Як повідомляє у своїй оглядовій статті сербське ділове видання Parametar, у Боснії та Герцеговині завершується передвиборча кампанія перед загальними виборами 4 жовтня. Голосування визначить не лише внутрішній розклад сил в одній із найскладніших за своїм устроєм країн Європи, а й майбутні відносини між Баня-Лукою та Сараєво, позиції Республіки Сербської та характер взаємодії Боснії і Герцеговини з Сербією, ЄС, США та Росією.
До реєстру включено 3 414 364 виборців. Вони обирають трьох членів Президії Боснії та Герцеговини, державний парламент, парламент Федерації Боснії та Герцеговини, Народну скупщину Республіки Сербської, президента та віце-президентів РС, а також парламенти десяти кантонів Федерації.
На посаду президента РС від СНСД балотується нинішній прем’єр Саво Мініч, а головним кандидатом від SDS є Бранко Блануша. Також балотуються Богдан Йованович і незалежний кандидат Марко Йоргіч.
Мілорада Додіка у виборчому бюлетені немає, проте він залишається лідером СНСД і бере активну участь у передвиборчій кампанії партії. RTS зазначає, що політична присутність Додіка залишається важливим фактором кампанії в Республіці Сербській.
За сербське місце у тричленному Президії Боснії і Герцеговини борються чинний член Президії Желька Цвіянович від СНСД, Маринко Божович від SDS та Небойша Вуканович від «Списку за справедливість і порядок».
Ще одна принципова для устрою країни гонка — вибір хорватського члена Президії. HDZ BiH висунув Даріану Філіпович, блок хорватських опозиційних партій підтримує Зденко Лучича, а Демократичний фронт — Славена Ковачевича.
Навколо цієї посади вже багато років точиться суперечка: хорватські партії вимагають змінити механізм виборів, вказуючи, що нинішня система дозволяє чисельнішим босняцьким виборцям впливати на те, хто представлятиме хорватів. Противники зміни моделі виходять із необхідності зберегти існуючі виборчі права громадян Федерації.
За босняцьке місце змагаються чинний член Президії Денис Бечирович, лідер SDA Бакір Ізетбегович, Семір Ефендич і Фахрудін Радончич.
Ще один великий експеримент цих виборів — технології. Вперше в такому масштабі застосовуються біометрична ідентифікація виборців і сканування бюлетенів. ЦВК закупила відповідну систему для дільниць, а спостерігачі уважно стежать за тим, як вона впорається з навантаженням після багаторічних суперечок щодо прозорості виборів.
Як нагадує Parametar, Боснія і Герцеговина фактично існує одночасно на кількох політичних рівнях. Згідно з Дейтонською угодою 1995 року країна складається з Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини, а Брчко має особливий статус. Федерація, у свою чергу, поділена на десять кантонів.
Над цією структурою стоять загальнодержавні інститути, зокрема тричленний Президіум. При цьому Республіка Сербська та Федерація мають власні парламенти, уряди та широке коло повноважень.
Є й ще один рівень — міжнародний нагляд.
БіГ іноді публіцистично називають міжнародним протекторатом, однак юридично це неточно. Це суверенна держава. Після Дейтонських угод було створено посаду Високого представника міжнародної спільноти, який контролює виконання мирної угоди в цивільній сфері та наділений надзвичайно широкими повноваженнями, відомими як «Боннські». Вони дозволяли Високому представнику ухвалювати рішення та усувати політиків з посад.
Тому результат 4 жовтня має важливе значення далеко за межами Боснії і Герцеговини. Він визначить баланс між Баня-Лукою та Сараєво, склад колективного керівництва країни та розстановку сил навколо подальшої європейської інтеграції, а також стане показником того, як після виборів взаємодіятимуть сербська, босняцька та хорватська політичні складові складної Дейтонської системи.
Боснія і Герцеговина, Дейтонська угода, Президія, Республіка Сербська
Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Елмедін Конакович оголосив про виведення більшої частини співробітників посольства БіГ із Белграда після похорону колишнього командувача Армії Республіки Сербської Ратко Младича, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст. Він заявив, що має намір звести відносини із Сербією до «мінімально можливого рівня».
Посол і консул БіГ при цьому залишаються в Белграді: їх призначення та відкликання перебувають у компетенції колективної Президії Боснії і Герцеговини, а не МЗС. За Конституцією саме Президія проводить зовнішню політику країни, тому міністр самостійно розірвати відносини із Сербією юридично не може.
Приводом стала не лише сама церемонія похорону 7 вересня, а й масштаб участі сербських державних структур. Під час повернення труну супроводжували представники держави та військові, а на похороні були присутні міністр оборони Братислав Гашич і міністр юстиції Ненад Вуїч. Президент Александар Вучич на церемонію не прийшов, однак був присутній його син Данило. Похорон зібрав тисячі людей.
