Ставлення українців до Бельгії у серпні 2026 року дещо покращилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 59,8% респондентів, тоді як негативно — лише 1,4%. Водночас понад третина опитаних — 36% — зберігає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Бельгії ставляться 21,1% українців, здебільшого позитивно — 38,7%. Нейтральне ставлення висловили 36% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних та негативних оцінок за даними таблиці становить плюс 58,4 відсоткового пункту. Таким чином, Бельгія залишається серед західноєвропейських держав із виразно позитивним сприйняттям, причому негативне ставлення до неї фактично є маргінальним.
У березні 2026 року позитивно до Бельгії ставилися 58,7% респондентів: 19,3% — повністю позитивно та 39,4% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 37,1% опитаних, негативну — 2,3%, ще 1,9% не змогли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зросла на 1,1 в.п. — з 58,7% до 59,8%, тоді як негативних скоротилася на 0,9 в.п. — з 2,3% до 1,4%. Нейтральний сегмент також зменшився на 1,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення зріс приблизно з плюс 56,4 до плюс 58,4 в.п.
Водночас внутрішня структура позитивних відповідей дещо змінилася. Частка повністю позитивних оцінок збільшилася з 19,3% до 21,1%, тоді як здебільшого позитивних знизилася з 39,4% до 38,7%. Це означає, що загальне покращення було невеликим, але частина респондентів стала оцінювати Бельгію більш однозначно позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше звертав увагу на те, що значна частка нейтральних відповідей щодо Бельгії пов’язана не з негативним сприйняттям, а з особливостями сформованого образу країни.
«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу і НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснював Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику. Позитивний сегмент поступово розширюється, негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні, проте більше третини українців все ще займають нейтральну позицію. Це вказує на значний потенціал для подальшого формування більш визначеного образу Бельгії через економічні, гуманітарні, освітні та міжсуспільні контакти.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, NATO, БЕЛЬГІЯ, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Франція та Нідерланди мають найвищу частку позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Західної Європи — 72,8% та 71,2% відповідно. До Німеччини позитивно ставляться 69,9% респондентів, до Швейцарії — 66,9%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, до Франції нейтрально ставляться 22,5% респондентів, негативно — 3,7%, ще 1% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 69,1 відсоткового пункту проти 69,9 в.п. у березні 2026 року та 71 в.п. у серпні 2025-го.
У Нідерландів баланс позитивного та негативного ставлення становить 69,6 в.п. При цьому 71,2% респондентів оцінюють країну позитивно, 26,4% — нейтрально і лише 1,6% — негативно. У березні 2026 року баланс був дещо вищим — 71,5 в.п., тоді як у серпні 2025 року становив 61 в.п.
До Німеччини позитивно ставляться 69,9% українців, нейтрально — 23,5%, негативно — 5,5%. Її баланс знизився до 64,4 в.п. порівняно з 73,9 в.п. у березні та 72,7 в.п. у серпні минулого року. Таким чином, серед шести представлених країн Західної Європи саме Німеччина продемонструвала найбільш помітне зниження цього показника між березнем і серпнем 2026 року.
Швейцарію позитивно оцінюють 66,9% респондентів, негативно — лише 1,4%, а 29,7% займають нейтральну позицію. Баланс становить 65,5 в.п. проти 67,1 в.п. у березні.
Бельгія є єдиною країною цієї групи, де баланс у серпні зріс порівняно з березнем — з 56,4 до 58,5 в.п. Позитивно до країни ставляться 59,9% опитаних, нейтрально — 36%, негативно — 1,4%. У серпні 2025 року баланс становив 54,4 в.п.
Найменшу частку позитивних відповідей серед представлених держав Західної Європи отримала Австрія — 52,6%. Водночас негативно її оцінюють лише 2,7% українців, тоді як 41,7% обрали нейтральну відповідь. Баланс становить 49,9 в.п. порівняно з 53,3 в.п. у березні 2026 року та 44 в.п. у серпні 2025-го. Загалом дані свідчать, що нижчі показники позитивного ставлення до Бельгії та Австрії пов’язані передусім із більшою часткою нейтральних, а не негативних оцінок.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на важливості системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, зі свого боку, звернув увагу на зв’язок суспільної поінформованості з практичним розвитком двостороннього співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за даними організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, БЕЛЬГІЯ, Західна Європа, НИДЕРЛАНДЫ, НІМЕЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ, ШВЕЙЦАРИЯ
У січні-липні 2026 року Україна експортувала тракторів на $5,97 млн, що приблизно на 71% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли експорт становив $3,49 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, експорт тракторів зростає значно швидше за імпорт, хоча в абсолютному вираженні обсяг українських поставок за кордон залишається порівняно невеликим.
