Фігуранти справи «Мідас» Тимур Міндіч і Олександр Цукерман, які підозрюються в скоєнні корупційних злочинів, оголошені в розшук. Відповідні дані 22 листопада з’явилися в базі Міністерства внутрішніх справ.
Профілі підозрюваних відображаються в розділі «Особа, яка переховується від органів досудового розслідування». Датою зникнення Міндіча вказано 10 листопада 2025 року, а Цукермана – 26 жовтня 2025 року.
Президент України Володимир Зеленський сформував склад делегації для участі в переговорному процесі зі Сполученими Штатами Америки та іншими міжнародними партнерами України, а також з представниками РФ, делегацію очолить керівник Офісу президента Андрій Єрмак
Указ «Про делегацію України для участі в переговорному процесі зі Сполученими Штатами Америки та іншими міжнародними партнерами України, а також з представниками Російської Федерації щодо досягнення справедливого і сталого миру» під №854/2025, підписаний 22 листопада, розміщений на сайті Офісу президента.
До складу делегації входять 9 високопоставлених чиновників, зокрема глава делегації – керівник Офісу президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умеров, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. А також начальник Генерального штабу Збройних Сил України Андрій Гнатов, голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко, перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євген Острянський, заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад, радник керівника Офісу президента України Олександр Бевз.
Згідно з указом, Єрмаку, як голові делегації, дозволено вносити за погодженням з президентом України зміни до складу делегації України; залучати в установленому порядку для забезпечення роботи делегації України працівників державних органів, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), наукових радників, експертів (за згодою).
ВРК намагається з’ясувати, чи мав місце Einfluss на Громадську раду доброчесності, але ключовий свідок відмовляється з’являтися до Верховної Ради.
Керівника фундації DEJURE Михайла Жернакова намагалися примусово доставити на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, відомої в медійному просторі як «комісія Власенка-Бужанського».
Виклик був пов’язаний з тим, що ТСК намагається з’ясувати, чи дійсно фундація DEJURE і особисто Михайло Жернаков впливали на формування та діяльність Громадської ради доброчесності. Остання відіграє певну роль у судовій реформі, оскільки, згідно із задумом, мала здійснювати громадський контроль доброчесності кандидатів до судової влади.
Наприклад, 4 листопада ТСК допитувала співавторку колонки на «Українській Правді» Тетяну Катриченко, однак конкретних відповідей від неї не дочекалися. А Михайла Жернакова допитати не вдається, тому що він на засідання ТСК взагалі не з’являється.
Сам Жернаков скаржився, що в його будинок намагалася вдертися Національна поліція, і заявляв, що ТСК не має повноважень викликати громадських активістів або проводити розслідування щодо них, і нібито «взялася атакувати незалежні інституції та громадські організації, які очищають систему».
Крім того, він повідомив, що у нього є більш важлива причина не ходити до Верховної Ради, а саме — він збирається на «зустріч на високому рівні».
Всі події відбувалися в елітному ЖК Elyseum, найдешевша квартира в якому, за інформацією медіа, коштує приблизно 160 тисяч доларів без ремонту.
Наступне засідання ТСК відбудеться 24 листопада 2025 року, і питання порядку денного, яке буде розглядатися, — це наявність ознак зловживання впливом та інших можливих корупційних правопорушень при формуванні та в діяльності третього і четвертого складів Громадської ради доброчесності.
Чим відомий Михайло Жернаков
Кар’єра судді
– У 2012 році тодішній президент Віктор Янукович призначив його суддею Вінницького окружного адміністративного суду. 30 вересня 2013 року ВККС надала йому рекомендацію для безстрокового переведення на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
За інформацією «Судово-юридичної газети», у 2012–2015 роках Михайло Жернаков був відсутній на робочому місці 449 (!) днів. Наприклад, з січня по вересень 2015 року він розглянув лише 76 адміністративних справ.
У липні 2015 року він подав заяву про звільнення з посади судді за власним бажанням.
