Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Лише 8% компаній у світі повністю підготували дані для масштабного використання ШІ – D&B

Лише 8% компаній у світі вважають свої корпоративні дані повністю готовими до масштабного використання штучного інтелекту, хоча 65% підприємств планують збільшити витрати на відповідні технології протягом наступних 12 місяців. Про це свідчать результати міжнародного дослідження Dun & Bradstreet (D&B).

Дослідження AI Momentum охопило 10 тис. компаній із 32 країн світу. Згідно з його результатами, лише 28% опитаних підприємств повідомили про значну або суттєву віддачу від впровадження штучного інтелекту. Водночас серед організацій, корпоративні дані яких повністю готові до використання ШІ, цей показник становить 81%, тоді як серед компаній із частково підготовленими даними – лише 12%.

За оцінками D&B, одна з головних перешкод для підвищення ефективності штучного інтелекту полягає не в недостатніх можливостях самих технологій, а в якості інформації, яку вони використовують.

Для бізнесу ця проблема особливо важлива під час автоматизованої перевірки контрагентів, оцінювання кредитних ризиків, аналізу постачальників і встановлення корпоративних зв’язків між юридичними особами.

«Штучний інтелект може за секунди проаналізувати тисячі компаній, але економічна цінність такого аналізу безпосередньо залежить від достовірності вихідних даних. Якщо система неправильно визначила юридичну особу, її власників або фінансовий стан, автоматизація може лише прискорити ухвалення помилкового рішення. Саме тому для українського бізнесу важливо поєднувати нові технології з перевіреними міжнародними джерелами корпоративної інформації», – зазначив директор із розвитку та маркетингу агентства «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.

Одним з інструментів організації перевірених корпоративних даних є D&B Commercial Graph, який дозволяє ідентифікувати компанії, встановлювати зв’язки між ними та використовувати структуровану інформацію для аналізу комерційних ризиків.

За словами Уракіна, особливого значення такі інструменти набувають для українських підприємств, які розширюють міжнародну діяльність, працюють із новими постачальниками або планують автоматизувати фінансовий контроль.

«Питання вже не лише в тому, чи використовує компанія штучний інтелект. Значно важливіше, чи має вона надійну інформаційну основу для його роботи. Міжнародна перевірка контрагентів стає частиною цієї основи», – додав він.

Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних та аналітики, заснована у 1841 році. Її рішення використовуються для ідентифікації підприємств, оцінювання кредитних і комерційних ризиків, перевірки контрагентів та аналізу корпоративних зв’язків.

Офіційним представником D&B в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Отримати інформацію про міжнародну перевірку компаній та інші послуги можна на спеціалізованому ресурсі dnb.ua.

Першоджерело: Dun & Bradstreet, AI Momentum Survey.

, , , ,

Ринок офісної нерухомості Києва та великих міст України до травня 2026 року стабілізується, але залишається ринком орендаря – Experts Club

Ринок офісної нерухомості Києва та найбільших міст України до травня 2026 року демонструє обережну стабілізацію після кількох років шоків, спричинених пандемією, повномасштабною війною, релокацією бізнесу та переходом частини компаній на гібридний формат роботи. Головними факторами попиту залишаються безпека будівель, готовий ремонт, автономна інфраструктура, наявність укриттів і можливість швидко заїхати без значних капітальних витрат.

Київ, як і раніше, залишається найбільшим офісним ринком країни. За оцінками InVenture, сукупна конкурентна пропозиція офісної нерухомості Києва у 2025 році скоротилася до 2,10 млн кв. м, а рівень вакантності знизився до 18,5%. Річний обсяг валового поглинання становив близько 160 тис. кв. м, що на 26% більше, ніж роком раніше. При цьому близько 40% поглинання було пов’язано не з органічним розширенням бізнесу, а з вимушеними переїздами компаній із пошкоджених об’єктів.

