4 липня ц. р. Президент Республіки Узбекистан взяв участь у 17-му саміті Організації економічного співробітництва (ОЕС), який проходив у м. Ханкенді під головуванням Президента Азербайджану.
У саміті взяли участь глави держав і урядів держав-членів ОЕС, включаючи Іран, Киргизстан, Таджикистан, Туреччину, Пакистан, Казахстан, Туркменістан, а також представники Афганістану, міжнародних організацій та бізнес-кіл регіону.
Учасники обговорили перспективи поглиблення багатостороннього співробітництва та обмінялися думками з ключових питань міжнародного та регіонального порядку денного.
На початку свого виступу Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив поточні виклики безпеці та сталому розвитку, підтвердив свою прихильність мирному врегулюванню конфліктів, наголосивши на важливості справедливого врегулювання палестинсько-ізраїльського питання. Серед нових ініціатив висунуто:
• Прийняття концепції «Стратегічні цілі економічного партнерства – 2035», яка передбачає акцент на цифровізацію, інновації та штучний інтелект.
• Проведення зустрічі міністрів торгівлі з питань ЕКО в Ташкенті для обговорення стратегічних питань і підготовки Угоди про спрощення процедур торгівлі.
• Створення системи «зелених коридорів» для швидкого обміну інформацією та безперешкодної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
• Розробка довгострокової програми Ecoinvest для стимулювання приватних та міжнародних інвестицій у стійкі проекти в регіоні.
• Формування альтернативних транспортних коридорів, зокрема, розвиток залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан з подальшим з’єднанням з Трансафганським коридором.
• Прискорене створення Цифрового транспортного та митного офісу для координації цифровізації логістики.
• Проведення форуму національних авіакомпаній ECO в Самарканді з метою стимулювання авіаперевезень, туризму та маркетингової взаємодії в авіаційному секторі.
• Розробка дорожньої карти розширення туристичних послуг, спрямованої на подвоєння туристичного потоку в рамках ОЕС.
• Створення транскордонної «зеленої програми» відновлення екосистем у пустельних районах з акцентом на лісорозведення та розвиток рекреації.
• Підготовка пропозицій щодо реформування ОЕС з метою підвищення її ефективності та авторитету на міжнародній арені.
На завершення свого виступу Президент Узбекистану висловив упевненість, що саміт надасть нового імпульсу економічному співробітництву та відкриє етап змістовної трансформації регіонального партнерства.
Повний текст виступу Президента Узбекистану
У вівторок в столичному готелі «Інтерконтиненталь» пройшли офіційні заходи з нагоди 107-ї річниці проголошення незалежності Азербайджанської Республіки. Серед гостей були представники Верховної Ради, уряду, дипломатичного корпусу, експертних і ділових кіл України.
Вітаючи присутніх, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Сеймур Мардалієв назвав 28 травня “днем, який знаменує народження незалежної нації, багатої на історію, культуру та стійкість”. У своїй промові він провів історичну паралель між Азербайджанською Демократичною Республікою 1918 року та сучасною державою:
“Саме 107 років тому, 28 травня 1918 року, з прийняттям Декларації Незалежності була заснована Азербайджанська Демократична Республіка — перша парламентська демократія на всьому мусульманському Сході. АДР було створено на принципах свободи, рівності та національного самовизначення. Це був не лише сміливий прояв права нашого народу на державність, а й новаторський приклад демократичного управління на Сході”, — зазначив він.
Посол підкреслив, що хоча АДР проіснувала лише 23 місяці, вона залишила глибокий слід в історії Азербайджану.
“Цей досвід незалежної державності став важливою частиною національної ідентичності, коли Азербайджан у 1991 році відновив свою незалежність і гордо проголосив себе правонаступником АДР. Азербайджанський триколор, державний гімн і герб відображають спадщину цієї історичної республіки”, — наголосив Сеймур Мардалієв.
Він підкреслив успіхи в сфері чистої енергетики, згадуючи запуск Південного газотранспортного коридору, розвиток проекту Чорноморського підводного кабелю та національну стратегію “зеленого зростання”, яка передбачає скорочення викидів парникових газів на 40% до 2050 року.
“Сьогодні Азербайджан, під мудрим і далекоглядним керівництвом Президента Ільхама Алієва, є суверенною, демократичною країною, яка успішно реалізує ідеали АДР завдяки ефективному управлінню, динамічному розвитку людського капіталу та активній зовнішній політиці. Ми переживаємо найуспішніший період у нашій історії”, — підкреслив посол.
Говорячи про партнерство з Україною, Мардалієв наголосив на стратегічному характері двосторонніх відносин. Також було згадано нещодавні політичні консультації між двома країнами, включаючи візит Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Азербайджану.
“Азербайджан і Україна мають традиційно міцні зв’язки, побудовані на взаємній повазі, довірі та підтримці територіальної цілісності одне одного. З початку війни в Україні Азербайджан активно надає гуманітарну допомогу — її загальний обсяг уже сягнув 42 мільйонів доларів США. І ми готові продовжувати підтримку. Азербайджан постачає енергетичне обладнання, фінансує реконструкцію об’єктів соціальної інфраструктури в Ірпені, надає пальне для екстрених служб через ‘SOCAR Україна’. У лютому цього року Президент Алієв підписав указ про додаткову допомогу Україні на суму 1 мільйон доларів. Ми також підтримуємо гуманітарне розмінування, зокрема шляхом постачання обладнання та навчання фахівців”, — сказав він.
