Вартість винограду в Україні у 2026 році залишилася приблизно на рівні минулого сезону, незважаючи на суттєве подорожчання добрив, засобів захисту рослин, пального та логістики, що призводить до зниження рентабельності виноградарських господарств.
Про це розповіла керівниця компанії «ВІН’С» Тетяна Шмаглюченко в інтерв’ю аграрному виданню SEEDS.
За її словами, ціни на більшість сортів винограду фактично залишилися на рівні минулого року. Дещо подорожчали лише окремі великі рожеві сорти. Водночас собівартість виробництва суттєво збільшилася.
Серед основних факторів виробники називають зростання вартості мінеральних добрив, засобів захисту виноградної лози та пального. Додатковим навантаженням стала логістика, особливо для господарств Бессарабії, де через пошкодження інфраструктури та обмеження традиційних маршрутів зросли витрати на перевезення продукції.
Ситуацію ускладнює скорочення врожаю. За оцінками виробників, валовий збір винограду в окремих господарствах цього сезону може бути на 20-30% нижчим, ніж торік. На врожайність негативно вплинули зимові морози та холодна весна.
Війна також безпосередньо впливає на виноградники півдня України. Окремі насадження зазнавали пошкоджень унаслідок бойових дій, падіння уламків безпілотників та інших пов’язаних із війною факторів.
Поєднання практично незмінної відпускної ціни зі зростанням собівартості та скороченням урожаю змушує виробників шукати додаткові джерела доходу.
Одним із таких напрямів стає глибша переробка винограду. Господарства інвестують у виробництво пастили, родзинок та іншої продукції з більшою доданою вартістю, використовують інфрачервоні сушарки та вакуумне обладнання для переробки фруктового пюре.
Ще одним напрямом є кооперація з виробниками інших фруктів. Це дозволяє випускати комбіновану продукцію з використанням місцевих персиків, слив та іншої сировини.
Виробники також інвестують в енергетичну автономність. Зокрема, сонячні електростанції використовуються для забезпечення роботи свердловин та систем зрошення, що дозволяє частково знизити залежність від зовнішнього енергопостачання.
Паралельно частина господарств розглядає перехід від продажу свіжого винограду до виноробства. За грантової підтримки ФАО закладаються технічні сорти винограду, які надалі можуть використовуватися для виробництва вина.
Таким чином, для українського виноградарства у 2026 році ключовою проблемою стає не стільки відсутність попиту на продукцію, скільки розрив між ціною реалізації та собівартістю. За таких умов переробка дозволяє господарствам отримувати більшу додану вартість із власної сировини та водночас завантажувати виробництво і зберігати зайнятість працівників після завершення сезону збору врожаю.
Виноградарство залишається одним із найбільш трудомістких напрямів садівництва в Україні. Основне промислове виробництво винограду зосереджене у південних регіонах країни та на Закарпатті, а значна частина галузі безпосередньо постраждала внаслідок повномасштабної війни.
Джерело: SEEDS.
агробізнес, ВИНОГРАД, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ПЕРЕРОБКА
Для трансформації світових агропродовольчих систем до 2030 року необхідно близько $680 млрд фінансування щороку, однак ефективність міжнародних програм залежатиме не лише від обсягів коштів, а й від доступу фермерів та агробізнесу до фінансування, ринків і економічних стимулів.
Як повідомляє SEEDS, питання фінансування обговорювали у Римі під час Глобальної конференції FAO «Actions in One Health in Agrifood Systems», яка проходила 21-23 вересня та була присвячена впровадженню підходу «Єдине здоров’я» (One Health) в агропродовольчих системах.
За оцінкою FAO, щорічна потреба у фінансуванні трансформації агропродовольчих систем у країнах із низьким і середнім рівнем доходу становить близько $680 млрд. Із цієї суми приблизно $425-426 млрд мають припадати безпосередньо на інвестиції, ще близько $255 млрд – на системи соціального захисту.