Головним ринком збуту українських тракторів у січні-липні стала Бельгія, на яку припало 24,8% усього експорту. Виходячи із загального обсягу поставок, вартість експорту до цієї країни склала приблизно $1,48 млн.
За рік географія експорту помітно змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим напрямком була Румунія, на яку припало 38% закордонних поставок українських тракторів.
За підсумками всього 2025 року Україна експортувала тракторів на $6,6 млн проти $5,4 млн у 2024 році. Основними напрямками поставок тоді були Румунія, Бельгія та Німеччина.
Показово, що вже за перші сім місяців 2026 року експорт практично досяг результату за весь минулий рік: $5,97 млн проти $6,6 млн за повний 2025 рік.
За умови збереження нинішньої динаміки підсумковий показник 2026 року може перевищити торішній рівень, однак наведені дані Державної митної служби не дають змоги заздалегідь визначити подальшу місячну динаміку та підсумок року.
При цьому Україна залишається великим нетто-імпортером тракторів. За січень-липень імпорт становив $507,5 млн, тобто приблизно в 85 разів перевищував експорт.
Через скорочення доступності скрапленого природного газу (СПГ) на європейському ринку Бельгія у липні повністю перейшла на імпорт цього палива з Росії, що стало наслідком перебоїв із постачанням та високих цін на газ, повідомляє Bloomberg.
Загальні обсяги поставок СПГ до Бельгії в липні скоротилися більш ніж на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас країна закупила близько 0,4 млн тонн цього палива у Росії, хоча обсяги російського імпорту були нижчими, ніж на початку 2026 року.
Однією з причин посилення ролі російського СПГ стали перебої з постачанням палива з Близького Сходу через проблеми з судноплавством у районі Ормузької протоки. Водночас більшість європейських покупців відкладали закупівлі СПГ для зимових запасів через високі ціни на газ.
«Європа отримала на 16 % більше російського СПГ у першій половині 2026 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року, заплативши загалом 5,96 млрд євро ($6,9 млрд). Найбільшими покупцями стали Франція, Бельгія та Іспанія», – йдеться в повідомленні видання, яке спирається на дані німецької неурядової організації Urgewald.
Додатковим викликом для Європи став низький рівень запасів газу напередодні зимового сезону – він є найнижчим для цього періоду за весь час спостережень з 2009 року.
За інформацією Bloomberg, востаннє Росія була єдиним постачальником СПГ до Бельгії на початку 2021 року – до повномасштабного вторгнення РФ в Україну та після відновлення європейських економік після пандемії COVID-19.
Соціологічне опитування, проведене у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє стабільно позитивне ставлення українців до Бельгії з помітною позитивною динамікою. Частка позитивних оцінок зросла до 58,7% порівняно з 54,7% у серпні 2025 року. Водночас рівень негативного сприйняття також дещо підвищився — з 0,3% до 2,3%, хоча загалом залишається на низькому рівні.
Структура відповідей свідчить про переважання помірно позитивного сприйняття. Повністю позитивно до Бельгії ставляться 19,3% респондентів, тоді як 39,4% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 37,1%, що вказує на обмежений рівень сформованого образу країни серед українців.
Негативні оцінки є маргінальними: 1,4% опитаних зазначили здебільшого негативне ставлення, ще 0,9% — повністю негативне. Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,9%. Така конфігурація показників свідчить про відсутність системного негативу, але водночас — про недостатню інтенсивність інформаційної або емоційної взаємодії з цією країною.
У динаміці змін варто відзначити не лише зростання позитивних оцінок, а й незначне підвищення негативних. Це може бути пов’язано з загальною поляризацією громадської думки, коли нейтральні позиції частково трансформуються у більш визначені — як позитивні, так і негативні. Водночас ключовим трендом залишається поступове зміцнення позитивного сприйняття.
«Ставлення до таких країн, як Бельгія, формується не стільки через прямий досвід взаємодії, скільки через загальний європейський контекст і асоціації з інституційною роллю ЄС. Коли країна асоціюється з підтримкою України на рівні політики, економіки чи гуманітарних ініціатив, це поступово трансформується у зростання позитивного сприйняття. Водночас висока частка нейтральних відповідей означає, що потенціал для посилення цього іміджу ще далеко не вичерпаний», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Бельгія залишається для українців країною з переважно позитивним, але не повністю сформованим образом. Подальше зростання позитивного ставлення значною мірою залежатиме від рівня видимості її ролі у підтримці України, а також від практичних контактів у сферах економіки, освіти та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бельгія посідає 22-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,29 млрд. Імпорт бельгійських товарів дещо перевищує український експорт, тому сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЛЬГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
