Україна в січні-квітні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 5,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 208,019 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 53,9% – до $180,098 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (69,06% поставок у грошовому виразі), Італії (6,10%) і Туреччини (5,51%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 2,096 тис. тонн цієї продукції, що на 84,4% менше порівняно із січнем-квітнем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 77,6% – до $10,368 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Вірменії (27,92%), Колумбії (13,14%) та Індії (12,20%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $564,136 млн. Водночас основні постачання здійснювали до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-березні 2023 року збільшила чисті премії на 19,05% – до 272,706 млн грн, а зароблені страхові премії на 13,84% – до 310,699 млн грн.
Повідомляє РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду.
За його даними, надходження від фізичних осіб страховика зменшилися на 3,12% – до 201,928 млн грн, а від перестраховиків – на 61,80%, до 2,447 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 64,99%, а частка перестраховиків – 0,79%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перший квартал 2023 року порівняно з першим кварталом 2022 року скоротилися на 46,94% – до 38,016 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахувальних компаній у страхових преміях знизився на 11,60 п.п. – до 12,23%.
Обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за перший квартал 2023 року, склав 137,472 млн грн, що на 25,18% нижче від обсягу відшкодувань за аналогічний період 2022 року. Таким чином, рівень виплат скоротився на 16,86 п.п. – до 44,24%.
РА зазначає, що діяльність страховика в аналізованому періоді була прибутковою, при цьому обсяги операційного та чистого прибутку помітно зросли. Зокрема, за підсумками діяльності за перші три місяці 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 14,66% – до 28,941 млн грн, а його чистий прибуток – на 75,02%, до 44,371 млн грн.
Активи компанії на 1 квітня 2023 року знизилися на 1,94% – до 2,374 млрд грн, власний капітал зріс на 6,08% – до 919,699 млн грн, зобов’язання скоротилися на 6,41% – до 1,455 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 21,49%, до 286,120 млн грн, фінансові інвестиції становили 495,8 млн грн, що складалися з ОВДП (207,233 млн грн), і депозити банків (288,567 млн грн).
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Україна в січні-квітні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні в 3,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 296,132 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період становив $158,256 млн, знизившись у 4,5 раза.
Основний експорт здійснювався до Польщі (40,53% поставок у грошовому виразі), Болгарії (15,87%) і Домініканської Республіки (9,21%).
У січні-квітні Україна імпортувала з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на суму $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Динаміка сальдо платіжного балансу України (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив про підвищення прогнозу зростання ВВП України у 2023 році до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював його в 1%, а Нацбанк нещодавно покращив з 0,3% до 2%.
“Сьогодні ми перебуваємо в значно кращій економічній ситуації порівняно з періодом рік тому… Ми утримуємося від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2%”, – написав глава Мінфіну в колонці видання “Економічна правда”.
Він додав, що інфляція знижується швидшими темпами, ніж спочатку прогнозувалося – з 26,6% у грудні 2022 року до 17,9% у квітні 2023 року, проте не уточнив оновленого прогнозу інфляції.
Марченко подякував бізнесу за підтримку бюджету в складний воєнний час, зазначивши, що за умови падіння ВВП торік на 29,1% податкові надходження до загального фонду держбюджету (без урахування низки чинників, як-от приріст за рахунок інфляції та вимушене тимчасове невідшкодування ПДВ) зросли на 2% – до 627,7 млрд грн.
Глава Мінфіну зазначив, що зі свого боку уряд України підтримує бізнес завдяки низці програм, зокрема, компенсації кредитних ставок “доступні кредити 5-7-9%”, за якою за період з початку воєнного стану видано кредитів на суму понад 106 млрд грн.
Крім того, запущено державну грантову програму для бізнесу, яку вже профінансовано більш ніж на 2 млрд грн, а також за програмою держгарантій на портфельній основі надано понад 60 млрд грн з початку воєнного стану.
“Я впевнений, що спільними зусиллями підприємців і держави ми зможемо й надалі забезпечувати фінансування успішного опору агресору, що є запорукою нашої перемоги”, – підкреслив Марченко.
Як повідомляють České noviny, за словами Павла, доцільно також розглянути можливість передачі Україні чеських винищувачів L-159. Він підкреслив, що Чехія вже надала Україні близько сотні танків і таку саму кількість бронетранспортерів.
“Варто замислитися, можливо, могли б ми надати Україні наші літаки Л-159 з певним виглядом і перспективою на переозброєння, адже вони навіть як літаки безпосередньої авіаційної підтримки, могли б істотно допомогти Україні в контрнаступі”, – додав він.
Президент Чехії наголосив, що західні країни поки що утримуються від надання сучасних винищувачів Україні, бо підготовка до їхнього використання потребує відносно багато часу і тому що машини містять секретні системи. За його словами, країни-союзники не хочуть, щоб ці пристрої потрапили до рук Росії.
На озброєнні чеської армії ЗРК “КУБ” замінять ракетні комплекси SPYDER виробництва Ізраїлю.
