Компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) готові інвестувати у виготовлення продуктів переробки, перевалку зернових та розвиток портів, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
За інформацією міністерства, у ході робочого візиту до Саудівської Аравії міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у складі урядової делегації на чолі з першою віцепрем’єркою, міністеркою економіки Юлією Свириденко зустрілися з понад 20 провідними компаніями ОАЕ. Серед яких оператори портів, інвестиційні, аграрні і трейдингові підприємства, які зацікавлені в імпорто-експортній співпраці з Україною.
“Україна та Об`єднані Арабські Емірати відкрили нову сторінку в економічному партнерстві. Серед компаній ОАЕ є ті, які готові заходити на український ринок. Зокрема, інвестувати у виготовлення продуктів переробки, наприклад олійних культур, ріпаку, сої. А також перевалку зернових та розвиток портової інфраструктури”, – зауважив Коваль.
Міністр акцентував, що український агросектор вже зараз активно працює із ОАЕ. За 2024 рік експортували аграрної продукції на понад $197 млн. Серед найпопулярніших товарів були: жири та олії тваринного або рослинного походження, м’ясо та їстівні субпродукти, зернові культури, оцет тощо.
Як повідомлялося, в Абу-Дабі 17 лютого було підписано угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЕ. Вона передбачає вільну торгівлю між країнами та лібералізацію доступу до ринку ОАЕ українських агротоварів, зокрема, безмитні поставки яловичини, баранини, молочних і перероблених продуктів харчування. Крім того, саудівська сторона виявила зацікавленість у спільному розвитку м`ясного скотарства та виробництві органічної продукції.
Запозичення клієнтів з агросектору становлять близько 40% кредитного портфеля державного Укргазбанку (Київ), повідомив заступник директора департаменту малого та середнього бізнесу фінустанови Микола Алфьоров.
“Загалом 40% нашого кредитного портфеля – це клієнти з агросектору. Цей напрям завжди буде пріоритетним, попри всі ризики, про що свідчить статистика всіх банків”, – сказав він на Agro Finance Summit у Києві в четвер.
За його інформацією, Укргазбанк 2024 року збільшив кредитування агросектору в інвестиційному напрямі: на нього припало 50% усіх кредитів. Загалом від початку повномасштабної війни банк видав кредитів майже на 10 млрд грн.
“Якщо в перший рік війни – це було завдання, спрямоване на поповнення обігових коштів, і надати їх аграріям, щоб фермери могли вчасно посіяти і зібрати врожай. Уже 2023 рік у динаміці продемонстрував нам інвестиційну зацікавленість агросектору, а у 2024-му це було справжнє зростання”, – розповів Алфьоров.
Серед найбільш популярних у аграріїв фінансових продуктів він назвав державну програму “5-7-9%” у комбінації з міжнародними програмами.
Заступник директора департаменту також звернув увагу, що Укргазбанк активно надає фінансування до 8 млн грн з використанням гарантійних механізмів у аграріїв, однак цю суму можна подвоїти до 16 млн грн під портфельну гарантію або гарантію міжнародної організації.
За даними Нацбанку України, на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав 5-те місце (136,18 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за 10 місяців року становив 4,84 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2023 року – на рівні 3,36 млрд грн.
В Україні з 1 січня набув чинності закон “Про аграрні ноти”, який передбачає створення окремого Реєстру аграрних нот.
Очікується, що в реєстрі відображатиметься інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів аграрних нот, припинення та обтяження аграрних нот, початок примусового виконання зобов’язань за аграрними нотами на підставі спеціальної виписки з реєстру.
У свою чергу Реєстр завдяки автоматизації процесів формування реквізитів аграрних нот, внесення змін, видачі та припинення забезпечить прозорість, ефективність та зручність операцій із аграрними нотами. Автоматизована робота спростить взаємодію між агровиробниками, кредиторами та інвесторами.
Крім того, цифровізація процесів у Реєстрі зменшить трансакційні витрати, пов’язані з видачею та припиненням аграрних нот, що зробить інструмент дешевим і зручним у використанні.
Голова правління Національного депозитарію України (НДУ) Олексій Юдін раніше висловив упевненість, що реалізація проєкту стане важливим кроком у розбудові цифрової інфраструктури аграрного сектору, сприятиме залученню додаткових інвестицій та забезпеченню сталого економічного зростання.
“Цей проєкт є важливим кроком для цифровізації ринку капіталу та сільськогосподарського сектору в Україні. Розробка Реєстру аграрних нот не лише допоможе зміцнити позиції нашої держави на світовому аграрному ринку, а й створить нові можливості для інвесторів”, – акцентував голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.
У НДУ додали, що це рішення є важливим інфраструктурним елементом і центральною складовою всієї екосистеми аграрних нот, без якої неможливе повноцінне впровадження нового інструменту на ринку.
Як повідомлялося, Міжнародна фінансова корпорація (IFC, член Групи Світового банку) і Національний депозитарій України в жовтні 2024 року уклали грантову угоду, згідно з якою НДУ отримає до $300 тис. для створення і впровадження інноваційного Реєстру аграрних нот.