За даними Конфедерації будівельників України з посиланням на презентацію CBRE Ukraine, у першому півріччі 2025 року попит на офіси в Києві зріс на 16%, до 82 тис. кв. м, тоді як пропозиція скоротилася на 3%, до 2,1 млн кв. м, через пошкодження офісних будівель. Вакантність на ринку становила близько 21%, а 20% попиту сформували орендарі, змушені переїжджати з об’єктів, що постраждали від ударів.

«Ринок офісів у Києві вже не можна оцінювати за довоєнною логікою. Сьогодні орендар обирає не просто адресу чи клас будівлі, а здатність об’єкта забезпечити безперервність роботи. Укриття, генератори, інженерія, безпека району та готовність приміщення до швидкого в’їзду стали такими ж важливими параметрами, як ставка оренди», — вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.

Орендні ставки в Києві залишаються відносно стабільними, однак ринок зберігає виражену диференціацію. За даними InVenture, ефективні ставки для офісів класу А без ремонту наприкінці 2025 року становили $14-18 за кв. м на місяць без ПДВ та операційних витрат, для офісів із ремонтом — $19-25 за кв. м. Запитувані ставки за класом А перебували в діапазоні $16-27 за кв. м, за класом B — $8-18 за кв. м.

У 2026 році офісний ринок Києва залишається ринком орендаря: власники об’єктів змушені пропонувати гнучкі умови, ділити великі площі на менші блоки, інвестувати в готове оздоблення та підвищувати автономність будівель. При цьому найкращі об’єкти класу А і B+ з укриттями, стабільним енергопостачанням і якісною експлуатацією утримують попит краще, ніж застарілі будівлі та приміщення без ремонту.

Старший консультант з офісної нерухомості CBRE Ukraine Анастасія Качан зазначала, що в Києві посилився зв’язок ставки з конкретною локацією бізнес-центру: тепер значення має не лише близькість до метро, а й розташування відносно інфраструктурних або військових об’єктів. За її словами, кожен бізнес-центр фактично може працювати поза типовими правилами свого субринку або району.

Ключовими орендарями в Києві залишаються IT-компанії, однак структура попиту стала ширшою. Активність формують також оборонний сектор, медичні компанії, професійні послуги, консалтинг, логістика, представництва міжнародних організацій і частина бізнесу, пов’язаного з відновленням. За даними КБУ/CBRE Ukraine, у 2025 році попит з боку військового сектору помітно зріс, а ринок почав адаптувати пропозиції під такі потреби.

«Офіс перестав бути місцем щоденної присутності всіх співробітників, але не втратив значення для управління, комунікації та корпоративної культури. Компанії оптимізують площі, але не відмовляються від якісного офісу. Тому попит зміщується від великих монофункціональних просторів до більш гнучких, безпечних і технологічних форматів», — зазначає Experts Club.

Девелоперська активність залишається мінімальною. У 2025 році в Києві не було введено в експлуатацію жодного нового бізнес-центру, а до кінця 2026 року, за оцінкою InVenture, на ринок може вийти близько 27 тис. кв. м, однак строки введення можуть переноситися через ризики безпеки, обмежене фінансування та слабкий рівень попередньої оренди.

У великих містах України ситуація неоднорідна. Львів залишається одним із найбільш активних регіональних офісних ринків завдяки релокації бізнесу, присутності IT-сектору, близькості до кордону ЄС і відносно вищому рівню безпеки порівняно зі східними та південними регіонами. За даними Forbes Ukraine, до кінця 2025 року вакантність у бізнес-центрах Львова знизилася до 25%, а орендні ставки залишалися на рівні $7-15 за кв. м.

Львівський ринок у 2026 році можна вважати другим за значенням після Києва з точки зору офісного попиту, однак його масштаб обмежений. Для орендарів важливі готові приміщення, транспортна доступність, енергостійкість і можливість розміщення невеликих або середніх команд. Великі угоди залишаються рідкісними, а частина компаній віддає перевагу гібридним форматам або коворкінгам.

