Як повідомляє Сербський Економіст, енергетичне партнерство Белграда і Баку швидко виходить за рамки символічної диверсифікації і починає перетворюватися в окремий контур постачання, здатний помітно вплинути на баланс сербського ринку газу. Заступник міністра енергетики Азербайджану Орхан Зейналов заявив, що до кінця 2026 – початку 2027 року Азербайджан може покривати до 20% потреб Сербії в газі, що, за його словами, безпосередньо посилює енергетичну безпеку за рахунок зниження залежності від одного джерела.
Контекст простий: Сербія в останні роки залишається переважно імпортозалежною щодо газу, а сама тема диверсифікації стала частиною ширшого порядку денного – від цін на тепло та електроенергію до переговорів з ЄС щодо енергетичної інтеграції. Reuters раніше оцінював, що близько 80% газу Сербія отримує з Росії, а альтернативні обсяги поки що відіграють роль страховки та інструменту переговорів.
Юридична база для азербайджанського напрямку вже створена. Контракт SOCAR і Srbijagas, підписаний в листопаді 2023 року, передбачає поставки до 400 млн кубометрів на рік в 2024-2026 роках з можливістю збільшення обсягів після 2027 року. При цьому офіційні повідомлення урядів Сербії та Азербайджану фіксували і окремі сезонні домовленості про додаткові обсяги в зимовий період.
Фактичні поставки з Азербайджану стартували в 2024 році, але поки залишалися невеликими на тлі загального ринку. За даними, що наводяться з посиланням на Держкомстат Азербайджану, в лютому – грудні 2024 року Сербія отримала близько 72,6 млн кубометрів азербайджанського газу. Для порівняння, за оцінками азербайджанських і регіональних джерел, в січні – листопаді 2025 року поставки зросли вже до 192 млн кубометрів.
Чому ж в Белграді до цього ставляться серйозніше, ніж до «ще одного контракту»? Тому що газ починає пов’язуватися з індустріальними проектами. В середині лютого 2026 року лідери Сербії та Азербайджану підтвердили плани будівництва газової електростанції близько 500 МВт, яку розглядають як спільний проект з введенням в експлуатацію орієнтовно в 2029 році. Профільні медіа оцінюють інвестиції приблизно в 600 млн євро. Така станція здатна створити стабільний попит на паливо і, відповідно, підштовхнути обговорення довгострокових умов поставок – саме тому в заявах Баку окремо звучить тема ціни газу для майбутньої генерації.
Заявлена мета 15-20% виглядає реалістичною саме як «частка ринку», а не як максимальна технічна здатність маршруту. Навіть при помірному споживанні Сербії це означає необхідність вийти на кілька сотень мільйонів кубометрів на рік у стійкому режимі і закріпити комерційну формулу поставок після 2026 року. Паралельно Баку дає зрозуміти, що розглядає Сербію як потенційний енергетичний вузол Західних Балкан і шукає додаткові напрямки співпраці, включаючи проекти в сфері «зеленої» енергетики та водню.
Як повідомляє Сербський Економіст, президенти Сербії Александр Вучич і Азербайджану Ільхам Алієв провели першу сесію Ради зі стратегічного партнерства та окреслили пріоритети економічного блоку – від енергетики та інвестицій до торгівлі, сільського господарства і туризму.
Ключовим практичним підсумком стало оформлення пакета двосторонніх документів. У Белграді відбулася церемонія обміну сімома угодами та меморандумами, включно з домовленостями щодо проєктування, будівництва та експлуатації газотурбінної електростанції в Сербії, співробітництва у сфері продовольчої безпеки, меморандумом між міністерствами економіки, а також документами щодо медіа та комунікацій, культури (на 2026-2030 роки), спорту та взаємодії систем медичного страхування.
Енергетичне співробітництво лідери прямо називають базою для наступного кроку – виробництва електроенергії на основі азербайджанського газу. Алієв заявив, що Баку ухвалив рішення збільшити обсяги експорту природного газу до Сербії, пов’язавши це з планами з вироблення електроенергії та потенційним експортом у майбутньому.
У сербській інтерпретації проєкт газової електростанції вже прив’язаний до параметрів: Вучич повідомив, що обговорення ведуть Srbijagas і SOCAR, а мета – вийти на запуск станції встановленою потужністю 500 МВт до 2029 року (локації розглядають у районі Ніша).
На тлі політичного підвищення рівня відносин сторони знову повертаються до питання товарообігу. За даними Республіканського управління статистики Сербії, зовнішньоторговельний обіг з Азербайджаном 2024 року становив $512,6 млн (зростання в 5 разів), при цьому основний внесок забезпечили закупівлі сирої нафти і нафтопродуктів.
У Баку, зі свого боку, оцінюють товарообіг 2025 року в $135 млн і відзначають зростання імпорту сербських товарів на 55% – ці дані напередодні візиту наводив міністр фінансів Азербайджану Сахіль Бабаєв.
