Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року сягнула 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць із 25 жовтня зростання становило 324,32 тис., тоді як за попередні два місяці – відповідно 242,9 тис. і 214,3 тис., а загалом із кінця травня – приблизно 1,8 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина – близько 206,5 тис., Польща – близько 38,9 тис., Франція – близько 14 тис., Румунія – 11,7 тис. і Чехія – близько 9,5 тис.
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 507,89 тис. за умови, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 8,008 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 6,196 млн.
Слідом ідуть Німеччина і Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України становила відповідно 1 млн 21,67 тис. і 462,41 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці – 164,17 тис. (приріст на 3,5 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 154,46 тис. (зростання на 5,2 тис.).
Слідом ідуть Велика Британія – 146,2 тис. (зростання на 7,8 тис.) і Болгарія з показником 146,03 тис. (зростання на 3,3 тис.) – єдина, в якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша, ніж кількість зафіксованих біженців з України – 51,86 тис.
Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 101,24 тис. (зростання на 2,7 тис.).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Румунії – 87,89 тис., Австрії – 86,90 тис. (зростання на 2,1 тис.), Нідерландах – 79,25 тис. (дані на 30 вересня), Литві – 70,67 тис. (зростання менше ніж на 2 тис., як і для інших країн нижче, де динаміки не вказано).
Серед них також Швейцарія – 69,61 тис. (зростання на 2,8 тис.), Ірландія – 64,28 тис. (зростання на 3,8 тис.), Бельгія – 59,53 тис. і Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня).
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 48,36 тис., Фінляндія – 43,81 тис., Латвія – 42,82 тис. (зростання на 2.1 тис.),
У цій категорії також Естонія – 38,73 тис., Данія – 34,95 тис., Угорщина – 32,27 тис., Норвегія – 32,10 тис.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Греції – 20,0 тис., Хорватії – 19,13 тис. і на Кіпрі – 18,29 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,07 тис., Чорногорії – 6,96 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,54 тис., у Сербії та Косово – 1,09 тис. і Ліхтенштейні – 0,36 тис.
ООН також вказала країни, в яких були зафіксовані біженці з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 96,65 тис., Грузія – 25,20 тис., Північна Македонія – 6,39 тис., Азербайджан – 3,94 тис., Албанія – 2,51 тис., Вірменія – 0,36 тис. та Боснія і Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 16,43 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Згідно з даними УВКБ ООН на 22 листопада, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 15,592 млн осіб, із них до Польщі – 7,584 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 1,782 млн осіб, Румунії – 1,557 млн осіб, Словаччини – 953,9 тис. осіб, Молдови – 697,9 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 22 листопада в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 7,939 млн осіб.
“Від початку російського вторгнення майже третина українців були змушені покинути свої домівки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,5 млн осіб були внутрішньо переміщеними на 27 жовтня внаслідок війни”, – зазначає УВКБ ООН, яка збільшила оцінку внутрішньо переміщених осіб на 0,3 млн осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було всього 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.10.2022
Дані: УВКБ ООН
Будинки трускавецьких санаторіїв “Рубін” та “Янтар” (Львівська обл.) будуть модернізовані під житло для вимушено переміщених осіб (ВПО), pro bono консультантом Трускавецької міської громади за цим проектом виступає юридична фірма Integrites, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” -службі юрфірми.
“У рамках проекту планується модернізувати під будинки із загальними приміщеннями (їдальні, соціальні центри) будівлі санаторіїв “Рубін” та “Янтар” загальною площею орієнтовно 32 тис. кв. м, розташовані в центральній частині міста Трускавець. Вони були законсервовані на початку російської агресії у 2014-2022 рр.”, – сказав агентству партнер Integrites Олег Загнітко.
За його словами, у результаті від 1,6 тис. до 3 тис. осіб. – як сім’ї, так і самотні особи – отримають житло.
Проект пропонується реалізувати на основі державно-приватного партнерства (ДПП) з метою інтеграції ВПО в економіку субрегіону. Integrites з липня 2022-го консультує місто щодо фінансової та управлінської структури ДПП.