Дніпро зберігає роль промислового, логістичного та сервісного центру, однак офісний ринок міста залишається більш локальним і менш інституціоналізованим, ніж у Києві чи Львові. Попит формують регіональні компанії, сервісні бізнеси, торгові оператори, логістика, медичні послуги та частина виробничих структур. Через близькість до зони підвищених ризиків орендарі особливо чутливі до безпеки, вартості та автономності приміщень.

Одеса залишається важливим південним діловим центром, але офісний ринок міста сильно залежить від загальної безпеки, портової та логістичної активності, туризму, торгівлі та сервісного бізнесу. На ринку присутні як класичні офіси в центральних районах, так і приміщення в нових багатофункціональних комплексах. Попит у 2026 році залишається точковим: орендарі обирають готові невеликі приміщення, а великі корпоративні угоди обмежені.

Харків залишається найскладнішим із великих офісних ринків через високий рівень безпекових ризиків і близькість до фронтової зони. Значна частина бізнесу працює у скороченому, розподіленому або віддаленому форматі. Водночас ринок не зупинився повністю: попит зберігається на невеликі офіси, сервісні приміщення, простори для локального бізнесу та об’єкти з мінімальними операційними витратами.

«У регіональних містах офісна нерухомість перестала бути єдиним сегментом. Львів працює як ринок релокації та IT, Дніпро — як ринок промислового і сервісного бізнесу, Одеса — як південний торговельно-логістичний вузол, Харків — як ринок виживання та адаптації. Тому порівнювати їх лише за ставкою оренди вже некоректно: важливіше дивитися на безпеку, профіль орендарів і стійкість локальної економіки», — вважає Максим Уракін.

Загальним трендом для всіх великих міст стала переоцінка офісного простору. Компанії частіше обирають менші площі, готовий ремонт, гнучкі строки оренди та будівлі, де власник бере на себе частину капітальних витрат. Приміщення без ремонту і великі блоки в застарілих об’єктах залишаються менш ліквідними, оскільки орендарі не готові інвестувати в дорогий fit-out в умовах високої невизначеності.

Ще один фактор — автономність. Після енергетичних криз і атак на інфраструктуру офіси з генераторами, стабільним інтернетом, резервними системами, укриттями та якісним управлінням отримали конкурентну перевагу. У низці випадків такі характеристики дозволяють об’єктам утримувати ставку навіть за загальної високої вакантності ринку.

За оцінкою InVenture, інвестиційна логіка офісної нерухомості у 2026 році стала обережнішою: до пандемії та війни типова окупність офісного приміщення оцінювалася приблизно у 7-8 років, тоді як у 2026 році для більшості активів уже нормою стають 10-12 років. При цьому найкращі об’єкти із сильним орендарем і вдалою локацією можуть демонструвати привабливіші результати, але це радше виняток.

За прогнозом Experts Club, до кінця 2026 року офісний ринок України рухатиметься за сценарієм повільного відновлення без різкого зростання ставок. Київ збереже статус головного ринку, Львів — головного регіонального центру попиту, а Дніпро, Одеса та Харків розвиватимуться переважно за рахунок локальних орендарів і точкових угод.

«Головний ризик для ринку — не відсутність попиту, а його якість. Попит є, але він став обережним, раціональним і вимогливим. Орендарі хочуть платити не за метри, а за гарантовану можливість працювати. Це означає, що офісна нерухомість в Україні поступово переходить від моделі площі до моделі сервісу та стійкості», — резюмує Experts Club.

Таким чином, до травня 2026 року ринок офісної нерухомості Києва та великих українських міст залишається у перехідній фазі. Він уже пройшов період шокового падіння, але ще не повернувся до повноцінного інвестиційного циклу. Найбільш затребуваними стають безпечні, готові до використання, енергостійкі та гнучкі офіси. Застарілі об’єкти без ремонту, автономності та зрозумілої експлуатаційної моделі й надалі втрачатимуть конкурентоспроможність.

