Президент України Володимир Зеленський повідомив про укладення шести угод з Азербайджаном під час візиту до цієї країни, серед яких окремо відзначив питання безпеки.
«Ми сьогодні підписали шість документів. Наші команди обов’язково поділяться деталями пізніше. Це різні напрямки. Сьогодні напрямок номер один – це безпека, це оборонно-промисловий комплекс», – сказав Зеленський під час спільної заяви з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у місті Габала в суботу.
Також президент України повідомив про домовленості щодо спільного виробництва та про роботу українських експертів в Азербайджані.
«Безумовно, ми будемо розвивати нашу співпрацю, ко-продакшн. Це дуже важливі напрямки, які точно збільшать і безпеку наших країн, наших народів, і товарообіг, який ми дійсно дуже хочемо збільшити між нашими країнами», – сказав він.
Зеленський заявив про «дуже серйозний крок» у вигляді підписання документів про спільний розвиток оборонно-промислових комплексів країн.
Він також подякував Алієву за 11 пакетів підтримки у сфері енергетики та допомогу евакуйованим з прикордонних територій дітям, а також повідомив про домовленості у сфері освіти, зокрема навчання азербайджанських студентів в Україні.
Алієв, у свою чергу, зазначив, що між Україною та Азербайджаном зараз ведеться «досить серйозна співпраця» і вона під час візиту Зеленського «була ще раз підтверджена».
«Щодо військово-технічного співробітництва, ми також обговорювали це питання. Воно має досить широкі перспективи як в Україні, так і в Азербайджані. Ми бачимо розвиток військових галузей, ОПК, і ми можемо розглянути спільне виробництво. Але й загалом у виробництві у нас є чудові можливості. І сьогодні у нас також були широкі переговори з цього приводу», – розповів він.
Також, за словами глави Азербайджану, президенти обговорили необхідність розвитку товарообігу між країнами. «Він зараз становить понад 500 мільйонів доларів США, і, я думаю, буде зростати й надалі. Бо у нас є всі можливості», – сказав він.
Крім політичних діалогів, сторони також обговорили співпрацю у сфері енергетики. «Є певні досягнення, яких ми досягли. Сокар протягом багатьох років успішно працює в Україні. І зараз є дуже хороші перспективи. У нас є спільні проєкти, у нас є спільні ініціативи, інвестиції. Усі ці питання широко обговорені сьогодні», – розповів Алієв.
Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим зусилля щодо завершення війни в Україні, а також можливість проведення наступного раунду українсько-американо-російських переговорів в Азербайджані.
«Ми обговорювали й мирні зусилля. Для України дуже важливо, щоб Росія знайшла в собі сили закінчити цю несправедливу війну. Безумовно, ми високо цінуємо роль наших партнерів у медіації цього процесу», – сказав Зеленський під час спільної заяви з Алієвим у місті Габала (Азербайджан) у суботу.
Він підкреслив, що Україна готова до тристоронніх переговорів. «Ми мали такі переговори в Туреччині, ми мали такі переговори з нашими американськими партнерами у Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих переговорів в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», – додав Зеленський.
Як повідомлялося, 26 лютого президент України Зеленський за підсумками зустрічі української переговорної групи на чолі з Рустемом Умеровим і Давидом Арахамією з посланцями президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером повідомив про зростання готовності до проведення наступної тристоронньої зустрічі, ймовірно, на початку березня в Абу-Дабі (ОАЕ). Останній раунд переговорів відбувся в Женеві (Швейцарія), попередні – в Абу-Дабі.
2 березня Зеленський уточнив, що тристороння зустріч Україна-США-РФ планувалася орієнтовно 5-6 березня в Абу-Дабі, однак через бойові дії українська сторона не може підтвердити, що зустріч відбудеться саме там, але її ніхто не скасовував.
5 березня джерело, наближене до переговорної делегації, повідомило агентству «Інтерфакс-Україна», що наступна зустріч у рамках тристоронніх українсько-американсько-російських переговорів щодо завершення війни в Україні поки що відкладена на невизначений термін.