Глава МЗС Сербії Марко Джурич відповів вкрай жорстко, назвавши заяви Конаковича «лицемірством». Він нагадав, що колишній командувач армії БіГ Расим Делич також був засуджений Гаазьким трибуналом за злочини, скоєні підрозділом «Ель-Муджахід», і звинуватив боснійську сторону у вибірковому ставленні до воєнних злочинів. Джурич також нагадав про напад на Вучича в Поточарах у 2015 році, коли тодішнього прем’єра Сербії після покладання квітів у меморіалі Сребрениці закидали камінням.
Чому постать Младича досі викликає настільки жорстку реакцію на Балканах?
Ратко Младич із травня 1992 року командував Армією Республіки Сербської. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, а потім апеляційна інстанція ООН остаточно визнали його винним і засудили до довічного ув’язнення за геноцид у Сребрениці, злочини проти людяності та воєнні злочини під час війни в Боснії. У Сребрениці після захоплення анклаву в липні 1995 року було вбито близько 8 тис. боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків.
Тому для значної частини босняків у Боснії Младич є передусім символом Сребрениці, облоги Сараєва, етнічних чисток. Публічне вшанування його в Белграді там сприймають не як приватний похорон, а як заперечення або виправдання злочинів.
Хорватія також ставиться до Младича вкрай негативно. До формування Армії Республіки Сербської він служив у Югославській народній армії в районі Книна під час війни в Хорватії. Після остаточного вироку у 2021 році уряд Хорватії навіть офіційно висловлював жаль, що Гаазький процес не охопив злочини, скоєні ним на території Хорватії.
У Сербії та Республіці Сербській ставлення інше. Для багатьох Младич залишається людиною, яка під час розпаду Югославії захищала боснійських сербів. Саме тому на похорон прийшли тисячі людей, звучали гасла «герой», а його портрети залишаються поширеними. Водночас у самій Сербії є політики, громадські організації та ЗМІ, які приймають висновки міжнародних судів і виступають проти героїзації Младича.
Окремо Белград постійно підкреслює тему сербських жертв війни й вважає, що злочини проти сербів у регіональному та міжнародному дискурсі отримують менше уваги.
Скандал уже виходить за межі боснійсько-сербських відносин. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос скасувала запланований візит до Сербії, пояснивши рішення неприпустимістю героїзації засуджених воєнних злочинців.
Історія з похороном Младича — це вже не суперечка навколо однієї історичної постаті. Вона знову оголила головне політичне протиріччя Західних Балкан: понад 30 років після боснійської війни у Белграда, Баня-Луки, Сараєва та Загреба, як і раніше, суттєво різняться оцінки війни, відповідальності й того, кого вважати злочинцем, а кого героєм.
Балкани, Боснія і Герцеговина, дипломатія, РАТКО МЛАДИЧ, Сербія
Як повідомляє «Сербський економіст», Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим моніторингом, — так званого «сірого списку».
Одночасно до «сірого списку» було додано й Ірак.
За даними FATF, країни з «сірого списку» мають стратегічні недоліки в системах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, але зобов’язуються усунути ці проблеми у погоджених термінах.
Президент FATF Елісу де Анда Мадрасо повідомив, що Боснії та Герцеговині необхідно посилити захист фінансової системи від використання злочинцями та терористами, а також забезпечити більш ефективний нагляд за банківським сектором.
Для регіону це чутливий сигнал. Боснія і Герцеговина залишається частиною західнобалканського економічного простору, тісно пов’язаного з Сербією, Хорватією, Чорногорією та країнами ЄС через банки, торгівлю, грошові перекази діаспори, транспорт, будівництво та малий бізнес.
Потрапляння до «сірого списку» не означає санкцій чи заборони на операції, але зазвичай призводить до більш суворого дотримання вимог з боку банків та фінансових інститутів. Міжнародні платежі, відкриття рахунків, обслуговування компаній, перекази та угоди з контрагентами з такої юрисдикції можуть здійснюватися з додатковими перевірками.
Для Сербії це важливо з двох причин. По-перше, Боснія і Герцеговина є сусіднім ринком і одним із напрямків регіональної торгівлі. По-друге, сербські банки, компанії та експортери, які працюють з партнерами з БіГ, можуть зіткнутися з більш детальними запитами щодо походження коштів, структури власності, бенефіціарів та призначення платежів.
З практичної точки зору бізнесу, який працює з Боснією та Герцеговиною, варто заздалегідь готувати документи щодо угод, підтверджувати реальність поставок та послуг, коректно оформлювати контракти та підстави для платежів. Особливо це стосується фінансових послуг, торгівлі, нерухомості, логістики, імпорту-експорту та компаній зі складною структурою власності.
