Проєкт Relocation проаналізував економічні показники Боснії та Герцеговини. Для зручності дані подано у вигляді блоків за темами і напрямами.
1. Зростання ВВП і темпи економічного розвитку
2. Номінальний ВВП і дохід на душу населення
3. інфляція та цінова динаміка
4. Державний борг і фіскальна стійкість
5. Стійкість валюти та резерви
6. Безробіття та ринок праці
7. Населення і демографія
8. Інші фактори та ризики
Боснія і Герцеговина (BiH) – держава в Південно-Східній Європі, розташована на Балканському півострові. Столиця – Сараєво. Населення оцінюється приблизно в 3,2 млн осіб (2025).
Країна має складний державний устрій: складається з двох автономних утворень – Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, а також округу Брчко. Країна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу (з 2016 року).
http://relocation.com.ua/bosnia-and-herzegovinas-economy-an-overview-from-relocation/
Згідно з даними Єврокомісії, з 1 липня 2024 року по 2 лютого 2025 року країни Європейського Союзу імпортували близько 1,24 млн тонн соняшникової олії. Це менше, ніж за аналогічний період минулого року (1,51 млн тонн), але перевищує показник сезону 2022/23 (1,13 млн тонн). Останніми тижнями темпи імпорту знизилися: якщо в грудні щотижня ввозилося до 59 тис. тонн, то на початку лютого – менше 25 тис. тонн на тиждень.
Україна залишається найбільшим постачальником соняшникової олії в ЄС, забезпечуючи 94% імпорту (1,17 млн тонн). Однак це нижче за показник попереднього року (1,40 млн тонн), що пов’язано зі скороченням поставок сировини, сповільненням переробки та обмеженням експортного потенціалу.
Сербія та Боснія і Герцеговина посідають друге і третє місця серед постачальників соняшникової олії до ЄС із частками ринку 3% і майже 1% відповідно. Однак обсяги їхнього експорту також знизилися порівняно з попереднім роком.
Зниження поставок з України, Сербії та Боснії і Герцеговини спонукає ЄС шукати нових постачальників соняшникової олії, щоб компенсувати дефіцит і стабілізувати ринок.
Джерело – ТГ канал Сербський економіст
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо під час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, тому що це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що дуже важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив очільник відомства Сергій Ткачук.
Узгоджена форма ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднена на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпека” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
Від початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