Ми як фірма представляємо публічного партнера – місто, яке вирішує свої проблеми: хоче ревіталізувати ділянку в центрі та інтегрувати ВПО. і залишатиметься стільки, скільки пустуватиме нерухомість”, – пояснив Загнітко.
Зараз Integrites займається юридичним та фінансовим структуруванням з метою перепланування та перепрофілювання кількох будівель у центрі міста. Це дозволить швидко ревіталізувати мікрорайон у курортному субрегіоні із залученням низки ресурсних джерел.
Проект у Трускавці є частиною Rehousing Ukraine Initiative (Ініціативи житлового забезпечення України). ІЖУ – це партнерство Інституту доступного житла (Affordable Housing Institute) – неприбуткової організації, зареєстрованої в США, та Integrites із залученням за потреби індивідуальних та інституційних фахівців. Команда ІЖУ допомагає Україні відновитися після російського вторгнення та розглядає житло загалом та тимчасове житло для ВПО, зокрема, як ключ до швидкого, сильного та сучасного відновлення.
“Для нас велика честь працювати з міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським над реалізацією його бачення перепрофілювання законсервованого готелю в житло для ВПО. Ми розглядаємо це не лише як термінове рішення для Трускавця, а й як прототип чи пілотний проект для подальшого масштабування аналогічних переобладнань по всій Україні “, – прокоментував виконавчий директор Інституту доступного житла (США), співзасновник ІЖУ Девід Сміт.
Раніше повідомлялося, що у жовтні 2022 року на майно “Трускавецькурорту” накладено арешт у рамках кримінального провадження щодо відчуження майна об’єктів нерухомості, що перебували в управлінні Федерації професійних спілок України, ПрАТ “Укрпрофздравниця” та ПрАТ “Укрпрофтур”.
“Як ми бачимо з мотиваційної частини ухвали суду, об’єкти можуть повернутися у державну власність під управлінням Федерації профспілок. У цьому випадку здійснення ДПП може спроститися, але проведення конкурсу на відбір приватного партнера, швидше за все, вимагатиме більшого часу на підготовку”, – прокоментував ситуацію Загнітко.
Він додав, що на даному етапі майно перебуватиме у віданні АРМА, проте це буде своєрідним ДПП, оскільки управління нерухомим майном з боку агенції має здійснюватися “на умовах ефективності, а також збереження (по можливості – збільшення) (…) економічної вартості” нерухомого майна, згідно зі ст. 21(3) закону про АРМА.
До структури ПрАТ “Трускавецькурорт” входять санаторії “Весна”, “Кристал”, “Алмаз”, “Янтар”, “Рубін”, “Берізка” (усі – Трускавець). Кінцевий бенефіціар – Павло Якубенко. Зареєстрований капітал ПрАТ складає 174,8 млн. грн.
За даними підприємства за 2019 рік, його чистий прибуток склав 91,9 млн грн.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 25 жовтня 2022 року досягла 4 млн 426,75 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць з 30 вересня зростання склало 242,9 тис., тоді як за попередній місяць – близько 214,3 тис., а всього з кінця травня – близько 1,5 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина (дані за 8 жовтня) – близько 106 тисяч, Польща – близько 60 тисяч, Чехія – близько 14 тисяч.
За даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 469,03 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 7,365 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 5,547 млн. дол.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 815,13 тис. та 452,91 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що всього в Німеччині, де українцям було дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 1 млн 2,67 тис. біженців з України, що лише на 5 тис. більше, ніж місяць тому.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 452,91 тис. із 453,10 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язане з особливістю їхнього обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Естонія – 37,66 тис. зі статусом із 60,98 тис. зафіксованих у країні біженців і частково Румунія – 76,16 тис. з 86,21 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 160,67 тис. (приріст на 3 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 149,21 тис. (зростання на 4,5 тис.).
