Найбільші приватні клініки України розраховують, що сектор медичного страхування відновиться, незважаючи на його істотне падіння через війну, перебудували роботу зі страховими компаніями.
За оцінкою медичної групи компаній (МГК) “Адоніс”, обсяг ринку медичного страхування порівняно з 2021 роком скоротився на 30-40%.
“У 2022 році МГК “Адоніс” лояльно підійшла до роботи зі страховими компаніями. Ми виконали свої зобов’язання і домовленості, які існували на момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Це дало змогу страховим компаніям виконати умови програм корпоративного страхування”, – повідомили в “Адонісі”.
Водночас в “Адонісі” зазначають, що від початку війни були затримки виплат за виконані медичні послуги, але МГК “дала можливість страховим компаніям приймати застрахованих у наших медичних центрах і це дало змогу вирівняти ситуацію”.
“З лютого 2022 року як медична група компанія (МГК) “Адоніс”, так і страхові компанії перебудували свою роботу і пристосувалися до обставин. Усі страхові компанії знайшли можливість розрахуватися з нами за попередні періоди. Багато компаній налагодили процес врегулювання та оплати дуже чітко і своєчасно. Це дає надію, що разом ми зможемо збільшити кількість застрахованих пацієнтів і надати допомогу ще більшій кількості українців”, – підкреслили в “Адонісі”.
У МГК зазначили, що “деякі страхові компанії пішли з ринку, але “Провідна”, УНІКА, “Українська група”, АРКС, “Країна”, “Універсальна”, “СОС сервіс”, Європейський Страховий союз, УСО, ІНГО працюють стабільно і злагоджено”.
Зі свого боку директор із корпоративних продажів медичної мережі “Добробут” Дмитро Гроссу також зазначив, що частка страхових пацієнтів у загальних продажах “Добробуту” до війни 2022 року становила 25%, тоді як 2021-го – 20%.
“Частка корпоративних клієнтів у 2022 році зросла на 25% щодо 2021 року. Це пов’язано з тим, що формат “підписки” на послуги виявився більш стійким, ніж разові звернення”, – сказав він.
Гроссу повідомив, що 2022 року за програмою корпоративного страхування близько 20% клієнтів із різних причин не продовжили страхування, проте “були клієнти, які вперше страхувалися, вважаючи, що сьогодні це дуже важливо”.
Коментуючи затримки виплат за програмами медичного страхування корпоративних клієнтів, експерт зауважив, що “партнери медмережі проявили себе з найкращого боку в питаннях фінансової дисципліни в складний для всіх період”.
“У наших корпоративних клієнтів немає проблемної заборгованості перед медмережею “Добробут””, – сказав він.
Коментуючи перспективи повоєнного відновлення сектору корпоративного медичного страхування Гроссу наголосив, що розвиток цього сектору в Україні через війну триває.
“Це підтверджується постійною, хоч і незначною, але динамікою. Складний час породжує сильні рішення, які стають фундаментом для зростання”, – наголосив він.
Військова агресія РФ і активні воєнні дії дали потужний поштовх для розвитку в Україні напряму реабілітації, але війна виявила необхідність у розробці підходів до реабілітації військових травм, вважають учасники круглого столу, присвяченого актуальним проблемам медичної та психологічної реабілітації, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” 5 вересня.
“Ми почали вибудовувати в Україні систему реабілітації з 2014 року, але сьогодні залишаються проблеми, які ще не вирішено. Система реабілітації залежить від багатьох речей, зокрема від грошей, адже реабілітація – це досить дорого”, – сказала виконавча директорка Української асоціації боротьби з інсультом (УАБІ), лікарка фізичної та реабілітаційної медицини Марина Гуляєва.
Гуляєва зазначила, що в “тих клініках, де немає мультидисциплінарних команд для реабілітації, реабілітація на низькому рівні, відсутність фахівців призводить до того, що гальмується процес і якість реабілітаційної допомоги”.
Коментуючи пакети з реабілітації, за якими Національна служба здоров’я України (НСЗУ) контактує клініки в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ), експерт зазначила, що “більша частина пакета витрачається на пацієнта, який уже стабілізований, але питання гострої реабілітації зависло”.
“На жаль, буває так, що в інсультному блоці не передбачено наявність фізичного терапевта в штаті, але він є в реабілітаційному відділенні. Тому на гостру реабілітацію, де профілактуються основні ускладнення, персоналу не вистачає”, – сказала вона.
