Новим головою правління Райффайзен Банку (Київ), найбільшого недержавного банку України, з 1 січня 2026 року стане Наталія Гуріна, яка з січня 2012 року відповідає за ризик-менеджмент і роботу з проблемними активами на посаді заступника голови правління.
Як йдеться в повідомленні банку на його сайті, відповідне рішення ухвалила наглядова рада Райффайзен Банку за результатами конкурсу, тому його ще мають погодити державні органи нагляду.
Відзначається, що Гуріна всю свою професійну кар’єру присвятила банку і росла в ньому фактично з перших років заснування компанії, почавши свою кар’єру в «Авалі» (колишня назва банку) в 1994 році.
Вона замінить на посаді голови правління Олександра Писарука, якого наглядова рада затвердила на цю посаду в серпні 2019 року і який у 2014-2016 роках був першим заступником голови НБУ.
«Гуріна продемонструвала сильні професійні та лідерські якості, які дозволять забезпечити подальший розвиток банку в надскладних військових умовах», – зазначив заступник голови наглядової ради Андрій Степаненко, слова якого наведені в релізі.
Відзначається, що Гуріна в різні роки обіймала посади в сферах біржових операцій, валютного контролю, казначейства, кредитних операцій, моніторингу портфеля і проблемних кредитів. До призначення членом правління в липні 2007 року була заступником головного ризик-менеджера – директором департаменту корпоративних ризиків.
Заміна голови правління банку є плановою після рішення чинного голови правління Писарука не продовжувати контракт на новий період, йдеться в релізі.
Райффайзен Банк – найбільший український банк з іноземним капіталом. За даними НБУ на 1 вересня 2025 року, за розміром активів посідав 4-е місце (239,8 млрд грн) серед 60 банків України.
Обсяг перевезень вантажів “Укрзалізницею” у 2025 році скоротиться порівняно із минулим роком на 7% – зі 173 млн тонн до 160 млн тонн, а в наступні роки вдасться збільшити його лише відповідно до 161 млн тонн та 162 млн тонн, такі дані оголосила компанія журналістам під час презентації 7 листопада.
Згідно з презентацією, очікується, що у 2025-2026 роках обсяг перевезень руди та марганцю становитиме 44 млн тонн порівняно із 43 млн тонн минулого року, а у 2027 році знизиться до 42 млн тонн.
Перевезення зерна та борошна протягом 2025-2027 роках прогнозується на рівні 31 млн тонн, що на 22,5%, або 9 млн тонн менше, ніж у 2024 році.
“Укрзалізниця” зазначила, що очікує скорочення перевезень будматеріалів з 35 млн тонн у 2024 році до 30-32 млн тонн у 2025-2027 роках.
Відповідно до презентації, обсяги перевезень кам’яного вугілля у 2025-2027 роках скоротяться на 17,4% порівняно з 2024 роком – з 23 млн тонн до 19 млн тонн.
Частково компанія планує компенсувати ці втрати збільшенням перевезення інших вантажів з 32 млн тонн у минулому році до 36 млн тонн цього року, а далі збільшувати їх щороку на 1 млн тонн.
В “Укрзалізниці” додали, що загальні обсяги перевезень вантажів з 2021-2025 рік скоротилися на 49% – з 315 млн тонн до 160 млн тонн. Зокрема, за цей період відбулося скорочення перевезень руди на 43%, будматеріалів на 52% та вугілля на 62%.
Згідно з презентацією, ще гірший прогноз рентабельності вантажних перевезень: прибуток у 20,4 млрд грн минулого року скоротиться до 3,2 млрд грн наступного року, а вже наступного року вантажні перевезення принесуть збиток 0,6 млрд грн, а 2027 року – 4,8 млрд грн.
Причиною компанія називає фіксацію тарифів, які останній раз збільшувалися 2022 року , хоча індекс цін виробників з того часу зріс на 69,3%.
Заступник директора департаменту комерційної роботи “Укрзалізниці” Валерій Ткачов у вересні 2025 року повідомляв, що компанія очікує зниження вантажних перевезень цього року до 162-165 млн тонн зі 175 млн тонн минулого року, коли вони частково відновилися після провалу до 150-155 млн тонн у перші два роки повномасштабної агресії Росії з 312-315 млн тонн.
Ткачов тоді наголосив, що для виправлення ситуації ведеться активний пошук нових вантажів, зокрема, це вантажі рітейлу та малого-середнього бізнесу, починаючи від лісних вантажів, промислових продуктів та іншої великої кількості сегментів.
