У Лондоні судові органи підтвердили арешт громадянки Китаю Чжимінь Цянь (відомої також як Yadi Zhang), яка визнала себе винною в операціях з криптовалютою, пов’язаних із масштабним шахрайством.
За даними британських слідчих, Цянь керувала фінансовою схемою в Китаї в 2014-2017 роках, залучила близько 128 000 потерпілих. Отримані гроші вона конвертувала в біткойни і намагалася відмити за допомогою операцій у Великобританії.
Під час обшуку в одному з будинків на півночі Лондона було конфісковано 61 000 біткойнів, які на момент порушення справи оцінювалися в понад 5 мільярдів фунтів стерлінгів. Це вилучення вважається одним з найбільших в історії криптозлочинів.
Цянь визнала звинувачення за статтями, пов’язаними з незаконним володінням, придбанням і відмиванням криптоактивів. Її екстрадиція і остаточний вирок очікуються пізніше.
Ця справа стала знаковою не тільки для британського правозастосування в області криптовалют, але і для глобальної співпраці правоохоронних органів у боротьбі з транснаціональними схемами відмивання через цифрові активи.
Пасажиропотік через український кордон у п’ятий тиждень осені, з 27 вересня по 3 жовтня, скоротився на 5,2% – до 561 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість прибулих в Україну за тиждень зменшилася з 286 тис. до 278 тис., тоді як зменшення потоку на виїзд було суттєвішим – з 306 тис. до 283 тис., що пояснюється завершенням минулого тижня святкування єврейського Нового року “Рош га-Шана” та виїздом паломників з України.
В той же час число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, збільшилося до 137 тис. зі 133 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами залишився приблизно таким самим – 481.
У цю неділю станом на 18:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 50 легкових авто була у ПП “Устилуг”, ще 15 машин очікували проходження кордону у ПП “Угринів”, а у ПП “Шегині” накопичилося 10 авто.
На кордоні з Угорщиною черги по 20 машин були на переходах “Тиса” та “Лужанка”, ще 15 авто чекали у ПП “Вилок”, тоді як на кордоні зі Словаччиною черги у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” складали по 15 авто.
На кордоні з Румунією черга у 20 машин була тільки в ПП “Порубне”, тоді як на кордоні з Молдовою 15 авто чекали у ПП “Мамалига”.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні цього року всього на 3,7% вище минулорічних, бо тоді паломники приїжджали на святкування “Рош га-Шана” переважно в цей тиждень. Тому число тих, хто виїхав з країни, було меншим за число тих, хто в’їхав – відповідно 256 проти 285. Потік машин також був меншим – 128 тис.
Торік приблизно на такому рівні пасажиропотік тримався до невеликого сплеску в осінні шкільні канікули, після чого ще знизився десь на 20% до різдвяних та новорічних свят.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 180 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалась в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а загалом у світі – у 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
Згідно з річним звітом, опублікованим на WSE, агрохолдинг «Кернел» знизив капітальні інвестиції у 2025 фінансовому році майже вдвічі — до $73 млн порівняно з $143 млн роком раніше.
За словами Андрія Веревського, 2025Ф став одним з найскладніших періодів: через неврожай і скорочення запасів фермери утримували продукцію в очікуванні зростання цін.
«Маржа EBITDA впала з $121 до $66 за тонну — це результат агресивної поведінки виробників, які спекулювали на майбутніх цінах», — зазначив він.
Kernel — найбільший експортер сільгосппродукції з України, що контролює близько 10% світового ринку соняшникової олії та 27% українського експорту. Основні активи — термінали в Чорноморському басейні, заводи з переробки олійних культур і логістична мережа по країні.
Як повідомляє Сербський економіст, Вучич – «ми можемо провести президентські і парламентські вибори разом» уже в 2026.
Президент Сербії Александр Вучич оголосив, що не буде балотуватися на черговий президентський термін, а також допустив можливість проведення дострокових виборів уже в 2026 році.
