У рамках українсько-африканського ренесансу Україна прагне розвивати відносини взаємної поваги та вигоди з африканськими країнами, зокрема, пропонує низку вигідних напрямів співпраці для нового керівництва Нігерії, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю нігерійському виданню The Guardian Nigeria.
“У травні я став першим міністром закордонних справ України, який взяв участь у церемонії інавгурації президента в країні Африки. Нею стала саме Нігерія. Цей факт свідчить про прихильність України до розвитку відносин із новим керівництвом Нігерії. У такий спосіб ми демонструємо й іншим африканським країнам, що Україна прагне розвивати партнерство на засадах взаємоповаги та спільних вигод”, – заявив він, повідомляє пресслужба МЗС України.
За словами Кулеби, Україна зробила кроки назустріч у дусі взаємоповаги і тепер розраховує на відповідні кроки нового керівництва Нігерії для розвитку взаємовигідних відносин.
“Ми пропонуємо збільшити обсяги торгівлі та розглянути можливість залучення українських будівельних компаній у проєкти в Нігерії. Україна також має великий досвід у цифровізації. Наша програма “Держава в смартфоні” дає змогу громадянам робити майже все онлайн, отримувати державні послуги. Ми готові поділитися з вами цим досвідом. Іншим перспективним напрямом співпраці є кібербезпека. Нігерія є однією з країн, які потерпають від найбільшої кількості кібератак. Ми знаємо, як ефективно їм протистояти”, – сказав він.
Кулеба також наголосив, що Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, є єдиним реальним способом відновлення справедливого і стійкого миру в Україні.
“Уявіть, якщо Нігерія, не дай Боже, зазнала б агресії – чи погодилися б ви віддати частину своєї території, дозволити комусь окупувати її та катувати ваших людей? Ви б не погодилися на це. Перебуваючи на інавгурації вашого президента, я бачив вашу армію. Я переконаний, що ваші воїни рішуче билися б за вашу землю. Це те, що сьогодні ми робимо. Ми не починали цю війну. Військові дії відбуваються на нашій території, але ми знаємо, за що воюємо: за свободу і безпеку своїх громадян. І це мотивує нас боротися проти загарбників”, – заявив міністр.
Кількість перетинів мігрантами центрального Середземномор’я в бік Європи з січня по квітень нинішнього року – безпрецедентна, вона значно вища, ніж за той самий період 2022 року, повідомляє в п’ятницю газета Le Figaro.
Із січня по квітень, за даними прикордонного агентства ЄС Frontex, кількість незаконних прибуттів до Євросоюзу через центральне Середземномор’я зросла майже на 300% порівняно з минулим роком, сягнувши цифри в 42,2 тис. осіб.
Це дещо більше половини всіх незаконних в’їздів до ЄС за всіма напрямками, зареєстрованих у нинішньому році.
Особливо багато мігрантів прибувало до Європи через Туніс. Порівняно з 2022 роком їхня кількість зросла на 1100%.
Мігранти перетинають море на утлих суденцях, які виготовляють для них просто на березі за суму приблизно в 1 тис. євро. Банди перевізників стають дедалі більш організованими, і це частково пояснює дедалі більший наплив нелегалів у ЄС, вважають у Frontex.
На базі Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України розпочинається комплексний чотириденний навчальний онлайн-курс для дипломатів із країн Африки, курс продовжить “ренесанс відносин” України та країн Африки, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
“Під час мого турне наші африканські партнери виявили неабиякий інтерес у вивченні українського дипломатичного досвіду. За рік протидії повномасштабному вторгненню Росії Україна зарекомендувала себе як беззаперечний міжнародний лідер у сферах комунікацій, публічної дипломатії, боротьби з дезінформацією та антикризового реагування. Навчальний курс, розроблений МЗС України, продовжить ренесанс відносин України та країн Африки, а також стане нашим практичним внеском у зміцнення стійкості країн Африканського континенту”, – наводить слова Кулеби прес-служба МЗС.
У рамках курсу “Безпека та дипломатія у воєнний час. Український досвід” понад 200 дипломатів із таких країн, як Нігерія, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Кот-д’Івуар, ПАР, Ботсвана, Мозамбік і Сенегал, матимуть змогу перейняти досвід українських дипломатів-практиків, науковців-міжнародників та експертів аналітичних центрів.
