Портфель укладених державним Ощадбанком кредитних договорів із підприємствами агросектору, харчових і переробних підприємств у сегменті великого корпоративного бізнесу за період війни збільшився втричі і станом на 1 жовтня 2024 року сягнув 9,9 млрд грн порівняно з 3,3 млрд грн 2021 року, повідомив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його інформацією, обсяг укладених угод для підтримки підприємств зазначених сегментів серед клієнтів корпоративного бізнесу Ощаду за 2024 рік становив 1,4 млрд грн, або 20% від загального обсягу укладених договорів за цей період.
“Ми фінансуємо підприємства, які постраждали від військової агресії, наприклад, “Нібулон”. Ми профінансували першу військову посівну, показавши приклад усім іншим банкам почати кредитування. Завдяки цьому ми збільшили наш кредитний портфель у сегменті корпоративного бізнесу серед компаній аграрного сектору, харчових і переробних підприємств за рік, із 2022 до 2023 року, у понад два рази – з 4 млрд грн до 8,8 млрд грн. На 1 жовтня 2024 року такий портфель корпоративного бізнесу досяг 9,9 млрд грн”, – сказав він.
Каціон також повідомив, що наразі частка Ощаду у фінансуванні бізнесу всіх галузей досягла 14% всього ринку – це друге місце серед українських банків. Крім того, Ощад тримає друге місце за всіма юридичними особами у фінансуванні в сегменті аграрного бізнесу та виготовленні харчових продуктів. У портфелі фінустанови на ці кредити закладено 23,7 млрд грн, або понад 15%.
Заступник голови правління додав, що обсяг укладених кредитних угод у сегменті аграрної, харчової та переробної промисловості, торгівлі харчовими продуктами в сегменті великого корпоративного бізнесу 2021 року становив 0,87 млрд грн, 2022-го – 4,6 млрд грн, 2023-го – 11 млрд грн, за 2024 рік – 4 млрд грн. Загалом за період війни Ощад надав майже 20 млрд грн на кредитні угоди для корпоративного бізнесу.
Кількість клієнтів Ощаду в цьому сегменті досягла 15 бізнес-груп, або 30 компаній. Водночас понад 80% із них уперше почали кредитуватися в банку під час війни.
“Від початку 2023 року ми збільшили нашу частку ринку в 1,5 раза. Тільки за цей рік приріст – 4%”, – резюмував відповідальний за корпоративний бізнес Ощадбанку.
За оцінкою фінустанови, перша п’ятірка банків у фінансуванні АПК має такий вигляд: Райффайзен, Ощадбанк, Укрексімбанк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк.
Згідно з даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (425,75 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за вісім місяців цього року становив 11,18 млрд грн.
Український агросектор у 2010-2021 рр. здійснив суттєвий ривок у розвитку, у ньому працюють 17% українців, які виробляють 19% ВВП, водночас 70% продукції йде на експорт, що є одним із найвищих показників у Європі, повідомив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його інформацією, виробленої української продукції достатньо, щоб прогодувати майже 400 млн осіб.
“В міжнародній продовольчій безпеці роль України дуже важлива. Після повномасштабного вторгнення країни-агресора Україна чотири місяці не могла експортувати продукцію. Це призвело до того, що глобальний індекс цін на продовольство у світі в 2022 році зріс на 35%. В країнах Африки сотні мільйонів людей були змушені суттєво зменшити споживання продовольства”, – навела його виступ на національному освітньо-професійному курсі для молоді “Державотворець: шлях до відновлення держави” пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Висоцький звернув увагу, що Україна традиційно експортує зернові та олійні культури та багато іншого. Зокрема, Україна посідає 4 місце у світі з експорту кукурудзи, перше – з соняшникової олії. Крім того, 7-ме місце з експорту м’яса птиці. Українські молочники входять до десятки лідерів з експорту вершкового масла. Крім того, Україна перебуває на 4 місці з виробництва волоських горіхів і є одним зі світових лідерів з експорту меду.
Прямі збитки українського агросектору за два роки від початку широкомасштабного вторгнення Росії сягнули понад $10 млрд, тож потрібно прискорити темпи його відновлення для забезпечення внутрішньої та світової продовольчої безпеки, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на форумі сільського господарства майбутнього (Forum for the Future of Agriculture).
Він нагадав, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур і відновлення сільськогосподарської галузі забезпечить стабільність світових продовольчих ринків.
“Через російську агресію українські аграрії зазнали значних втрат. Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму $5,8 млрд до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад $250 млн. А міжнародні ціни на продовольство у 2022 році зросли приблизно на 35%. Лише після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка”, – процитувала його слова пресслужба Міністерства аграрної політики.
В.о. міністра наголосив на необхідності довгострокових проєктів з підтримки українського агросектору. Одним із них є програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький підкреслив, що збільшення виробництва продукції з доданою вартістю – це внесок в енергетичну безпеку України та Європейського Союзу. За його словами, Україна – потенційно може виробляти з різних видів відходів сільськогосподарської діяльності достатньо біоетанолу та біометану.
Він також вказав на необхідність запровадження пільгового страхування для агровиробників.
Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту лише 2023 року він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
«Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, забезпечуючи харчову безпеку не тільки в Україні, світі, країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії», – сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п’ятницю.
Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.
Віцепрем’єрка акцентувала увагу, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.
“Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК (…) у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку – найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого”, – наголосила Стефанишина.
Віцепрем’єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, призведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів з доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, забезпечуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.
