Українські підприємства у січні-серпні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 59,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 283,055 тис. тонн зі 177,654 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у серпні експортовано 34,713 тис. тонн, у липні – 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-серпень зросло на 49,7% – до $85,400 млн з $57,041 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,1% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,48%) та Італії (4,37%).
За вісім місяців поточного року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $13 тис. з Польщі (53,85%), Сейшельских островів (30,77%) та Британських Віргінських Островів (7,69%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає гарантію розподілу ризиків без попереднього фінансування для Райффайзен Банку з метою розширення фінансування та надання нових кредитів українським бізнесам на суму EUR200 млн, відповідна угода була підписана у Лондоні 9 вересня.
“Інструмент ЄБРР буде покривати до 50% кредитного ризику Райффайзен Банку за новими угодами фінансування бізнесів, які працюють в Україні. У межах цього механізму … банк буде надавати субкредити компаніям, що працюють у критично важливих галузях економіки, таких, як АПК, промислове виробництво, фармацевтична галузь, транспорт та логістика”, – зазначається у пресрелізі українського банку у середу.
Згідно з ним, це вже четверта така угода розподілу ризику, укладена ЄБРР з Райффайзен Банком.
Наголошується, що 20% субкредитів, що будуть покриватися гарантією ЄБРР, будуть надаватися ММСП для здійснення довгострокових інвестицій у технології, що відповідають стандартам ЄС, та у зелені технології, посилюючи конкурентоспроможність таких підприємств на національному та іноземних ринках.
Субпозичальники, які відповідатимуть умовам, також зможуть отримати профінансовану ЄС технічну підтримку та інвестиційні стимули, такі як гранти для завершення своїх інвестиційних проєктів, в рамках ініціативи EU4Business. Стимули у більшому розмірі надаватимуться бізнесу та домогосподарствам, що найбільше постраждали від війни (наприклад, активи яких було зруйновано, які зазнали збитків або були релоковані), а також субпозичальникам, що сприяють реінтеграції в професійне середовище ветеранів війни, осіб з особливими потребами, внутрішньо переміщених осіб та/або підприємствам, що знаходяться на територіях, які найбільш гостро відчувають вплив війни.
Гарантія ЄБРР буде підтримуватися частковим покриттям ризику перших збитків, отриманим від Франції та ЄС в межах інструменту Ukraine Investment Framework.
З початку повномасштабної російсько-української війни, ЄБРР уможливив надання більш ніж EUR3 млрд фінансування українським позичальникам через 37 аналогічних інструментів спільно з 12 фінансовими установами-партнерами.
Райффайзен Банк є найбільшим банком з приватним капіталом в Україні та четвертим найбільшим загалом із загальними активами на середину цього року 252,23 млрд грн (6,5% від загальних активів системи).
Райффайзен Банк засновано 1992 року. За даними фінустанови, 68,21% його акцій належать компанії Raiffeisen Bank International AG (RBI), 30% – ЄБРР, решта 1,79% – міноритарним акціонерам.
Проєкт Relocation проаналізував економічні показники Боснії та Герцеговини. Для зручності дані подано у вигляді блоків за темами і напрямами.
1. Зростання ВВП і темпи економічного розвитку
2. Номінальний ВВП і дохід на душу населення
3. інфляція та цінова динаміка
4. Державний борг і фіскальна стійкість
5. Стійкість валюти та резерви
6. Безробіття та ринок праці
7. Населення і демографія
8. Інші фактори та ризики
Боснія і Герцеговина (BiH) – держава в Південно-Східній Європі, розташована на Балканському півострові. Столиця – Сараєво. Населення оцінюється приблизно в 3,2 млн осіб (2025).
Країна має складний державний устрій: складається з двох автономних утворень – Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, а також округу Брчко. Країна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу (з 2016 року).
http://relocation.com.ua/bosnia-and-herzegovinas-economy-an-overview-from-relocation/
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила про відкриття в місті Буча Київської області нової будівлі кінологічного центру Головного управління Національної поліції.
“Сьогодні вранці відкрили нову будівлю кінологічного центру ГУНП в Бучі разом з Ігорем Клименком і Говардом Баффеттом, який і профінансував її будівництво. Попереднє приміщення було в Ірпені, але на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році по ньому прилетів російський град”, – написала Свириденко в телеграм-каналі.
За її словами, цей центр – один з найкращих в Європі: там обладнано 80 вольєрів, є критий тренувальний майданчик, смуга перешкод і сучасний ветеринарний центр.
«Простір центру пристосований для переміщення людей з інвалідністю, щоб сюди на каністерапію могли приїжджати ветерани. Зараз у цьому кінологічному центрі служать 54 собаки. Всього ж на службі в Нацполіції близько 1000 собак, за час вторгнення в рядах К9 є втрати», – розповіла прем’єр.
Свириденко зазначила, що проект відновлення кінологічного центру є частиною системної політики розмінування в Україні, яку нам послідовно допомагає реалізовувати Фонд Говарда Баффета.
“Україна – найбільш забруднена вибуховими речовинами держава світу, і нам потрібно багато ресурсів для того, щоб швидко просуватися і повертати життя в громади. Кінологічна служба – один з елементів інфраструктури, яка сприяє швидкому розмінуванню та відновленню безпеки. Крім пошуку вибухових речовин, службові собаки допомагають рятувальникам знаходити людей під завалами після ворожих обстрілів”, – написала вона і подякувала Баффетту.
Україна у січні-серпні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 39,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 73,774 тис. тонн з 52,806 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився на 29,5% – до $82,611 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,92% поставок у грошовому вираженні), Алжиру (23,13%) та Туреччини (19,31%).
Крім того, за вісім місяців 2025 року Україна імпортувала 27,270 тис. тонн цієї продукції – зниження на 59,7% до аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 54,1% – до $51,843 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (22,96%), Казахстану (11,81%) і Франції (10,72%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” встановила нову шахтну кліть, виготовлену фахівцями ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ).
Як повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel, ремонтні роботи тривали з 4 по 31 серпня. Значна частина цього часу була присвячена підготовці: поверхні кліті ретельно обробляли захисним покриттям та фарбували, щоб подовжити термін її служби в агресивних підземних умовах. Покриття, за характеристикою виробника, повинно надійно захищати поверхні близько 10 років. Лише після цього етапу гірники розпочали безпосередню заміну обладнання.
“Основу кліті ми встановили в шахтному стовбурі на нульовій відмітці, а потім по черзі монтували другий і третій поверхи, з’єднуючи раму. Після цього кріпили інше причіпне обладнання. Після монтажу кліті електрики займалися підключенням електрообладнання, а фахівці енерготехнічної лабораторії перевірили її якість і дали дозвіл на використання”, – пояснив головний механік шахти “Ювілейна” Максим Копєйка, слова якого наводить видання.
Як повідомлялось, торік у спеціалізованому цеху ремонту металургійного устаткування ДМЗ виготовили підіймальне обладнання для шахти “Ювілейна”. Шахтна кліть має три поверхи, важить 15 тонн і може одночасно перевозити 126 гірників.
Повідомляється також, що на ДМЗ у вересні-жовтні залізничники відремонтують три стрілочних переводи станції Західна. Планові ремонти переводів гарантуватимуть безпеку руху залізничного транспорту при транспортуванні заготовки для прокатного цеху №2 та готового металопрокату споживачам.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них – швелерів та кутиків, спецпрофілів для машинобудування та гірничодобувної промисловості. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