«У мене залишилося офіційно близько півтора року до кінця мандату. Але, ймовірно, що він триватиме коротше — ми можемо провести президентські і парламентські вибори разом», — заявив Вучич.
Він підкреслив, що не має наміру змінювати Конституцію заради продовження свого правління.
Чинний президентський мандат Вучича офіційно спливає у 2027 році, але він допускає, що вибори можуть бути призначені вже у грудні 2026 року або навіть раніше.
У частині своїх заяв він піддав критиці опозицію, заявивши, що її представники «незрілі і безвідповідальні» та «не вчаться на власних помилках».
Александр Вучич обіймає ключові державні посади в Сербії з початку 2010-х років. Зокрема:
• Він став президентом Сербії 1 червня 2017 року.
• До цього очолював уряд (прем’єр-міністр) і був лідером Сербської прогресивної партії (SNS) протягом багатьох років.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1522
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді минулого року (4 млн 567,168 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
У пресрелізі наголошується, що через триваюче призупинення відшкодування ПДВ загальна заявлена сума утриманого ПДВ зараз становить $47 млн. Через скорочення фінансової ліквідності, яке виникло в результаті цього, група була змушена скоротити виробництво до однієї лінії окатків, проте змогла збільшити виробництво низькоглиноземистого Fe67% концентрату, щоб задовольнити попит китайських клієнтів.
В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за квартал сягнув 1,51 млн тонн, що на 3% більше ніж 1,46 млн тонн у другому кварталі та на 29% менше ніж 2,1 млн тонн у першому.
Також зазначається, що група продовжувала активно працювати над зниженням загальних грошових витрат. Це передбачало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів і послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що третій квартал 2025 року був першим кварталом, коли компанія повністю відчула на собі вплив рішень українських податкових органів призупинити відшкодування ПДВ українським дочірнім компаніям.
“Незважаючи на подальше скорочення потужностей з огрудкування до однієї лінії ми досягли загального обсягу виробництва 1,5 млн тонн за квартал. Виробництво за перші дев’ять місяців 2025 року було порівнянним з аналогічним періодом минулого року, склавши загалом 5,1 млн тонн. Високий попит з боку китайських клієнтів на наші високоякісні низькоглиноземні концентрати дозволив нам збільшити виробництво на 36% порівняно з попереднім кварталом і майже в чотири рази з початку року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що відмова податкових органів повертати ПДВ залишається найважливішою проблемою для бізнесу. І нагадав, що група отримала офіційні повідомлення від податкових органів про призупинення відшкодування ПДВ з березня 2025 року за період, що починається з січня 2025 року. Аналогічні повідомлення надходили щомісяця до липня, і загальна сума неповерненого ПДВ за цей період становить $47 млн. Якщо відшкодування ПДВ буде призупинено також за серпень та вересень, то оціночна загальна сума неповерненого ПДВ становитиме $58 млн.
При цьому заходи щодо скорочення витрат, запроваджені у другому кварталі, продовжилися і в третьому кварталі. На кінець вересня приблизно 20% працівників перебували у відпустках або мали скорочений робочий день.
Протягом третього кварталу проблеми з ПДВ посилилися через посилення повітряних атак Росії на українську залізничну мережу та внутрішню енергетичну інфраструктуру в Україні. Ці проблеми створюють додаткові складнощі в управлінні операціями та логістикою.
Ferrexpo в I півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Кондитерську фабрику “АВК” (Дніпро) 15 вересня продали через систему електронних торгів OpenMarket – СЕТАМ за борги, її власником стало київське ТОВ “Іларіс”, повідомляється на вебсторінці аукціону.
Згідно з даними на сайті СЕТАМ, на аукціон було виставлено приміщення фабрики площею 37,847 тис. кв м вартістю 92 млн грн, два тепловози з трьома вагонами, 14 навантажувачів. Стартова ціна – 1 262 639 922,64 грн.
