Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,86% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, оскільки з 1 липня 2021 року по 27 січня 2022 року за кордон було поставлено 37,6 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.
За даними відомства, цього тижня експорт кукурудзи вперше з початку 2022/2023 МР почав відставати від показників минулого МР – на 27 січня 2023 року на зовнішні ринки поставлено 14,69 млн тонн, тоді як 27 січня 2022 року цей показник сягнув 14,95 млн тонн. Крім того, з початку 2022/2023 МР Україна експортувала 9,4 млн тонн пшениці (в 1,78 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,8 млн тонн ячменю (менше в 3,02 раза), 12,5 тис. тонн жита (менше в 12,2 раза) і 80,8 тис. тонн борошна (+28%).
Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 3,24 млн тонн зернових, зокрема 2,07 млн тонн кукурудзи, 990 тис. тонн пшениці, 173 тис. тонн ячменю і 11,8 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 20-27 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,1 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, а за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 січня скоротилися на 13,5% порівняно з показником за попередній період 9-20 січня.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Глава Міноборони Канади Аніта Ананд оголосила в четвер, що Оттава поставить Україні чотири танки Leopard 2.
“Міністр оборони Аніта Ананд сказала, що Канада в майбутні тижні передасть Україні чотири танки Leopard 2 німецького виробництва”, – передає Toronto Star.
Канада передасть разом із цією технікою запчастини та боєприпаси, а також навчить українських військових використанню танків. Видання уточнило, що Ананд допустила можливість додаткових поставок Україні танків Leopard 2.
Загалом на озброєнні Канади є 112 танків цієї моделі.
Влада ФРН ухвалила напередодні рішення передати Україні першу партію з 14 танків Leopard 2. Берлін також дасть союзникам дозвіл на те, щоб і вони поставляли танки Leopard 2 в Україну. Крім того, президент США Джо Байден оголосив у середу про рішення направити Україні 31 танк M1 Abrams.
Фондові індекси найбільших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно підвищуються в п’ятницю, слідуючи за динамікою американського фондового ринку.
Біржі материкового Китаю продовжують залишатися закритими у зв’язку зі святом Весни (настання нового року за місячним календарем).
Зростанню оптимізму на азіатських ринках, зокрема, сприяли опубліковані напередодні статдані зі США, які засвідчили, що економіка залишається гнучкою, незважаючи на істотне посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС).
Згідно з попередніми даними міністерства торгівлі США, ВВП країни в четвертому кварталі збільшився на 2,9% у перерахунку на річні темпи після підйому на 3,2% у попередньому кварталі. Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав ослаблення економічного зростання до 2,6%.
Значення індексу Nikkei 225 до 7:09 кв збільшилося на 0,05%.
Лідерами зростання цін виступають папери хімічної компанії Shin-Etsu Chemical Co. Ltd. (+4,2%), виробника промислових роботів Yaskawa Electric Corp. (+3,7%) і банку Chiba Bank Ltd. (+3,6%).
Акції автовиробника Toyota Motor подорожчали на 0,4%, виробника споживчої електроніки Sony – на 1%.
Гонконгський індекс Hang Seng до 7:16 кв опустився на 0,01%.
Найсуттєвіше зниження на Гонконгській фондовій біржі показують акції виробника сонячних панелей Xinyi Solar Holdings Ltd. (-3,5%), виробника комп’ютерів Lenovo Group Ltd. (-3%) і виробника побутової техніки та електроніки Haier Smart Home Co. Ltd. (-2,3%).
Акції ритейлера Alibaba Group Holding Ltd. дешевшають на 1,3%, тоді як папери JD.com Inc. зростають на 1,8%.
Значення південнокорейського Kospi до 7:14 кв збільшилося на 0,7%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів та електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 1,1%, ціна акцій автовиробника Hyundai Motor зменшується на 0,6%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 додав за день 0,3%.
Індекс цін виробників в Австралії збільшився на 0,7% у поквартальному вираженні в четвертому кварталі 2022 року порівняно зі зростанням на 1,9% у третьому кварталі. Показник демонструє зростання десятий квартал поспіль, проте темпи підйому були мінімальними з другого кварталу 2021 року, пише Trading Economics.
Папери найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto подорожчали на 0,6% і 0,4% відповідно.
Акції Fortescue Metals Group Ltd. додали 0,04%. Компанія повідомила, що поставила рекордний обсяг залізної руди в четвертому кварталі, при цьому скоротивши виробничі витрати порівняно з попередніми трьома місяцями.
