Україна зберігає стабільні темпи експорту ріпаку і станом на 8 грудня відвантажила 52 тис. тонн, тоді як у листопаді показник становив майже 158 тис. тонн, у грудні експорт залишиться в межах 105–150 тис. тонн, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт ріпаку тримається на стабільних рівнях. Почали повертатися сплачені мита, і ліквідність поступово розвертається в бік експортерів”, — зазначили аналітики.
За їхніми даними, на європейському ринку ріпак уже близько двох місяців торгується у вузькому діапазоні EUR477–480 за тонну. Є цінові коливання на 2–3%, але реальної динаміки немає. Проте культура може піти вгору, зауважують аналітики і додають, що ключовим драйвером зараз є соя: у разі її зростання ріпак також може подорожчати до EUR500–510 за тонну.
За їхнім спостереженнями, на внутрішньому ринку ситуація схожа: умовна ціна тримається на рівні $550–560 за тонну, індикативи переробних підприємств — 24–24,5 тис. грн/тонна.
“Ринок загалом стабільний. Є поодинокі випадки вищих цін, але вони індивідуальні. Деякі заводи пришвидшують закупівлі через дефіцит інших культур, зокрема соняшнику, тож можливий невеликий підйом”, — підкреслили експерти.
Вони нагадали, що незабаром активізується форвардна торгівля ріпаком врожаю 2026 року.
“Перші індикативи на ріпак нового врожаю озвучують від $430–435 за тонну CPT порт на поставку незначних партій в липні–серпні. Найкращий період для форвардної фіксації традиційно — січень–березень. Ризиків щодо нового врожаю наразі не видно, але укладати контракти на великі обсяги ще зарано”, — порекомендували в “Пуск”.
Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Український агросектор стоїть перед необхідністю імплементації норм ЄС, які можуть коштувати галузі до 2,5 млрд євро щорічно, водночас це відкриває стратегічні можливості для інтеграції та посилення ролі України в глобальній продовольчій безпеці, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.
“Проведені розрахунки свідчать, що впровадження європейських екостандартів обійдеться українському агросектору приблизно в EUR2,5 млрд на рік, що становить EUR70-150 додаткових витрат на гектар. Ці стандарти ми повинні прийняти в законодавство. І при цьому ніхто навіть не говорить про те, щоб надати Україні дотації«, – процитувала прес-служба асоціації його виступ на конференції »Ведення агробізнесу в Україні”.
Він додав, що зараз екологічні норми перебувають під тиском і в самій Європі.
«Потрібно розуміти, ці норми ще не факт, що залишаться в самому ЄС. Європейські фермери теж під великим тиском, і їх зелений курс постійно змінюється», – зазначив Дикун.
Після об’єднання Україна і Європа разом будуть найбільшим виробником продовольства в світі.
“Ми єдина країна, яка вступить до ЄС із сільським господарством кращим, ніж у будь-якій країні Євросоюзу – ми приходимо з високим рівнем. Але повинні об’єднатися з Європою не з «просячою рукою», а як рівний партнер, який разом з ЄС стане найбільшим виробником продовольства в світі. Це потрібно відпрацьовувати професійно”, – резюмував голова ВАС.
Тепличний бізнес без помилок: пройдіть новий курс «Тепличні Агро Рішення» від провідних експертів галузі на AgriAcademy
На платформі безкоштовних сертифікованих курсів для українського агробізнесу AgriAcademy з’явився новий професійний онлайн-курс «Тепличні Агро Рішення», створений командою провідних експертів тепличного сектору України.
Цей інноваційний курс для тепличного бізнесу створено переможцем національного конкурсу з розробки навчальних онлайн-курсів для МСБ українського агросектору – Громадською Спілкою «Зелені Агро Рішення». Курс уже доступний для проходження, а його перша презентація онлайн зібрала понад 100 фермерів та представників агрокомпаній, що свідчить про високий попит на сучасний професійний контент для агробізнесу.
Рік тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України оголосила відкритий конкурс пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів. Ця ініціатива фінансується Ірландією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР та FAO. Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР фінансується Ірландією, Італією, Японією, Південною Кореєю, Люксембургом, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Японією, Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – EBRD та Сполученими Штатами Америки.
Метою стала розробка навчальних онлайн-курсів для подолання дефіциту професійних знань і навичок у агросекторі, харчовій та переробній промисловості з фокусом на представників малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні. Конкурс зібрав 74 попередніх заявки і 54 пакети документів, з яких 35 були відібрані для фінальної оцінки експертною комісією. Сертифікат на фінансування розробки курсу від FAO отримав Віталій Воронцов, голова дорадчої служби «Зелені Агро Рішення».
«Для нашої команди велика честь, що саме ідея курсу «Тепличні Агро Рішення» стала переможною в конкурсі та була обрана AgriAcademy для реалізації. Ми щиро вдячні організаторам і партнерам проєкту за довіру та можливість створити навчальний продукт, який допоможе українським фермерам отримувати найсучасніші знання», – зазначає Голова сільськогосподарської дорадчої служби ГС «Зелені Агро Рішення» Віталій Воронцов.
Програма курсу покликана надати підприємцям та фермерам системні знання зі створення, модернізації та управління тепличними господарствами – від інженерії та мікроклімату до економіки, інновацій та сталого розвитку.
«У процесі роботи ми прагнули створити дійсно унікальний курс – такий, якого раніше не було в Україні. Курс, що поєднує інженерію, агрономію, біозахист, економіку та інновації. Для цього я зібрав одну з найсильніших команд фахівців тепличного сектору – практиків, інженерів, науковців та експертів, які щодня працюють у теплицях, проєктах і реальних виробничих умовах. Наше завдання було простим і водночас дуже важливим: створити курс, який стане зрозумілим, практичним і корисним для малого та середнього бізнесу, для фермерів і студентів, для всіх, хто хоче розвивати сучасне тепличне виробництво в Україні.
Вірю, що цей курс стане новою точкою росту для тепличної галузі, допоможе розвивати професійну спільноту та підтримуватиме тих, хто будує майбутнє українського агросектору», – підкреслює Віталій Воронцов.
Про курс: практичні інструменти, інновації та адаптація до нових реалій тепличного сектору
Програма курсу розроблена з урахуванням викликів, з якими стикаються українські тепличні господарства – кліматичних ризиків, енергетичних витрат, нестачі технічної інформації та наслідків війни для виробничої інфраструктури.
Навчання охоплює десять ключових модулів:
Розробники курсу: команда, яка формує тепличний сектор
Курс створений експертами з багаторічним досвідом у застосуванні технологій для тепличного бізнесу:
Саме завдяки цій перемозі команда експертів-практиків змогла пройти повний шлях – від концепції до створення повноцінної навчальної програми, яка була розроблена, протестована та підготовлена до запуску у 2025 році.
Курс дає фермерам доступ до інструментів, необхідних для модернізації теплиць, зменшення витрат, підвищення врожайності та впровадження енергоощадних рішень.
Доступна технічна освіта сприяє відновленню виробництва, підвищує конкурентоспроможність фермерів і зміцнює продовольчу безпеку країни.
Програма формує нову культуру управління теплицями, де інженерія, технології та екологічні підходи працюють разом.
Курс безкоштовний й вже доступний на платформі AgriAcademy!
Також на платформі доступні понад 30 сертифікованих онлайн-курсів для українського агробізнесу.
Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
