Masdar (ОАЕ) приступила до будівництва найбільшої в Азербайджані сонячної електростанції потужністю 445 МВт.
«В рамках проекту, що реалізується компанією Masdar, з 12 серпня розпочато встановлення першої опори сонячної панелі СЕС “Біласувар” і в цілому будівельних робіт», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці адміністрації Біласуварського району (на півдні країни) в соцмережах. Для будівництва станції виділено територію площею 1,454 тис. га.
«СЕС »Біласувар« зробить важливий внесок у збільшення виробництва відновлюваної енергії в країні, підвищення частки чистої енергії в енергетичному балансі та розвиток політики “зеленої” енергії», – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, церемонія закладення фундаментів СЕС «Біласувар» потужністю 445 МВт і СЕС «Нефтчала» на 315 МВт відбулася в рамках Бакинського енергетичного тижня в червні 2024 року. Обидві станції планується ввести в експлуатацію в 2027 році.
Очікується, що після завершення будівництва дві СЕС будуть виробляти близько 1,7 млрд кВт.год електроенергії на рік. Їх запуск також дозволить скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 830 млн тонн на рік і призведе до щорічної економії 380 млн кубометрів природного газу. Загальна вартість СЕС оцінюється в $670 млн. Ці проекти реалізуються компанією Masdar у співпраці з SOCAR Green («дочка» Держнафтокомпанії Азербайджану, ГНКАР). Частка SOCAR Green в кожному з проектів становить 25%. На станції «Біласувар» щорічно буде вироблятися 897 млн кВт.год електроенергії, її діяльність забезпечить енергопостачання 179 тис. споживачів (будинків), щорічна економія газу складе 193 млн кубометрів.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про виділення коштів в еквіваленті $2 млн Міністерству енергетики Азербайджанської Республіки для закупівлі енергообладнання азербайджанського виробництва, яке буде передане Україні в якості гуманітарної допомоги.
“Виділити кошти в манатах в еквіваленті 2,0 (двом) мільйонам доларів США з резервного фонду президента Азербайджанської Республіки, передбаченого державним бюджетом Азербайджанської Республіки на 2025 рік, Міністерству енергетики Азербайджанської Республіки на закупівлю та відвантаження електротехнічного обладнання, виробленого в Азербайджанській Республіці, з метою надання гуманітарної допомоги Україні”, – йдеться в тексті указу від 11 серпня, опублікованому на сайті голови Азербайджанської держави.
Як повідомлялося, “Нафтогаз України” 28 липня 2025 року підписав угоду з SOCAR Energy Ukraine про закупівлю азербайджанського природного газу. У її рамках здійснюватиметься тестове постачання Трансбалканським маршрутом коридором Болгарія-Румунія-Україна.
Міністерство енергетики Узбекистану, Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) та «Узбекнефтегаз» 24 липня цього року підписано угоду про розподіл продукції (УРП).
Документ передбачає проведення геологічної розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на інвестиційних блоках Устюртського нафтогазоносного регіону.
В рамках УРП планується проведення 3D сейсморозвідки на площі не менше 1000 кв. У разі виявлення промислового родовища, сторони приступлять до його розробки і виробництва.
«Партнерство з SOCAR відображає стратегічне прагнення Нового Узбекистану до диверсифікації джерел інвестицій та впровадження кращих міжнародних практик. Устюртський регіон має високий потенціал, а підписання УРП відкриває нові горизонти для його ефективного розвитку. Ми переконані, що цей проєкт стане важливим драйвером технічного прогресу та економічного зростання”, – заявив міністр енергетики Джурабек Мірзамахмудов.
«Підписання цієї угоди є свідченням нашої довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору в Центральній Азії та Каспійському регіоні. SOCAR з ентузіазмом приступає до реалізації проекту, застосовуючи накопичений досвід і передові технологічні рішення», – зазначив президент SOCAR Ровшан Наджаф.
Голова правління «Узбекнефтегазу» Баходір Сідіков заявив, що угода зміцнить позиції компанії як «надійного та інноваційно орієнтованого партнера, відкритого до міжнародного співробітництва та масштабних інвестицій».
У травні 2018 року «Узбекнефтегаз», SOCAR і BP Exploration (Каспійське море) підписали меморандум – компаніям було запропоновано розглянути спільне геологічне дослідження інвестиційних блоків «Араломор», «Самско-Косбулак» і «Байтерек» Устюртського району.
4 липня ц. р. Президент Республіки Узбекистан взяв участь у 17-му саміті Організації економічного співробітництва (ОЕС), який проходив у м. Ханкенді під головуванням Президента Азербайджану.
У саміті взяли участь глави держав і урядів держав-членів ОЕС, включаючи Іран, Киргизстан, Таджикистан, Туреччину, Пакистан, Казахстан, Туркменістан, а також представники Афганістану, міжнародних організацій та бізнес-кіл регіону.
Учасники обговорили перспективи поглиблення багатостороннього співробітництва та обмінялися думками з ключових питань міжнародного та регіонального порядку денного.
На початку свого виступу Президент Шавкат Мірзійоєв окреслив поточні виклики безпеці та сталому розвитку, підтвердив свою прихильність мирному врегулюванню конфліктів, наголосивши на важливості справедливого врегулювання палестинсько-ізраїльського питання. Серед нових ініціатив висунуто:
• Прийняття концепції «Стратегічні цілі економічного партнерства – 2035», яка передбачає акцент на цифровізацію, інновації та штучний інтелект.
• Проведення зустрічі міністрів торгівлі з питань ЕКО в Ташкенті для обговорення стратегічних питань і підготовки Угоди про спрощення процедур торгівлі.
• Створення системи «зелених коридорів» для швидкого обміну інформацією та безперешкодної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
• Розробка довгострокової програми Ecoinvest для стимулювання приватних та міжнародних інвестицій у стійкі проекти в регіоні.
• Формування альтернативних транспортних коридорів, зокрема, розвиток залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан з подальшим з’єднанням з Трансафганським коридором.
• Прискорене створення Цифрового транспортного та митного офісу для координації цифровізації логістики.
• Проведення форуму національних авіакомпаній ECO в Самарканді з метою стимулювання авіаперевезень, туризму та маркетингової взаємодії в авіаційному секторі.
• Розробка дорожньої карти розширення туристичних послуг, спрямованої на подвоєння туристичного потоку в рамках ОЕС.
• Створення транскордонної «зеленої програми» відновлення екосистем у пустельних районах з акцентом на лісорозведення та розвиток рекреації.
• Підготовка пропозицій щодо реформування ОЕС з метою підвищення її ефективності та авторитету на міжнародній арені.
На завершення свого виступу Президент Узбекистану висловив упевненість, що саміт надасть нового імпульсу економічному співробітництву та відкриє етап змістовної трансформації регіонального партнерства.
Повний текст виступу Президента Узбекистану