, , ,

Світовий ринок сталі виходить до точки стабілізації, для України головним питанням залишається збереження власної виробничої бази

Аналітичний центр Experts Club проаналізував останні тенденції в галузі металургії та дані найбільшої асоціації цього сектору — World Steel Association. Світовий ринок сталі у 2026 році, за оцінкою World Steel Association, перейде від фази затяжного коригування до слабкого зростання: глобальний попит збільшиться на 0,3%, до 1,724 млрд тонн, а у 2027 році прискориться до 1,762 млрд тонн, або на 2,2%. У самій асоціації вважають, що ринок проходить дно циклу 2025–2026 років після структурного тиску, який стримував попит з 2022 року. Це означає, що світова сталева галузь поступово виходить із періоду спаду, але робить це вкрай нерівномірно за регіонами.

Ключовий висновок для України полягає в тому, що зовнішнє середовище для металургії загалом перестає погіршуватися. Worldsteel очікує, що у 2027 році всі основні розвинені економіки, включно з ЄС, США, Канадою, Японією та Кореєю, вже покажуть позитивну динаміку попиту на сталь. Для ЄС і Великої Британії прогнозується зростання споживання на 1,3% у 2026 році та на 3% у 2027 році, а для США — на 1,7% і 2% відповідно. Це важливо для України, тому що саме європейський ринок залишається для неї головним зовнішнім орієнтиром як щодо збуту металопродукції, так і щодо майбутньої промислової кооперації.

Водночас саме відновлення попиту у світі буде асиметричним. Китай, який, як і раніше, визначає глобальну кон’юнктуру, у 2026 році продовжить скорочувати попит на сталь, хоча й лише на 1,5%, а у 2027 році, за оцінкою асоціації, вийде майже на нульову динаміку. Головним драйвером зростання серед великих ринків залишається Індія, де попит має зрости на 7,4% у 2026 році та на 9,2% у 2027 році. У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю зростання, навпаки, сповільниться до 2,5% у 2026 році через конфлікт на Близькому Сході, але потім відновиться.

Для України це означає, що глобальний ринок не обіцяє різкого цінового чи об’ємного ривка, але й не формує сценарію нового обвалу. Іншими словами, у найближчі два роки вирішальним фактором для української металургії буде вже не стільки світовий попит, скільки здатність самої України утримати і розширити виплавку, забезпечити енергетику, логістику та доступ до експортних маршрутів. У цьому сенсі зовнішня кон’юнктура стає радше помірно сприятливою, але не рятівною.

На цьому тлі показник України виглядає стримано. За підсумками 2025 року країна виплавила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше за рівень 2024 року, і посіла 21-ше місце у світі. Цей показник є суттєво нижчим не лише за довоєнні рівні, а й за масштаб, який дозволяв Україні впливати на регіональний ринок як одному з великих європейських гравців.

Якщо світовий ринок справді входить у фазу помірного відновлення, то вікно можливостей для України визначатиметься не стільки тим, чи зросте глобальний попит на 0,3% або 2,2%, скільки тим, чи зможе країна повернути обсяги виробництва хоча б до стійкого двозначного рівня в мільйонах тонн. Позитивний прогноз Worldsteel для ЄС, зростання інфраструктурних і оборонних витрат у Європі, а також стабілізація попиту в розвиненому світі створюють основу для збільшення споживання української сталі в майбутньому. Але цей шанс буде реалізований лише за умови відновлення власної індустріальної потужності, а не автоматично.

У ширшому сенсі світовий прогноз Worldsteel показує, що сталь знову стає індикатором індустріальної політики. Там, де зростають інфраструктурні вкладення, залізниці, оборонні бюджети та машинобудування, попит на метал повертається. Стратегія повоєнного відновлення для України має розглядати металургію не як окрему експортну галузь, а як базу для будівництва, машинобудування, транспортної інфраструктури та оборонного виробництва. Саме в цьому разі навіть помірне світове зростання здатне перетворитися для країни на більш відчутний внутрішній індустріальний ефект.

