У січні-липні 2026 року Україна експортувала тракторів на $5,97 млн, що приблизно на 71% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли експорт становив $3,49 млн, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, експорт тракторів зростає значно швидше за імпорт, хоча в абсолютному вираженні обсяг українських поставок за кордон залишається порівняно невеликим.
Головним ринком збуту українських тракторів у січні-липні стала Бельгія, на яку припало 24,8% усього експорту. Виходячи із загального обсягу поставок, вартість експорту до цієї країни склала приблизно $1,48 млн.
За рік географія експорту помітно змінилася. У січні-липні 2025 року найбільшим напрямком була Румунія, на яку припало 38% закордонних поставок українських тракторів.
За підсумками всього 2025 року Україна експортувала тракторів на $6,6 млн проти $5,4 млн у 2024 році. Основними напрямками поставок тоді були Румунія, Бельгія та Німеччина.
Показово, що вже за перші сім місяців 2026 року експорт практично досяг результату за весь минулий рік: $5,97 млн проти $6,6 млн за повний 2025 рік.
За умови збереження нинішньої динаміки підсумковий показник 2026 року може перевищити торішній рівень, однак наведені дані Державної митної служби не дають змоги заздалегідь визначити подальшу місячну динаміку та підсумок року.
При цьому Україна залишається великим нетто-імпортером тракторів. За січень-липень імпорт становив $507,5 млн, тобто приблизно в 85 разів перевищував експорт.
Через скорочення доступності скрапленого природного газу (СПГ) на європейському ринку Бельгія у липні повністю перейшла на імпорт цього палива з Росії, що стало наслідком перебоїв із постачанням та високих цін на газ, повідомляє Bloomberg.
Загальні обсяги поставок СПГ до Бельгії в липні скоротилися більш ніж на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас країна закупила близько 0,4 млн тонн цього палива у Росії, хоча обсяги російського імпорту були нижчими, ніж на початку 2026 року.
Однією з причин посилення ролі російського СПГ стали перебої з постачанням палива з Близького Сходу через проблеми з судноплавством у районі Ормузької протоки. Водночас більшість європейських покупців відкладали закупівлі СПГ для зимових запасів через високі ціни на газ.
«Європа отримала на 16 % більше російського СПГ у першій половині 2026 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року, заплативши загалом 5,96 млрд євро ($6,9 млрд). Найбільшими покупцями стали Франція, Бельгія та Іспанія», – йдеться в повідомленні видання, яке спирається на дані німецької неурядової організації Urgewald.
Додатковим викликом для Європи став низький рівень запасів газу напередодні зимового сезону – він є найнижчим для цього періоду за весь час спостережень з 2009 року.
За інформацією Bloomberg, востаннє Росія була єдиним постачальником СПГ до Бельгії на початку 2021 року – до повномасштабного вторгнення РФ в Україну та після відновлення європейських економік після пандемії COVID-19.
Соціологічне опитування, проведене у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє стабільно позитивне ставлення українців до Бельгії з помітною позитивною динамікою. Частка позитивних оцінок зросла до 58,7% порівняно з 54,7% у серпні 2025 року. Водночас рівень негативного сприйняття також дещо підвищився — з 0,3% до 2,3%, хоча загалом залишається на низькому рівні.
Структура відповідей свідчить про переважання помірно позитивного сприйняття. Повністю позитивно до Бельгії ставляться 19,3% респондентів, тоді як 39,4% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 37,1%, що вказує на обмежений рівень сформованого образу країни серед українців.
Негативні оцінки є маргінальними: 1,4% опитаних зазначили здебільшого негативне ставлення, ще 0,9% — повністю негативне. Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,9%. Така конфігурація показників свідчить про відсутність системного негативу, але водночас — про недостатню інтенсивність інформаційної або емоційної взаємодії з цією країною.
У динаміці змін варто відзначити не лише зростання позитивних оцінок, а й незначне підвищення негативних. Це може бути пов’язано з загальною поляризацією громадської думки, коли нейтральні позиції частково трансформуються у більш визначені — як позитивні, так і негативні. Водночас ключовим трендом залишається поступове зміцнення позитивного сприйняття.
