Алжир офіційно розпочав будівництво алжирської ділянки Транссахарського газопроводу TSGP, який має з’єднати Нігерію, Нігер та Алжир і забезпечити новий маршрут постачання природного газу до Європи та на інші міжнародні ринки.
За даними алжирського агентства APS, початок робіт на алжирській ділянці став переходом проекту в практичну фазу реалізації. Газопровід Нігерія – Нігер – Алжир повинен мати протяжність понад 4 тис. км і розглядатися як один з найбільших енергетичних інфраструктурних проектів Африки.
Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, напередодні запуску будівництва в Алжирі відбулося п’яте засідання міністерського керуючого комітету проекту. За підсумками зустрічі сторони затвердили фінальний звіт оновленого техніко-економічного обґрунтування, підготовленого міжнародною консалтинговою компанією Penspen, та погодили перехід до наступних етапів реалізації проекту.
Проект передбачає транспортування природного газу з Нігерії через територію Нігеру до Алжиру. Далі газ може надходити до існуючої алжирської газотранспортної системи та експортуватися на європейські та інші міжнародні ринки.
За даними Anadolu з посиланням на проектні документи, нова алжирська ділянка, що будується, повинна мати протяжність близько 1 210 км — від кордону з Нігером до Аулефа, де вона буде підключена до мережі, що веде до газового вузла Хассі-Рмель. Звідти газ може направлятися до експортних терміналів на алжирському узбережжі.
Загальна протяжність Транссахарського газопроводу оцінюється приблизно в 4 327 км. З них близько 1 185 км мають пройти по території Нігерії, 720 км — по Нігеру, а алжирська частина, з урахуванням нових та існуючих ділянок, становить близько 2 424 км.
Пропускна здатність проєкту в різних оцінках вказується на рівні понад 20 млрд кубометрів газу на рік, а раніше також називалася потужність до 30 млрд кубометрів. Інвестиції в проєкт у публічних оцінках раніше оцінювалися приблизно в $13 млрд, однак оновлені параметри фінансування можуть уточнюватися після затвердження ТЕО та переходу до практичної реалізації.
Для Європи Транссахарський газопровід може стати ще одним потенційним джерелом диверсифікації поставок газу. Після початку енергетичної кризи та скорочення залежності від російського газу ЄС посилив інтерес до альтернативних маршрутів із Північної Африки, Східного Середземномор’я, США та інших регіонів.
Для Алжиру проект зміцнює роль країни як одного з ключових газових постачальників Європи. Алжир уже експортує газ до Європи трубопроводами в Іспанію та Італію, а також через СПГ-інфраструктуру. Підключення нігерійського газу до алжирської системи може підвищити значення країни як енергетичного хабу між Африкою та Європою.
Для Нігерії та Нігеру проект має не тільки експортне, а й економічне значення. Газопровід повинен створити нові можливості для монетизації нігерійських газових ресурсів, розвитку інфраструктури, створення робочих місць та посилення енергетичної інтеграції Африки.
Водночас проект залишається складним з точки зору безпеки, фінансування та термінів реалізації. Маршрут пролягає через великі відстані та території з високими інфраструктурними та політичними ризиками. Тому фактичні терміни завершення будівництва залежатимуть від фінансування, безпеки траси та координації між трьома державами.
Транссахарський газопровід обговорюється з початку 2000-х років як один із ключових африканських енергетичних коридорів. Проект має з’єднати газові ресурси Нігерії з алжирською експортною інфраструктурою та європейським ринком через територію Нігеру.
Створення першого українського агрохабу у Гані є позитивним кроком для розширення присутності на африканському ринку, проте для закріплення у регіоні Україні необхідно залучати міжнародні фінансові інституції як гарантів безпеки та переходити від експорту сировини до постачання продукції з доданою вартістю, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Африка – складний регіон, але водночас це континент, який найбільше у світі потерпає від дефіциту продовольства. Україна виробляє у п’ять разів більше харчів, ніж споживає сама. Тому розширення нашої присутності на африканському ринку – це і порятунок життів, і величезні економічні перспективи”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
За його словами, попередні спроби вітчизняного бізнесу інвестувати у виробництво в Африці або самостійно постачати збіжжя часто завершувалися фінансовими втратами та випадками піратства через політичну нестабільність. Для мінімізації подібних ризиків Козаченко пропонує залучати до співпраці структури ООН, зокрема, ФАО, та світові фінансові установи, які можуть виступати посередниками та гарантами торговельних операцій.
