Агропромислова група “Кернел” завершує будівництво Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу (ОЕЗ) у Хмельницькій області, повідомив CEO агрохолдингу Євген Осипов на міжнародній зерновій конференції Grain Ukraine-2023.
“Уже наступного року закінчимо будівництво Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу, який зможе щорічно переробляти 1 млн тонн соняшнику”, – наведено його слова в повідомленні на Facebook-сторінці компанії в середу.
За інформацією Осипова, в останні кілька років “Кернел” інвестував у ринок України понад $800 млн.
“Кожна наша ініціатива реалізується з метою зміцнення аграрного потенціалу країни. Ми повинні бути готові приймати продукцію українських фермерів вчасно. Ми повинні надавати весь необхідний сервіс нашому аграрію, щоб він міг збути продукцію, отримати необхідні ресурси і вкласти їх у виробництво”, – підкреслив він.
Осипов уточнив, що “Кернел” має намір нарощувати обсяги переробки і виробляти продукти з доданою вартістю. Для цього важливо вибудувати ефективну логістику для партнерів компанії для експорту їхньої продукції.
“Наше завдання – підвищувати ефективність системи бізнесу”, – пояснив СЕО “Кернела”.
Як повідомлялося, у лютому 2023 року “Кернел” придбав річковий термінал “Дунай Пром Агро” в українському порту Рені на Дунаї.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експортом (приблизно 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, “Кернел” займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3% – нещодавно запропонував делістинг компанії з Варшавської фондової біржі та викуп акцій в інших акціонерів.
За перше півріччя 2023 фінансового року (ФР, липень-грудень 2022 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,3
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України на березень 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вважає, що краще вкладати кошти в соціальні гуртожитки для переселенців, ніж у будівництво модульних містечок.
“У нас на сьогодні в Україні 25 модульних містечок. У них проживає від сили 5 тис. внутрішньо переміщених осіб. У нас 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб. Чи є це ефективним? Як на мене, краще вкладати кошти в соціальні гуртожитки”, – сказала Верещук в ефірі національного телемарафону в п’ятницю.
За її словами, в Україні багато житла, яке після ремонту може бути придатним для проживання там людей.
Верещук також звернула увагу на те, що модульні містечка необхідно утримувати, на що потрібні кошти.
Швейцарська Nestle, найбільший виробник продуктів харчування та безалкогольних напоїв у світі, розпочала анонсоване будівництво підприємства з виробництва макаронних виробів та інших продуктів харчування в селі Смолигів Торчинської громади Волинської області, інвестиції в яке раніше оцінювало в інвестувала CHF40 млн (майже $45 млн), повідомляє business.rayon.
Генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в середу на урочистому заході з приводу старту будівництва висловив упевненість, що завод у Торчині стане європейським регіональним хабом для категорії кулінарних виробів.
“Я бачив українські міста, які були зруйновані після різного роду атак і як їх відновили протягом року. Українці успішно працюють із відновлення інфраструктури. Звичайно, ми підраховуємо можливі ризики, але ми впевнені, що чинимо правильно. Україна варта того, щоб у неї інвестувати”, – заявив виконавчий віцепрезидент Nestlé, головний виконавчий директор Європейської зони Марко Саттембрі.
Вказується, що на першому етапі роботи підприємство створить 300-400 робочих місць. До роботи на заводі залучені фахівці з Харкова, де вже працює фабрика з виробництва локшини швидкого приготування “Мівіна”, і місцевий персонал.
Nestle – один із найбільших у світі виробників продуктів харчування зі штаб-квартирою у Веве (Швейцарія). Компанія має 376 фабрик у 84 країнах, і випускає шоколадні та кондитерські вироби, готові сніданки, корми для домашніх тварин, дитяче та лікувальне харчування, каву, мінеральну воду тощо. Її портфель охоплює понад 2 тис. брендів, зокрема марки Nestle, Nescafe, KitKat, Gerber, Maggi.
Nestle в Україні виробляє каву і напої, кондитерські вироби, продукти кулінарії (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин. Найвідоміші українські бренди компанії – “Світоч”, “Торчин” і “Мівіна”.
Як повідомлялося, у грудні 2022 року компанія Nestle повідомила про рішення відкрити виробництво “Мівіни” на Волині.
НАК “Нафтогаз України” відмовився від реалізації проекту з будівництва першої у Львові потужної ТЕЦ на біопаливі вартістю 1 млрд грн¸ розпочатого в період керівництва компанією Юрія Вітренка, повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
“На превеликий жаль, ми не знайшли підтримку з боку “Нафтогазу” в реалізації цього проєкту, тому наразі цей процес призупинено. Всю свою енергію ми спрямовуємо, зокрема, на будівництво заводу з переробки відходів”, – сказав він кореспонденту “Енергореформи” в кулуарах зустрічі високого рівня “Угода мерів в Україні: плануємо сталий розвиток разом” у Львові в середу.
