Американська Holtec International запросила фахівців АТ «НАЕК “Енергоатом” до проєктної групи, яка працюватиме над розгортанням малого модульного реактора (МММ) SMR-300 на майданчику АЕС Palisades у США.
Про це повідомив «Енергоатом» із посиланням на президента і головного виконавчого директора Holtec Кріса Сінгха в Телеграм-каналі в середу.
«Участь представників «Енергоатома» на етапах будівництва, випробувань і введення в експлуатацію ММР на майданчику АЕС Palisades (США) дасть змогу компанії набути досвіду для подальшого впровадження цієї технології в Україні», – зазначили в НАЕК.
За словами очільника «Енергоатома» Петра Котіна, запрошення спеціалістів компанії до проєктної групи Holtec є черговим свідченням високої довіри до України та «Енергоатому» від стратегічних партнерів.
«Ми раді отримати це запрошення, яке демонструє не тільки підтримку в цей непростий для країни час, а й визнає високий професіоналізм і компетентність наших атомників», – наголосив він.
Раніше Holtec отримав кредит Міністерства енергетики США в розмірі $1,52 млрд на перезапуск АЕС Palisades – на станції планується розгорнути два реактори SMR-300.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Holtec реалізували проєкт будівництва та введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Україні (ЦСВЯП).
Також компанії досягли домовленості щодо реалізації в Україні двох масштабних проєктів: будівництва заводу з виробництва компонентів ММР і зведення заводу з виробництва компонентів для ЦСВЯП, які досі вироблялися в США.
ENERGOATOM, Holtec, SMR-300, АЭС, БУДІВНИЦТВО, реактор, США
Група компаній “Автострада” відновила будівництво метро в бік столичного житлового масиву Виноградар, повідомила її пресслужба.
Згідно з пресрелізом, від станції “Сирець” триває будівництво Сирецько-Печерської (“зеленої”) лінії. Загалом передбачено будівництво двох станцій – “Мостицька” і “Проспект Правди”.
Ділянка від ст. “Сирець” до ст.”Мостицька” прокладатиметься у закритий спосіб – методом тунельної проходки, від “Мостицької” до “Проспекту Правди” – відкритим способом.
Загальна протяжність будівництва (від ст. “Сирець” до ст. “Проспект Правди”) – 3,78 км.
На ділянці «”Мостицька” – “Проспект Правди” “Атострада” продовжує будівництво двоярусного прямокутного монолітного тунелю. Така конструкція зумовлена специфікою інфраструктури щільно забудованого житлового району. Розробляється котлован і монтується система кріплень для подальшого будівництва тунелю. На забетонованих ділянках, що залишилися від попереднього підрядника, триває облаштування гідроізоляційної системи з ПВХ-мембрани, яку можна відновлювати навіть після введення об’єкта в експлуатацію. Як зазначається, така гідроізоляція була використана під час будівництва ділянки тунелю між станціями метро “Либідська” та “Деміївська”. На готових ділянках тунелю виконується зворотне засипання ґрунтом.
Об’єкт включає шість будівельних ділянок. На інших будмайданчиках об’єкта тривають підготовчі роботи.
Як наголошує пресслужба, спорудження лінії метро на Виноградар “Автострада” розпочала за власні обігові кошти, без авансів.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року комунальне підприємство “Київський метрополітен” уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії в напрямку житлового масиву Виноградар. Переможцем тендеру стало ТОВ “Група компаній Автострада”. Термін виконання робіт встановлено в 30 місяців, їхня вартість – 13 млрд 785 млн грн. Закупівлю проведено на електронній платформі публічних закупівель Prozorro.
За даними КМДА, наразі вже побудовано правий перегінний тунель протяжністю майже 1 250 метрів від ст. “Мостицька» до ст. “Сирець”. Крім того, завершено будівництво основних конструкцій перегінного вентиляційного вузла. Також частково влаштовано огороджувальні конструкції методом “стіна в ґрунті”, кріплення котловану металоконструкціями. Споруджено основні конструкції суміщеної тягової підстанції, частково збудовано двоярусні тунелі.
У грудні 2023 року КП “Київський метрополітен” у судовому порядку розірвало договір з АТ “Київметробуд” через зрив термінів виконання будівельних робіт. У судовому порядку вирішується питання стягнення частини попередньої оплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт, а також штрафних санкцій.
