Президент Азербайджану Ільхам Алієв 15 вересня різко розкритикував Європейський парламент, назвавши його «лігвом корупціонерів». Таку заяву він зробив у Баку під час зустрічі з учасниками міжнародних конференцій. Цитата підтверджується офіційною стенограмою на сайті президента Азербайджану.
Алієв послався на корупційний скандал Qatargate, що розгорівся в Європарламенті наприкінці 2022 року і був пов’язаний із колишньою віцепрезиденткою ЄП, грецькою політикинею Євою Кайлі. За його словами, «з дому його віцепрезидента вилучили валізи з мільйонами доларів», після чого, як стверджує Алієв, справу нібито «зам’яли». Він також звинуватив Європарламент в упередженому ставленні до Азербайджану та ісламофобії.
При цьому фактичні обставини справи дещо відрізняються від формулювання азербайджанського президента. У грудні 2022 року бельгійські слідчі справді виявили в межах Qatargate близько EUR1,5 млн готівкою, однак гроші були вилучені в кількох місцях: близько EUR150 тис. у квартирі Кайлі, приблизно EUR750 тис. у валізі, яка перебувала у її батька, і ще близько EUR600 тис. у будинку іншого фігуранта розслідування.
Кайлі була заарештована в грудні 2022 року, позбулася посади віцепрезидента Європарламенту і певний час перебувала під вартою. Тому твердження Алієва про те, що до неї «не були застосовані заходи», не відповідає повній хронології справи. Сама Кайлі заперечує вчинення злочинів.
Говорити про те, що справу було закрито або офіційно «зам’ято», також поки не можна. Станом на кінець червня 2026 року бельгійське розслідування Qatargate тривало і до суду ще не дійшло. У лютому 2026 року Апеляційна палата Брюсселя відхилила процесуальні претензії основних фігурантів і дозволила слідству продовжити роботу. Водночас розслідування зазнає критики через його тривалість і низку процесуальних проблем.
Туреччина має намір взяти участь у проєкті створення енергокоридору Каспійське море — Чорне море — Європа (Black Sea Energy), який має забезпечити постачання «зеленої» електроенергії з Південного Кавказу на ринок Євросоюзу, заявив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар.
За його словами, проєкт передбачає об’єднання електромереж Азербайджану та Грузії з подальшою передачею електроенергії по підводному кабелю через Чорне море до Румунії та далі до Угорщини. Туреччина на запрошення азербайджанської сторони висловила намір приєднатися до ініціативи та підтримала її реалізацію.
Інтерес Анкари до проєкту підтверджується й попередніми переговорами з Баку. 1 серпня міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов повідомив за підсумками зустрічі з Байрактаром у Стамбулі, що сторони обговорювали потенційну співпрацю Туреччини в рамках енергокоридору «Каспій — Чорне море — Європа», а також домовилися прискорити реалізацію інших спільних енергетичних проєктів.
За словами Байрактара, співпраця Туреччини та Азербайджану в електроенергетиці зараз розвивається одразу за трьома напрямками.
Перший передбачає інтеграцію енергосистеми Нахічевані з Туреччиною та організацію обміну електроенергією. У перспективі цей маршрут може бути з’єднаний з основною територією Азербайджану через Зангезурський коридор.
Другим напрямком є «зелений» енергетичний коридор Азербайджан — Грузія — Туреччина — Болгарія. Він має забезпечити експорт виробленої в Азербайджані відновлюваної електроенергії через Грузію та Туреччину до Болгарії й далі на ринки ЄС. У серпні 2026 року Баку й Анкара окремо домовилися прискорити реалізацію цього проєкту.
Третій напрямок — власне Black Sea Energy. Основними учасниками проєкту залишаються Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина. Угоду про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії чотири країни підписали в Бухаресті 17 грудня 2022 року. Проєкт підтримує Євросоюз, розглядаючи його як новий маршрут постачання відновлюваної електроенергії з Південного Кавказу до ЄС.
У липні 2026 року проєкт перейшов до наступного етапу реалізації після завершення та схвалення техніко-економічних досліджень. Оператор проєкту Green Energy Corridor Power Company приступив до розробки концептуального дизайну, інженерних рішень та стратегії закупівель.
Згідно з останніми заявами азербайджанської сторони, через коридор планується поетапно експортувати до 3,9–4 ГВт зеленої електроенергії, починаючи з 2032 року. Проєкт також включено до портфеля TYNDP 2026 Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E.
Ключовим інфраструктурним елементом стане високовольтний підводний кабель постійного струму між Грузією та Румунією. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно в 3,5 млрд євро, термін будівництва — у три-чотири роки. Раніше повідомлялося про можливість залучення до 2,3 млрд євро європейського фінансування. При цьому в актуальних матеріалах Global Gateway 2,3 млрд євро також фігурує як орієнтовний обсяг інвестицій у стратегічний чорноморський електричний інтерконектор, тому остаточна структура фінансування проєкту ще уточнюватиметься.
Єврокомісія розглядає Black Sea Energy як один із інструментів диверсифікації енергопостачання ЄС та інтеграції відновлюваної генерації Південного Кавказу. Проєкт має з’єднати регіон Каспійського моря з європейською енергосистемою через Грузію та Румунію й водночас посилити енергетичну стійкість країн-учасниць.
У разі приєднання Туреччини проєкт набуде додаткового значення, оскільки Анкара зможе брати участь одразу в кількох паралельних маршрутах передачі азербайджанської «зеленої» електроенергії до Європи — через Чорне море та через сухопутний коридор Туреччина — Болгарія.
Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський провів телефонну розмову з Міністром внутрішніх справ Азербайджану Вілаятом Ейвазовим, повідомляє пресслужба МВС України.
“Обговорили наше партнерство у правоохоронній сфері. Ключові напрями співпраці – це протидія організованій та транскордонній злочинності, кібербезпека та боротьба із шахрайством, посилення практичної взаємодії”, – розповів Вигівський за результатами розмови.
Під час переговорів очільник українського відомства також поінформував колегу про поточну ситуацію в країні, зокрема про чергові російські обстріли цивільної інфраструктури та атаки на мирне населення.
Окрему увагу сторони приділили спільним гуманітарним ініціативам, зокрема у сфері охорони здоров’я, реабілітації та соціальної підтримки родин українських захисників.
“Лише за останній рік Азербайджанська Республіка прийняла дві групи ліцеїстів МВС. Діти мали змогу ознайомитись із культурою та історією країни, розширити свій світогляд. Також упродовж останніх років наші підрозділи отримали від Азербайджану обладнання для гуманітарного розмінування та техніку, яка забезпечує безперебійну роботу під час відключень світла. Вдячні Уряду Азербайджанської Республіки за підтримку України та допомогу системі МВС. Домовились посилювати наше партнерство”, – резюмував Вигівський.
Азербайджан має намір збільшити експорт електроенергії до сусідніх країн і вийти на європейський енергетичний ринок, заявив президент країни Ільхам Алієв.
«Розширюючи наші можливості експорту до сусідніх країн, ми вийдемо й на європейський ринок. Адже зараз ми вже вийшли на європейський ринок зі своєю нафтою та газом, але хочемо вийти туди й з електроенергією», — заявив Алієв в інтерв’ю азербайджанському державному телеканалу AzTV.
За його словами, наразі єдиний маршрут для постачання електроенергії до Європи пролягає через Грузію та Туреччину, однак Азербайджан має намір розширити кількість експортних маршрутів. У зв’язку з цим уже підготовлено техніко-економічне обґрунтування проєкту Чорноморського енергокабелю (Black Sea Energy).
Крім того, у листопаді 2024 року в рамках COP29 Азербайджан, Казахстан та Узбекистан підписали угоду про прокладання електричного кабелю по дну Каспійського моря.
«Азербайджан проявить себе як країна, що виробляє, приймає, передає та експортує електроенергію», — сказав Алієв.
Він також повідомив, що потужність сонячних електростанцій у Нахічеванській автономній республіці (НАР) може становити 500 МВт, а в перспективі — до 1 ГВт.
«Головне питання тут — можливості експорту. Для цього, звичайно, необхідно провести переговори зі структурами відповідних країн, і вони вже ведуться», — сказав президент.
При цьому Алієв зазначив, що існуючі лінії електропередачі з НАР до Ірану та Туреччини мають обмежену пропускну здатність, яку необхідно збільшити.
«Тобто для експорту 500 мегават, навіть 1 тис. мегават електроенергії поки що є два напрямки: один до Туреччини, інший до Ірану. Але в майбутньому це може бути й Європа», — сказав він.
Глава держави додав, що плани Азербайджану щодо експорту електроенергії відповідають інтересам країн, «розташованих навколо нас».
«Просто координаційна робота тут має вестися правильно, на необхідному рівні, і переговори мають бути прискорені. Можу сказати, що сьогодні переговори з цього приводу ведуться і з Туреччиною, і з Іраном. Поки що рано щось говорити», — сказав президент.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що Київ хоче відновити довоєнний обсяг двостороннього товарообігу з Азербайджаном, який зараз сягнув близько 600 мільйонів доларів.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“, про це Сибіга сказав на спільній пресконференції із азербайджанським колегою Джейхун Байрамовим
“ми поставили собі на меті ціль вийти на передвоєнний період, якщо говорити про товарообіг. Зараз ми вийшли на близько 600 мільйонів доларів”, – сказав очільник відомства.
У цьому контексті глави дипломатій погодилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання двосторонньої українсько-азербайджанської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
Сторони провели детальні переговори щодо двостороннього та міжнародного порядку денного, підготовки України до проходження зимового періоду та посилення енергетичної безпеки в регіоні.
“За минулий та цей рік маємо нову динаміку стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном, активізацію контактів на всіх рівнях. Розглядаємо цей ваш візит як ще один елемент цієї нової та позитивної динаміки”, – зазначив український дипломат.
Окрему увагу сторони приділили розвитку взаємовигідного економічного, інвестиційного та гуманітарного співробітництва. Сибіга заявив, що Україна цінує інвестиції азербайджанських компаній та розраховує на розширення їхньої присутності й реалізацію нових спільних проєктів.
Дипломати також обговорили питання регіональної безпеки на Південному Кавказі та Близькому Сході. Андрій Сибіга поінформував азербайджанського колегу про мирні зусилля України та відзначив важливу роль Азербайджану у просуванні миру й забезпеченні регіональної стабільності.
“Ми цінуємо принципову позицію Азербайджану на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Україна також завжди підтримувала і підтримує суверенітет та територіальну цілісність Азербайджану. Це константа наших відносин”, – підкреслив очільник МЗС України.
Сибіга висловив вдячність Азербайджану, президенту Ільхаму Алієву та всьому азербайджанському народу, за допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.
“Відновлення цивільної інфраструктури в Ірпені, гуманітарна допомога, обладнання для енергетичних об’єктів та багато іншого. Ми завжди будемо це пам’ятати”, – запевнив він.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