При цьому Садовий зазначив, що з міського бюджету на проект будівництва ТЕЦ гроші не виділяли. “Це була ініціатива колишнього глави “Нафтогазу” (Юрія Вітренка – ЕР), але сьогодні керівництво компанії має іншу думку щодо таких проектів в Україні”, – пояснив мер Львова.
Водночас він звернув увагу, що серед іншого у Львові є станція компостування відходів, реалізуються й інші екопроєкти, спрямовані на зниження викидів СО2.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року НАК “Нафтогаз України” спільно з Львівською міськрадою розпочав реалізацію проєкту будівництва ТЕЦ на трісці, яку планувалося запустити в роботу до лютого 2023 року.
Як сказав тоді Вітренко, вартість проєкту для компанії обійдеться приблизно в 1 млрд грн.
Садовий, зі свого боку, зазначив, що для міста це буде перша потужна ТЕЦ на альтернативному паливі, яка покриватиме близько чверті його потреб у теплі. “Ми планували такий проєкт з ЄБРР давно, але за їхніми класичними процедурами змогли б його розпочати тільки наступного року. Але російська агресія настільки активізувала розумовий процес, що ми вийшли на домовленості з “Нафтогазом”, – пояснював він.
Подібні проєкти планувалися і в інших містах: за Вітренка “Нафтогаз” заявляв про намір побудувати щонайменше дев’ять ТЕС і біокотелень у восьми регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
За словами Садового, будівництво у Львові сміттєпереробного заводу планується завершити до кінця поточного року. Роботи виконано на 25%.
“Угода мерів в Україні: плануємо сталий розвиток разом” – наймасштабніший у світі рух щодо клімату та енергії, що розпочався в Євросоюзі 2008 року. Наразі ініціатива об’єднує 11 тис. місцевих і регіональних органів влади у 55 країнах світу. На сьогодні майже 300 українських громад долучилися до цього кліматичного руху. Вони розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних і кліматичних проблем. Підписанти угоди в Україні зобов’язалися скоротити викиди СО2 на понад 25 млн тонн на рік.
ТОВ “Оператор ДТСУ” отримало заявки від понад 10 компаній, які розглядають можливість будівництва в Україні 31 біометанового заводу продуктивністю 225 млн куб. м на рік, повідомив генеральний директор підприємства Дмитро Ліппа в четвер на парламентських слуханнях, присвячених розвитку альтернативних джерел енергії.
“Вдале позиціонування українського біометану на ринках ЄС потребує деталізованого та виваженого підходу, метою якого є напрацювання механізмів транскордонної торгівлі біометаном, зокрема, зняття бар’єрів для реалізації до країн ЄС біометану, який транспортує газотранспортна система”, – цитує підприємство у Facebook слова свого очільника.
Ліппа вказав, що Україні необхідно уніфікувати нормативні вимоги щодо біометану з країнами ЄС, щоб усунути внутрішні обмеження для його експорту. Йдеться про узгодження митного оформлення переміщення біометану через кордон, видачі гарантій і сертифікатів його походження, які будуть визнаватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Галузь альтернативної енергетики також потребує створення додаткових фінансових інструментів транскордонного кредитування, які можуть бути застосовані для повного або часткового покриття витрат виробника на підключення до мереж, упевнений директор “Оператора ДМСУ”.
Своєю чергою заступник міністра аграрної політики Віталій Головня наголосив на актуальності виробництва біометану та біоетанолу для України через проблеми з енергетикою та логістикою. “Імпортозаміщення, енергетична та економічна безпека – першочергове завдання держави”, – зазначив заступник міністра, чиї слова наведено на сайті аграрного відомства.
Заступник міністра зазначив, що виробництво біоетанолу – це харчова та продовольча безпека, оскільки продукти переробки біоетанолу є сировиною для багатьох галузей. Зокрема, для кормів у тваринництві та біогазових заводів, що виробляють електроенергію або біометан.
Народний депутат від фракції “За майбутнє” Сергій Лабазюк також вказав на необхідність внесення змін до законодавства для розблокування експорту біометану. Він вважає за доцільне розробити постанови щодо експорту та окремо щодо реєстру біометану, який досі повноцінно не працює.
“Будемо виправляти законодавчі прогалини, впорядковувати ринок біометану і дати поштовх для запуску інвестицій у розвиток альтернативного палива. Ми велика і потужна аграрна країна, і повинні використовувати по максимуму агровідходи, переробляючи власну продукцію”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року агрохолдинг “Галс Агро” запустив у Чернігівській області перший в Україні біометановий завод потужністю 3 млн куб. м газу на рік і розраховує поставити перші партії біометану на експорт уже поточного року.
