Провідний світовий виробник мікросхем на замовлення Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. повернув собі звання найдорожчої компанії Азії, обігнавши TencentHoldings Ltd.
З початку поточного року акції TSMC подорожчали на 18,4%, а за останні п’ять днів – на 7,2%. Наразі капіталізація компанії становить 13,8 трлн нових тайванських доларів ($450 млрд), свідчать дані Market Watch.
TSMC збільшила чистий прибуток у першому кварталі 2023 року на 2,1% порівняно з тим самим періодом минулого року, виручку – на 3,6%. Показники, однак, були на 30% і 19% нижчими, ніж у попередньому кварталі.
Проте експерти розраховують, що активний розвиток сфери штучного інтелекту сприятиме зростанню попиту на передові чипи, що випускаються TSMC.
Капіталізація Tencent, яка ще недавно посідала перше місце в списку найбільших азіатських компаній, збільшилася на 7,4% цього року і практично не змінилася за останній місяць на тлі повільного відновлення китайської економіки. Наразі капіталізація Tencent становить 3,17 трлн гонконгських доларів ($405 млрд).
Енергетичні компанії будуть періодично передавати інформацію про заборгованість побутових клієнтів в Українське бюро кредитних історій, повідомила прес-служба енергохолдингу “ДТЕК”.
“YASNO та Українське бюро кредитних історій почали співпрацювати. Відповідно, тепер бюро отримуватиме інформацію про клієнтів YASNO, які накопичили заборгованість за спожиту електроенергію, і ця інформація відображатиметься в їхній кредитній історії”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, станом на 1 травня 2023 року побутові споживачі накопичили заборгованість понад один місяць за спожиту е/е в розмірі понад 1,7 млрд грн.
“Щоб спонукати клієнтів відповідальніше ставитися до оплати за використану електроенергію, YASNO періодично передаватиме інформацію про заборгованість побутових клієнтів до бюро”, – пояснили у відомстві.
Так, якщо клієнт матиме заборгованість з оплати комунальних послуг, але виявить бажання отримати кредит у фінансовій установі, кредитор зможе бачити його кредитну історію, після чого ухвалюватиме рішення з цього питання.
Водночас дисципліновані клієнти, які своєчасно розраховуються за споживані послуги, зможуть формувати позитивну кредитну історію. Цей крок дасть їм змогу поліпшити свою кредитну репутацію, отримувати вигідніші умови позик і забезпечить їхню фінансову стабільність у майбутньому, зазначили в YASNO.
“Є клієнти, які не платять за використану електроенергію та інші комунальні послуги, але при цьому беруть кредити, наприклад на чергові нові iPhone. Саме на таких клієнтів і розрахована така активність”, – сказав Сергій Коваленко, генеральний директор YASNO.
Ціни на оливкову олію першого холодного віджиму (extra virgin) перебувають на рекордних максимумах, свідчать дані Міжнародного валютного фонду (МВФ).
За даними МВФ, у квітні ціна оливкової олії досягла $6269,63 за тонну, що на 46% вище, ніж роком раніше.
У компанії Filippo Berio з Нью-Джерсі, що є одним із найбільших у світі виробників оливкової олії, зазначають, що останній сезон виявився “рекордно складним”, оскільки врожай оливок був мінімальним за 30 років, пише Barron’s.
Зростанню цін сприяла, зокрема, і торішня посуха в Іспанії, на частку якої припадає близько 40% світового виробництва оливкової олії. Літо 2022 року в Іспанії було рекордно спекотним і одним із найбільш посушливих в історії.
Згідно з березневим прогнозом Міністерства сільського господарства Іспанії, врожай оливок поточного сезону дасть змогу отримати лише близько 680 тис. тонн оливкової олії за середнього показника в 1,37 млн тонн за останні п’ять років, зазначає видання Olive Oil Times.
Іспанія звернулася до Євросоюзу за екстреними ресурсами на надання допомоги фермерам. В Італії врожаї оливок також викликають занепокоєння.
