Японія з квітня 2024 року запускає нову програму підтримки українських біженців, спрямовану на адаптацію українців у Японії, зокрема шляхом вивчення мови та культури країни, повідомляє The Japan Times.
“Агентство імміграційних служб заявило 20 жовтня, що у квітні воно запустить програму, покликану допомогти іноземним громадянам, які залишають зони конфлікту, пристосуватися до життя в Японії… Програму розробили здебільшого для допомоги українським евакуйованим, що мешкають у Японії, кількість яких перевищує 2500 осіб”, – ідеться в повідомленні The Japan Times.
Програма спрямована на сприяння адаптації українців у Японії. Зокрема, в її рамках можна долучитися до курсів, тривалістю шість місяців або один рік з вивчення японської мови, а також ознайомитися із законами та звичаями країни.
Також японське Агентство імміграційних служб продовжить надавати грошові виплати з метою покриття витрат на проживання біженців з України. Однак це стосується лише тих, хто не має спонсорів.
Крім того, з 1 грудня 2023 року в Японії почне діяти рішення уряду, згідно з яким іноземці, які знайшли притулок від війни в країні, отримають дозвіл на довгострокове перебування в Японії з можливістю працевлаштування.
Європейський Союз затвердив рішення про продовження тимчасового захисту для біженців з України до 4 березня 2025 року, повідомили в Єврокомісії.
“27 вересня 2023 року міністри досягли політичної угоди про продовження тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2025 року. Рішення було ухвалено 19 жовтня 2023 року”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії на офіційному сайті в четвер.
Євросоюз 4 березня 2022 року активував директиву про тимчасовий захист. Це такий механізм ЄС, який задіюють за виняткових обставин масового припливу для забезпечення колективного захисту переміщених осіб і зменшення тиску на національні системи надання притулку країн ЄС.
За даними ЄК, загалом 4,1 млн біженців з України зареєстровані для отримання тимчасового захисту або аналогічних схем у ЄС.
Громадяни України, які виїхали до країн ЄС після повномасштабного вторгнення РФ, оцінюють державні онлайн-послуги в Україні набагато краще (71%), ніж у країнах ЄС (16%).
Як зазначається в результатах “Всеєвропейського дослідження українців у Європі”, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” 4-11 липня, також в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% у ЄС). Сферу медицини українці також оцінили краще в Україні, ніж у Європі: як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і їхню якість (60% проти 25%).
Дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили краще в Україні (42%), ніж у ЄС (35%), вищу – навпаки: дещо краще в ЄС (43%), ніж в Україні (32%). Українські студенти європейських вишів згодні більше за інших з тим, що вища освіта краща в ЄС.
Абсолютна більшість опитаних українців погодилися, що громадський транспорт у ЄС значно кращий (77%), ніж в Україні (14%). Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%). А от житло в Україні респонденти вважають доступнішим (57%), ніж у ЄС (22%).
На думку українців, в Україні набагато краща індустрія краси, ніж у ЄС (85% проти 5%), а також кафе і ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси та сервіси доставки (54% проти 25%), онлайн-шопінг (51% проти 22%), а ось щодо торговельних мереж і магазинів думки розділилися: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% – у ЄС.
Україна дуже програє європейським країнам у рівні корупції, проте щодо бюрократії та ставок оподаткування, вдома, на думку більшості, більш сприятливий клімат, ніж у ЄС. 84% опитаних вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж у ЄС (3%), водночас рівень бюрократії вищий у ЄС, ніж в Україні (50% проти 25%). Також, на думку опитаних, рівень оподаткування в Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%). Однак за рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%).
87% опитаних оцінили загалом можливості в ЄС вище, ніж в Україні, особливо в доходах (87% проти 3%), соціальній захищеності (75% проти 15%), захисті прав і свобод громадян (67% проти 19%), можливості комфортно жити (60% проти 26%), знайти роботу (54% проти 30%). Досягти успіху, на думку опитаних, можна як у ЄС (40%), так і в Україні (41%), але вести свій бізнес все ж таки дещо краще в Україні (45%), аніж у ЄС (34%).
4% українців давали хабар посадовій особі в країні перебування (найчастіше в південній Європі), стільки ж відмовилися відповідати.
У рамках дослідження було анонімно опитано 2116 українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий притулок у 31 країні Європи після 24 лютого 2022 року методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,2%.
Ситуація з українськими біженцями не покращується, необхідна активніша державна політика, заявляє Центр економічної стратегії (ЦЕС) у звіті “Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики”.
“За кордоном за різними сценаріями можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4-0,6 млн осіб більше, ніж у розрахунках на грудень 2022 року”, – зазначається в документі.
За оцінками ЦЕС, у результаті українська економіка може щорічно втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП.
Як зазначили дослідники, кількість українців, які виїхали за кордон, становить 5,6-6,7 млн осіб, що на 0,3-0,5 млн, або 5% більше, ніж на кінець 2022 року.
