АТ “Укрзалізниця” (УЗ), за умови європейського та державного співфінансування, планує у майбутні два роки реалізувати проєкт Мостицька-Скнилів та далі розвивати коридору Львів-Ужгород-Чоп і Львів-Чернівці-Вадул-Сірет (Румунія), що дозволить Україні почати відновлювати і реалізувати унікальний географічний статус, повідомив директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” Олег Яковенко.
“Ми плануємо також отримати грантові кошти на проєкт Мостицька-Скнилів, який пов’яже 80 км європейської колії між польським кордоном і Львовом. Далі ми проводимо зараз техніко-економічні дослідження по коридорам, які пов’язують Львів, Чернівці і Румунію”, – сказав Яковенко під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у четвер, 16 жовтня.
За його словами, в межах інтеграції України в Європейський Союз УЗ планує розвиток колії 1435мм і європейських транспортних коридорів на території України. Також євроінтеграційна реформа залізничної галузі передбачає докорінну зміну функціонування всієї моделі залізниці в Україні.
“Перш за все, йде мова про проведення ринкової реформи, – це виділення оператора інфраструктури в рамках “Укрзалізниці”, відділення від оператора інфраструктури перевізників. Це дозволить на майбутньому лібералізувати ринок. А також дозволить нам створити ринкові механізми саме в перевезеннях”, – пояснив Яковенко.
Іншим елементом реформи він назвав впровадження європейських правил технічної сумісності інтероперабельності. Мова йде про технічні стандарти безпеки, а також зміни системи організації безпеки.
Директор департаменту стратегії та трансформації “Укрзалізниці” зазначив, що наразі планується внесення законопроєкту “Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України”, щоб прийняти його до кінця року, тоді як наступного року компанія очікує на внесення закону про лібералізацію ринку.
Як пояснив Яковенко, очікується формування так званого тарифу доступу до інфраструктури, за яким учасники ринку зможуть купляти у оператора інфраструктури певний доступ до маршрутів перевезення на конкурентній основі.
“Ці тарифи будуть регульованими, тобто вони будуть формуватися згідно порядку формування тарифів, вони будуть відображати економічно обґрунтовані тарифи саме по європейським правилам “, – наголосив представник “Укрзалізниці”.
Зазначається, що у новій системі запровадять окремі PSO-контракти (Public Service Obligation) між пасажирськими перевізниками і державою на національному рівні, і також перевізниками, і органами місцевого самоврядування. Це повинно зняти фінансове навантаження з вантажних перевезень.
Як повідомлялось, у вересні було відкрито ділянку залізниці стандартної (“європейської”) колії 1435 мм між Ужгородом і Чопом Закарпатської області, що дозволить організувати безпересадкове залізничне сполучення між Ужгородом і низкою столиць країн Європи.
Крім того, у січні 2025 року повідомлялось перенесення реконструкції залізничної колії на ділянці “Держкордон Польщі – Мостиська II – Скнилів (Львів)” на 2026 рік, хоча у лютому 2024 року тоді віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив про початок будівництва до кінця 2024 року. Пізніше стало відомо, що Україні не вдалося залучити для реалізації проєкту фінансування Connecting Europe Facility (CEF). Повідомляли, що можливість профінансувати 50% вартості проєкту вивчало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), але наразі воно вже ліквідовано.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у серпні 2025 року зросли на 5,4% порівняно з серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2025 до серпня-2024 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 5,7%, у нежитловому – 5,5%, в інженерному – 5,2%. Водночас порівняно з липнем поточного року ціни зросли відповідно на 0,2%, 0,1% та 0,6%.
У серпні-2025 до грудня-2024 ціни на будмонтажроботи зросли на 4%, тоді як за підсумками восьми місяців 2025 року ціни на будівництво зросли на 6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2024 році ціни на будівельно-монтажні роботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а у 2023-му – виросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Новинний портал Nikkei Asia повідомив, що японська компанія Sojitz вкладатиме кошти у будівництво нового міжнародного аеропорту в місті Ташкенті.
За даними видання, Sojitz розпочне реалізацію проєкту вже цього року. Будівництво здійснюється в рамках інфраструктурних інвестицій компанії на суму 1 млрд доларів США.
Ташкентський аеропорт буде зведений у партнерстві з саудівською компанією Vision Invest на основі державно-приватного партнерства. Sojitz планує інвестувати в проєкт десятки мільярдів ієн, тобто сотні мільйонів доларів. Раніше компанія брала участь у проєктах міжнародних аеропортів у префектурах Кумамото та Окінава, а також на островах Палау.