Гуляєва зазначила, що, зокрема, військових і пацієнтів із воєнними травмами також має оглянути спеціаліст із фізичної та реабілітаційної медицини, проте у військових шпиталях таких фахівців немає, тому цих пацієнтів консультують цивільні медики.
“Я думаю, що така медична допомога має розвиватися в рамках фінансування ЗСУ. Військові медики готові до співпраці, ми консультуємо військові шпиталі, приїжджаємо раз чи два на тиждень, приймаємо на реабілітаційний пакет, працюємо з ними”, – сказала вона.
При цьому Гуляєва зазначила, що підхід до реабілітації військових має враховувати мету реабілітації, яка залежить від тяжкості травм.
Гуляєва вважає, що для розвитку реабілітації військових необхідне рішення на державному рівні, “щоб запровадити у військових шпиталях ті посади (в напрямі реабілітації – ІФ), які було впроваджено у цивільній медицині”.
На думку Гуляєвої, окрім запровадження реабілітації у військову реабілітацію необхідно розвивати паліативну медицину, а також реабілітацію на амбулаторному рівні.
У свою чергу керівник реабілітаційного напряму медичної групи компаній ADONIS Вадим Керестей також зазначив, що старт для розвитку реабілітаційної медицини дала війна, але якщо “цивільна реабілітаційна медицина розвивається, то реабілітація у військових у шпиталях стоїть на місці”.
“На жаль, там катастрофічно бракує фахівців, не відкривають ставки для фізичних терапевтів, ерготерапевтів та інших фахівців, які входять до складу мультидисциплінарних команд. У військових шпиталях немає таких реабілітаційних команд, які могли б надавати якісну медичну допомогу саме для військових, котрі часто мають важкі політравми”, – сказав він.
Експерт наголосив, що “військові шпиталі переповнені пацієнтами з важкими травмами, але не вистачає фахівців”.
“Важливо, щоб військові впровадили посаду фізичних терапевтів у військових шпиталях. Можливо, ініціювати це міг би підкомітет ВР, який займається реабілітацією, щоб у військових структурах відкрили посади лікарів фізичної та реабілітаційної медицини”, – сказав Вадим Керестей.
Коментуючи розвиток реабілітації у військовій медицині, Керестей також наголосив на важливості цілей реабілітації.
“Терміни реабілітації – від кількох тижнів до кількох місяців, тому що в різних пацієнтів можуть бути різні цілі реабілітації. Для одних – це повернення до лав ЗСУ, для інших – бодай самообслуговування”, – сказав він.
Він також вважає, що нині в Україні “кваліфікованих лікарів фізичної та реабілітаційної медицини дуже мало, їх катастрофічно не вистачає”. Зокрема, за оцінкою Керестея, наразі в Києві є п’ять-шість реабілітаційних високоякісних реабілітаційних центрів, у яких можна надавати допомогу пацієнтам, починаючи з палат інтенсивної терапії, решта центрів у Києві можуть працювати тільки з уже стабілізованими пацієнтами, а в регіонах усе набагато гірше”.
“У реабілітації потрібне обладнання, але воно не головне. Важливо, щоб у відділенні були фахівці: психологи, ерготерапевти, фізичні терапевти, їхні помічники”, – сказав він.
Водночас завідувач відділення фізичної та медичної реабілітації КНП “Київська міська лікарня №6” Єгор Прокопович зазначив, що в цій клініці достатньо фахівців необхідного профілю. При цьому через війну лікарня приймає на лікування також військових.
“До березня 2022 року наша лікарня приймала (на реабілітацію – ІФ) лише пацієнтів з інсультом і на реабілітацію за ортопедичним пакетом. З березня лікарню внесено до переліку лікарень, які надають реабілітацію військовим, і нам довелося дещо перебудувати в нашій роботі. Наприклад, ми не знали, що в реабілітації можуть призначатися наркотичні анальгетики, що можуть бути пацієнти з колостомами, з поєднаними травмами, що вони можуть мати ускладнення, яких ми в реабілітації і не передбачали. Довелося навчитися лікувати в реабілітації і пневмонії, і цистити, й уретрити, й багато чого”, – сказав він.
Прокопович зазначив, що до війни у відділенні були переважно “пацієнти віком 50+, а зараз це молоді пацієнти з важкими травмами”.
Експерт також наголосив на відсутності “пакета НСЗУ щодо військової реабілітації”.
“Ми їх кодуємо як звичайних неврологічних пацієнтів, і від початку війни ми поки що від НСЗУ жодного роз’яснення не отримали стосовно військових”, – сказав він.
