19 квітня в Болгарії відбуваються дострокові парламентські вибори — вже восьмі з 2021 року. Голосування відбувається на тлі тривалої політичної нестабільності, падіння довіри до інститутів, протестів кінця 2025 року та нового сплеску боротьби навколо теми корупції. За оцінкою ОБСЄ/БДІПЛ, вибори відбуваються в умовах триваючої фрагментації політичного поля та високої поляризації.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club зазначає, що нинішня кампанія особливо важлива для регіону, тому що Болгарія залишається членом ЄС і НАТО, контролює частину західного узбережжя Чорного моря і після вступу до єврозони з 1 січня 2026 року стала ще глибше вбудованою в європейську архітектуру. При цьому саме Софія зараз виглядає однією з найбільш політично вразливих країн Південно-Східної Європи.
Головна інтрига кампанії — чи зможе колишній президент Румен Радев перетворити свою особисту популярність на стійку парламентську більшість. За даними AP, його нова коаліція Progressive Bulgaria підходить до виборів у статусі фаворита і в більшості опитувань отримує понад 30% голосів, випереджаючи найближчого суперника майже на 10 процентних пунктів. У свіжому дослідженні Gallup International Balkan, опублікованому 18 квітня, серед визначених виборців Progressive Bulgaria отримує 30,7%, GERB-UDF — 20,4%, а проєвропейська коаліція Continue the Change — Democratic Bulgaria — 10,4%. Далі йдуть MRF – New Beginning з 10,2% і Vazrazhdane з 6,6%; BSP-United Left знаходиться на межі з 3,9%.
Отже, основні гравці на цих виборах виглядають так. По-перше, це «Прогресивна Болгарія» Румена Радева — нова лівоцентристська коаліція, яка будує свою кампанію на обіцянці зламати «олігархічну модель» і перезапустити управління країною. По-друге, GERB-UDF Бойко Борисова — традиційно сильна правоцентристська сила, яка тривалий час домінувала в болгарській політиці. По-третє, Continue the Change — Democratic Bulgaria, центристський і проєвропейський блок, що робить акцент на антикорупційній програмі. До парламенту також з високою ймовірністю проходять MRF — New Beginning, пов’язана з турецькою меншиною, та націоналістична Vazrazhdane, яку низка європейських джерел характеризує як євроскептичну і проросійську силу.
Попередні результати станом на 12-00, за даними болгарського видання “Дневник” підтверджують лідерство партії Радєва.
Причиною нинішнього голосування став розпад попередньої владної структури. За даними ОБСЄ/БДІПЛ, після виборів у жовтні 2024 року було сформовано уряд меншості на чолі з Росеном Желязковим. Потім рішення Конституційного суду в березні 2025 року змінило розподіл мандатів, коаліція втратила запас міцності, а в грудні 2025 року кабінет пішов у відставку на тлі протестів і звинувачень у корупції. Після безуспішних спроб сформувати новий уряд президентський мандатний цикл завершився провалом, і країна пішла на нові вибори.
Навіть якщо Радев прийде першим, це не означає автоматичної появи стабільного уряду. Адже він уже виключав союз із GERB Борисова та з ДПС, а найбільш логічним потенційним партнером із внутрішнього антикорупційного порядку денного могла б стати коаліція «Continue the Change — Democratic Bulgaria». Але саме тут виникає головний бар’єр: зовнішня політика. Радев засуджує війну, але виступав проти військової допомоги Україні та за відновлення діалогу з Москвою, тоді як проєвропейський блок дотримується значно жорсткішої лінії.
Для регіону це робить болгарські вибори набагато важливішими, ніж звичайна внутрішньополітична кампанія. У разі переконливої перемоги Радева Софія, звісно, не вийде з ЄС і НАТО, але може стати обережнішою і менш передбачуваною в питаннях допомоги Україні, санкційної політики та загальної лінії щодо Росії. Саме тому західні ЗМІ та аналітики розглядають Болгарію як одну з потенційних точок тиску на європейську єдність після змін у політичному ландшафті сусідніх країн.
Окремий фактор ризику — інформаційне середовище. Euronews із посиланням на Центр вивчення демократії пише, що Болгарія залишається однією з найбільш вразливих країн ЄС для зловмисних інформаційних маніпуляцій, а влада навіть залучала механізми ЄС для протидії можливому втручанню та дезінформації перед голосуванням. На цьому тлі особлива увага прикута до націоналістичної партії Vazrazhdane, яка вже фігурувала в суперечках навколо антизахідних і антиєврозонових наративів.
Для Балкан та Чорноморського регіону можливі три основні сценарії. Перший — перемога Радева з подальшим складним, але дієвим коаліційним угодою. У цьому випадку Болгарія може стати більш автономним і менш ідеологічно проєвропейським гравцем, що посилить невизначеність для України та ускладнить координацію всередині ЄС з питань безпеки. Другий — перемога без можливості сформувати уряд. Тоді Болгарія ризикує знову увійти в цикл недовговічних формул влади та тимчасових урядів, що послабить її роль у регіональних проєктах та в чорноморській політиці. Третій — слабший результат фаворита і спроба традиційних проєвропейських сил сформувати альтернативну коаліцію. Такий варіант виглядав би найбільш комфортним для Брюсселя, але поки що не вважається базовим сценарієм.