«Проєкт нового аеропорту в Узбекистані було затверджено в серпні 2025 року. Згідно з планом, його відкриття заплановане на 2028 рік. Новий аеропорт зможе приймати до 20 мільйонів пасажирів на рік і забезпечувати понад 40 злітно-посадкових операцій на годину, що зробить його найбільшим у Центральній Азії», — зазначається у статті.
Sojitz також планує брати участь в інших інфраструктурних проєктах в Узбекистані. Спільно з турецькою компанією Ronesans International заплановано будівництво в Самарканді великої лікарні на 800 місць, вітрової електростанції потужністю 1 ГВт та теплової електростанції потужністю 1,6 ГВт.
Як пише Nikkei Asia, з населенням 37 мільйонів осіб Узбекистан є найбільшою країною регіону. Щорічне зростання ВВП перевищує 6%, а для іноземних інвесторів передбачено податкові пільги та стимули. Ставка корпоративного податку становить 15%.
«Станом на жовтень 2024 року в Узбекистані працюють 54 японські компанії — удвічі більше, ніж у 2019 році. У червні Sojitz відкрила в Ташкенті свій перший офіційний офіс», — зазначає видання.
У статті також зазначено, що інші японські компанії активно розвивають інфраструктурні проєкти в Узбекистані. Так, Toyota Tsusho через дочірню структуру Eurus Energy Holdings досліджує майданчик для вітрової електростанції потужністю 500 МВт і спільно з NEC підписала угоду про будівництво дата-центрів. Компанія Marubeni у партнерстві з ОАЕ реалізує проєкт будівництва заводу з очищення стічних вод.
Крім того, Nikkei Asia повідомляє, що Узбекистан веде переговори з Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії щодо розширення співпраці у сфері видобутку мінеральних ресурсів, зокрема стратегічно важливих.
Собівартість будівництва житла з початку 2025 року зросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла, основними факторами зростання стали подорожчання будівельних матеріалів і логістики, а також збільшення зарплат у галузі, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Собівартість будівництва у 2025 році продовжує зростати, і це вже стало системним явищем, а не тимчасовим викликом. З початку року витрати зросли в середньому на 10-15%, залежно від класу житла. Серед ключових чинників – подорожчання будівельних матеріалів, збільшення витрат на логістику, валютні коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів і підвищення заробітних плат”, – розповіли агентству у пресслужбі компанії City One Development.
За даними компанії, ціни на будівельні матеріали з початку 2025 року демонструють помірне зростання в середньому на 10%. Так, ціна на бетон зросла на 6%, метал – понад 2%, цемент – понад 10%, штукатурку – понад 13%, а цегла піднялася в ціні більш ніж на 9%. Водночас фаза різкого цінового стрибка на ринку будівельних матеріалів уже минула, вважає девелопер.
“Найсуттєвіше подорожчання порівняно з довоєнним періодом ми фіксували 2024 року. Тоді ціна на метал зросла на 21%, бетону – на 47%, цегли – на 10%. Така динаміка свідчить про те, що ринок уже пройшов фазу різкого цінового стрибка, і поточне зростання – це скоріше поступова корекція, ніж новий шок”, – зазначили в компанії.
Як повідомили у пресслужбі Alliance Novobud, бетон і арматура зросли в ціні орієнтовно на 5-7% з початку року, гідроізоляційні матеріали – на 7-10%, кабельна продукція на 10-15%. Крім того, істотно подорожчали утеплювач і залізобетонні вироби – до 25%, ПВХ вікна – майже на 20%, радіатори опалення – на 23,5%.
«Можемо відзначити зростання вартості будівельних матеріалів у проміжку 7-25%, що спричинено курсовими коливаннями на імпортну складову, логістичними витратами через війну та зміну маршрутів і девальвацією гривні», – пояснив девелопер.
Крім того, збільшилися ціни майже на всі види будівельно-монтажних робіт: з початку року зростання становило 15-25%, зазначили в Alliance Novobud.
За інформацією СЕО компанії Enso Раміля Мехтієва, найбільше подорожчали інженерні системи та оздоблювальні матеріали. Водночас експерт зазначив, що ціни на певні будматеріали локального виробництва залишаються стабільними.