“Ми бачимо великий поштовх у сфері реабілітації, але є практичні проблеми. Наприклад, це переведення пацієнта від нас до іншого медзакладу, будівельних нормативів чи обладнання. Наприклад, зараз нам потрібно для реабілітації військових два апарати, один із них коштує близько EUR10 тис., другий – EUR14 тис.”, – сказав він.
Зі свого боку, коментуючи питання психологічної реабілітації у воєнний час, лікар-психіатр та психотерапевт Євген Воронков зазначив, що “не всі хворі на ПТСР, але ПТСР і комплексним ПТСР страждає багато людей”.
“Потрібно відрізняти ПТСР в учасників бойових дій і в цивільного населення, яке постраждало від наслідків окупації, насильства, бомбардувань. У багатьох випадках люди звертаються до загальної психіатричної служби, але це такий рівень розладів, до якого не пристосовані насправді ніякі психіатричні служби”, – сказав він.
При цьому, на думку Воронкова, психіатрична освіта наразі орієнтована на терапію важких психічних захворювань, а не терапію станів, “які потребують індивідуального та тривалого, але переважно психотерапевтичного ведення з певним медикаментозним компонентом і фармакологічною підтримкою”.
Воронков вважає, що в Україні є фахівці, які можуть кваліфіковано працювати з людиною в умовах війни у психітерапевтичному плані, зокрема в напрямі ПТСР, “але вони підготовлені не в держструктурах, вони готуються в рамках міжнародних проєктів, більшість із них працюють індивідуально або в маленьких командах”.
“Деякі з наших психотерапевтів працюють із тими, хто повернувся з полону, дістав тяжких травм. Але це одиниці з терапевтів, кого залучають до роботи. Є проблема у підготовці військових психологів чи лікарів-психологів”, – сказав він.
Експерт наголосив, що психологічна реабілітація пацієнтів у воєнний час потребує концептуальної розробки, оскільки “це нова ситуація в такому масовому плані, їй лише півроку”.
“Не зрозуміла ні структура, ні особливості цих пацієнтів. Є лише загальне розуміння, що з цим робити. І зрозуміло, що треба відрізняти пацієнтів: одна справа – ті, хто був в окупації, інша – військові, третя – діти, вимушені переселенці тощо. Це буде великий комплекс, до якого, я вважаю, психіатрична служба не готова”, – сказав він.
Крім того, Воронков зазначив, що “системних досліджень військових на ПТСР немає”.
“Для таких досліджень потрібен пул пацієнтів, до того ж ПТСР не виникає відразу, це відкладений синдром. Сплеск ПТСР може проявитися в найбільш реальних формах через кілька місяців після травматичних ситуацій. Іноді це тижні, але частіше через місяці ми можемо побачити сформований конкретний ПТСР. З такими пацієнтами працювати складно, це дуже важкий контингент не лише для реабілітації, а й для лікування у гострому стані”, – сказав він.
При цьому Воронков зазначив, що напрацювання, зроблені іноземними фахівцями під час локальних воєнних конфліктів минулих років, в Україні можуть виявитися неефективними, оскільки “треба враховувати величезні транскультуральні відмінності, у психології транскультуральний аспект дуже важливий”.
“Важкий ПТСР – це дуже серйозне захворювання. Лікарі не пристосовані до роботи в таких умовах, підготувати таких фахівців заздалегідь неможливо”, – сказав він.
У свою чергу завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я професор Дмитро Іванов зазначив, що Українська асоціація нефрологів, керуючись міжнародним досвідом, підготувала рекомендації щодо реабілітації за спеціальністю “нефрологія”.
“Вони спиралися на світовий досвід, тому що є воєнні конфлікти і є масив інформації для формування рекомендацій”, – сказав він.
При цьому, за словами Іванова, з майже 10 тис. українців, які на початок війни перебували на діалізі, близько 600 виїхали до країн ЄС.
АДОНИС, Воронков, Гуляєва, ИВАНОВ, КЕРЕСТЕЙ, МЕДИЦИНА, НСЗУ, Прокопович, РЕАБІЛІТАЦІЯ, уаби
Більшість медичних фахівців, які виїхали за кордон, повернулася і продовжує працювати, повідомили практики та експерти у сфері медицини під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наразі у нас 98% персоналу на місці. У перші місяці війни була частина тих, хто виїхав на захід України або за кордон, проте на сьогодні майже всі повернулися та працюють”, – сказав завідувач відділення кардіометаболічних захворювань клініки для дорослих ГУ “Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України” Євген Марушко.