Також на засіданні Ради зазначалося, що прямі рейси Баку – Белград мають стартувати в травні 2026 року, що, за очікуваннями, посилить туризм і ділові контакти.
Найближчими місяцями уряди та профільні міністри мають «приземлити» політичні домовленості у вигляді конкретних проєктів. Вучич і Алієв публічно фіксують, що очікують на швидкі результати до чергового візиту сербського президента до Азербайджану протягом цього року.
https://t.me/relocationrs/2271
З Азербайджану до України відправився черговий вантаж з енергообладнанням, наданим організаціями, підприємствами та небайдужими громадянами Азербайджанської Республіки в рамках ініціативи Міністерства закордонних справ України «Тепло для України» (#WarmthforUkraine), ініційованої міністром закордонних справ Андрієм Сібігою.
Про це повідомив посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв.
За його словами, допомога спрямована насамперед на підтримку Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також низки постраждалих громад. Вантаж включає:
17 генераторів різної потужності, 4 портативні системи живлення, 3 теплові гармати. «Це не просто техніка – це тепло, світло і можливість працювати, відновлюватися і підтримувати один одного в умовах щоденних російських терористичних обстрілів енергетичної інфраструктури», – підкреслив посол.
Гусєв висловив щиру подяку Азербайджану, його вищому керівництву, підприємствам, організаціям і всьому азербайджанському народу за послідовну і конкретну підтримку України в складний час.
“Така допомога надзвичайно цінна. Вона ще раз підтверджує дружбу наших народів і міцність українсько-азербайджанського стратегічного партнерства”, – підкреслив дипломат.
МЗС України продовжує роботу з залучення подібної допомоги і вже координує з партнерами наступну партію необхідного енергообладнання.
За дорученням вищого керівництва Азербайджанської Республіки у вівторок, 20 січня, у терміновому порядку вирушає нова партія гуманітарної допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури України.
Як повідомив посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв, до вантажу входять: 11 потужних генераторів та 5 трансформаторів; понад 27 000 метрів кабелю та проводів; 12 низьковольтних панелей.
У посольстві підкреслили, що цей пакет допомоги є дуже вчасним та надзвичайно важливим внеском у відновлення енергосистеми та зміцнення енергетичної безпеки України після російських терористичних обстрілів.
Гусєв щиро подякував президенту Азербайджанської Республіки Ільхаму Алієву, усьому керівництву та народу Азербайджану за постійну підтримку й солідарність із українським народом.
“Це ще раз підтверджує справжнє стратегічне партнерство та міцну дружбу між нашими країнами, а також готовність підтримувати один одного у складні часи і спільно наближати справедливий мир”, – зазначив Гусєв.
https://interfax.com.ua/news/diplomats/1137962.html
Більшість українців позитивно оцінюють Азербайджан, свідчать результати опитування Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club.
Згідно з даними дослідження, 56,7% українців висловили позитивне ставлення до Азербайджану, з них 15,3% — повністю позитивне, 41,3% — здебільшого позитивне. Негативне ставлення виявили лише 5,7% респондентів (1,0% — повністю негативне, 4,7% — здебільшого негативне). Нейтральну позицію зайняли 36,3% опитаних, ще 1,3% зазначили, що не обізнані про цю країну.
«Українці прихильно ставляться до Азербайджану, враховуючи тісні культурні та історичні зв’язки, а також активну взаємодію в енергетичній та транспортній сферах», — підкреслив керівник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу співзасновник Experts Club Максим Уракін наголосив на важливості торговельно-економічного співробітництва, яке продовжує стрімко розвиватись в останні роки.
«За підсумками перших місяців 2025 року, товарообіг між Україною та Азербайджаном становив 237,9 млн доларів США. Український експорт досяг 110,3 млн доларів, тоді як імпорт — 127,6 млн доларів. Негативне сальдо склало 17,3 млн доларів, що є відносно невеликим показником у порівнянні з іншими країнами, але підтверджує активність взаємних торговельних потоків».
Таким чином, Азербайджан зберігає позиції надійного партнера України як у суспільній, так і в економічній площині, а рівень довіри українців залишається високим.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Кабмін України має намір домовитися з Азербайджаном про будівництво в Ірпені Київської області культурного центру, дитячо-юнацької спортивної школи та центру мистецтв.
Згідно з розпорядженням №973 від 10 вересня, уряд сформував делегацію для участі в переговорах з делегацією уряду Азербайджанської Республіки щодо підготовки тексту проекту угоди про будівництво в Ірпені культурного центру, дитячо-юнацької спортивної школи, центру мистецтв і житлового будинку.
Головою делегації призначено заступника міністра розвитку громад і територій Марину Денисюк.
АЗЕРБАЙДЖАН, культурний центр, спортивна школа, центр мистецтв
