Агентство ООН у справах біженців відновило реєстрацію на отримання грошової допомоги для переселенців і постраждалих від війни, повідомляє Мінреінтеграції.
“На цю допомогу можуть розраховувати люди, які раніше не отримували виплати від міжнародних організацій і мають дохід менше 5400 грн на місяць”, – ідеться в повідомленні на сайті міністерства.
Для подання заявки необхідно звернутися до пункту збору даних або до мобільної групи. Для збору даних мають бути присутні всі члени родини. Виняток – маломобільні громадяни. Для сімей, де є такі люди, допускається реєстрація без їхньої присутності за оригіналами документів за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан здоров’я.
Для заповнення заявки необхідно мати документ, що засвідчує особу, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дітей, номер банківської картки, будь-які документи, що підтверджують належність до вразливої категорії.
Детальнішу інформацію та розклад руху мобільних груп по областях дивіться
Залишитися за кордоном навіть після завершення війни можуть від 860 тис. до 2,7 млн українських біженців, що призведе до втрат ВВП від 2,55 до 7,71%, йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС).
“За нашими розрахунками, за кордоном можуть залишитися від 860 тис. до 2,7 млн українців. Більш схильними до повернення є люди похилого віку, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни”, – зазначають експерти центру.
Вони нагадали, що загалом за кордоном (крім Росії та Білорусі) перебувало 3,8-4,7 млн українських біженців на кінець 2022 року, і ще приблизно 1,5 млн – у Росії.
Згідно з опитуванням Info Sapiens, яке було здійснено в рамках дослідження, співвідношення дорослих і дітей – 1:1,07. Серед дорослих найбільше жінок віком від 35 до 49 років – 42,2%, тоді як чоловіків такого віку 6,4%.
Жінки 25-34 років становлять 18,5%, чоловіки – 3,2%, віку 18-24 роки – відповідно 8,2% і 3,5%.
Згідно з опитуванням, станом на кінець року точно або скоріше не планували повертатися в Україну 11,3% біженців віком від 35 до 49 років, 13,1% – від 18 до 24 років, 8,2-8,3% – від 25 до 34 років і від 50 до 65 років.
Вказується також, що із Запорізької області виїхала майже чверть мешканців, а з Києва та Київської області – майже п’ята частина, тоді як із західних областей – менше 10%.
Серед основних причин біженців осісти на новому місці за межами України в ЦЕС назвали затягування війни, позитивне ставлення європейців до українців, перспективи для дітей.
Крім того, тим, хто виїхав за кордон із зони бойових дій, може бути нікуди повертатися, тож повернення залежить від швидкої відбудови їхніх регіонів або надання підтримки для переїзду в інші регіони України.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.12.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.11.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news. Дані ООН
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року сягнула 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць із 25 жовтня зростання становило 324,32 тис., тоді як за попередні два місяці – відповідно 242,9 тис. і 214,3 тис., а загалом із кінця травня – приблизно 1,8 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина – близько 206,5 тис., Польща – близько 38,9 тис., Франція – близько 14 тис., Румунія – 11,7 тис. і Чехія – близько 9,5 тис.
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 507,89 тис. за умови, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 8,008 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 6,196 млн.
Слідом ідуть Німеччина і Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України становила відповідно 1 млн 21,67 тис. і 462,41 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці – 164,17 тис. (приріст на 3,5 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 154,46 тис. (зростання на 5,2 тис.).
Слідом ідуть Велика Британія – 146,2 тис. (зростання на 7,8 тис.) і Болгарія з показником 146,03 тис. (зростання на 3,3 тис.) – єдина, в якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша, ніж кількість зафіксованих біженців з України – 51,86 тис.
Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 101,24 тис. (зростання на 2,7 тис.).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Румунії – 87,89 тис., Австрії – 86,90 тис. (зростання на 2,1 тис.), Нідерландах – 79,25 тис. (дані на 30 вересня), Литві – 70,67 тис. (зростання менше ніж на 2 тис., як і для інших країн нижче, де динаміки не вказано).
Серед них також Швейцарія – 69,61 тис. (зростання на 2,8 тис.), Ірландія – 64,28 тис. (зростання на 3,8 тис.), Бельгія – 59,53 тис. і Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня).
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 48,36 тис., Фінляндія – 43,81 тис., Латвія – 42,82 тис. (зростання на 2.1 тис.),
У цій категорії також Естонія – 38,73 тис., Данія – 34,95 тис., Угорщина – 32,27 тис., Норвегія – 32,10 тис.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Греції – 20,0 тис., Хорватії – 19,13 тис. і на Кіпрі – 18,29 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,07 тис., Чорногорії – 6,96 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,54 тис., у Сербії та Косово – 1,09 тис. і Ліхтенштейні – 0,36 тис.
ООН також вказала країни, в яких були зафіксовані біженці з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 96,65 тис., Грузія – 25,20 тис., Північна Македонія – 6,39 тис., Азербайджан – 3,94 тис., Албанія – 2,51 тис., Вірменія – 0,36 тис. та Боснія і Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 16,43 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Згідно з даними УВКБ ООН на 22 листопада, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 15,592 млн осіб, із них до Польщі – 7,584 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 1,782 млн осіб, Румунії – 1,557 млн осіб, Словаччини – 953,9 тис. осіб, Молдови – 697,9 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 22 листопада в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 7,939 млн осіб.
“Від початку російського вторгнення майже третина українців були змушені покинути свої домівки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,5 млн осіб були внутрішньо переміщеними на 27 жовтня внаслідок війни”, – зазначає УВКБ ООН, яка збільшила оцінку внутрішньо переміщених осіб на 0,3 млн осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було всього 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.10.2022
Дані: УВКБ ООН