В аукціоні брали участь вісім учасників. Заявки чотирьох було відхилено на старті через несплату гарантійного внеску.
ТОВ “Іларіс” перемогло в торгах і запропонованою сумою за лот – 50,004 млн грн.
Компанія “Іларіс” зареєстрована 4 серпня 2025 року. Спеціалізується на наданні в оренду нерухомого майна. Статутний фонд – 50 грн. На підприємстві працевлаштовано одну людину. Кінцевий бенефіціар – Марина Рицька. Вона також володіє 18 підприємствами, що спеціалізуються на наданні в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Як повідомлялося, рішення у справі №905/2852/16 про банкрутство ПрАТ “АВК”, ухвалене 8 липня Господарським судом Донецької області, було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 липня 2021 року. Регіональний госпсуд у складі судді Максима Лейби розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою кредитора ТОВ “Русток” (Донецьк) до боржника – ПрАТ “АВК” за участю представників кредиторів АТ “Ощадбанк”, ПАТ “Промінвестбанк” і АТ “Райффайзен банк Аваль”.
Судовий орган за результатами проведеного 2020 року аналізу фінансово-господарського стану підприємства встановив, що рівень втрати платоспроможності “АВК” за останні три роки виключає можливість застосування до боржника процедури санації. Фінансово-господарський стан боржника характеризується надкритичною неплатоспроможністю, відповідно, задоволення вимог кредиторів можливе лише шляхом застосування ліквідаційної процедури.
Госпсуд тоді уточнив, що постанова набуває чинності 8 липня 2021 року і може бути оскаржена у Східному апеляційному господарському суді через Господарський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги.
Рішенням від 20 жовтня 2016 року Госпсуд Донецької області відкрив провадження у справі про банкрутство “АВК” за позовом ТОВ “Русток” (Донецьк) і запровадив процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів.
Після публікації в жовтні 2016 року оголошення про банкрутство до суду звернулися ПІБ із грошовими вимогами на загальну суму 2,2 млрд грн, Ощадбанк – 1,9 млрд грн, ВБР -638,8 млн грн, Райффайзен банк Аваль – 521,9 млн грн і Ощадбанк – 5,1 тис. грн.
Госпсуд Донецької області неодноразово переносив розгляд справи про банкрутство “АВК”, зокрема через проведення економічних експертиз, а також закривав справу у зв’язку з поданням апеляційних скарг “АВК” і Ощадбанком до Вищого госпсуду, які було відхилено у травні 2017 року і в липні 2018-го відповідно.
“АВК” – один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні, компанія заснована 1991 року. Власниками “АВК” є Володимир Авраменко та Валерій Кравець. До її складу входить кондфабрика в Дніпрі. Їй також належали фабрики в Донецьку та Луганську, контроль над якими втрачено.
“АВК” виробляє широку лінійку продуктів: шоколадні, карамельні вироби, печиво, вафлі, круасани, солоні снеки. Компанія експортує продукцію до більш ніж 60 країн світу.
Кінцевими власниками корпорації “АВК” є Валерій Кравець і Володимир Авраменко, які нині мешкають у Київській області. Авраменко у 2002-2006 роках був народним депутатом України від Донецької області. Кравець з листопада 2010-го до квітня 2013 року працював міністром аграрної політики та харчових продуктів Автономної Республіки Крим. Співвласниками “АВК Конфекшінері” є Володимир Авраменко та члени його сім’ї.
Промінвестбанк належав російській держкомпанії “ВЕБ.РФ” (колишній Зовнішекономбанк). 2022 року Промінвестбанк в Україні було націоналізовано і виведено з ринку. Відповідно, кошти від продажу майна в Дніпрі отримає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який управляє банком у стадії ліквідації. А кошти підуть на розрахунок із кредиторами Промінвестбанку, який працював собі у збиток.