Стефанишина додала, що винесена на розгляд громадськості Стратегія містить у собі елементи зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility. Вона, своєю чергою, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.
Водночас віцепрем’єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство – одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.
“Тут на нас чекає дуже багато нових зобов’язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не будуть обмежуватися 40 мільйонами споживачів, а будуть обчислюватися 500 мільйонами споживачів – це з одного боку. З іншого – протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у даній сфері”, – резюмувала віцепрем’єрка з євроінтеграції.
При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробкою стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.
Стефанишина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.
Сукупний дохід топ-10 компаній агросектору 2023 року зріс на 35% порівняно з 2022 роком, до 86,57 млрд грн, і майже в 1,5 раза порівняно з довоєнним 2021-м, повідомляє сайт Opendatabot.
Згідно з індексом Opendatabot, найбільший прибуток серед усіх бізнесів із топової десятки отримали підприємства агрохолдингів “МХП”, “Кернел” і “Укрпромінвест”.
При цьому 46% сукупного доходу лідерів припало на чотири компанії, що займаються птахівництвом.
Так, лідер найприбутковіших компаній Миронівська птахофабрика, що входить до структури агрохолдингу “МХП”, заробила 21,23 млрд грн, що становило 24,8% частки сукупних доходів лідерів агросектору. Її результат перевищив показник 2022 року в 1,5 раза.
Старинська птахофабрика тієї ж аграрної групи заробила 7,13 млрд грн і посіла 8,2% у структурі сукупних доходів топ-10.
Птахокомплекс “Дніпровський”, що належить однойменній аграрній групі (нова компанія в індексі), збільшив свій показник на третину до 5,37 млрд грн і став новачком в індексі Opendatabot з часткою 6,2% в десятці. Власниками холдингу є Олександр і Юлія Рязанови.
Птахокомплекс “Зоря Поділля” агрохолдингу “Укрпромінвест”, бенефіціаром якого є син експрезидента України Олексій Порошенко – 5,3 млрд грн (6,1%). Компанія повернулася в рейтинг після річної перерви зі зростанням доходів у 1,5 раза.
Водночас сукупний дохід трьох компаній агрохолдингу “МХП”, бенефіціаром якого є Юрій Косюк, склав 34,32 млрд грн – 40% сукупного доходу лідерів агросфери.
Після лідера топ-десятки Миронівської птахофабрики другу сходинку посідає Лебединський насіннєвий завод, який належить групі компаній LNZ Group Дмитра Кравченка. Підприємство 2023 року збільшило свій дохід на 17%, до 15,67 млрд грн (18%).
Два підприємства агрохолдингу “Кернел” – СТОВ “Дружба Нова” і ТОВ “Енселко Агро” – заробили 14,71 млрд грн 2023 року, що на 27% більше, ніж роком раніше. Частка їхнього доходу в сукупному доході топ-10 становить 17%.
Агрохолдинг “Укрпромінвест” також представлений у рейтингу двома підприємствами – крім “Зорі Поділля” в ньому є ПрАТ “ПК Поділля”. Сумарно вони заробили 11,35 млрд грн, що склало 13% сукупного доходу топ-10 агросектору.
Новачком індексу-2024 Opendatabot, збільшивши свої заробітки на чверть, стала також компанія “Західний Буг”, бенефіціарами якої є Оксана Друль, Валерій Овчарук і Юрій Гладун.
Світовий банк повідомив про виділення $550 млн, які допоможуть понад 90 тис. фермерам в Україні залучити пільгове кредитування та гранти на сільськогосподарське виробництво.
“Екстрений проєкт інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)” сприятиме доступу агровиробників до пільгового фінансування у 2023 і 2024 роках. Проєкт допоможе фермерам мобілізувати близько $1,5 млрд оборотного капіталу”, – ідеться в повідомленні СБ у ніч на вівторок.
Уточнюється, що фінансування проєкту ARISE складається з позики Світового банку в розмірі $230 млн із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), підтримуваного урядом Японії. Також фінансування включає в себе грант у розмірі $320 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
“Інноваційний дизайн проєкту передбачає залучення додаткового фінансування в розмірі до $150 млн, коли такі кошти будуть у Світового банку та донорів”, – вказується в релізі.
“Проєкт ARISE допоможе тисячам українських фермерських господарств, серед яких багато малих, і далі здійснювати виробництво в умовах, які, безсумнівно, будуть дуже складними найближчими місяцями”, – наводять у повідомленні слова віцепрезидентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелли Бассані.
СБ нагадав, що загальна вартість завданих збитків українському агросектору від вторгнення Росії оцінюється в $40,2 млрд, і вона, імовірно, зросла з моменту оприлюднення останньої “Швидкої оцінки завданих збитків і потреб відновлення” в лютому 2023 року. Ця цифра не враховує розмінування сільгоспугідь, пошкоджень зрошувальних систем, збитків агрологістиці та збитків підприємств галузі харчової переробки, додав банк.
Вказується, що проєкт ARISE впроваджуватиметься Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Це вже п’ятий проєкт Світового банку, схвалений для України цього року за інноваційною та гнучкою рамковою моделлю. Вона передбачає можливість швидкої мобілізації ресурсів партнерів для фінансування нагальних потреб, і таке фінансування може бути розширене за потреби, коли з’являються додаткові кошти.
Наступного року Світовий банк та Уряд України фокусуватимуться на критично важливих реформах та інвестиціях у пріоритетні сектори, зокрема в енергетику, системи охорони здоров’я та соціального захисту, освіту, відновлення житла та сільське господарство, наголошується в релізі.
