Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у листопаді 2025 року зросли на 5,4% порівняно з листопадом-2024, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, в зазначений період порівняно листопадом-2024 року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: в житловому будівництві на 5,8% (на 0,4% порівняно з жовтнем), у нежитловому – на 5,9% (0,9%), інженерному – на 4,9% (0,6%).
В цілому за 11 місяців 2025 року ціни на будмонтажні роботи зросли на 5,8%, при цьому на 6,4% – у житловому будівництві, на 6% – у нежитловому і на 5,4% – в інженерному.
Як повідомлялося, у 2024 році ціни на будівельно-монтажні роботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а у 2023-му виросли на 15,8% проти 2022 року.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з яких вже побудовано 22 заводи і 15 – в процесі будівництва, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства. Як повідомлялося, на кінець 2024 року в індустріальних парках діяло або будувалося 25 промпідприємств, з яких 12 були побудовані.
Серед діючих або споруджуваних станом на кінець минулого року – підприємства в сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування та інші. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Мінекономіки також нагадує, що в 2025 році прийняло рішення про надання державного стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,77 млн грн.
Крім того, протягом року перераховано 202,91 млн грн двом індустріальним паркам, рішення щодо яких були прийняті в 2024 році.
Таким чином, загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, підсумовує міністерство.
«2025-й став роком, коли кількість індустріальних парків перетворюється на реальні майданчики для розгортання політики »Зроблено в Україні”. Майже мільярд гривень держстимулювання індустріальним паркам цього року – це інвестиція в інфраструктуру, яка вже сьогодні дає життя новим заводам. Держава закладає фундамент, а бізнес перетворює його на нові потужності та робочі місця”, – цитується в повідомленні міністр економіки Олексій Соболєв.
Як повідомлялося, держстимулювання минулого року отримали 13 індустріальних парків.
Станом на 31 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків включено 118 індустріальних парків, з яких 24 парки були включені протягом 2025 року. Водночас вісім парків, які не здійснювали жодної діяльності, були виключені з Реєстру.
Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.
Держстимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один ІП, а для деокупованих територій у співвідношенні 80% на 20%.
Мінекономіки реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком і Сенс Банком.
Для учасників ІП також передбачено ряд фіскальних стимулів.
Динаміка зростання собівартості будівництва житла в Україні у 2026 році дещо уповільниться порівняно з попередніми періодами, показник збільшиться в середньому на 10-15% протягом року, прогнозують українські забудовники.
“У 2026 році ми очікуємо подальше зростання собівартості будівництва, однак темпи цього зростання, ймовірно, будуть більш помірними, ніж у попередні періоди. Основними чинниками залишаються вартість будівельних матеріалів, енергоносіїв, логістики та оплати праці, а також валютні коливання”, – розповіли у пресслужбі групи компаній DIM агентству “Інтерфакс-Україна”.
Стримування зростання собівартості стає можливим завдяки адаптації ринку будівництва до нових умов: оптимізації проєктних рішень, будівельних процесів та ланцюгів поставок. При цьому важливою умовою залишається збереження балансу між економічною ефективністю проєктів і збереженням стандартів житла, зазначили у компанії.
Водночас тиск на собівартість наступного року чинитимуть вартість енергоносіїв, логістика, імпортозалежні будівельні матеріали, а також посилення вимог до інженерних систем і безпеки, повідомив керівник проєктів Perfect Group Олексій Коваль. За його словами, на 2026 рік компанія очікує зростання собівартості в межах 15-20%.
“Наш базовий сценарій – зростання собівартості в межах 15-20% р/р, але діапазон буде залежати від курсу, цін на матеріали та ситуації на ринку праці. Ми закладаємо запас міцності через довші контракти з підрядниками, оптимізацію проєктних рішень без втрати якості та планування закупівель критичних матеріалів наперед”, – зазначив він.
Важливим фактором зростання вартості будівництва залишаються заробітні плати в індустрії, додав Коваль. Для боротьби з кадровим дефіцитом Perfect Group працюють над трудовими контрактами з іноземцями, зокрема з Індії, для залучення на підрядні роботи.
В свою чергу комерційний директор київських проектів компанії Greenville Дан Сальцев прогнозує помірне зростання собівартості будівництва житла у межах 6-12% за рік.
“Вірогідно, що собівартість продовжить зростати на 6-12% за рік. Тенденції останніх років підтверджують щорічне підвищення. Головні чинники впливу – інфляція, зростання цін на будівельні матеріали, підвищення заробітних плат, дефіцит кадрів та коливання курсу валюти. Ринок знаходиться в стадії структурних змін”, – повідомив експерт і додав, що зниження цін на житло очікувати не варто.
Підтверджують це й експерти девелопера “РІЕЛ”. Як повідомили в компанії агентству “Інтерфакс-Україна”, на ціну квадратного метра, окрім зростання собівартості, також впливатиме подорожчання позик у будівельному секторі.