«Ставлення до таких країн, як Бельгія, формується не стільки через прямий досвід взаємодії, скільки через загальний європейський контекст і асоціації з інституційною роллю ЄС. Коли країна асоціюється з підтримкою України на рівні політики, економіки чи гуманітарних ініціатив, це поступово трансформується у зростання позитивного сприйняття. Водночас висока частка нейтральних відповідей означає, що потенціал для посилення цього іміджу ще далеко не вичерпаний», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Бельгія залишається для українців країною з переважно позитивним, але не повністю сформованим образом. Подальше зростання позитивного ставлення значною мірою залежатиме від рівня видимості її ролі у підтримці України, а також від практичних контактів у сферах економіки, освіти та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бельгія посідає 22-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,29 млрд. Імпорт бельгійських товарів дещо перевищує український експорт, тому сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЛЬГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Бельгія вимагає від країн ЄС «незалежних» і «автономних» гарантій в обмін на свою підтримку надання Україні позики за рахунок заморожених російських активів, повідомляє Euractiv.
Документи, які зараз обговорюються послами ЄС, з’явилися на тлі шалених зусиль блоку переконати Бельгію підтримати так званий кредит на репарації напередодні вирішального саміту Європейської ради в Брюсселі наступного тижня.
Euroclear, депозитарій цінних паперів зі штаб-квартирою в Брюсселі, зберігає переважну більшість з EUR210 млрд заморожених активів, які будуть використані для підтримки військових зусиль Києва, що робить Бельгію ключовим гравцем у переговорах ЄС.
У ряді поправок до правової пропозиції Комісії, яка була вперше розіслана послам ЄС минулого тижня, Бельгія зазначає, що гарантії повинні бути «незалежними та автономними, щоб вони залишалися в силі навіть у разі визнання позики недійсною».
Інші ключові вимоги Бельгії включають: покриття іншими державами ЄС потенційних судових витрат, які Москва може пред’явити будь-якій державі-члену; відмова столиць ЄС від укладення нових інвестиційних угод з Росією і скасування всіх діючих угод; а також ряд інших заходів для захисту Бельгії від потенційних репресій з боку Москви.
Люксембург і Бельгія уклали двосторонню інвестиційну угоду з тодішнім СРСР у 1989 році, яка до цього дня не була скасована.
Крім того, він вимагає, щоб сама Euroclear «не несла відповідальності» за надання репараційного кредиту, а її «директори несли відповідальність тільки в разі грубої недбалості».
Центральний банк Росії оголосив, що подасть позов проти Euroclear до московського суду в п’ятницю.
Бельгія неодноразово критикувала Комісію за продовження реалізації програми кредитування і закликала інші країни ЄС підтримати замість цього випуск спільних боргових зобов’язань. Однак останній варіант поки блокується Угорщиною, яка також категорично проти програми кредитування.
Ставлення українців до Бельгії переважно позитивне, хоча значна частина респондентів займають нейтральну позицію. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з результатами, 54,7% українців позитивно ставляться до Бельгії (35,3% — здебільшого позитивно, 19,3% — повністю позитивно). Лише 2,7% громадян висловили негативне ставлення (0,3% — здебільшого негативне, 0,3% — повністю негативне). Водночас 43,0% респондентів залишаються нейтральними, а 2,3% зазначили, що не мають достатньої інформації про країну.
«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу та НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснив засновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, співзасновник Experts Club Максим Уракін звернув увагу на економічну складову двосторонніх відносин:
«У першій половині 2025 року товарообіг між Україною та Бельгією становив понад 584 млн доларів. Український експорт склав близько 235 млн доларів, тоді як імпорт із Бельгії перевищив 348 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у 113,8 млн доларів, що підкреслює залежність українського ринку від бельгійських товарів», — наголосив він.
Дослідження є частиною ширшого проєкту, спрямованого на вивчення міжнародних симпатій та антипатій українців у 2025 році.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЛЬГІЯ, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
В Україні офіційно стартував масштабний проєкт міжнародної технічної допомоги – “Бельгійська ініціатива підтримки відновлення України” (BE-Relieve Ukraine), який реалізується урядом Бельгії через агентство з розвитку Enabel, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
“BE-Relieve Ukraine – це не лише технічна допомога. Цей проєкт, спрямований на партнерство між Україною та Бельгією у сфері відбудови нашої країни. Основний принцип нашої співпраці – “Відбудувати краще, ніж було”. BE-Relieve Ukraine триватиме до кінця 2028 року. За цей час Україна отримає від Уряду Бельгії 150 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення і підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими, а також створення інклюзивного середовища”, – зазначив заступник міністра розвитку громад і територій Костянтин Ковальчук.
Основними напрямами проєкту є модернізація енергетичної інфраструктури, реконструкція медичних закладів, оновлення інфраструктури шкіл і ПТО, а також сприяння реалізації реформ та зміцнення зв’язків з бельгійськими партнерами.
Серед першочергових заходів – передача 212 генераторів для закладів освіти, мобільних котелень для лікарень і комунальних підприємств, а також ремонт об’єктів медичної інфраструктури.