У своїй промові Мардалієв також торкнувся досягнень Азербайджану в екологічній сфері та на глобальному рівні:
“Азербайджан добровільно зобов’язався скоротити викиди парникових газів до 40% до 2050 року, а Карабах і Східний Зангезур перетворюються на зони зеленої енергії. Ми активно працюємо над трансрегіональними енергетичними проєктами, зокрема над проєктом Чорноморського підводного кабелю, який дозволить експортувати ‘зелену’ енергію до Європи”, — заявив він.
Окрему увагу було приділено питанням відновлення та миру на Південному Кавказі. У промові прозвучали меседжі про прагнення Баку до сталого миру в регіоні. Зокрема, Мардалієв відзначив досягнення у прямих переговорах із Вірменією, наголосивши на необхідності укладення мирного договору.
“Ми розпочали безпрецедентні роботи з відновлення на звільнених територіях і водночас прагнемо досягти справедливого та тривалого миру з Вірменією. Азербайджан чітко заявляє: настав час перетворити де-факто мир на де-юре. Ми хочемо жити в мирі як дві суверенні держави в межах міжнародно визнаних кордонів”, — наголосив посол.
На завершення виступу Мардалієв закликав до єдності й подякував українській стороні за партнерство.
“Дорогі друзі, я щиро вдячний кожному з вас за те, що ви з нами сьогодні, що підтримуєте азербайджано-українські зв’язки та поглиблюєте дружбу між нашими країнами. Разом ми — сильніші. Слава Азербайджану! Слава Україні! Слава азербайджано-українській дружбі!” — підсумував він.
28 травня 1918 року в Тбілісі була проголошена незалежність Азербайджанської Демократичної Республіки (АДР) — першої світської республіки на мусульманському Сході. АДР проіснувала до квітня 1920 року, коли більшовицькі війська встановили контроль над її територією. У 1991 році, після розпаду СРСР, Азербайджан відновив свою незалежність. День 28 травня щорічно відзначається як головне державне свято — День Незалежності.
АЗЕРБАЙДЖАН, КАВКАЗ, МІЖНАРОДНІ_ВІДНОСИНИ, СЕЙМУР_МАРДАЛІЄВ, УКРАЇНА
У місті Ірпінь Київської області завершено перший етап капітального ремонту міської поліклініки, пошкодженої внаслідок російської окупації 2022 року. Реконструкцію здійснено за фінансової підтримки Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (SOCAR). Відновленню також сприяло посольство Азербайджану в Україні.
У межах першого етапу було проведено капітальний ремонт та утеплення фасадів і покрівлі, заміну вікон і ремонт вхідних груп. На ці роботи благодійний фонд “SOCAR Благо” виділив 60 млн гривень.
Другий етап відновлення будівлі поліклініки, також профінансований SOCAR, передбачає будівництво укриття, встановлення протипожежної сигналізації та вентиляції. Завершення капітального ремонту поліклініки планується до кінця поточного року.
Раніше повідомлялося, що місто Ірпінь уже відновлено на 80% після руйнувань, спричинених бойовими діями навесні 2022 року.
Азербайджано-українські дипломатичні відносини були офіційно встановлені 6 лютого 1992 року після визнання незалежності України Азербайджаном. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в березні 2022 року посольство Азербайджану в Києві тимчасово призупинило свою роботу, проте вже 30 квітня 2022 року відновило діяльність.
SOCAR (State Oil Company of the Azerbaijan Republic) – державна нафтогазова компанія Азербайджану, заснована 1992 року. Штаб-квартира розташована в Баку. SOCAR здійснює видобуток нафти і природного газу на суходолі та на шельфі Каспійського моря, управляє єдиним у країні нафтопереробним заводом і газопереробним підприємством, а також експлуатує кілька експортних нафтогазопроводів.
SOCAR в Україні розпочав свою діяльність 2009 року. Сьогодні мережа АЗС SOCAR в Україні налічує понад 60 автозаправних станцій у різних регіонах країни, включно з Києвом, Львовом, Одесою, Харковом, Дніпром та іншими містами.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1068732.html
Вірменія прийняла пропозиції Азербайджану за двома невирішеними статтями проєкту мирної угоди, що означає завершення переговорного процесу.
«Таким чином, мирна угода готова до підписання. Республіка Вірменія готова почати консультації з Азербайджанською Республікою щодо часу і місця підписання Угоди», – йдеться в тексті заяви, опублікованої на офіційній сторінці Міністерства закордонних справ Вірменії в четвер.
Єреван також зазначив, що запропонував зробити спільну заяву про узгодження документа, однак Баку «віддав перевагу односторонній заяві».
Раніше міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов повідомив, що Вірменія погодилася на останні поправки. За його словами, наступним кроком має стати вилучення з Конституції Вірменії пунктів, які Азербайджан розцінює як територіальні претензії, а також розпуск Мінської групи ОБСЄ.
Азербайджан та Узбекистан завершили своє перше транскордонне вантажне перевезення з використанням нової системи електронних дозволів (e-Permit).
Ця система дозволяє видавати та обмінюватися дозволами в повністю цифровому форматі, спрямовуючи зусилля на підвищення ефективності та скорочення часу обробки при міжнародних автомобільних вантажоперевезеннях.
Перша партія, що включає вантажівку узбецької транспортної компанії, прибула до Азербайджану за системою e-Permit. Це знаменує собою крок уперед у цифровізації процедур транскордонних перевезень між двома країнами.
АЗЕРБАЙДЖАН, електронні дозволи, транскордонне перевезення, УЗБЕКИСТАН, цифрова система
13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.
Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.
Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.
Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.
Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.
Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.
Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.
До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.
Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.
Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.
На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.