Заступник голови наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко минулого тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за дев’ять місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, компанія пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень “Укрзалізниці” у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
У 2024 році компанія збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
Україна посіла 25-те місце з 25 в Європейському індексі прозорості ринку вживаних автомобілів за 2025 рік від carVertical. За даними дослідження, 54,72% перевірених авто мали зареєстровані пошкодження, 9,46% — ознаки скрученого пробігу, частка імпортованих уживаних машин — 78,38%, середній вік — 10,58 року.
Лідери рейтингу — Велика Британія, Італія та Німеччина. У цих країнах ризики маніпуляцій з пробігом і прихованих пошкоджень істотно нижчі за середньоєвропейські значення, зазначають автори дослідження.
Індекс carVertical формується на основі шести критеріїв і охоплює період жовтня 2024 — вересня 2025 року.
Методологія та картки країн доступні на сайті дослідницького проєкту.
У столиці відкрито новий освітній центр — Вища школа лобізму, структурний підрозділ Національної асоціації лобістів України. Місія проекту — сформувати в країні професійне співтовариство лобістів за стандартами ЄС, США та Великої Британії. Прем’єра відбулася в Hyatt Regency Kyiv, зібравши понад 100 учасників, серед них близько 50 народних депутатів, дипломати, представники міжнародного бізнесу та академічного середовища.
Особливість старту — участь практикуючих лобістів із США та Великої Британії, які проводитимуть заняття спільно з українськими експертами. Програма побудована як практичний трек для роботи на ринках ЄС і США.
Директор проекту Олексій Шевчук заявив: «Лобізм — це про прозорі правила, конкуренцію ідей та інвестиції. Ми запускаємо школу, яка дає інструменти легального впливу та відкритого діалогу з владою. Наш випускник повинен однаково впевнено відстоювати позицію клієнта в Києві, Брюсселі та Вашингтоні, спираючись на факти, етику та комплаєнс».
Професійні принципи нової школи:
1) Законність і прозорість — робота тільки в публічному правовому полі, чіткий мандат і розкриття клієнта)
2) Етика — запобігання конфлікту інтересів, внутрішній комплаєнс і кодекси поведінки
3) Експертність — аналітика, дані, оцінка впливу, пропозиції до регуляторної політики
4) Рівний доступ — включення бізнесу, НГО та регіонів у діалог з державою
5) Вимірюваність — цілі, KPI та звітність за результатами адвокації
Стартував набір на перший потік. Заявлені міжнародні ментори, практикуми з підготовки позиційних документів для інститутів ЄС і США та розбір реальних кейсів взаємодії з регуляторами. Організатори підкреслюють, що школа орієнтована на результат — випускники повинні приносити в економіку нові партнерства, інвестиції та стійкі зміни правил гри.
Історична довідка — як формувався лобізм у США та Європі
США. Американська модель є найбільш інституціоналізованою. У XIX столітті термін «лобіст» увійшов у вжиток як позначення осіб, які спілкувалися з конгресменами в кулуарах.
Сучасна система спирається на обов’язкову реєстрацію лобістів, звітність про клієнтів, бюджети і теми впливу, публічні реєстри і комплаєнс.
Принципи — прозорість контактів з посадовими особами, розкриття витрат, обмеження подарунків і фінансування поїздок, дисциплінарна відповідальність за приховану діяльність.
Європа. В ЄС лобізм оформлений як участь зацікавлених сторін у розробці політики. Діє Загальний реєстр прозорості Єврокомісії та Європарламенту, який вимагає розкриття інформації про організації та консультантів, їх цілі та ресурси, зустрічі з високопоставленими посадовими особами публікуються в онлайн-форматі.
Національні режими різняться, але загальні стандарти – публічні реєстри, кодекси етики, дотримання впливу на регулювання та оцінка впливу для нових актів.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1119422.html
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у вересні 2025 року зросли на 5,2% порівняно з вереснем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За даними статвідомства, у вересні-2025 порівняно з вереснем-2024 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 5,6%, у нежитловому – на 5,3%, в інженерному – на 4,9%. Водночас порівняно із серпнем цього року ціни зросли на 0,1% у кожному сегменті.
Щодо грудня-2024 ціни у вересні-2025 на будівельно-монтажні роботи зросли на 4,1%, тоді як за підсумками дев’яти місяців 2025 року ціни на будівництво зросли на 5,9%, а за результатами третього кварталу – на 5,3% порівняно з аналогічним періодом рік тому.
Як повідомлялося, 2024 року ціни на будівельно-монтажні роботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а 2023-го зросли на 15,8% відносно 2022 року. Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
