Прямі збитки українського агросектору за два роки від початку широкомасштабного вторгнення Росії сягнули понад $10 млрд, тож потрібно прискорити темпи його відновлення для забезпечення внутрішньої та світової продовольчої безпеки, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на форумі сільського господарства майбутнього (Forum for the Future of Agriculture).
Він нагадав, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур і відновлення сільськогосподарської галузі забезпечить стабільність світових продовольчих ринків.
“Через російську агресію українські аграрії зазнали значних втрат. Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму $5,8 млрд до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад $250 млн. А міжнародні ціни на продовольство у 2022 році зросли приблизно на 35%. Лише після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка”, – процитувала його слова пресслужба Міністерства аграрної політики.
В.о. міністра наголосив на необхідності довгострокових проєктів з підтримки українського агросектору. Одним із них є програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький підкреслив, що збільшення виробництва продукції з доданою вартістю – це внесок в енергетичну безпеку України та Європейського Союзу. За його словами, Україна – потенційно може виробляти з різних видів відходів сільськогосподарської діяльності достатньо біоетанолу та біометану.
Він також вказав на необхідність запровадження пільгового страхування для агровиробників.
Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту лише 2023 року він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
«Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, забезпечуючи харчову безпеку не тільки в Україні, світі, країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії», – сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п’ятницю.
Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.
Віцепрем’єрка акцентувала увагу, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.
“Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК (…) у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку – найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого”, – наголосила Стефанишина.
Віцепрем’єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, призведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів з доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, забезпечуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.
Стефанишина додала, що винесена на розгляд громадськості Стратегія містить у собі елементи зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility. Вона, своєю чергою, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.
Водночас віцепрем’єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство – одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.
“Тут на нас чекає дуже багато нових зобов’язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не будуть обмежуватися 40 мільйонами споживачів, а будуть обчислюватися 500 мільйонами споживачів – це з одного боку. З іншого – протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у даній сфері”, – резюмувала віцепрем’єрка з євроінтеграції.
При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробкою стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.
Стефанишина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.
Сукупний дохід топ-10 компаній агросектору 2023 року зріс на 35% порівняно з 2022 роком, до 86,57 млрд грн, і майже в 1,5 раза порівняно з довоєнним 2021-м, повідомляє сайт Opendatabot.
Згідно з індексом Opendatabot, найбільший прибуток серед усіх бізнесів із топової десятки отримали підприємства агрохолдингів “МХП”, “Кернел” і “Укрпромінвест”.
При цьому 46% сукупного доходу лідерів припало на чотири компанії, що займаються птахівництвом.
Так, лідер найприбутковіших компаній Миронівська птахофабрика, що входить до структури агрохолдингу “МХП”, заробила 21,23 млрд грн, що становило 24,8% частки сукупних доходів лідерів агросектору. Її результат перевищив показник 2022 року в 1,5 раза.
Старинська птахофабрика тієї ж аграрної групи заробила 7,13 млрд грн і посіла 8,2% у структурі сукупних доходів топ-10.
Птахокомплекс “Дніпровський”, що належить однойменній аграрній групі (нова компанія в індексі), збільшив свій показник на третину до 5,37 млрд грн і став новачком в індексі Opendatabot з часткою 6,2% в десятці. Власниками холдингу є Олександр і Юлія Рязанови.
Птахокомплекс “Зоря Поділля” агрохолдингу “Укрпромінвест”, бенефіціаром якого є син експрезидента України Олексій Порошенко – 5,3 млрд грн (6,1%). Компанія повернулася в рейтинг після річної перерви зі зростанням доходів у 1,5 раза.
Водночас сукупний дохід трьох компаній агрохолдингу “МХП”, бенефіціаром якого є Юрій Косюк, склав 34,32 млрд грн – 40% сукупного доходу лідерів агросфери.
Після лідера топ-десятки Миронівської птахофабрики другу сходинку посідає Лебединський насіннєвий завод, який належить групі компаній LNZ Group Дмитра Кравченка. Підприємство 2023 року збільшило свій дохід на 17%, до 15,67 млрд грн (18%).
Два підприємства агрохолдингу “Кернел” – СТОВ “Дружба Нова” і ТОВ “Енселко Агро” – заробили 14,71 млрд грн 2023 року, що на 27% більше, ніж роком раніше. Частка їхнього доходу в сукупному доході топ-10 становить 17%.