“Щодо колективу Інституту Філатова, у нас майже ніхто не поїхав. 99% співробітників штату залишилися. Дефіцит є у дуже вузьких спеціальностях, яких і так мало на всю країну. Якщо ті фахівці, яких і так було мало їдуть, то це негативно позначається на рівні надання допомоги”, – сказала завідувачка відділення запальних патологій очей та мікрохірургічного лікування їх наслідків ДУ “Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України” Олександра Зборовська.
У свою чергу директор з розвитку бізнесу медичної групи компаній ADONIS Світлана Лонська повідомила, що в приватному секторі надання медичних послуг більша частина персоналу повернулася, а ті, хто залишився за кордоном, планують повернутися найближчим часом.
Вона також зазначила, що під час широкомасштабних бойових дій у Київській області було зруйновано пологовий будинок, при цьому лікарі не зупиняли своєї роботи, приймаючи пологи в екстрених умовах.
Водночас завідувач кафедри нефрології та нирково-замісної терапії Національного університету охорони здоров’я Дмитро Іванов вважає, що повернувшись до України, лікарі та керівний персонал показали рівень своєї надійності.
“У Києві ми втратили в перші два місяці більше ніж 60% лікарів та майже 75% середнього медперсоналу. У тих районах України, де були воєнні дії, майже не залишилося медперсоналу. На сьогодні повернулися орієнтовно 90% медперсоналу. Я вважаю, що це може бути критерієм надійності лікарів, а також керівного персоналу, наприклад завідувачів відділень та головлікарів”, – зазначив Іванов.
Андрій Безносенко зазначив, що у перший місяць війни у Національному інституті раку (НІР) суттєво скоротився потік пацієнтів.
“За перший місяць війни було прийнято 150 пацієнтів, тоді як за той самий період минулого року – 2 700”, – зазначив Безносенко.
Він також повідомив, що фахівці НІР намагаються відслідковувати ситуацію з онкоцентрами на окупованих територіях.
“На сьогодні Херсонський, Мелітопольський, Маріупольський онкоцентри та онконцентр у місті Хрустальному під окупацією. Там дуже мало персоналу, залишилися пацієнти, але немає ліків для лікування, і ми жодним чином не можемо їх туди доставити”, – сказав Безносенко.
ZBOROVSKA, АДОНИС, БЕЗНОСЕНКО, ИВАНОВ, ІНСТИТУТ ФІЛАТОВА, ЛОНСЬКА, МАРУШКО, МЕДСПЕЦИАЛИСТ
Медична група компаній ADONIS з кінця лютого не припиняла роботу, наразі відновлює роботу клінік, повідомив агенції “Інтерфакс-Україна” генеральний директор МГК Віталій Гирін.
Він повідомив, що за цей час філії клініки на Подолі та Софіївській Борщагівці, а також невідкладна швидка допомога працювали цілодобово.
Крім того, з 8 квітня відновив роботу пологовий будинок мережі на лівому березі.
“9 травня плануємо відкрити пологовий будинок на правому березі на базі філії на Шалімова. Наразі працюють усі філії, крім пологового будинку на Бузовій, який дуже постраждав від обстрілів, а також філії в Бучі”, – сказав він.
Гирін відзначив суттєве зростання кількості звернень по медичну допомогу останнім часом.
“На початку березня був сильний спад, але з середини березня та у квітні кількість звернень до клініки ADONIS зросла в 2,5 разу і продовжує зростати”, – сказав він.
За словами Гиріна, основні напрями, за якими звертаються пацієнти, – це гінекологія, ведення вагітності, пологи, пренатальне та загальне УЗД, забір аналізів, педіатрія і терапія.
Він також повідомив, що значна кількість пацієнтів ADONIS перебуває не в Києві та проходить онлайн-консультації.
Adonis – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей, заснована понад 20 років тому. До неї входять 12 філій у Києві та області, зокрема два власні пологові будинки та лабораторія стовбурових клітин.
У філіях клініки лікарі здійснюють прийом за 66 медичними напрямами.
У ці складні часи медичний центр ADONIS продовжує надавати медичну допомогу пацієнтам.
Незважаючи на військовий стан та екстремальні умови роботи, наші лікарі та медичний персонал працюють.
Сьогодні ми, як і вся Україна, докладаємо максимум зусиль для допомоги нашим захисникам та цивільному населенню.
