з українською компанією Nord Drone Group LLC (NDG) уклали остаточну угоду про створення AIRO Nord-Drone, LLC – трансатлантичного оборонного спільного підприємства, яке буде задовольняти потреби на ключових ринках оборонної промисловості, включаючи Україну, США і країни-НАТО.
Згідно з релізом, спільне підприємство буде поєднувати досвід виробництва і закупівель AIRO в США з перевіреними в бойових технологіях і європейськими виробничими можливостями.
«Наше партнерство з AIRO створює потужну платформу для поширення наших перевірених в боях технологій на службі збройних сил США і НАТО», – зазначив в релізі генеральний директор NDG Євген Котух.
Зараз група компаній Nord-Drone виробляє приблизно 4 тис. дронів на місяць, включаючи ударні одиниці FPV, маючи потенціал до збільшення обсягів до 25 тис. одиниць, боєприпаси для тривалого перебування в повітрі і багатоцільові бомбардувальники, з можливістю масштабування, що підтримується налагодженими виробничими потужностями та відносинами в оборонній сфері.
Згідно з пропонованою структурою, AIRO забезпечить нагляд за виробництвом, дослідженнями та розробками, а також експертизу в галузі державних закупівель, тоді як Nord Drone надасть власні технології, виробничі потужності та налагоджені зв’язки в оборонній сфері. Ця співпраця дозволить інтегрувати великосерійні, перевірені в бою платформи Nord Drone з RQ-35 Heidrun і широким портфелем безпілотних систем AIRO.
Відзначається, що створення спільного підприємства залежить від звичайних умов закриття, включаючи виконання відповідних нормативних вимог та інших попередніх умов, викладених в остаточній угоді.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 31,344 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 31,2% – до $3,518 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (80,96% поставок у грошовому вимірі), Китаю (16,66%) та Гайани (2,39%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Україна у січні-жовтні цього року знизила експорт марганцевої руди на 30,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,732 тис. тонн, але у серпні-жовтні активізувала поставки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), якщо за сім місяців 2025 року поставки були на рівні 2,977 тис. тонн, то у серпні експорт збільшився більше ніж удвічі, коли було вивезено 5,037 тис. тонн, у вересні становив 1,725 тис. тонн, у жовтні – 3,993 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт за десять місяців 2025 року впав на 17,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $2,214 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (98,74% поставок у грошовому виразі) та Польщі (1,26%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