Дослідження іспанських і португальських учених показують, що кліматичні зміни можуть серйозно ускладнити вирощування оливок у ключових виробничих регіонах, зазначає Barron’s.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про початок другого турне країнами Африки, планує відвідати держави в усіх частинах континенту – “від півночі до півдня”.
“Марокко. На початку мого другого турне країнами Африки марокканські партнери запросили мене відвідати чудову мечеть Хасана II в Касабланці – найбільшу діючу мечеть в Африці. Це справжній витвір мистецтва, над яким протягом семи років працювали понад 10 тис. марокканських художників і ремісників. А головне – двері цієї мечеті вилиті з українського титану. Такого ж міцного, як українські воїни, що нині захищають нашу Україну від ворога”, – написав Кулеба в Instagram.
Він зазначив, що це перший візит міністра закордонних справ України до Марокко з моменту встановлення двосторонніх відносин.
Кулеба нагадав, що під час першого турне восени 2022 року він побував у країнах Субсахарської Африки, а зараз має намір відвідати “держави в усіх частинах континенту – від півночі до півдня”.
“Логістика тут жорстока, проте робота є робота. Попереду важливі переговори з африканськими лідерами і бізнесом”, – написав міністр.
За його словами, попереду три ключові завдання.
“Перше: залучити якомога більше африканських країн до реалізації “формули миру” Зеленського. Друге: заручитися підтримкою безперебійного експорту українських зернових всередині Чорноморської зернової ініціативи та програми президента “Зерно з України”. Третє: створити нові можливості для українського бізнесу”, – зазначив глава МЗС.
Він наголосив, що Африка зацікавлена в українських товарах і послугах, зокрема, продовольстві, ліках, високотехнологічному обладнанні, освіті, досвіді цифрової трансформації та посиленні інформаційної стійкості, дипломатичному досвіді, взаємодії в міжнародних організаціях.
“Над цим і буду працювати протягом тижня. Слідкуйте за новинами”, – додав Кулеба.
Країни ЄС у 2022 році збільшили імпорт меду в натуральному вигляді майже на 10% – до 190,6 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить EUR504,2 млн, повідомила аналітик медового ринку Ганна Бурка в Facebook.
За її даними, ЄС наростила імпорт із Китаю на 42%, Аргентини – на 35%, а також із Туреччини та В’єтнаму, тоді як імпорт з України скоротився в натуральному вираженні на 14%.
“Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, проте 2022 року Китай посідає першу сходинку в рейтингу (у натуральному вираженні). Водночас, якщо подивитися на імпорт у грошовому вираженні, то лідером, як і раніше, залишається Україна”, – зазначила аналітик.
Згідно з наведеними Анною Бурка даними Європейської Комісії, 2022 року Україна поставила в ЄС 46,09 тис. тонн меду, що становило 24,2% загального імпорту. Роком раніше цей показник становив 53,836 тис. тонн, і Україна мала частку поставок у 31%. У 2029 році обсяг поставок сягав 54,8 тис. тонн, що становило 31,3% усього імпорту ЄС меду.
Судячи з динаміки за чотири роки, наведеної ЄК, у ЄС зростає споживання меду, зокрема, імпортного. Якщо 2019 року країни ЄС імпортували його 167,097 тис. тонн, то 2020 року він зріс на 4,7% – до 174,912 тис. тонн, 2022 року імпорт сягнув 190,591 тис. тонн, що на 9,8% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, 2022 року 88% експорту українського меду припало на країни ЄС, що принесло експортерам $120 млн.
Основними покупцями українського меду стали Німеччина, яка придбала його на $38 млн, Польща – $24 млн, Франція – $11 млн, Італія – $7 млн, Іспанія – $6 млн, Бельгія – $6 млн. Серед країн з інших регіонів, які імпортували український мед, були США, які придбали його на $10 млн, і Японія – $1,7 млн. Незначні обсяги було поставлено в Туреччину, Ізраїль, Катар, ОАЕ, Сомалі.