В даний момент МГК «ADONIS» вже відновила роботу 8 філій у Києві та Київський області, поновлюємо планові прийоми багатопрофільних фахівців, надаємо діагностичні і лабораторні послуги, проводимо ургентні та планові операції. Безкоштовно надаємо допомогу ЗСУ, ТРО, МЧС, поліції, пораненим та лікарям.
Наразі багато сімей в Україні стикаються з необхідністю перевезення родичів, яким за станом здоров’я критично необхідний професійний медичний супровід у дорозі, у безпечне місце проживання або для продовження лікування в медичному закладі.
Невідкладна допомога ADONIS має технічні можливості для транспортування пацієнтів як по Україні, так і за кордон у супроводі досвідчених лікарів.
Реанімобілі, що укомплектовані необхідним обладнанням, можуть перевозити на будь-які відстані.
Щоб пацієнт отримав своєчасну та комплексну допомогу, реанімобілі обладнані згідно з суворими стандартами МОЗ:
• Реанімаційний набір: трубки для інтубації, обладнання для катетеризації та дренажу
• Апарат ШВЛ WEINMANN, з розводкою кисню по салону
• Найсучасніший дефібрилятор ZOLL
• Кардіомонітор для контролю стану пацієнта
• Інфузомат для безперервного введення препаратів
• Вакуумний матрац для фіксації пацієнтів з політравмою
• Жорсткі носилки-щити для транспортування
• Аспіратор для видалення слизу, рідин, сторонніх тіл
• Витратні матеріали (шини, стерильні перев’язувальні матеріали)
• Комір Шанцю (фіксація шийного відділу хребта)
• Пульсоксиметр для контролю сатурації та частоти серцевого ритму
• Система безперервної подачі зволоженого кисню
• Кардіограф, глюкометр, тест-смужки та інше обладнання
В ADONIS створені всі умови для збереження та відновлення здоров’я людини.
Запрошуємо до співпраці благодійні організації та фонди. За додатковою інформацію, будь ласка, звертайтесь, за номером +38 093 374 8351 Лонська Світлана.
Бережіть себе!
Віримо в Збройні сили України, тримаємо стрій і обов’язково переможемо! Слава Україні!
В ці складні часи мережа медичних центрів ADONIS продовжує надавати медичну допомогу пацієнтам. Не зважаючи на військовий стан та екстремальні умови роботи, наші лікарі та медичний персонал працюють.
Сьогодні ми як і вся Україна докладаємо максимум зусиль для допомоги нашим захисникам та цивільному населенню. З першого дня війни постійно працювали 2 Хірургічно-діагностичних центри ADONIS на Подолі та Софіївській Борщагівці та два пологових будинки, надаючи медичну допомогу всім, хто її потребував, безкоштовно. На жаль, після цинічного обстрілу полового будинку у селі Бузова ми були вимушені його закрити та евакуювати породіль і персонал. Невдовзі ми були змушені припинити роботу пологового будинку на Славутичі.
Наразі ми відновлюємо роботу філій мережі у Києві та Київській області, щоб поновити планові платні прийоми багатопрофільних фахівців, надавати діагностичні і лабораторні послуги та очікуємо на відновлення роботи пологового будинку на лівому березі. Ургентна допомога пораненим у війні (у тому числі й хірургічна) й надалі надаватиметься безкоштовно!
Ми щиро вдячні кожному, хто щодня, ризикуючи життям, стоїть на варті безпеки нашої країни та піклується про життя та здоров’я мирного населення.
Щоб і надалі мати можливість забезпечити якісну та безперервну роботу персоналу, гарантувати проведення критично важливих операцій та закупівлю медикаментів, ADONIS відкриває збір коштів.
Реквізити:
ГРИВНЯ
ТОВ “ЛДЦ “Адоніс Плюс”
IBAN отримувача UA453808050000000026002532091
або
4627055110038808
Гирін В. В.
ЄВРО
ТОВ “ЛДЦ “Адоніс Плюс”/“MDC “Adonis plus” LLC
IBAN отримувача UA023808050000000026009532094
SWIFT: AVALUAUK
Банк-кореспондент/Bank of Beneficiary: Raiffeisen Bank International AG, Vienna
SWIFT-code: RZBAATWW,
Account number 55022305
ДОЛАР США
ТОВ “ЛДЦ “Адоніс Плюс”/“MDC “Adonis plus” LLC
IBAN отримувача UA913808050000000026000532093
SWIFT: AVALUAUK
Банк-кореспондент/Bank of Beneficiary: The Bank of New York Mellon, New York, USA
SWIFT-code: IRVTUS3N
Account number: 890-0260-688