Долар США зміцнюється до євро і фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю, дешевшає в парі з ієною.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,11%, ширший WSJ Dollar Index – 0,07%.
Пара євро/долар за даними на 8:20 кв торгувалася на рівні $1,0871 порівняно з $1,0892 на закриття попередньої сесії.
Курс фунта опустився до $1,2380 порівняно з $1,2410 напередодні.
Опубліковані в четвер статдані засвідчили, що американська економіка залишається стійкою, незважаючи на істотне посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС).
Згідно з попередніми даними міністерства торгівлі США, ВВП країни в четвертому кварталі збільшився на 2,9% у перерахунку на річні темпи після підйому на 3,2% у попередньому кварталі. Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав ослаблення економічного зростання до 2,6%.
“Звіт Мінторгу дає змогу припустити, що економіка США залишається відносно сильною, незважаючи на агресивні заходи Федрезерву, який намагається уповільнити інфляцію”, – зазначає головний інвестиційний директор BMO Family Office Керол Шлейф, слова якої наводить Market Watch.
Менш істотне, ніж очікувалося, уповільнення темпів зростання ВВП США в минулому кварталі дещо послабило оптимізм інвесторів, які розраховували, що сигнали погіршення ситуації в економіці США підштовхнуть Федеральну резервну систему (ФРС) до подальшого сповільнення темпів підвищення базової процентної ставки.
Перше цього року засідання Федерального комітету з операцій на відкритому ринку (FOMC) відбудеться наступного тижня. У грудні американський ЦБ підняв ставку на 50 базисних пунктів (б.п.) після її збільшення на 75 б.п. за підсумками чотирьох попередніх засідань.
У п’ятницю ринок стежитиме за доповіддю Мінторгу США про доходи і витрати американців за грудень, які містять дані про динаміку споживчих цін.
Згідно з консенсус-прогнозом експертів, який наводить Trading Economics, індекс споживчих цін PCE Core, який не враховує вартість продуктів харчування та енергоресурсів, збільшився в грудні на 0,3% після підвищення на 0,2% місяцем раніше.
Вартість долара в парі з ієною опустилася під час торгів до 129,91 ієни проти 130,22 ієни за підсумками попередніх торгів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) рекомендував Банку Японії розглянути можливість вжиття заходів для збільшення гнучкості прибутковості довгострокових держпаперів, зазначивши, що зростання інфляційних ризиків у країні вимагає створення додаткового простору для маневру в грошово-кредитній політиці.
Зокрема, японський ЦБ міг би підвищити цільову прибутковість 10-річних держоблігацій, розширити коридор коливань відсоткових ставок цих паперів, а також повернутися до кількісної мети в програмі викупу бондів і переключитися на придбання “коротших” паперів, ідеться в доповіді МВФ, опублікованій у четвер.
Ціни на нафту зростають у п’ятницю на оптимізмі щодо перспектив попиту завдяки сигналам збільшення споживання енергоносіїв у Китаї і даним про більш слабке, ніж очікувалося, уповільнення темпів зростання ВВП США.
Trafigura Group, один з найбільших сировинних трейдерів у світі, бачить “великий потенціал зростання” для нафтового ринку, відзначаючи вивільнення відкладеного попиту слідом за зняттям карантинних обмежень у Китаї.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:15 кв. м у п’ятницю становить $87,83 за барель, що на $0,36 (0,41%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подорожчали на $1,35 (1,6%), до $87,47 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,33 (0,41%), до $81,34 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів збільшилася на $0,86 (1,1%), до $81,01 за барель.
Статдані зі США, опубліковані в четвер, засвідчили, що американська економіка залишається гнучкою, незважаючи на істотне посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС).
Згідно з попередніми даними міністерства торгівлі, ВВП у четвертому кварталі збільшився на 2,9% у перерахунку на річні темпи після підйому на 3,2% у попередньому кварталі. Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав ослаблення економічного зростання до 2,6%.
Національний банк України (НБУ) очікує, що врожай зернових у 2023 році скоротиться на 15% порівняно з 2022 роком і становитиме 46 млн тонн, повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На цей рік ми припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн і це, приблизно, на 15% менше, ніж минулого року. По інших культурах ситуація краща. Десь навіть більше, ніж торік ми допускаємо врожай, десь менше”, – сказав він під час прес-брифінгу в четвер.
Ніколайчук зазначив, що врожай – це один із чинників, який НБУ враховував під час перегляду прогнозу ВВП і під час прогнозування торговельного балансу та дефіциту поточного рахунку.