За словами Кулеби, у межах активізації відносин з Африкою МЗС України планує провести 2023 року серію аналогічних навчальних курсів для низки інших африканських країн.
Порти “Великої Одеси” минулої суботи та неділі відправили 390 тис. тонн агропродукції в рамках “Зернової ініціативи”, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“За останні два дні з портів “Великої Одеси” вийшли дев’ять суден, які доставлять 390 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, зокрема балкери ALANDA STAR і SSI PRIVILEGE з 68 тис. тонн пшениці для Єгипту й Індонезії, а також танкер EUROCHAMPION з 45 тис. тонн рослинної олії для Індії”, – зазначило міністерство.
У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 24 судна. На них завантажують понад 860 тис. тонн української агропродукції.
“Зерновим коридором” також рухаються три судна під завантаження 93 тис. тонн агропродукції.
Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 99 суден, з яких 72 – на захід у порти під завантаження, 27 – уже з українською агропродукцією.
“Мета Росії – уповільнити процес інспекцій суден. Спочатку вони скоротили кількість інспекційних груп до трьох, тепер почали затягувати час самих інспекцій. Представники РФ почали перевіряти навіть показники, які не передбачені документами СКЦ і не мають жодного стосунку до предмета перевірки (наприклад, чи добре працюють судові агрегати, скільки палива тощо)”,- пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
За його словами, за такого алгоритму перевірка одного судна займає від чотирьох годин, що призводить до збільшення черги і одночасно мільйонних збитків для вантажовласників через простої.
За інформацією Міністерства інфраструктури, станом на 25 грудня інспекційна група №3 не провела жодної інспекції, внаслідок чого за день відбулося лише 6 інспекцій із 10 запланованих.
У відомстві зазначили, що для безперервного руху зерновим коридором має відбуватися щонайменше 12 інспекцій на добу.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 594 судна, які експортували 15,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже визначено десять африканських держав, де наступного року буде відкрито нові посольства України.
“Ми перезавантажуємо відносини з десятками країн Африки. Наступного року ми маємо це посилити. Уже визначено десять держав, де буде відкрито нові посольства України в Африці. Також ми розробили концепцію Торгового дому “Україна-Африка” з відкриттям його представництв у столицях найперспективніших країн континенту”, – сказав Зеленський на конференції послів України “Війна та нові обрії у світі” в п’ятницю.
Президент наголосив, що “на додачу до наявного представництва України в десяти країнах Африки разом із новими посольствами та торговельними домами необхідно досягти представництва в тридцяти країнах Африканського континенту”.
Водночас глава держави зазначив, що глобальне зростання неможливе без відносин і з іншими частинами Глобального Півдня.
“Латинська Америка, Індія, інші азіатські країни, зокрема Китай і південно-східна Азія, весь регіон островів Індійського і Тихого океанів. Україна має знайти формат свого лідерства у стратегічних процесах у кожному з цих регіонів, і роль дипломатичного корпусу України буде визначальною”, – сказав Зеленський.
Кабінет міністрів України ухвалив збільшити гуманітарну допомогу країнам Африки та Азії на додаткові 21 тис. тонн зерна кукурудзи або пшениці, також змінено умови їхньої доставки з CIF (відправник оплачує страховку вантажу) на FOB (доставка товару до навантаження на борт судна).
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Телеграм-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Раніше, у листопаді, уряд ухвалив постанову №1313, яка схвалює виділення Міністерству внутрішніх справ України (МВС) для Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що входить до його складу, 900 млн грн для закупівлі в Україні та подальшого постачання до Республіки Судан, Республіки Ємен, Республіки Кенія та Федеративної Республіки Нігерія до 64 тис. тонн зерна кукурудзи або пшениці. Крім того, Україна зобов’язалася відправити щонайменше 125 тис. тонн пшениці та кукурудзи (якістю не нижче 3 класу).
Таким чином, з урахуванням ухваленої 23 грудня постанови, зазначені чотири країни отримають від України до 210 тис. тонн зерна.