Агрохолдинг “Укрпромінвест” також представлений у рейтингу двома підприємствами – крім “Зорі Поділля” в ньому є ПрАТ “ПК Поділля”. Сумарно вони заробили 11,35 млрд грн, що склало 13% сукупного доходу топ-10 агросектору.
Новачком індексу-2024 Opendatabot, збільшивши свої заробітки на чверть, стала також компанія “Західний Буг”, бенефіціарами якої є Оксана Друль, Валерій Овчарук і Юрій Гладун.
Світовий банк повідомив про виділення $550 млн, які допоможуть понад 90 тис. фермерам в Україні залучити пільгове кредитування та гранти на сільськогосподарське виробництво.
“Екстрений проєкт інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)” сприятиме доступу агровиробників до пільгового фінансування у 2023 і 2024 роках. Проєкт допоможе фермерам мобілізувати близько $1,5 млрд оборотного капіталу”, – ідеться в повідомленні СБ у ніч на вівторок.
Уточнюється, що фінансування проєкту ARISE складається з позики Світового банку в розмірі $230 млн із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), підтримуваного урядом Японії. Також фінансування включає в себе грант у розмірі $320 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
“Інноваційний дизайн проєкту передбачає залучення додаткового фінансування в розмірі до $150 млн, коли такі кошти будуть у Світового банку та донорів”, – вказується в релізі.
“Проєкт ARISE допоможе тисячам українських фермерських господарств, серед яких багато малих, і далі здійснювати виробництво в умовах, які, безсумнівно, будуть дуже складними найближчими місяцями”, – наводять у повідомленні слова віцепрезидентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелли Бассані.
СБ нагадав, що загальна вартість завданих збитків українському агросектору від вторгнення Росії оцінюється в $40,2 млрд, і вона, імовірно, зросла з моменту оприлюднення останньої “Швидкої оцінки завданих збитків і потреб відновлення” в лютому 2023 року. Ця цифра не враховує розмінування сільгоспугідь, пошкоджень зрошувальних систем, збитків агрологістиці та збитків підприємств галузі харчової переробки, додав банк.
Вказується, що проєкт ARISE впроваджуватиметься Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Це вже п’ятий проєкт Світового банку, схвалений для України цього року за інноваційною та гнучкою рамковою моделлю. Вона передбачає можливість швидкої мобілізації ресурсів партнерів для фінансування нагальних потреб, і таке фінансування може бути розширене за потреби, коли з’являються додаткові кошти.
Наступного року Світовий банк та Уряд України фокусуватимуться на критично важливих реформах та інвестиціях у пріоритетні сектори, зокрема в енергетику, системи охорони здоров’я та соціального захисту, освіту, відновлення житла та сільське господарство, наголошується в релізі.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський і міністр сільського господарства та рибальства Королівства Данія Якоб Йенсен підписали меморандум про взаєморозуміння між аграрними відомствами двох країн, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
“Підписання меморандуму спрямоване на довгострокове стратегічне співробітництво з метою підвищення ефективності та стійкості виробництва продуктів харчування та сільського господарства”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з документом, сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом у галузі зеленого переходу сільського господарства та харчових систем, включно зі спільною політикою та кліматичними рішеннями; у сфері безпечності харчових продуктів та продовольчої безпеки.
У сфері інтересів України та Данії також перспективи розвитку тваринництва, включно з управлінням, добробутом тварин, здоров’ям тварин, розведенням тварин, кормами та органічним землеробством.
Україна та Данія створять спільну робочу групу з визначення напрямів реалізації співпраці.
Сольський подякував уряду Данії за підтримку та допомогу. За його словами, данські фермери успішно розвивають свій бізнес в Україні останні 15 років. Їх не зупиняє війна в Україні.
“Данія – один із прикладів сільського господарства в Європі та світі, як можна бути ефективним і прибутковим. І приклад дуже високих технологій. Ми зацікавлені в інвестиціях і в більшій присутності данців в українському бізнесі. Це хороший досвід, надзвичайно якісний підхід, те, чого ми хотіли б навчитися, з чого ми хочемо брати приклад”, – наголосив український міністр.
Своєю чергою Єнсен висловив упевненість в ефективності співпраці з Україною в аграрній галузі.
За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
