Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні та $1,549 млрд у червні.
“Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дозволило значно наростити обсяги вивезення українських товарів. У результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн тонн”, – зазначило Мінекономіки.
Воно вказало, що у натуральному вираженні у серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% – до 7,296 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1% – до 1,961 млн тонн.
За даними Мінекономіки, залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн. тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн. тонн.
У той же час найбільший виторг експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
“Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги”, – наводяться у повідомленні слова першого віце -прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко
Лідерами за вартістю експорту в серпні стали, зокрема, олія – $443 млн і кукурудза – $347 млн, обсяги експорту яких зросли відповідно на 30% – до 366 тис. тонн і на 31% – до 1,5 млн тонн, тоді як експорт насіння соняшнику становив $71 млн.
Крім того, у переліку лідерів ріпак – $305 млн, у тому числі експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю, та пшениця – $213 млн, експорт якої у серпні зріс у 2,3 рази ніж у липні, до 880 тис. тонн.
На 30% минулого місяця підскочив експорт сої – до 148 тис. тонн, а у грошовому вираженні – до $62 млн, тоді як виторг від експорту електроенергії подвоївся – до $73 млн, що стало результатом успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної. систему Європейського Союзу.
“Важливо, що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%”, – додало Мінекономіки, не уточнивши конкретних показників.
Водночас обсяги експорту руди впали до 1,4 млн. тонн, а у грошовому вираженні – до $172 млн., кабельної продукції – на 9,8%, до $89 млн., м’яса птиці – до $67 млн.
Адміністрація президента США Джозефа Байдена просить Конгрес США виділити Україні додаткову допомогу у сфері безпеки та економіки у розмірі $11,7 млрд, а також $2 млрд на допомогу сфері внутрішніх постачань енергоносіїв, щоб компенсувати вплив війни на світовий енергетичний ринок. п’ятницю американське видання The Hill.
“Ми згуртували світ, щоб підтримати народ України та захистити свою демократію, і ми просто не можемо допустити, щоб ця підтримка України закінчилася”, – сказав журналістам представник адміністрації, ім’я якого видання не називає.
Зокрема, Білий дім просить Конгрес затвердити $4,5 млрд на військову техніку та поповнення запасів Пентагону, $2,7 млрд на оборону та допомогу розвідці для України та $4,5 млрд на бюджетну підтримку уряду України.
Запит у розмірі $2 млрд на підтримку внутрішніх джерел енергії розподіляється так: $1,5 млрд на паливо для ядерних реакторів та $500 млн на модернізацію Стратегічного нафтового резерву.
У Білому домі заявляють, що кошти необхідні для підтримки темпів надання допомоги Україні протягом перших трьох місяців 2023 року фінансового року, який починається на початку жовтня. Представник адміністрації сказав, що приблизно 3/4 коштів, раніше схвалених Конгресом для України, вже витрачено чи виділено.
Видання нагадує, що Конгрес на двопартійній основі вже схвалив виділення понад $53 млрд у вигляді допомоги у сфері безпеки, економіки та гуманітарної допомоги для протидії російському вторгненню в Україну цього року. У Білому домі очікують, що цих коштів вистачить до кінця фінансового року.
“Обидві партії підтримують відправку допомоги Україні, оскільки вона бореться з більш ніж шестимісячними атаками з боку Росії, хоча не виключено, що принаймні деякі республіканці сумніватимуться в останньому запиті на фінансування”, – пише видання.
На додаток до збільшення фінансування для України Білий дім також просить Конгрес санкціонувати додаткові мільярди для фінансування заходів федерального уряду щодо боротьби з пандемією Covid-19, реагування на віспу мавп та надання допомоги постраждалим від стихійних лих. Запит на екстрене фінансування становить $47,1 млрд.
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 28 серпня становили 13718 цивільних (тижнем раніше – 13477), у тому числі 5663 загиблих (5587), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у Понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, у тому числі обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари”, – наголошується у документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна та Сєверодонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2195 чоловіків, 1512 жінок, 178 хлопчиків та 149 дівчаток, тоді як стать 38 дітей та 1591 дорослого поки не вдалося встановити.
Серед 8055 поранених – 239 хлопчиків та 177 дівчаток, а також 207 дітей, стать яких поки не вдалося встановити.
Порівняно даними на 21 серпня загинуло 3 дітей та ще 13 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім лише у робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, також наведено дані щодо місяців.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – щонайменше 3182 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 681, у травні – до 462, у червні – до 368 та у липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 342 особи, а за чотири тижні серпня – 268, зазначає ООН.
У той же час кількість поранених у липні – 1099 – виявилася вищою за показники червня та травня – відповідно 1029 та 1016, проте нижче квітня та березня – відповідно 1254 та 2400. З початку серпня поранено 795 осіб.
За чотири тижні серпня від зброї вибухової дії з великою зоною поразки померло 262 особи і ще 751 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 6 і було поранено 44 особи (5% загальних втрат).
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 21 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало кілька випадків за попередні дні.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру вісьмом особам, причетним до присвоєння майна та коштів “Укрнафти” на суму понад 13 млрд грн, повідомляє пресслужба САП.
“У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи п’яти комерційних підприємств за попередньою змовою із службовими особами ПАТ “Укрнафта”, зокрема виконувачем обов’язків голови правління та начальниками двох структурних підрозділів підприємства (посади вказані на момент вчинення злочину), якими в порушення вимог чинного законодавства, що передбачає здійснення попередньої оплати за постачання нафти без її здійснення упродовж березня-серпня 2015 року, поставили на користь комерційних підприємств нафту загальною вартістю понад 10 млрд гривень, якою службові особи цих підприємств заволоділи заподіявши збитки ПАТ “Укрнафта” на зазначену суму”, – йдеться у повідомленні у телеграм-каналі.