Слідом йдуть Болгарія з показником – 142,81 тис. (зростання на 6,6 тис.), єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 55,26 тис, Великобританія – 138,4 тис. (зростання на 6,7 тис.) та Франція – 105 тис. (дані на 26 вересня).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Словаччині – 98,57 тис. (зростання на 3,4 тис.), Австрія – 84,76 тис., Нідерланди – 79,25 тис. ( дані на 30 вересня), Литва – 68,93 тис.. У тому числі також Швейцарія – 66,81 тис. (зростання на 5 тис.), Ірландія – 60,51 тис. (зростання на 5,7 тис.), Бельгія – 57,83 тис. та Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня), а також згадана вище Румунія.
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 47,38 тис., Латвія – 40,67 тис., Фінляндія – 42,29 тис.. У цій категорії також Данія – 34,41 тис., Угорщина – 31,29 тис., Норвегія – 30,57 тис., а також Естонія, про яку йшлося вище.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту у Греції – 20,0 тис., Хорватії – 18,93 тис. та на Кіпрі – 17,63 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тимчасового захисту, що отримали статус, представлені біженці України в Словенії – 7,90 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Чорногорії – 6,65 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,42 тис., у Сербії та Косово – 1,04 тис. та Ліхтенштейні – 0,4 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 95,73 тис., Грузія – 26,79 тис., Північна Македонія – 6,16 тис., Азербайджан – 3,93 тис., Албанія – 2,62 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. та 16,7 тис. осіб, проте після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як по Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, в РФ зафіксовано всі кордони, що перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 15,93 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
За даними УВКБ ООН на 25 жовтня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 14,592 млн осіб, з них до Польщі – 7,114 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,629 млн осіб, Румунію – 1,426 млн осіб, Словаччину – 888,4 тис. осіб, Молдову – 670,2 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого по 25 жовтня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 7,144 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,2 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – вказує УВКБООНЮ, яка зменшила в жовтні оцінку внутрішньо переміщених. осіб на 0,8 млн. осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідний статус, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало у 6,1 млн, у тому числі в Європі – 5 млн.
У польському уряді готують суттєві зміни до закону про допомогу українцям, які тікають від війни. Біженців зобов’яжуть реєструвати номер PESEL, а також платити за своє перебування навіть у колективних притулках.
У проекті змін також пропонується визнати як дозвіл на проживання електронний документ, доступний у додатку Diia.pl. З ним українці матимуть право багаторазово перетинати кордон без оформлення візи.
Українці покриватимуть частину витрат за своє проживання за умови перебування в країні понад 120 днів:
з 1 лютого 2023 року – 50% вартості допомоги, але не більше 40 злотих на одну особу на день.
з 1 травня 2023 року (ті, хто перебуває у Польщі 180 днів) – 75% витрат, але не більше 60 злотих з особи на день.
Виняток зроблять для наступних категорій:
осіб з інвалідністю;
дітей;
осіб пенсійного віку;
вагітних;
осіб, які виховують дитину до року;
опікунів не менше трьох дітей;
осіб, які перебувають у складному становищі, що не дозволяє їм покривати витрати.
Уряд України направить лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС з проханням застосувати “ковидний прецедент”, коли багато людей через скасування авіарейсів виявилися вимушеними не в країнах свого податкового резидентства, і до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”.
Таке рішення ухвалив Економічний штаб при Міністерстві економіки на засіданні у четвер, повідомив його член Михайло Кухар у Facebook.
За його словами, листа підпише перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка очолює Економштаб і схвалила таку пропозицію.
Кухар додав, що також готуються зміни до відповідних інструкцій Нацбанку та Держподаткової служби, щоб дозволити українським фізособам-підприємцям відкривати рахунки у закордонних банках.
Як повідомлялося, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування.
За даними ООН, наразі найбільше українських біженців до Європи набули статусу тимчасового захисту у Польщі – 1 млн 274,1 тис., Німеччини – 670 тис., Чехії – 413 тис., Італії – 150,3 тис., Іспанії – 133,8 тис., Болгарії – 129,4 тис., Франції – 96,5 тис., Словаччини – 86,8 тис. та Австрії – 78,2 тис.
Більшість із них залишили Україну наприкінці лютого та березні.