Ухиленням від військової служби
– За даними ЗМІ, 14 грудня 2023 року Михайло Жернаков у Києві був затриманий співробітниками ТЦК і СП і примусово доставлений до Шевченківського районного ТЦК і СП. Підстава – порушення правил військового обліку військовозобов’язаних.
Стосовно Жернакова було складено протокол за ч. 2 ст. 210-1 (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) КоАП.
Оскаржувати дії ТЦК Жернаков не став і 20 грудня 2023 року сплатив штраф у розмірі 5 300 гривень.
А пізніше влаштувався експертом в «Офіс змін» Міністерства оборони.
При цьому ще в червні 2023 року Жернаков намагався отримати «відстрочку» — на 0,75 ставки він влаштувався в приватний вищий навчальний заклад «Київська школа економіки» (KSE).
Коли в грудні того ж року інформація про його «науково-викладацьку діяльність» стала відома громадськості, виник скандал. Ситуацію довелося публічно коментувати ректору KSE, який заявив, що якщо Жернаков буде мобілізований, KSE не буде заперечувати і «буде чекати його повернення».
– Конфліктом із суддею Липовецького райсуду Вінницької області Дмитром Кривенком, що виник через історію 15 грудня 2021 року з суддями Шевченківського райсуду Запоріжжя, які святкували День працівників суду в кафе під «шансон». У січні 2022 року відео потрапило в мережу, після чого судді отримали хвилю критики.
– Втручанням у вибори голови Верховного Суду.
– Колеги з «громадянського сектору» звинувачували його в маніпуляціях з виборами членів Громадської ради доброчесності, просуванні вигідних особисто йому кандидатів до складу ГРД («списки Жернакова»), тиску на окремих представників громадськості, інтригах, наклепі, «узурпації влади» і навіть у фінансових махінаціях із коштами іноземних донорів, які надходили для «підтримки судової реформи в Україні».
Окремі критики навіть заявляли про можливі фінансові порушення при використанні донорських коштів, що надходили на підтримку судової реформи. Публічних підтверджень цим звинуваченням немає, а сам Жернаков їх спростовує.
В рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) Польща виділить $100 млн на придбання американської зброї для України. Закупівлі будуть фінансуватися з бюджету Міністерства закордонних справ Польщі, повідомив голова міністерства Радослав Сікорський.
“Безпека Європи буде підвищена або знижена в результаті того, як закінчиться ця війна”, – підкреслив Сікорський, повідомляє Polsat News.
Як повідомлялося, ініціатива фінансування закупівель американського озброєння для України з’явилася після того, як адміністрація США відмовилася продовжувати постачати зброю Києву безкоштовно. У серпні було підготовлено чотири пакети постачань американського озброєння на загальну суму близько $2 млрд. Фінансування забезпечили Німеччина, Данія, Канада, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
15 серпня на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі про рішення приєднатися до програми фінансування українських оборонних замовлень рамках ініціативи НАТО “Перелік пріоритетних потреб України” (PURL) оголосили Естонія, Латвія, Литва, Бельгія, Люксембург, Фінляндія та Ісландія.
23 жовтня Іспанія заявила про згоду доєднатися до проєкту PURL у відповідь на чергову критику з боку президента США Дональда Трампа щодо небажання Іспанії збільшувати військові витрати.
Український Центр єдності (Unity Hub) в Іспанії відкриється в місті Торрев’єха провінції Аліканте, повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності.
“Ми вдячні іспанській стороні за підтримку наших громадян, а також рішення передати приміщення для українського Центру єдності у місті Торрев’єха”, – цитує заступницю міністра соцполітики Ілону Гавронську пресслужба по результатам робочого візиту до Іспанії.
Зазначається, що під час даного візиту відбулася зустрілася з українською громадою, де було презентовано та обговорено з учасниками заходу концепцію Мережі єдності.
У відомстві зазначили, що у провінції Аліканте проживає майже чверть усіх українців зі статусом тимчасового захисту в Іспанії.