“Ми прогнозуємо подальше зростання цін через збільшення собівартості, зростання інвестицій, які девелопер вкладає на старті проєкту, а також подорожчання кредитів у будівельному секторі. Однак попит, на нашу думку, залишатиметься стабільним, хоча суттєвого збільшення обсягів нового будівництва очікувати не варто”, – повідомив девелопер.
Згідно з прогнозом будівельної компанії “Інтергал-Буд”, вартість житла продовжить зростати у межах 10-15% порівняно з 2025 роком.
“Вартість квадратного метра, ймовірно, продовжить зростати, але без різких стрибків, у межах 10-15%, і матиме об’єктивні причини, пов’язані із подорожчанням будівельних матеріалів, інженерних рішень, нестачею робочої сили, а також через безпекові, воєнні та політичні фактори”, – зазначає комерційний директор компанії “Інтергал-Буд” Олена Рижова.
За її словами, ринок первинної житлової нерухомості у 2026 році збереже обережну позитивну динаміку. Так, стабільним буде попит на житло у сегментах “комфорт” та “бізнес”, а також на купівлю квартир на ранніх стадіях будівництва як традиційно один з найнадійніших активів для збереження коштів.
Втім, до довоєнних показників ринок житлового будівництва все ще не відновився, підкреслюють у групі “Ковальська”. На думку девелопера, собівартість будівництва й надалі зростатиме, реагуючи на здорожчання будівельних матеріалів та енергоносіїв, а також через скорочення нових проєктів.
“З огляду на реалії, які ми спостерігаємо, ринок будівництва ще не відновився до довоєнних обсягів. Забудовники переважно завершують раніше розпочаті проєкти, тоді як на п’ять завершених припадає лише один новий. Зростання вартості будівельних матеріалів та електроенергії, а також зменшення пропозиції призведуть до підвищення собівартості будівництва. Очікується, що ціна продажу квартир зростатиме на 10-15% на рік у валюті”, – зазначають у компанії.
Як повідомлялося із посиланням на дані українських девелоперів, собівартість будівництва житла в Україні за дев’ять місяців 2025 року виросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла. За даними Державної служби статистики, ціни на будівельно-монтажні роботи у третьому кварталі 2025 року до аналогічного періоду минулого року зросли на 5,3%, ціни на первинному ринку житла за вказаний період – на 12,8%.
Чотирьом підприємствам у Волинській, Рівненській, Черкаській та Хмельницькій областях за будівництво та реконструкцію шести тваринницьких ферм сплачено 116,3 млн грн часткової державної компенсації, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
“Держава відшкодувала до 25% вартості введених в експлуатацію ферм, доїльних залів та виробничих потужностей із переробки побічних продуктів”, – уточнило відомство рішення комісії Мінекономіки з питань державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції.
Очікується, що на нових і реконструйованих фермах агровиробники зможуть утримувати близько 3 тис. голів худоби.
“Підтримка тваринництва – це інвестиція в продовольчу безпеку України. Підприємства, які модернізують виробництво та будують нові потужності в умовах війни, отримують реальну фінансову допомогу від держави. Цього року ми відшкодували до 25% вартості об’єктів, які введені в експлуатацію з початку року”, – розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що підтримка здійснюється відповідно до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету міністрів №950 від 6 серпня 2025 року. Компенсація надається за реалізовані проєкти, подані через Державний аграрний реєстр.
Як повідомляє Сербський Економіст, чоловік президента Косова Вьоси Османі Пріндон Садрію закликав зятя Трампа Джареда Кушнера перенести в Приштину проєкт Trump Hotel, від реалізації якого його структура раніше відмовилася в Белграді.
Садрію написав у соцмережі X, що вихід із белградського проєкту підтверджує тезу про те, що «значущі проєкти мають об’єднувати, а не розділяти», і запропонував «перемістити цю ідею до Приштини» з трансформацією столичного Grand Hotel у Trump Hotel.
Заява прозвучала на тлі повідомлення про те, що Affinity Global Development, пов’язана з Кушнером, вийшла з плану будівництва готельно-житлового комплексу на місці колишньої будівлі Генштабу в центрі Белграда, який був пошкоджений під час бомбардувань НАТО 1999 року і став об’єктом суспільних суперечок щодо збереження пам’яті та статусу культурної спадщини.
Компанія повідомила про рішення вийти з проєкту після місяців протестів і на тлі юридичного скандалу навколо зняття охоронного статусу з об’єкта, за яким сербська прокуратура домагалася притягнення до відповідальності низки чиновників.
У сербських заявах втрати оцінюються «щонайменше в 750 млн євро» – таку цифру озвучували президент Сербії Александр Вучич і представники правлячої партії, пов’язуючи відхід інвестора з тиском протестувальників.
При цьому в більш ранніх публікаціях про параметри проєкту фігурувала оцінка близько $500 млн інвестицій.
https://t.me/relocationrs/1999
Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.