Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В Укрнафті розповіли, які АЗК працюють за відсутності електрики

В Укрнафті розповіли, які АЗК працюють за відсутності електрики, і на яких заправках працюють «пункти незламності»

Ворог знову активізував удари по енергетичній інфраструктурі країни. Найбільше постраждала Чернігівська область, де без світла залишилось 307 тисяч людей.

Усі АЗК UKRNAFTA – найбільшої монобрендової мережі автозаправних комплексів країни – у разі відключень електроенергії продовжують працювати. Загалом це 663 автозаправні комплекси по всій території України. Там завжди можна заправити автівку пальним європейської якості.

Із них 360 АЗК працюють у режимі «пунктів незламності». На них встановлені додаткові генератори. Там люди можуть зігрітися, випити гарячого чаю чи кави, зарядити телефон, а також отримати доступ до інтернету.

«Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до відключень у низці регіонів — зокрема в Чернігівській, Сумській та інших областях. Мережа АЗК UKRNAFTA продовжує працювати навіть за умов відключень електроенергії. Ми забезпечили резервне живлення та умови для відвідувачів, щоб українці могли заправитися, зігрітися та залишатися на зв’язку. Дякую всім, хто підтримує людей та працює навіть у найскладніших умовах», – зазначив виконувач обов’язків голови правління АТ «Укрнафта» Юрій Ткачук.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

Повний перелік адрес «незламних» АЗК UKRNAFTA – за посиланням: https://www.ukrnafta.com/data/news/2025/Perelik_punktiv_nezlamnosti.pdf

 

, ,

Міжнародна комісія з розгляду претензій запрацює на базі Реєстру збитків – Barristers

Міжнародна комісія з розгляду претензій України, створена як спеціальний орган під егідою Ради Європи, розглядатиме претензії щодо збитків, заподіяних з 24 лютого 2022 року протиправними діями РФ, зокрема її агресією проти України в порушення Статуту ООН, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.

Як пояснив агентству «Інтерфакс-Україна» спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ), партнер і представник АТ Barristers Олексій Шевчук, мова йде про події, що відбулися з 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, в її виключній економічній зоні та на континентальному шельфі, а також в повітряних і морських суднах під українською юрисдикцією. Комісія розглядатиме претензії, що стосуються шкоди, збитків або травм, заподіяних міжнародно-протиправними діями РФ.

Подавати претензії зможуть як фізичні та юридичні особи, так і держава Україна разом з її органами влади та державними або контрольованими підприємствами.

Головним завданням комісії стане розгляд, оцінка та прийняття рішень за позовами про відшкодування збитків, заподіяних міжнародно-протиправними діями Російської Федерації на території України або проти неї. При цьому комісія має стати ключовим інструментом у системі міжнародного правосуддя, спрямованої на документування та відшкодування завданих агресією втрат.

Одним з ключових кроків запуску роботи комісії стане передача їй функцій і матеріалів від Реєстру збитків, секретаріат буде сформований на основі нинішнього секретаріату Реєстру.

Передбачається, що комісія матиме постійне місце розташування на території однієї з країн, що приєднуються до Конвенції.

Крім того, передбачено створення офісу комісії в Україні, який буде надавати допомогу у виконанні її функцій.

“Мандат комісії чітко визначає її основне завдання: розглядати, оцінювати і приймати рішення за поданими претензіями, визначаючи суму компенсації, яку належить виплатити в кожному конкретному випадку. Ключовим принципом її діяльності є вихідне положення про те, що Росія несе міжнародно-правову відповідальність за всі збитки, втрати і шкоду, заподіяні її протиправними діями проти України”, – зазначив Шевчук.

Він підкреслив, що комісія матиме повноваження розглядати всі аспекти, що стосуються вирішення претензій – від адміністративних і фінансових до юридичних і політичних. Вироки і рішення Комісії, зокрема ті, що стосуються розмірів компенсації, мають остаточний характер і не підлягають оскарженню.

Шевчук пояснив, що необхідність створення Міжнародної комісії з розгляду претензій ґрунтується на базових принципах міжнародного права, яке зобов’язує державу-правопорушника повністю відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. У випадку України йдеться про масштабні втрати, спричинені агресією РФ.

“Репарація є не тільки юридичним обов’язком, але й моральною необхідністю: жертви повинні отримати справедливість і можливість подолати наслідки пережитого. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2022 року, присвяченій засобам правового захисту та відшкодування агресії проти України, було чітко визначено, що Росія повинна нести відповідальність за всі порушення міжнародного права в Україні або проти неї. Ця відповідальність включає і відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями”, – сказав він.

Концепція розроблена Радою Європи, яка взяла на себе повноваження розробки механізму компенсації збитків, була підтверджена в Декларації саміту в Рейк’явіку 2023 року і передбачає три послідовні елементи: вже створений Реєстр збитків для України, який отримав понад 60 тисяч заяв; майбутню роботу Міжнародної комісії з розгляду претензій як компенсаційного органу; а також формування спеціального компенсаційного фонду, який стане фінансовою основою для відшкодування.

,

Посольство Республіки Індонезія в Україні організувало «День батика»

Посольство Республіки Індонезія в Україні спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) провело в Києві урочистий прийом з нагоди Національного дня батика, визнаного ЮНЕСКО частиною нематеріальної спадщини людства.

У заході взяли участь близько 150 гостей — представники дипломатичного корпусу, органів влади, студенти та наукова спільнота.

У вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммад Басаламах зазначив, що батик — це не просто тканина, а культурна спадщина, яка втілює історію, цінності та ідентичність народу Індонезії.

«Батик — це історія гармонії, творчості та мудрості, переданої через покоління. Одягаючи батик, ми несемо в собі цінності та ідентичність, які плекалися століттями», — підкреслив дипломат.

Ректор НАКККіМ Валерій Марченко привітав індонезійську делегацію і вручив послу звання Почесного професора Академії, наголосивши на важливості культурного обміну та подальшого розвитку академічного співробітництва.

Програма свята включала презентацію про батик, танцювальні та вокальні виступи студентів, а також виконання національних гімнів Індонезії та України на українській бандурі. У холі університету була організована виставка батиків та інструментів для їх створення. Завершився захід дегустацією традиційних страв індонезійської кухні — наси горенг, мі горенг, бакван і куе лумпур.

Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією встановлені 5 червня 1992 року. Посольство України в Джакарті відкрилося в 1995 році, а Посольство Індонезії в Києві розпочало роботу в 1994 році.

В останні роки країни також розвивають співпрацю в сферах освіти, культури та туризму. У 2024–2025 роках Індонезія підписала два протоколи про доступ на ринок продукції українського походження — гороху та водних біоресурсів, що має стимулювати подальше збільшення торгівлі агропродукцією.

 

, ,

“ДТЕК Енерго” інвестував 4,9 млрд грн у розвиток шахт за 8 місяців

“ДТЕК Енерго” у січні-серпні 2025 року спрямував на розвиток вугільних підприємств 4,9 млрд грн, що дозволило підтримувати виробничі потужності та впроваджувати сучасні технології.

“Для підтримки належного рівня вуглевидобутку компанія продовжує підготовку нових лав. З початку року введено в експлуатацію 14 нових вибоїв, що дає змогу підтримувати необхідний обсяг видобутку палива для теплової генерації України”, – повідомили у пресрелізі компанії.

Всього з початку повномасштабної війни інвестиції компанії у підтримку шахт, ремонт та модернізацію обладнання, а також у заходи з підвищення безпеки персоналу склали майже 23 млрд грн.

“Ми продовжуємо інвестувати у відновлення генеруючих потужностей, у вугільні підприємства, адже наша головна мета напередодні початку нового опалювального періоду – зберегти надійність теплової генерації та енергосистеми в цілому”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.

“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність в тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року складала 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створений повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного устаткування.

 

,

У вересні молочні продукти в Україні подорожчали на 1–6% за місяць

В Україні у вересні 2025 року подорожчали більшість молочних продуктів на тлі обмеженого внутрішнього попиту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

У галузевій асоціації зазначили, що молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в середньому коштує 48,21 грн/кг, що на 2,75 грн (+6%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 8,89 грн (+23%) більше відносно торішнього періоду. Цей товар у пластиковій пляшці коштує 65,42 грн/кг, що на 1,25 грн (+1,9%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 12,50 грн/кг (+24%) більше відносно торішнього періоду.

Кефір жирністю 2,5% у плівці в середньому коштує 56,74 грн/кг, що на 97 коп. (+2%) більше ніж місяць тому, але на 9,53 грн (+20%) дорожче ніж торік. Вартість продукту у пластиковій пляшці наразі становить 76,45 грн/кг, що на 2,57 грн (+3%) більше ніж місяць тому і на 14,55 грн (+25%) більше ніж торік.

Сметана жирністю 15% в стаканах в середньому коштує 187,22 грн/кг, що на 0,93 грн (+0,5%) більше порівняно з попереднім місяцем, але на 37,79 грн/кг (+25%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на йогурт питний жирністю від 1,6% до 2,8% в пластикових пляшках становила 115,79 грн/кг, що на 1,39 грн (+1,2%) більше відносно попереднього місяця, але на 20,12 грн (+21%) більше відносно минулорічного періоду.

Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% становила 293,44 грн/кг, що на 7,41 грн (+3%) більше відносно попереднього місяця і на 64,38 грн (+28%) більше відносно минулорічного періоду.

Вершкове масло жирністю від 72,5% до 73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 586,64 грн/кг, що на 7,58 грн (+1,3%) більше відносно попереднього місяця, але на 123,36 грн (+27%) дорожче ніж торік.

Сир “Гауда” жирністю 45% від українських компаній в середньому коштує 584,59 грн/кг, що на 21,21 грн (+4%) більше відносно попереднього місяця, але на 95,38 грн (+19%) дорожче ніж торік.

“В Україні у другій половині вересня ціни на більшість молочних продуктів залишаються високими, що може бути пов’язано з продовольчою інфляцією. Водночас, внутрішній попит на молочну продукцію обмежений. Спостерігалося скорочення реалізації товарів торгівельними мережами та зменшення попиту на молоко-сировину з боку молокопереробних підприємств”, – пояснив аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.

Він зазначив, що імпортні сири, які завозяться в Україну переважно з Польщі, більш привабливі в плані ціни ніж продукція вітчизняних виробників.

“В умовах призупинення молочного експорту в ЄС молокопереробні підприємства працюють на склад, що разом зі зниженням цін на біржові товари на експортних ринках, зокрема на вершкове масло, може тиснути на ціни в перспективі. Певне пожвавлення споживчого попиту на свіжу молочну продукцію ймовірне взимку”, – резюмували в АВМ.

Німеччина, Іспанія та Польща — топ-імпортери українського жому

Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.

У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.

Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.

“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.

 

, , , , ,