“Це стало наслідком ударів по енергосистемі України взимку 2022-23 років, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року”, – йдеться в дослідженні.
Уточнюється, що 63% біженців, згідно з дослідженням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, планують повернутися в Україну, але ця частка падає.
“Ми не впевнені, що всі вони дійсно повернуться. Перш за все, чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей кращі за кордоном”, – йдеться в документі.
Згідно з ним, люди з вищим доходом до війни більш схильні до повернення, тоді як менш схильні повертатися люди з вищим доходом зараз. Крім того, студенти є однією з найбільших груп, які хотіли б залишитися за кордоном.
Зазначається, що більшість біженців – це жінки (найбільша частка жінок віком 35-49 років – 18%) і діти. Порівняно з показниками 2022 року незначно зменшилася частка дітей – з 52% до 51%, дівчаток і хлопчиків серед них приблизно порівну.
Серед дорослих трохи збільшилася частка чоловіків – з 17% у листопаді 2022 року до 22% у травні 2023 року, зокрема серед людей зі статусом тимчасового захисту в ЄС – з 27% до 29%.
Уточнюється, що змінився також розподіл українських біженців за країнами перебування: з 42% до 29% скоротилася частка Польщі, тоді частка Німеччини зросла з 18% до 26%.
Зазначається, що значна частина українських біженців втратила більшу частину своїх доходів після початку повномасштабного вторгнення, але станом на травень 2023 року економічне становище українських біженців за кордоном покращилось: з 40% до 35% скоротилась частка тих, кому доводиться заощаджувати на харчуванні чи вистачає лише на їжу.
За допомогою кластерного аналізу в ЦЕС чотири групи біженців. Перша група (25% усіх біженців) – це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не дуже адаптовані до життя за кордоном, оскільки 41% українців із цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно мешкали в населених пунктах, що перебували поза зоною бойових дій, але зазнавали ракетних обстрілів (центральна та західна Україна, а також Одеська область). Відповідно основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку.
Друга група (29% усіх біженців) – це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони найбільш адаптовані до життя за кордоном, оскільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Також для цієї групи зовнішні чинники – як бойові дії, так і політика української держави – найменше впливатимуть на їхні рішення щодо повернення в Україну.
Третя група (29% усіх біженців) – це професіонали, особи, які переважно працюють за фахом і менше готові працювати не за ним. Також до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група більш лояльна до України і частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну.
Четверта група (16% усіх біженців) – це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Люди з цього сегмента найбільш готові робити кроки з адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися в їхній рідний буде неможливо. Їхнє рішення про повернення залежатиме від створених умов для цього.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 червня 2023 року мали 4 млн 65,6 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем травня 2023 року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 45 800 осіб (+1,1%). Найбільший приріст спостерігався в Німеччині (+21 830; +2,0%), Чехії (+9 050; +2,7%) та Ірландії (+3 100; +3,7%)”, – вказує статистичне відомство.
Згідно з його даними, основними країнами ЄС, які приймають одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 133,4 тис. осіб; 28% від загальної кількості), Польща (977,74 тис. осіб; 24%) і Чехія (349,14 тис. осіб; 9%).
З іншого боку, додав Євростат, у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4 700; -0,5%), Португалія (-2 520; -4%), Естонія (-1 885; -5%) і Франція (-985; -1%).
Відомство нагадало, що в травні кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 57,3 тис. осіб (+1,4%), у квітні – на 51,0 тис. (+1,3%). Усі три місяці другого кварталу найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно 65,7 тис. осіб, за якою слідує Чехія – 23,9 тис., тоді як лідером скорочення всі три місяці була Польща, сумарно – на 22,0 тис.
Загалом за другий квартал цього року кількість одержувачів тимчасового захисту з України збільшилася в ЄС на 154,1 тис. (+3,9%), за перше півріччя – на 239,0 тис. (+6,2%). Основний приплив забезпечила Німеччина – 165,7 тис. осіб за півріччя (+17,1%).
Євростат уточнив, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в Чехії (32,2), Польщі (26,6), Естонії (25,8), Болгарії (24,9) і Литві (24,7), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,1 на тисячу осіб.
Мовиться також, що на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з представленими даними, понад 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС на середину цього року було також в Іспанії – 180,2 тис., Болгарії – 160,7 тис., Італії – 157,3 тис., Румунії – 133,5 тис., Нідерландах – 125,8 тис. і Словаччині – 104,0 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Ірландії – 86,9 тис., Австрії – 75,8 тис., Литві – 70,7 тис., Бельгії – 67,7 тис., Франції – 67,3 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Швейцарії – 65,2 тис., Фінляндії – 56,1 тис. і Португалії – 55,4 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з даними ООН, загалом у Європі станом на 8 серпня було зареєстровано 5,88 млн біженців з України, а по світу – 6,24 млн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.03.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