Як повідомлялося, 24 січня Кабінет міністрів схвалив створення Агентства національної єдності – структури, що допоможе реалізувати ініціативи із взаємодії з українською громадою та громадськими організаціями в країнах перебування. Відзначалося, що далі Агентство відкриє департаменти в ключових країнах перебування українців, насамперед у Німеччині, Польщі та Чехії, а в столицях цих країн буде створено “Центру єдності” (Unity Hub). Серед функцій і можливостей Unity Hub: освітній і культурний простір, мовні курси, консультант з повернення, консульські послуги (як зовнішня послуга), банківські послуги, поштові послуги, координатор з економічних можливостей, ДП “Документ”, збори лідерів думок, програми для дітей та молоді, українська кав’ярня, бізнес-хаб і коворкінг та UA Job Center.
В лютому підписана спільна декларацію про наміри відкриття першого українського Unity Hub у Берліні. У планах відкриття таких хабів у Мюнхені та Дюссельдорфі.
В березні підписані спільні декларації про наміри відкрити українські Unity Hub у Франції та в Іспанії.
На початку листопада в Мінсоцполітики повідомили, що українські Центри єдності відкриються в Іспанії, Німеччині та Чехії в 2025 році.
Виробництво біоклею з гороху, необхідного для виробництва деревʼяних екоплит для потреб будівельної та меблевої галузей, стартувало в індустріальному парку “Коростень” (Житомирська обл.), інвестором якого є “Коростенський завод МДФ бізнесмена Леоніда Юрушева та його родини.
“Унікальне виробництво стартувало в індустріальному парку “Коростень” на Житомирщині. Тут запустили випуск біоклею з гороху. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – EUR40 млн”, – написав у Facebook заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він наголосив, що запуск такого виробництва – сенсаційна новина для українського аграрного сектор, оскільки потреба нового виробництва становить 1 млн тонн гороху на рік, а це більше ніж удвічі перевищує обсяги валового збору цієї культури у 2024 році. Тому поки українські фермери наростять площі під цю культуру, частково потреби виробництва закриватимуться за рахунок імпорту з Угорщини та Польщі.
За його словами, наразі інвестор проєкту “Коростенський завод МДФ” веде консультації з фермерами Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей щодо розширення посівних площ та довгострокових контрактів на поставку гороху.
“У цих регіонах клімат дозволяє збирати по два врожаї гороху на рік”, – додав Кисилевський.
Проектна потужність нового заводу становить 3000 тонн біоклею на місяць, планові обсяги виробництва екоплити – 20 тис. кубометрів на місяць.
Для реалізації проекту інвестор скористався можливістю імпортувати обладнання без сплати ПДВ, яку законодавство передбачає для учасників індустріальних парків.
Нардеп нагадав, що минулої осені ІП “Коростень” в рамках державного проекту розвитку інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування 50% на 50% залучив від держави 83,5 млн грн для будівництва під’їзної дороги.
“Одночасно таке ж підприємство “Коростенський завод МДФ” будує в індустріальному парку “БФ Термінал” (Закарпатська область). 90% екоплит планується експортувати. Ця продукція відповідає регламенту ЄС, який з 6 серпня 2026 року посилює вимоги до вмісту формальдегіду у клейових сумішах для виробників плит МДФ та ХДФ”, – зазначив Кисилевський.
Він нагадав, що ІП “Коростень” має площу 42,2 га і обʼєднує кластер підприємств деревообробної промисловості, серед яких “Українська холдингова лісопильна компанія”, “Резалт Еко”, “Коростенський завод МДФ”, “БФ “Інжинірінг”, “БФ проєкт”.
“Коростенський завод МДФ”, за даними YouControl, завершив 2024 рік зі збитком 9,8 млн грн, тоді як 2023 року отримав чистий прибуток 237 млн грн, його чистий дохід скоротився на чверть – до 1,89 млрд грн. В січні-вересні цього року його збиток становив 18,4 млн грн, виторг – 1,46 млрд грн.