Портфель укладених державним Ощадбанком кредитних договорів із підприємствами агросектору, харчових і переробних підприємств у сегменті великого корпоративного бізнесу за період війни збільшився втричі і станом на 1 жовтня 2024 року сягнув 9,9 млрд грн порівняно з 3,3 млрд грн 2021 року, повідомив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його інформацією, обсяг укладених угод для підтримки підприємств зазначених сегментів серед клієнтів корпоративного бізнесу Ощаду за 2024 рік становив 1,4 млрд грн, або 20% від загального обсягу укладених договорів за цей період.
“Ми фінансуємо підприємства, які постраждали від військової агресії, наприклад, “Нібулон”. Ми профінансували першу військову посівну, показавши приклад усім іншим банкам почати кредитування. Завдяки цьому ми збільшили наш кредитний портфель у сегменті корпоративного бізнесу серед компаній аграрного сектору, харчових і переробних підприємств за рік, із 2022 до 2023 року, у понад два рази – з 4 млрд грн до 8,8 млрд грн. На 1 жовтня 2024 року такий портфель корпоративного бізнесу досяг 9,9 млрд грн”, – сказав він.
Каціон також повідомив, що наразі частка Ощаду у фінансуванні бізнесу всіх галузей досягла 14% всього ринку – це друге місце серед українських банків. Крім того, Ощад тримає друге місце за всіма юридичними особами у фінансуванні в сегменті аграрного бізнесу та виготовленні харчових продуктів. У портфелі фінустанови на ці кредити закладено 23,7 млрд грн, або понад 15%.
Заступник голови правління додав, що обсяг укладених кредитних угод у сегменті аграрної, харчової та переробної промисловості, торгівлі харчовими продуктами в сегменті великого корпоративного бізнесу 2021 року становив 0,87 млрд грн, 2022-го – 4,6 млрд грн, 2023-го – 11 млрд грн, за 2024 рік – 4 млрд грн. Загалом за період війни Ощад надав майже 20 млрд грн на кредитні угоди для корпоративного бізнесу.
Кількість клієнтів Ощаду в цьому сегменті досягла 15 бізнес-груп, або 30 компаній. Водночас понад 80% із них уперше почали кредитуватися в банку під час війни.
“Від початку 2023 року ми збільшили нашу частку ринку в 1,5 раза. Тільки за цей рік приріст – 4%”, – резюмував відповідальний за корпоративний бізнес Ощадбанку.
За оцінкою фінустанови, перша п’ятірка банків у фінансуванні АПК має такий вигляд: Райффайзен, Ощадбанк, Укрексімбанк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк.
Згідно з даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (425,75 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за вісім місяців цього року становив 11,18 млрд грн.
Український агросектор у 2010-2021 рр. здійснив суттєвий ривок у розвитку, у ньому працюють 17% українців, які виробляють 19% ВВП, водночас 70% продукції йде на експорт, що є одним із найвищих показників у Європі, повідомив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його інформацією, виробленої української продукції достатньо, щоб прогодувати майже 400 млн осіб.
“В міжнародній продовольчій безпеці роль України дуже важлива. Після повномасштабного вторгнення країни-агресора Україна чотири місяці не могла експортувати продукцію. Це призвело до того, що глобальний індекс цін на продовольство у світі в 2022 році зріс на 35%. В країнах Африки сотні мільйонів людей були змушені суттєво зменшити споживання продовольства”, – навела його виступ на національному освітньо-професійному курсі для молоді “Державотворець: шлях до відновлення держави” пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Висоцький звернув увагу, що Україна традиційно експортує зернові та олійні культури та багато іншого. Зокрема, Україна посідає 4 місце у світі з експорту кукурудзи, перше – з соняшникової олії. Крім того, 7-ме місце з експорту м’яса птиці. Українські молочники входять до десятки лідерів з експорту вершкового масла. Крім того, Україна перебуває на 4 місці з виробництва волоських горіхів і є одним зі світових лідерів з експорту меду.
Прямі збитки українського агросектору за два роки від початку широкомасштабного вторгнення Росії сягнули понад $10 млрд, тож потрібно прискорити темпи його відновлення для забезпечення внутрішньої та світової продовольчої безпеки, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на форумі сільського господарства майбутнього (Forum for the Future of Agriculture).
Він нагадав, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур і відновлення сільськогосподарської галузі забезпечить стабільність світових продовольчих ринків.
“Через російську агресію українські аграрії зазнали значних втрат. Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму $5,8 млрд до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад $250 млн. А міжнародні ціни на продовольство у 2022 році зросли приблизно на 35%. Лише після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка”, – процитувала його слова пресслужба Міністерства аграрної політики.
В.о. міністра наголосив на необхідності довгострокових проєктів з підтримки українського агросектору. Одним із них є програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький підкреслив, що збільшення виробництва продукції з доданою вартістю – це внесок в енергетичну безпеку України та Європейського Союзу. За його словами, Україна – потенційно може виробляти з різних видів відходів сільськогосподарської діяльності достатньо біоетанолу та біометану.
Він також вказав на необхідність запровадження пільгового страхування для агровиробників.