Встановлено також, що посадовці “Укрнафти” у липні 2015 року уклали 52 договори з комерційним підприємством на постачання нафтопродуктів на суму понад 2,5 млрд грн на користь “Укрнафти”, яка, у свою чергу, здійснила оплату авансом у повному обсязі. Однак надалі “Укрнафта” уклала додаткові угоди щодо відстрочення термінів постачання нафтопродуктів до кінця 2018 року, які у результаті комерційне підприємство так і не поставило, а сплаченими авансом грошима посадовці комерційного підприємства заволоділи й надалі перерахували на рахунки підприємств-нерезидентів.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) КК України.
Зазначені дії караються позбавленням волі на термін від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років і з конфіскацією майна.
Вчора в українських школах розпочався новий навчальний рік. При цьому у зв’язку з реаліями воєнного стану організація навчального процесу у різних регіонах суттєво відрізняється. Визначальним критерієм вибору форми навчання цього року став територіальний. За словами міністра освіти Сергія Шкарлета, учні поділені на категорії в залежності від місця свого перебування на момент початку навчального року. Залежно від цього можуть підбиратися форми навчання: очна, дистанційна, змішана, сімейна чи екстернат.
У Києві більшість шкіл продовжать використовувати традиційну очну форму навчання. За даними КМДА, близько 68% шкіл у столиці обладнані укриттями, від місткості яких безпосередньо залежатиме кількість учнів у класах. Визначати це має спеціальна комісія. При цьому, згідно з опитуванням, близько 70% батьків київських учнів обирають для своїх дітей саме очну форму навчання.
Засновник та директор столичної школи “Мейнстрім” Оксана Поєнко вважає, що вибір форми навчання в поточних умовах має бути індивідуальним.
“Наразі визначальне значення має безпека дитини, залежно від цього формат навчання може бути різним. Якщо школа обладнана надійним укриттям, то вона може бути навіть безпечнішим місцем, ніж житловий будинок, де такого укриття може не бути”, – зазначила вона.
За словами Оксани Поєнко, потрібно не забувати і про традиційні переваги та недоліки дистанційного чи очного навчання.
“Найкращим варіантом навчання, на мій погляд, зараз є змішана форма, коли окремі предмети можуть викладатися дистанційно. Велике значення має специфіка самого курсу. Деякі дисципліни набагато краще сприймаються учнями саме через очну форму. У нас у школі реалізовано кілька концепцій як очної форми, так і заочної. Наприклад, є профільні класи для старших учнів, а також онлайн-школа для віддаленої освіти”, – наголосила Поєнко.
На її думку, ініціатива Міносвіти щодо зменшення кількості учнів у класах та запровадження двозмінного навчання є правильною не лише з міркувань безпеки, а й із суто педагогічної точки зору.
“У “Mainstream School” ще з 2016 року застосовується методика створення особливого соціального середовища для учнів, коли максимально підтримується їх індивідуальність. Для вчителя під час уроку оптимально підтримувати комунікацію не більше ніж з 10 учнями. Так, є державні стандарти, де йдеться про 25-30 учнів, але, на мою думку, це застаріла практика, від якої давно настав час відмовитися. У такому класі вчитель просто не встигає приділити достатньо уваги кожному, а це дуже важливо для розвитку індивідуальності дитини”, – вважає Поєнко.
Школа “Mainstream School” була заснована у жовтні 2016 року. Метою створення навчального закладу була потреба у якісній освіті для дітей. Школа з’явилася як альтернатива державній, і за роки роботи з дітьми можна з упевненістю сказати, що навчання у приватній школі нового формату має переваги. А збільшення кількості учнів удесятеро говорить про те, що позитивні сторони такої освіти очевидні!
Освіта в школі орієнтована насамперед на якість навчання та підготовку учня. Освітній процес у школі орієнтований насамперед на якість навчання та підготовку учня. Рівень освіти дитини відповідає не лише вимогам державних стандартів, а й обов’язковим потребам сучасної людини – здатності до самостійного та гармонійного розвитку, самонавчання та самоорганізації.
“Укрзалізниця” у серпні збільшила обсяг перевезень вантажів на 4,5% – з 10,318 млн. тонн до 10,787 млн. тонн, повідомив голова правління компанії Олександр Камишин у телеграм увечері в четвер.
“Є суттєвий приріст по зерну, нашій стратегічній позиції. Перевезли +42% насамперед завдяки розблокуванню морських портів”, – написав він.
Згідно з поданою Камишиним інформацією, у серпні було перевезено 2,088 млн тонн порівняно з 1,447 млн тонн у липні.
Крім того, зросло перевезення нафтопродуктів – на 2,6%, до 556 тис. тонн, і будматеріалів – приблизно на 10%, зазначив глава правління “Укрзалізниці”.
За його словами, знизилося на 6,8% транспортування залізняку – до 1,895 млн тонн, а також чорних металів – на 10%.
“Але тут причина зрозуміла – на жаль, триває падіння виробництва сталі у світі. А ось зниження перевезення вугілля на 10% мене реально турбує”, – зазначив Камишин.
Він наголосив, що “Укрпзалізниця” бореться за кожну тонну вантажу та збільшує експортно-імпортний потенціал залізниці, будуючи нові ділянки, відкриваючи нові стики із сусідніми країнами та збільшуючи пропускну спроможність західних переходів.