World Steel Association (Worldsteel) об’єднує виробників сталі, галузеві асоціації та дослідницькі інститути з усіх ключових країн — виробників сталі. Члени асоціації забезпечують близько 85% світового випуску сталі.

, ,

Будівельний ринок України у грошовому вираженні у 2025 році зріс майже на чверть — аналіз

Будівельний ринок України у 2025 році у грошовому вираженні зріс на 24% порівняно з 2024 роком — до близько 248 млрд грн (приблизно 5,3 млрд євро), повідомив директор Rauta Андрій Озейчук в огляді тенденцій галузі. Водночас обсяг ринку залишається на 34% нижчим за рівень 2021 року, коли він оцінювався приблизно у 8 млрд євро.

За оцінкою компанії, ключовими сегментами комерційних інвестицій у 2025 році залишалися складська, виробнича та торгова нерухомість, а найбільш привабливими для нового будівництва названі Київська, Львівська та Івано-Франківська області. Окремо виділяється сегмент відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури — близько 20% ринку.

Попит з боку бізнесу та домогосподарств зміщувався у бік енергонезалежності: продажі генераторів зросли на 130%, інверторів та акумуляторів — на 50%, сонячних станцій — на 100%. На ринку комерційного будівництва найбільш динамічно зростав сегмент сільськогосподарських будівель (+48%), тоді як попит на первинне житло загалом залишився на рівні 2024 року.

Зростання цін у галузі, за оцінкою Rauta, уповільнилося: вартість будівельних робіт і матеріалів у 2025 році збільшилася приблизно на 15% проти 24% роком раніше, ціни на житло додали 5–10%. Одночасно посилився дефіцит кадрів — нестача фахівців оцінюється приблизно у 30%, що прискорило зростання зарплат у будівництві до 25–30% у 2025 році; серед лідерів за підвищенням названі монолітники (+50%), геодезисти (+44%) та бетонники (+38%).

В огляді також зазначається поглиблення цифровізації та оновлення регулювання: у 2025 році повноцінно запрацювала ЄДЕССБ і було розширено функціонал, запрацювали геопортал містобудкадастру та застосунок «Прозоре будівництво», а зміни до ДБН щодо інклюзивності набирають чинності з 1 квітня 2026 року.

, , ,

Аналіз ринку землі України

На третину скоротилася кількість великих землевласників серед компаній з моменту відкриття ринку землі в Україні. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження, проведене opendatabot на підставі даних Державного земельного кадастру. Так, 91 компанія зменшила свої земельні банки до рівня менш як 100 гектари за два роки. 31% від усіх земельних ділянок, якими володіє бізнес, припадає на 10 компаній-землевласників. Наразі 192 компанії володіють земельними банками понад 100 га.

192 компанії, у власності яких перебуває понад 100 гектарів землі, налічується наразі в Україні. Для порівняння, на момент відкриття ринку землі у 2024, таких компаній було 283. На 51 компанію зменшився перелік великих землевласників упродовж 2024 року, а торік — ще на 40 компаній.

В умовах невизначеності, руйнування інфраструктури, складності розмінування територій та проблем із логістикою великі компанії не поспішають нарощувати земельний банк, що й пояснює скорочення кількості великих землевласників, пояснює Денис Марчук.

“Для великого бізнесу купівля землі — це інвестиція на десятки років і мільярдні вкладення. У нинішніх умовах війни ці кошти частіше спрямовують на підтримку обігового капіталу, перекриття логістичних і експортних ризиків та на відновлення пошкодженої інфраструктури (елеватори, склади, техніка тощо). Наразі бізнес обирає модель мобільності — оренду замість власності. Це дозволяє швидше реагувати на ризики та змінювати регіони присутності. Землю купують переважно ті гравці, які чітко планують довгострокову роботу й обирають регіони з нижчими ризиками, що й пояснює значну різницю в цінах між заходом і півднем України“, — Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Майже третиною української землі у власності бізнесу володіють лише 10 компаній. Сукупно ця десятка володіє 18 344,98 гектарами. Втім навіть у переліку лідерів великий розрив: найбільша компанія-землевласник, агрофірма Світанок, має у 10 разів більше земель, ніж компанія Куяльник, що замикає десятку.