Міжнародна експертка зі сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, засновниця Sapienza.media Катерина Звєрєва, яка брала участь у конференції, наголосила, що сам обсяг міжнародного фінансування не гарантує результату, якщо ресурси не доходять до безпосередніх виробників.
Ми можемо розробляти ефективні екологічні та ветеринарні рішення, але вони не стануть масовою практикою, якщо фермер не матиме доступу до фінансування, ринків збуту та економічних стимулів для їх впровадження», – зазначила вона у коментарі SEEDS.
Одним із прикладів ефективного залучення коштів стала Руанда. Близько $25 млн фінансування від Pandemic Fund супроводжувалося залученням ще приблизно $160 млн додаткових ресурсів та пов’язаних інвестицій. Програма спрямована на посилення епідеміологічного нагляду, систем раннього попередження та координації між службами охорони здоров’я людей і тварин. До її реалізації залучені FAO, ВООЗ та UNICEF.
Під час конференції також обговорювали програми у Зімбабве та Афганістані, де підхід One Health використовується для поєднання ветеринарної безпеки, охорони здоров’я, продовольчої безпеки та підтримки аграрного виробництва. Учасники наголосили, що захворювання тварин, кліматичні ризики та проблеми з водою часто виходять за межі окремих держав і потребують регіональних інвестиційних програм.
Окремою проблемою залишається скорочення міжнародної допомоги. Представники Єврокомісії звернули увагу на необхідність ширше залучати до фінансування Світовий банк, IFC, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та приватний капітал, оскільки грантових ресурсів недостатньо для масштабної трансформації агросектору.
Для України ці підходи мають особливе значення через необхідність одночасно відновлювати аграрне виробництво, інфраструктуру, ветеринарну систему, водні ресурси та адаптувати сектор до норм ЄС.
За словами Звєрєвої, міжнародні програми мають бути доступними не лише великим інституціям, а й безпосередньо агропідприємствам, кооперативам та малим виробникам. Фермери, на її думку, повинні долучатися до розроблення таких програм ще на етапі планування, оскільки саме вони можуть оцінити реальну вартість впровадження нових технологій та економічні ризики для господарств.
FAO також наголошує, що без залучення приватного сектору, фінансових установ і безпосередніх виробників подолати глобальний дефіцит фінансування агропродовольчих систем буде неможливо.
Джерело: SEEDS – «$680 млрд на трансформацію агропродовольчих систем»
16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.
Кожна тонна борошна, круп, макаронних виробів чи комбікорму, вироблена в Україні, генерує більшу додану вартість, створює робочі місця і зміцнює валютну виручку країни. Саме цей потенціал стане центральною темою конференції.
У програмі — дискусії та доповіді з ключових питань галузі:
Під час конференції працюватиме спеціалізована виставка технологій і обладнання для переробки зерна, контролю якості, виробництва борошна, круп, хлібобулочних виробів та комбікормів.
Серед спікерів конференції:
▪️ Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України;
▪️ Денис Башлик, заступник міністра економіки України;
▪️ Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»;
▪️ Дмитро Жигунов, професор, завідувач кафедри технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОНТУ;
▪️ Андрій Поздняков, генеральний директор ВКХП №2;
▪️ Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів;
▪️ В’ячеслав Гуцуляк, президент Національної асоціації хлібопекарської та борошномельної промисловості Республіки Молдова;
▪️ Андрій Шаран, генеральний директор «Бюлер Україна»;
▪️ Олександр Верещинський, доктор технічних наук, співвласник компанії OLIS;
▪️ Андрій Купченко, ІА «АПК-Інформ»;
▪️ Олексій Надводнюк, аналітик Pro-Consulting;
▪️ Руслан Цільвік, директор Balkanski Kluch;
▪️ Кирило Коробцов, директор Ukrainian-Saudi Council.
І це лише частина експертів, які долучаться до професійної розмови про ринки, виробництво, технології та експорт.