Наразі частка українських товарів у загальному імпорті країн Африки становить менше 5%. Для нарощування обсягів експерт радить використовувати досвід Туреччини та ОАЕ, які постачають на континент не сировину, а готовий продукт – борошно, макарони та крупи.
На думку Козаченка, стратегічною ціллю держави має стати залучення протягом 10 років близько $85-90 млрд інвестицій саме у внутрішню переробку. Це дозволить збільшити річний агроекспорт із поточних $27 млрд до понад $120 млрд.
Оцінюючи вибір локації для хабу, голова УАК зауважив, що Західна Африка є складним регіоном через внутрішні конфлікти. Більш перспективним напрямком для логістичних центрів він вважає Північну Африку, зокрема, Марокко, де є стабільніша економіка та можливості для подальшого розподілу продукції по всьому континенту.
Україна зацікавлена не тільки у розвитку партнерства з країнами Європи, Північної Америки та Перської затоки, а й з іншими регіонами світу, зокрема з Африкою, Азією та Латинською Америкою, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.
За його словами, унікальні оборонні можливості та досвід України у захисті життя становлять великий інтерес для багатьох країн світу. «Країни світу спостерігають за розвитком подій на Близькому Сході і бачать, наскільки економічно ефективними та технологічно передовими є українські можливості», — зазначив Сібіга у дописі, опублікованому в соціальній мережі Х.
Міністр підкреслив, що роки жорстокої російської війни принесли українському народу величезні страждання та руйнування, але водночас змусили Україну розвивати власну безпрецедентну силу. Сучасна Україна є гарантом безпеки та надійним партнером для тих, хто поділяє її цінності та прагне захистити життя від будь-яких загроз.
«З цієї нової точки зору також важко зрозуміти, чому хтось із тих, хто приймає рішення в будь-якій країні-члені НАТО, вважає за краще мати українську силу за межами Альянсу, а не інтегровану в нього», — додав міністр.
Захворюваність людей на віспу мавп в африканських країнах зростає, за останній тиждень зафіксовано майже 4 тис. випадків, повідомляє у вівторок Associated Press із посиланням на Африканський центр із контролю і профілактики захворювань.
За словами гендиректора відомства Жана Касея, загальна кількість випадків зараження від початку спалаху зросла до 22,8 тис. Він зазначив, що за останні сім днів в Африці від цього захворювання померла 81 людина.
14 серпня ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію у сфері громадської охорони здоров’я у зв’язку з поширенням віспи мавп у низці країн світу.
Віспа мавп – рідкісне інфекційне захворювання, найбільш поширене у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Його симптоми – нудота, температура, висип, свербіж, а також біль у м’язах. За легкого перебігу хвороба зазвичай минає сама собою і триває від 14 до 21 дня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео з детальним поясненням походження хвороби та перспектив її поширення – https://youtu.be/YXYU6KcQTcQ?si=wEj2TQc3MPHGx0QY
Іспанія відправить африканським країнам 500 тис. доз вакцини від віспи мавп, повідомляють у вівторок європейські ЗМІ з посиланням на МОЗ країни.
У відомстві зазначили, що це приблизно 20% від загального запасу таких вакцин у країні.
Крім того, МОЗ Іспанії закликало всіх членів ЄС пожертвувати по 20% від своїх запасів.
«Немає сенсу запасатися вакцинами там, де немає проблеми», – вказали в іспанському відомстві.
ВООЗ 14 серпня оголосила надзвичайну ситуацію у сфері громадської охорони здоров’я у зв’язку з поширенням віспи мавп у низці країн світу.
Віспа мавп – рідкісне інфекційне захворювання, найбільш поширене у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Його симптоми – нудота, температура, висип, свербіж, а також біль у м’язах. За легкого перебігу хвороба зазвичай минає сама собою і триває від 14 до 21 дня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео з детальним поясненням походження хвороби та перспектив її поширення – https://youtu.be/YXYU6KcQTcQ?si=wEj2TQc3MPHGx0QY
Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Кенії Вільямом Руто створення хабів для українського зерна в портах Африки.
“Провів зустріч із президентом Кенії Вільямом Руто. Дякую за участь у Саміті миру та принципову позицію підтримки суверенітету й територіальної цілісності України”, – написав Зеленський у телеграм-каналі в ніч на неділю.
Глава української держави зазначив, що на зустрічі обговорили питання продовольчої безпеки, які є дуже важливими для обох країн, розвиток українсько-кенійських відносин і проєкти у сфері експорту сільськогосподарської продукції.
Крім того, сторони розглянули можливу участь Кенії у створенні хабів для українського зерна в портах Африки.
АФРИКА, президент Кенії, Президент України, українське зерно, хаби