Своєю чергою директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше здорожчали будівельні матеріали, які залежать від імпорту складових, енерговитрат у виробництві або логістики.
“Подорожчання бетонних сумішей, арматури, утеплювачів та інженерних рішень – це результат зламаних ланцюгів, а не тільки інфляції. Найбільше подорожчали матеріали, які залежать від імпорту, від енерговитрат у виробництві або доставки. Наприклад, базові матеріали все частіше імпортуються, а логістика подовжилася – час на замовлення матеріалів збільшився в півтора-два рази”, – пояснив він.
За даними експерта, якщо в довоєнному 2021 році частка імпортних будматеріалів на будівельному ринку України становила 14%, то на середину 2025 року вона зросла приблизно до 30%. Ціни на іноземні матеріали здебільшого не змінилися, тоді як українські виробники змушені підвищувати ціни на свою продукцію через релокацію, призупинення та обмеження виробництва через війну.
Зараз Україна повністю залежить від імпортного скла, яке зросло в ціні на 10-20%, повідомив комерційний директор Avalon Олександр Барилюк. За його словами, передумов для зниження вартості будматеріалів немає, хоча через рецесію в Європі певна імпортна продукція може подешевшати.
“Найбільше в ціні зросло скло. Україна повністю залежить від імпортної сировини з Європи. Додатково виробники часто штучно створюють дефіцит у сезон пікового попиту, що ще більше піднімає вартість. У результаті скло подорожчало на 10-20% і залишається одним із найбільш нестабільних матеріалів для будівництва”, – пояснив він.
Зростання цін на будівельні матеріали та будмонтажні роботи є однією з основних складових подорожчання собівартості будівництва житла, підтвердив девелопер «РІЕЛ».
“Для реалізації проектів сьогодні потрібен більший ресурс. Це пов’язано зі зростанням вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт. Собівартість квадратного метра в новобудові у Львові та Києві 2025 року зросла на 25% порівняно з 2021”, – повідомили його експерти.
Крім того, на собівартість будівництва вплинули й збільшення заробітних плат у будівельній сфері.
“Саме у 2025 році цифри змінилися не суттєво – на 5-7% від початку року, але порівняно з початком 2024 року зростання складає 15-18%. На це впливає збільшення фонду заробітних плат, вартість матеріалів та експлуатації техніки – загалом здорожчало все«, – додав директор із розвитку одеської будівельної компанії »Два Академіки” Максим Одинцов.
У першій половині 2025 року в Україні ввели в експлуатацію 51,5 тис. квартир, що на 6,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Держстат. Загальна площа нового житла склала 4,27 млн кв. м (-6,4%).
Лідерами будівництва залишаються Київська область (9 853 квартири), Київ (7 380) і Львівщина (5 646, +8,9%). Разом вони забезпечили майже половину всіх новобудов.
Головним проривом стала Одеська область, де здано 6 570 квартир, що на 56% більше, ніж роком раніше. Зростання також показали Черкаська (+51,6%), Миколаївська (+35,8%), Чернігівська (+24,4%) і Тернопільська (+23,7%) області.
У той же час серйозне падіння зафіксовано в Харківській (–40,4%), Житомирській (–37,7%), Запорізькій (–30,6%), Сумській (–29,1%) і Волинській (–27,2%) областях. Причини — близькість до фронту, міграція населення і падіння попиту.
Експерти відзначають, що загальне зниження обсягів не означає кризи: ринок стає більш багатополярним. Київ поступово втрачає монополію, а нові центри будівництва формуються в Одесі та Львові.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma, Київ) завершила будівництво приміщень нового фармацевтичного заводу в Ужгороді.
Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Компанія “Біофарма Плазма” на 80% завершила будівництво заводу з виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді. Вже повністю збудовані промислові приміщення, завершено будівництво та приєднання енергетичної інфраструктури, у жовтні почнеться монтаж виробничого обладнання”, – написав він на своїй сторінці в соцмереж “Фейсбук”.
Кисилевський уточнив, що пусконалагоджувальні роботи на заводі заплановані на кінець 2025-початок 2026 року, запуск першої черги виробництва заплановано на першу половину 2026 року.
Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік.
Будівництво заводу “Біофарма Плазма” в Ужгороді почалося восени 2024 року. Обсяг запланованих інвестицій у нове виробництво – близько 80 млн. євро. Ужгородський завод компанії орієнтуватиметься на експорт.