“Для України це історично нормальна структура агросектору, коли 20–25% ринку припадає на великий бізнес. Ключова проблема — не концентрація як така, а доступ малого і середнього бізнесу до фінансових ресурсів. За наявності доступного кредитування вони можуть повноцінно конкурувати, зокрема, через аукціони державної землі“, — вважає Денис Марчук.

Лідером за скороченням земельного банку стала компанія Землетрейд: 3 161,47 гектара до 733,57 гектара, тобто майже у чотири рази. Компанія ж Агрофорест зменшила свої площі у 8,6 раза — з 1 803,09 гектара до 210,44 гектара. Водночас 103 компанії взагалі не змінювали площі свої земельних угідь.

38 компаній із переліку великих землевласників зареєстровано на Київщині. Ще 28 компаній зареєстровані у Кіровоградській області, і стільки ж — безпосередньо в Києві. Водночас в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях великі землевласники серед компаній відсутні.

Варто зазначити, що частина компаній зі списку найбільших землевласників, зареєстрована на територіях, які постраждали від війни. Так, 16 компаній мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях. 4 компанії зареєстровані у зонах активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси. А 14 компаній розташовані на територіях можливих бойових дій.

67% великих землевласників працює у сфері сільського господарства — 129 компаній. Ще 33 компанії, або 17%, пов’язані з операціями з нерухомістю. У сфері державного управління та оборони працюють 11 компаній, в оптовій торгівлі — 4, у фінансовому секторі — 3 компанії.Серед великих землевласників також присутні дві компанії, що входять до Індексу Опендатаботу 2025 року. Це Укрексімбанк та Ощадбанк, які володіють земельними ділянками площею понад 100 гектарів.

, ,

Тимчасовий захист для громадян України в різних країнах – аналіз Experts Club

Уряд Молдови продовжив режим тимчасового захисту для переміщених з України осіб до 1 березня 2027 року, при цьому з 2026 року країна переходить від автоматичного продовження до продовження за заявою. Подати онлайн-заявку потрібно з 1 лютого по 30 квітня 2026 року, термін розгляду – до 90 днів. Влада також вказує, що тимчасовий захист може бути скасований за відсутності в Молдові більше 45 днів сумарно.

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також наводить ключові терміни продовження в інших юрисдикціях.

1) Європейський союз. Країни ЄС погодили продовження дії механізму тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року (раніше – до 4 березня 2026 року).

2) Швейцарія. Федеральна рада продовжила дію захисного статусу S як мінімум до 4 березня 2027 року.

3) Велика Британія. Діє схема Ukraine Permission Extension (UPE), що дозволяє особам з чинними українськими міграційними статусами в Британії подати заявку на додаткові 18 місяців перебування; схема відкрита з 4 лютого 2025 року.

4) США. Міністерство внутрішньої безпеки США продовжило статус TPS для України: поточний період продовження діє до 19 жовтня 2026 року (18-місячне продовження, що відраховується з 20 квітня 2025 року).

5) Канада. Для частини українців та членів їх сімей, які подалися шляхом сімейного возз’єднання і очікують рішення щодо постійного статусу, введені заходи для підтримки легального перебування – в тому числі можливість подати зсередини Канади на документи і дозволи, з дедлайном до 31 березня 2027 року.

6) Норвегія. Влада вирішила продовжити схему колективного захисту ще на один рік; за інформацією UDI, продовження для більшості власників такого дозволу відбувається автоматично після закінчення поточного терміну.

Experts Club зазначає, що відмінності між країнами найчастіше пов’язані не з самим принципом захисту, а з адмініструванням: десь застосовується автоматичне продовження, а десь – продовження за заявою (як у Молдові з 2026 року), а також з вимогами до фактичної присутності та оновлення документів.

,