Ставлення українців до Азербайджану за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє помітне зниження позитивного фону та зростання частки нейтральних оцінок. Загалом 44,3% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, тоді як у серпні 2025 року цей показник становив 56,7%. Водночас частка негативних оцінок зросла незначно — з 5,7% до 6,5%, що свідчить не про різке погіршення сприйняття, а радше про перерозподіл відповідей у бік нейтральності.
Структура відповідей підтверджує цю тенденцію. Частка тих, хто повністю позитивно ставиться до Азербайджану, становить 14,2%, а ще 30,1% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас найбільшою категорією стала нейтральна позиція — 47,1% опитаних. Це означає, що для значної частини українців Азербайджан не є країною з чітко сформованим емоційним або політичним образом.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими, хоча й демонструють певне зростання. Частка «здебільшого негативного» ставлення становить 4,9%, а «повністю негативного» — 1,6%. Частка тих, хто не визначився з відповіддю, складає 2,1%, що свідчить про достатній рівень обізнаності респондентів щодо цієї країни, але водночас — про відсутність чітких орієнтирів для оцінки.
Динаміка змін за останні пів року вказує на зниження рівня емоційної визначеності у ставленні до Азербайджану. Падіння позитивних оцінок на понад 12 процентних пунктів супроводжується різким зростанням нейтральної позиції. Це може свідчити про ослаблення інформаційної присутності країни в українському медіапросторі або про зниження актуальності двосторонніх тем у суспільному дискурсі.
У порівнянні з країнами Європейського Союзу чи стратегічними партнерами України, Азербайджан сприймається значно менш однозначно. Висока частка нейтральних оцінок означає, що громадська думка щодо цієї країни є менш стабільною і більш чутливою до зовнішніх факторів — інформаційних, політичних або економічних.
«Якщо подивитися на ці результати, ми бачимо, що ставлення до Азербайджану не є негативним, але воно стає менш визначеним. Зменшення позитивних оцінок відбувається не через зростання критики, а через перехід частини респондентів у нейтральну зону. Це означає, що подальше формування іміджу країни значною мірою залежатиме від її активності в українському інформаційному та економічному просторі», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати дослідження свідчать про поступове ослаблення позитивного іміджу Азербайджану в Україні, яке не супроводжується різким зростанням негативу, але проявляється у збільшенні частки нейтральних оцінок. Це створює як виклики, так і можливості: з одного боку, країна втрачає частину позитивного сприйняття, а з іншого — зберігає потенціал для його відновлення за рахунок активнішої взаємодії з українським суспільством.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Азербайджан посідає 36-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною станом на 31 грудня 2025 року, із показником $511,2 млн. При цьому імпорт з Азербайджану дещо перевищує український експорт, що формує помірне від’ємне сальдо на рівні $44,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Азербайджан призупинив рух транспорту через державний кордон з Іраном і закрив повітряний простір на своєму кордоні. Раніше Азербайджан звинуватив Іран в ударі безпілотниками по території Нахічеванської Автономної Республіки і заявив, що залишає за собою право на відповідні заходи. У МЗС Азербайджану повідомили, що один дрон потрапив у термінал аеропорту Нахічевані, другий впав поруч із будівлею школи в селі Шакарабад, в результаті атаки постраждали дві цивільні особи, будівлі аеропорту завдано збитків.
МЗС Азербайджану вимагає від Тегерана в найкоротші терміни надати роз’яснення, провести розслідування і вжити заходів, щоб подібні інциденти не повторювалися, а посол Ірану був викликаний до міністерства для вручення ноти протесту.
На тлі інциденту в регіональних медіа та експертних коментарях обговорюється можливість задіяння механізмів, передбачених Шушинською декларацією Азербайджану і Туреччини про союзницькі відносини. Документ передбачає, що в разі загрози або акту агресії з боку третьої держави сторони проводять спільні консультації і надають одна одній необхідну допомогу відповідно до Статуту ООН.
Офіційного повідомлення про початок формальних консультацій щодо Шушинської декларації на момент публікації не було, проте Анкара і Баку підтримують постійну координацію з питань регіональної безпеки, в тому числі на рівні МЗС.
