Румунська влада з травня запроваджує нові правила виплат субсидій на житло і продукти для українських біженців: тепер гроші отримуватимуть тільки ті, хто влаштувався на роботу, передає агентство ЕФЕ.
Крім того, на субсидії зможуть розраховувати ті громадяни України, чиї діти в Румунії ходять до школи.
Згідно з новими правилами, держава перестане оплачувати витрати на житло орендодавцям, які розміщують біженців, а субсидії безпосередньо отримуватимуть орендарі. Табори біженців отримуватимуть субсидії від держави, як і раніше. Деталі цих правил оприлюднять пізніше, зазначає агентство.
ЕФЕ пояснює, що таких заходів у Бухаресті вживають на тлі суттєвої нестачі робочої сили в Румунії. До цієї країни з лютого 2022 року прибуло понад 3,8 млн українців, однак переважна більшість звідти вирушила до інших європейських країн. Згідно з інформацією румунської влади, наразі в країні залишається близько 110 тис. українських біженців, однак трудовий договір мають менше ніж 10% із них.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 28 березня 2023 року досягла 5 млн 8,28 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За майже два місяці з 31 січня зростання становило 185,15 тис., тоді як за попередній трохи більший період – 72,3 тис., а загалом від кінця травня 2022 року воно становило близько 2 млн.
Кількість біженців зі статусом тимчасового захисту в Європі ближче до кінця січня вже впритул наближалася до позначки 5 млн, сягнувши 4,95 млн. Однак потім було оновлено дані по Німеччині за два місяці, які зафіксували зниження кількості українців у країні з таким статусом одразу більш ніж на 140 тис. – до 881,4 тис.
Чергове оновлення цих даних по Німеччині наприкінці березня знову показало зростання – до 922,66 тис.
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту, як і раніше, у Польщі – 1 млн 577,29 тис., за майже два місяці їхня кількість зросла майже на 14 тис. Загалом у країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 10,819 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 8,966 млн.
На третьому місці за прийомом українців Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту зросла з кінця січня на 16,9 тис. – до 502,0 тис.
На четверте місце вийшла Велика Британія – 191,9 тис. (приріст на 33,1 тис.).
Італія тепер на п’ятому місці – 173,21 тис. (приріст на 2,9 тис.), а за нею зовсім із невеликим відривом іде Іспанія – 171,87 тис. (зростання на 10,9 тис.).
Слідом ідуть Болгарія з показником 155,46 тис. (зростання на 3,8 тис.) і Румунія – 123,76 тис. (приріст на 12,9 тис.).
Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 112,72 тис. (зростання на 5,7 тис.).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також в Австрії – 94,98 тис. (зростання на 2,5 тис.), Нідерландах – 89,73 тис. (зростання на 4,5 тис.), Швейцарії – 83,43 тис. (зростання на 4,5 тис.), Литві – 76,16 тис. (зростання на 2,6 тис.).
Серед них також Ірландія – 78,03 тис. (зростання на 5,4 тис.), Бельгія – 69,25 тис. (зростання на 4,9 тис.), Португалія – 58,24 тис. (зростання на 1,1 тис.), Швеція – 53,51 тис. (зростання на 2,3 тис.) і Фінляндія – 52,47 тис. (зростання на 3,2 тис.).
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Латвія – 46,86 тис. (зростання на 1,6 тис.), Естонія – 44,40 тис. (зростання на 1,6 тис.), Норвегія – 44,01 тис. (зростання на 5,4 тис.), Данія – 39,22 тис. (зростання на 1,5 тис.) та Угорщина – 34,25 тис. (зростання на 0,7 тис.).
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту на Кіпрі – 21,84 тис. (зростання на 1,2 тис.), у Хорватії – 21,35 тис. (зростання на 0,9 тис.) і в Греції – 20,96 тис. (дані на 6 грудня).
Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,92 тис., Чорногорії – 8,30 тис., Люксембурзі – 6,76 тис. (дані на 25 жовтня), Ісландії – 2,35 тис. (дані на 31 грудня), на Мальті – 1,74 тис., у Сербії та Косові – 1,28 тис., Ліхтенштейні – 0,54 тис. і Албанії – 0,03 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Молдова – 107,01 тис., Туреччина – 95,87 тис., Грузія – 25,70 тис., Північна Македонія – 6,57 тис., Азербайджан – 5,03 тис., Вірменія – 0,55 тис. і Боснія і Герцеговина – 0,17 тис.
Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 21,83 тис. Даних щодо набуття ними статусу немає, як і даних про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Згідно з даними УВКБ ООН на 28 березня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 19,741 млн осіб, із них до Польщі – 10,452 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 2,415 млн осіб, Румунії – 2,154 млн осіб, Словаччини – 1,267 млн осіб, Молдови – 795,6 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого 2022 року до 28 березня 2023 року в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 11,200 млн осіб.
Організація нагадує, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.
Агентство ООН у справах біженців відновило реєстрацію на отримання грошової допомоги для переселенців і постраждалих від війни, повідомляє Мінреінтеграції.
“На цю допомогу можуть розраховувати люди, які раніше не отримували виплати від міжнародних організацій і мають дохід менше 5400 грн на місяць”, – ідеться в повідомленні на сайті міністерства.
Для подання заявки необхідно звернутися до пункту збору даних або до мобільної групи. Для збору даних мають бути присутні всі члени родини. Виняток – маломобільні громадяни. Для сімей, де є такі люди, допускається реєстрація без їхньої присутності за оригіналами документів за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан здоров’я.
Для заповнення заявки необхідно мати документ, що засвідчує особу, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дітей, номер банківської картки, будь-які документи, що підтверджують належність до вразливої категорії.
Детальнішу інформацію та розклад руху мобільних груп по областях дивіться
Залишитися за кордоном навіть після завершення війни можуть від 860 тис. до 2,7 млн українських біженців, що призведе до втрат ВВП від 2,55 до 7,71%, йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
“За нашими розрахунками, за кордоном можуть залишитися від 860 тис. до 2,7 млн українців. Більш схильними до повернення є люди похилого віку, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни”, – зазначають експерти центру.
Вони нагадали, що загалом за кордоном (крім Росії та Білорусі) перебувало 3,8-4,7 млн українських біженців на кінець 2022 року, і ще приблизно 1,5 млн – у Росії.
Згідно з опитуванням Info Sapiens, яке було здійснено в рамках дослідження, співвідношення дорослих і дітей – 1:1,07. Серед дорослих найбільше жінок віком від 35 до 49 років – 42,2%, тоді як чоловіків такого віку 6,4%.
Жінки 25-34 років становлять 18,5%, чоловіки – 3,2%, віку 18-24 роки – відповідно 8,2% і 3,5%.
Згідно з опитуванням, станом на кінець року точно або скоріше не планували повертатися в Україну 11,3% біженців віком від 35 до 49 років, 13,1% – від 18 до 24 років, 8,2-8,3% – від 25 до 34 років і від 50 до 65 років.
Вказується також, що із Запорізької області виїхала майже чверть мешканців, а з Києва та Київської області – майже п’ята частина, тоді як із західних областей – менше 10%.
Серед основних причин біженців осісти на новому місці за межами України в ЦЕС назвали затягування війни, позитивне ставлення європейців до українців, перспективи для дітей.
Крім того, тим, хто виїхав за кордон із зони бойових дій, може бути нікуди повертатися, тож повернення залежить від швидкої відбудови їхніх регіонів або надання підтримки для переїзду в інші регіони України.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.12.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.11.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news. Дані ООН