Участь у конференції вже підтвердили представники провідних українських виробників борошна, круп, макаронних та інших продуктів зернопереробки. Серед них — «Алвіва Груп», «Столичний млин», Вінницький КХП, «Білоцерківхлібопродукт», «Рівне-Борошно», «Дніпромлин», Сквирський КХП, Хмельницька макаронна фабрика та інші підприємства галузі.
Організатори конференції — Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.
Конференція відбудеться у комплексі відпочинку «Гостевія» (Урочище таборів відпочинку, 1, Стрижавка, Вінницька область). Програма, умови участі та реєстрація — на сайті zernoipererobka.com.ua.
З питань участі та розміщення реклами звертайтесь до координаторів:
Святослав Ткаченко, Agro Marketing Agency
+38(063)357 73 59 | market@agromarketing.com.ua
Оpen4business – інформаційний партнер
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) схвалив програму технічного співробітництва New Horizons (“Нові горизонти”), спрямовану на стимулювання інноваційних інвестицій в агропродовольчу систему України, повідомила пресслужба банку.
Проєкт має стати ключовим інструментом для відновлення національної економіки та прискорення євроінтеграції агробізнесу, – зауважили в ЄБРР.
Згідно з описом проєкту, програма орієнтована на підтримку бізнесів, що впроваджують передові технології у виробництво продуктів харчування та сільське господарство.
Ключовими напрямками програми New Horizons є стимулювання інвестицій на основі поєднання галузевої аналітики та мапування можливостей для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень; підтримка high-potential сегментів шляхом підтримки таких сфер, як виробництво альтернативних протеїнів і стале інтенсивне сільськогосподарське виробництво.
Крім того, проєкт спрямований на налагодження міжнародної кооперації, зокрема, між українським бізнесом та провідними міжнародними науково-дослідними установами (R&D) для посилення інноваційного потенціалу. Очікується, що обраним українським підприємствам буде надано послугу аудиту та інноваційного скринінгу для виявлення можливостей модернізації їхніх бізнес-процесів.
Програма також передбачає огляд відповідності українського агротех-сектору вимогам ЄС щодо безпечності харчових продуктів, сталого розвитку та стандартів цифрової торгівлі.
Результати досліджень та інноваційні можливості будуть представлені українським компаніям під час спеціального заходу з обміну знаннями, що має об’єднати розробників технологій, стартапи та великий агробізнес.
ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році банк спрямував у країну понад EUR8,5 млрд на підтримку енергетичної безпеки, критичної інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору.
Професійна платформа онлайн-курсів для агробізнесу AgriAcademy оголошує старт нового безкоштовного онлайн-курсу «Біобезпека для мисливських господарств», розробленого експертами Продовольчої та сільскогосподарської організації ООН (FAO) у відповідь на одну з найсерйозніших загроз для тваринництва та продовольчої безпеки – африканську чуму свиней (АЧС).
Африканська чума свиней залишається одним із ключових біологічних ризиків для України. Вірус характеризується високою стійкістю в навколишньому середовищі та тривало циркулює серед популяцій дикого кабана, створюючи постійну загрозу для свійського поголів’я, мисливських господарств і суміжних секторів.
Саме тому експерти FAO розробили спеціалізований навчальний курс, який базується на міжнародному досвіді боротьби з АЧС, адаптованому до українських реалій та умов воєнного часу.
Про що курс
Курс присвячений практичним аспектам біобезпеки для мисливських господарств України на прикладі контролю АЧС. У ньому детально розглядається логічна та ефективна послідовність дій, яка застосовується у країнах ЄС та інших регіонах світу:
Для кого цей курс
Навчання розраховане на:
Практичний результат для учасників
Після завершення курсу учасники зможуть:
Формат навчання
Курс включає відеолекції, аналітичні матеріали, практичні інструменти, реальні кейси та фінальне тестування. Навчання проходить онлайн у зручному режимі 24/7.
Автор і лектор курсу
Олександр Рєвнівцев, міжнародний консультант FAO з питань тваринництва.