Засновник групи компаній (ГК) “ТАС” Сергій Тігіпко повідомив про нові напрями бізнесу групи: купівлю насіннєвого заводу та елеватора на 40 тис. т зберігання, будівництво заводів з переробки яблук на коцентрат і вагонобудівного заводу.
“Купуємо насіннєвий завод і елеватор на 40 тис. зберігання. Будуємо завод у Ковелі з вагонобудування для європейського шляху. Будуємо завод із переробки яблук з нуля в яблучний концентрат”, – сказав Сергій Тігіпко на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
“ТАС Агро”, що входить до групи, обробляє 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, де вирощує сою, соняшник, ріпак, пшеницю, ячмінь і кукурудзу. Крім того, агрохолдинг займається молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володіє шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. т.
ELEVATOR, TAS, БУДІВНИЦТВО, вагонобудування, насіннєвий завод, переробка яблук
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає провідному українському виробнику кормів для домашніх тварин Kormotech пакет фінансування на збільшення експорту та географічну диверсифікацію шляхом будівництва другого заводу із виробництва кормів у Литві, повідомила пресслужба ЄБРР.
У релізі повідомляється, що загальна вартість проєкту Kormotech становитиме EUR63 млн.
Виділений пакет фінансування є синдикованим кредитом A/B на суму EUR40 млн, з яких EUR20 млн надасть нідерландський фонд управління активами ILX Fund, орієнтований на ЦСР.
Раніше банк уже надав EUR15 млн групі компаній Kormotech, яка є давнім клієнтом ЄБРР, на будівництво першого заводу в Литві, що розпочав роботу в червні 2020 року. Також банк надав компанії кредит EUR3,3 млн на поповнення обігового капіталу під час пандемії Covid-19 2020 року.
Кредит ЄБРР супроводжується грантовим фінансуванням, зокрема грантом Фонду співробітництва Японії та ЄБРР, що частково покриває витрати на зовнішніх юристів. Грантове фінансування також частково покриє вартість нового обладнання робочих місць, яке створить нові джерела засобів для існування групам, які потребують більшої уваги, зокрема жінок і людей із інвалідністю. Ця складова реалізується в рамках нової програми ЄБРР, спрямованої на стимулювання інвестицій у капітал.
Кредит надається холдинговій компанії Групи Vengast Investments Ltd (Кіпр) та її дочірній компанії в Литві Kormotech UAB.
ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку війни у 2022 році банк надав EUR5 млрд для української економіки і домовився із акціонерами про збільшення капіталу на EUR4 млрд, що надасть змогу продовжувати кредитування на поточному рівні в умовах війни з подальшим збільшенням обсягів на етапі повномасштабного відновлення.
Kormotech – глобальна сімейна компанія із українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для котів і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт і географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
Новий проєкт також допоможе компанії Kormotech посилити напрям управління людськими ресурсами та розвитку навичок з огляду на поточну складну ситуацію на українському ринку праці, зокрема, створити нові можливості для працевлаштування та навчання жінок, ветеранів та інших груп, які потребують більшої уваги. Він також надасть змогу Kormotech підвищити енергоефективність.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% до 72% в Україні).
Найдинамічніше бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами «Кормотех» є Олена та Ростислав Вовк.
Державне підприємство “Ліси України” відвантажило першу партію круглих лісоматеріалів за контрактом із Міністерством оборони, повідомила пресслужба компанії в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, із філій Поліського, Столичного, Слобожанського, Північного та Центрального лісових офісів уже відправлено 11,021 тис. куб. м сосни в прифронтові регіони для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Кінцевими пунктами призначення будуть Харківська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.
Пояснюється, що деревина призначена для п’яти військових частин Інженерних військ, що займаються будівництвом фортифікаційних споруд першої лінії оборони – бліндажів, вогневих споруд, траншей. Ціна поставки включає вартість вивезення із проміжного складу, навантаження у вагони і доставку залізницею. Щоб знизити витрати, вагони обшиваються дошками, щоб збільшити їхню місткість.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у вересні 2024 року уклало договір із Міноборони на постачання майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів. Загалом поточного року укладено 10 договорів із військовими частинами на поставку 97 тис. куб. м деревини, більшість із них виконано на 95%.
“У поточному році передано 185,2 тис. куб. м деревини на суму 335,5 млн грн, що майже вдвічі більше, ніж торік. Усі заявки закриваємо на 100%, адже розуміємо важливість і значущість деревини для будівництва укріплень”, – резюмували в “Лісах України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі заготівельних послуг деревини через електронний майданчик Prozorro.
Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