Довідково: до актуального «сірого списку» FATF станом на 19 червня 2026 року входять Ангола, Болівія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Камерун, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Гаїті, Ірак, Кенія, Кувейт, Лаос, Ліван, Монако, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Південний Судан, Сирія, Венесуела, В’єтнам, Британські Віргінські острови та Ємен.
До чорного списку FATF, тобто переліку юрисдикцій з високим рівнем ризику, щодо яких FATF закликає застосовувати посилені заходи або контрзаходи, входять КНДР, Іран та М’янма.
FATF, Боснія і Герцеговина, комплаєнс, Сербія, фінансовий моніторинг
Як повідомляє Себський Економіст, Україна та Боснія і Герцеговина домовилися про лібералізацію міжнародних вантажних перевезень: з 1 січня 2027 року двосторонні та транзитні автоперевезення між країнами здійснюватимуться без дозволів.
Домовленість було досягнуто під час першого засідання змішаної комісії з міжнародних автомобільних перевезень у Сараєво, повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
До запуску повноцінного «транспортного безвізу» сторони погодили збільшення квоти дозволів на вантажні перевезення до кінця 2026 року. Це має надати перевізникам більше можливостей уже в перехідний період та знизити ризики нестачі дозволів для бізнесу.
Для українських та боснійських перевізників скасування дозволів означає зменшення адміністративного навантаження, більш передбачуване планування маршрутів та спрощення транзиту.
Для регіону Західних Балкан ця домовленість також має практичне значення. Боснія і Герцеговина стає ще однією країною, через яку Україна зможе розвивати більш гнучкі транспортні зв’язки з балканськими ринками, Адріатикою та сусідніми країнами регіону. Це може бути важливо для експорту української аграрної продукції, промислових товарів, будівельних матеріалів та продукції переробки.
Боснія і Герцеговина стане 36-ю країною, з якою Україна має лібералізовані умови вантажних перевезень. Такий режим уже став одним із інструментів інтеграції української логістики в європейський транспортний простір, оскільки дозволяє перевізникам працювати без постійної залежності від двосторонніх квот і дозвільних процедур.
Для «Сербського Економіста» ключовий висновок полягає в тому, що Україна продовжує поступово вбудовуватися в транспортну мережу Південно-Східної Європи. Після укладення угод з ЄС та низкою європейських країн розширення «транспортного безвізу» на Боснію та Герцеговину посилює логістичну пов’язаність України з Балканами та створює нові можливості для торгівлі в регіоні, де маршрути, прикордонні процедури та доступ до ринків стають не менш важливими, ніж самі тарифи.
Проєкт Relocation проаналізував економічні показники Боснії та Герцеговини. Для зручності дані подано у вигляді блоків за темами і напрямами.
1. Зростання ВВП і темпи економічного розвитку
2. Номінальний ВВП і дохід на душу населення
3. інфляція та цінова динаміка
4. Державний борг і фіскальна стійкість
5. Стійкість валюти та резерви
6. Безробіття та ринок праці
7. Населення і демографія
8. Інші фактори та ризики
Боснія і Герцеговина (BiH) – держава в Південно-Східній Європі, розташована на Балканському півострові. Столиця – Сараєво. Населення оцінюється приблизно в 3,2 млн осіб (2025).
Країна має складний державний устрій: складається з двох автономних утворень – Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, а також округу Брчко. Країна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу (з 2016 року).
http://relocation.com.ua/bosnia-and-herzegovinas-economy-an-overview-from-relocation/
Згідно з даними Єврокомісії, з 1 липня 2024 року по 2 лютого 2025 року країни Європейського Союзу імпортували близько 1,24 млн тонн соняшникової олії. Це менше, ніж за аналогічний період минулого року (1,51 млн тонн), але перевищує показник сезону 2022/23 (1,13 млн тонн). Останніми тижнями темпи імпорту знизилися: якщо в грудні щотижня ввозилося до 59 тис. тонн, то на початку лютого – менше 25 тис. тонн на тиждень.
Україна залишається найбільшим постачальником соняшникової олії в ЄС, забезпечуючи 94% імпорту (1,17 млн тонн). Однак це нижче за показник попереднього року (1,40 млн тонн), що пов’язано зі скороченням поставок сировини, сповільненням переробки та обмеженням експортного потенціалу.
Сербія та Боснія і Герцеговина посідають друге і третє місця серед постачальників соняшникової олії до ЄС із частками ринку 3% і майже 1% відповідно. Однак обсяги їхнього експорту також знизилися порівняно з попереднім роком.
Зниження поставок з України, Сербії та Боснії і Герцеговини спонукає ЄС шукати нових постачальників соняшникової олії, щоб компенсувати дефіцит і стабілізувати ринок.
Джерело – ТГ канал Сербський економіст