Навчання на курсі є безкоштовним і відкритим для всіх зареєстрованих користувачів платформи AgriAcademy.
Учасники можуть проходити матеріали у зручному для себе режимі онлайн, без обмежень у часі, а після успішного завершення фінального тестування отримують Сертифікат.
Нагадаємо, що AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
На сайті AgriAcademy наразі опубліковано понад 30 безкоштовних онлайн-курсів для фахівців українського агробізнесу. Реєструйтеся та проходьте курси у зручний для вас час!
19–20 листопада 2025 року Київ став центром обговорення майбутнього продовольчої безпеки та технологічного розвитку агросектору. Паралельно з виставкою «АгроЕкспо 2025» відбулася IV Міжнародна конференція “Food from Ukraine”, організована Міністерством економіки, захисту довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством закордонних справ України та Федерацією роботодавців України, за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Масштабна виставка та бізнес-форум зібрали разом тих, хто формує майбутнє агросектору: від представників країн ЄС, G7, держав Африки та Глобального Півдня до українських урядовців, лідерів галузевих об’єднань, виробників техніки, обладнання та компаній вітчизняної фудіндустрії. Це був простір, де міжнародна дипломатія, інноваційний бізнес і наука зустрічалися в прямому діалозі. Організатори поставили перед собою амбітне завдання – показати світові, що український агросектор, попри виклики війни, залишається драйвером інновацій. Саме тому особлива увага була зосереджена на демонстрації сучасних технологій у виробництві та переробці, нових рішеннях аграрного машинобудування, а також на просуванні українських харчових продуктів на глобальні ринки.
Освіта стала тим критично важливим елементом, що пов’язує технології, бізнес і практичний розвиток аграрної сфери. Саме тому серед експозицій уперше в особливому форматі були представлені й можливості AgriAcademy – безкоштовної онлайн-платформи аграрної освіти і сертифікованих онлайн-курсів від провідних українських та міжнародних експертів. AgriAcademy.org – безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
AgriAcademy як навігаційний маяк серед технологій, інновацій та викликів війни
Відвідувачі виставки могли побачити інформаційні банери AgriAcademy з QR-кодами, що вели безпосередньо до каталогу курсів. Такий формат привернув значну увагу – аграрії активно тестували QR-коди, фотографували банери, а багато учасників уперше дізналися про можливість сертифікованого безкоштовного навчання українською мовою.
Команда AgriAcademy роздавала флаєри з прямими посиланнями на сертифіковані курси, і ця простота взаємодії стала перевагою: фахівці різних компаній могли зареєструватися одразу на місці, не відкладаючи.
За словами багатьох учасників, сьогодні, коли галузь переживає кадровий голод, а технології змінюються стрімкіше, ніж бізнес встигає адаптуватися, якісна освіта перестала бути опцією – це необхідність для відновлення та зростання.
Чому інтерес до AgriAcademy зростає
Після початку війни тисячі працівників агросфери втратили доступ до структурованих форм навчання. AgriAcademy стала відповіддю на цю проблему – платформою, що надає:
Зареєструватися та пройти курси можна тут: https://agriacademy.org/courses-catalog/
Навчальні програми охоплюють такі напрямки як росиланництво, ягідництво, садівництво, агрономію, зрошення, тваринництво, переробку культур, органічне виробництво та сталий розвиток.
До кінця 2026 року AgriAcademy планує запуск ще 20 нових курсів, що відповідають актуальним запитам ринку.
«Зростайте разом з нами – з AgriAcademy!»
Цей меседж, присутній на виставці, став ключовим нагадуванням про те, що майбутнє агробізнесу неможливе без постійного навчання.
Кадровий дефіцит, який щороку поглиблюється, вимагає інвестицій не тільки в техніку, а й у людей. Підприємства, що працюють із сучасними знаннями, – більш ефективні, продуктивні та конкурентні.
AgriAcademy – навчання, що працює на результат
Перейти до навчання:
https://agriacademy.org/courses-catalog/
AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