Як повідомляє Сербський Економіст, Азербайджан висловив готовність надати допомогу Чорногорії в питанні підключення до Трансадріатичного газопроводу (TAP), заявив держсекретар міністерства енергетики та гірничої справи Чорногорії Діно Тутунджич в інтерв’ю Report.az. За його словами, Подгориця розглядає Іонічно-Адріатичний газопровід (IAP) як стратегічний регіональний проект, який повинен зв’язати Чорногорію з TAP і через нього – з Південним газовим коридором і каспійськими поставками.
Тутунджич повідомив, що Чорногорія планує активізувати переговори з сусідніми країнами – Хорватією та Албанією – і зосередитися на підготовці інфраструктурної бази, після чого можна буде говорити про доставку газу кінцевим споживачам. Він також зазначив інтерес Азербайджану до участі в енергетичних проектах Чорногорії, в тому числі в сегменті ВДЕ.
Тема підключення до TAP для Чорногорії має окрему специфіку: країна досі практично не використовує природний газ – у неї відсутні газовий ринок і газорозподільна мережа. Це випливає зі звіту Секретаріату Енергетичного співтовариства, де прямо вказано, що «в Чорногорії немає газового ринку» і «газової мережі не існує».
TAP – частина Південного газового коридору, що з’єднує поставки з Каспійського регіону з ринками Європи через Грецію, Албанію та Адріатичне море з виходом в Італію.
https://t.me/relocationrs/2379
Як повідомляє Сербський Економіст, енергетичне партнерство Белграда і Баку швидко виходить за рамки символічної диверсифікації і починає перетворюватися в окремий контур постачання, здатний помітно вплинути на баланс сербського ринку газу. Заступник міністра енергетики Азербайджану Орхан Зейналов заявив, що до кінця 2026 – початку 2027 року Азербайджан може покривати до 20% потреб Сербії в газі, що, за його словами, безпосередньо посилює енергетичну безпеку за рахунок зниження залежності від одного джерела.
Контекст простий: Сербія в останні роки залишається переважно імпортозалежною щодо газу, а сама тема диверсифікації стала частиною ширшого порядку денного – від цін на тепло та електроенергію до переговорів з ЄС щодо енергетичної інтеграції. Reuters раніше оцінював, що близько 80% газу Сербія отримує з Росії, а альтернативні обсяги поки що відіграють роль страховки та інструменту переговорів.
Юридична база для азербайджанського напрямку вже створена. Контракт SOCAR і Srbijagas, підписаний в листопаді 2023 року, передбачає поставки до 400 млн кубометрів на рік в 2024-2026 роках з можливістю збільшення обсягів після 2027 року. При цьому офіційні повідомлення урядів Сербії та Азербайджану фіксували і окремі сезонні домовленості про додаткові обсяги в зимовий період.
Фактичні поставки з Азербайджану стартували в 2024 році, але поки залишалися невеликими на тлі загального ринку. За даними, що наводяться з посиланням на Держкомстат Азербайджану, в лютому – грудні 2024 року Сербія отримала близько 72,6 млн кубометрів азербайджанського газу. Для порівняння, за оцінками азербайджанських і регіональних джерел, в січні – листопаді 2025 року поставки зросли вже до 192 млн кубометрів.
Чому ж в Белграді до цього ставляться серйозніше, ніж до «ще одного контракту»? Тому що газ починає пов’язуватися з індустріальними проектами. В середині лютого 2026 року лідери Сербії та Азербайджану підтвердили плани будівництва газової електростанції близько 500 МВт, яку розглядають як спільний проект з введенням в експлуатацію орієнтовно в 2029 році. Профільні медіа оцінюють інвестиції приблизно в 600 млн євро. Така станція здатна створити стабільний попит на паливо і, відповідно, підштовхнути обговорення довгострокових умов поставок – саме тому в заявах Баку окремо звучить тема ціни газу для майбутньої генерації.
Заявлена мета 15-20% виглядає реалістичною саме як «частка ринку», а не як максимальна технічна здатність маршруту. Навіть при помірному споживанні Сербії це означає необхідність вийти на кілька сотень мільйонів кубометрів на рік у стійкому режимі і закріпити комерційну формулу поставок після 2026 року. Паралельно Баку дає зрозуміти, що розглядає Сербію як потенційний енергетичний вузол Західних Балкан і шукає додаткові напрямки співпраці, включаючи проекти в сфері «зеленої» енергетики та водню.
