Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія планує розпочати будівництво першої атомної електростанції до 2035 року і в рамках підготовки співпрацює з французькою енергетичною компанією EDF, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович в інтерв’ю РТС.
Міністр підкреслила, що EDF може допомогти Сербії досвідом і знаннями при підготовці проекту. При цьому, за її словами, рішення про конкретну технологію майбутньої АЕС поки не прийнято.
Підготовчий процес до будівництва АЕС оцінюється приблизно в чотири роки: до середини 2027 року влада має намір завершити першу фазу, пов’язану з аналізом нормативної бази і потреб, після чого почнеться друга фаза, що включає підготовку до будівництва. У міністерстві зазначали, що перші додаткові дослідження планується виконувати спільно з EDF за підтримки Французького агентства розвитку (AFD) на основі міждержавної угоди Сербії та Франції.
На тлі запуску ядерного порядку денного Сербія паралельно веде контакти з іншими потенційними партнерами та постачальниками технологій.
Потенційні партнери та компанії, які фігурували в підготовці та переговорах:
Франція – EDF (а також Egis Industries у складі виконавців попереднього технічного дослідження).
Сербія також підписувала меморандум з Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP, Південна Корея) про співпрацю в сфері ядерної енергетики та підготовки кадрів.
В якості можливого партнера для обміну досвідом Сербія розглядала Rosatom (Росія).
Окремо повідомлялося про готовність Emirates Nuclear Energy Company (ENEC, ОАЕ) ділитися «дорожньою картою» побудови ядерної програми.
У контурі контактів також згадувалися США (угоди/обмін інформацією між регуляторами та готовність підтримати підготовку програми) і Китай (меморандум з China Institute of Atomic Energy).
https://t.me/relocationrs/2404
Державне підприємство «Ліси України» у 2026 році планує реалізувати понад 60 об’єктів з будівництва та реконструкції лісових доріг загальною протяжністю понад 200 км, повідомила прес-служба компанії.
«Стабільне виробництво в будь-який сезон забезпечують тільки дороги з твердим покриттям. Наш інвестплан спрямований на забезпечення енергонезалежності та безперебійних поставок деревини, особливо в періоди весняного бездоріжжя, яке зазвичай паралізує рух по ґрунтових дорогах», – написало держпідприємство на фейсбук-сторінці.
Згідно з планом, найбільша кількість об’єктів передбачена в Карпатському (19), Поліському (15) і Столичному (11) лісових офісах. Нове будівництво також заплановано в Північному, Подільському та Центральному регіонах. Проекти передбачають створення дорожнього полотна, облаштування проміжних складів для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції.
Як приклад економічного ефекту компанія навела Озернянське лісництво (Івано-Франківська обл.), де завдяки новій дорозі обсяг щорічної заготівлі зросте з 15 тис. куб. м до 17 тис. куб. м. У Жубровицькому лісництві (Житомирська обл.) будівництво дозволить залучити до господарської діяльності 1000 га Лісового фонду, які раніше були доступні тільки в період морозів або посухи.
Крім виробничих показників, проекти мають соціальне значення. Зокрема, в Любомльському районі на Волині нова дорога між селами Борове і Сокол скоротить шлях для місцевих жителів на 15 км, що істотно полегшить логістику і доступ до дров.
ТОВ KAZGELATIN має намір побудувати в Алма-Атинській області завод з виробництва желатину потужністю 10 тис. тонн на рік, повідомила прес-служба міністерства сільського господарства Казахстану.
«Проєкт передбачає будівництво в Алма-Атинській області заводу з виробництва харчового желатину та продукції глибокої переробки побічних продуктів тваринництва – шкур, кісток та іншої колагеновмісної сировини», – ідеться в повідомленні за підсумками зустрічі заступника міністра сільського господарства Єрмека Кенжеханули з представниками компанії.
Крім основної продукції, на заводі планується налагодити випуск колагенових компонентів, кормових білків і технічних жирів. Загальний обсяг інвестицій у проект оцінюють у 58 млрд тенге ($117,9 млн за поточним курсом).
“Наразі потреби внутрішнього ринку в харчовому желатині повністю покриваються за рахунок імпорту, незважаючи на наявність у країні достатньої сировинної бази. Казахстан має у своєму розпорядженні значні обсяги побічних продуктів тваринництва, які за належної переробки можуть стати джерелом продукції з високою доданою вартістю. Запуск виробництва дасть змогу скоротити імпортозалежність, підвищити рівень переробки сільгоспсировини і зміцнити продовольчу безпеку”, – зазначають у відомстві.
Окрему увагу було приділено створенню мережі заготівельних організацій у регіонах для приймання шкур і кісток сільськогосподарських тварин.
Як повідомлялося, у січні «дочка» турецького Iskefe Holding почала будувати в Алма-Аті завод із виробництва харчового желатину потужністю 7 тис. тонн на рік. Продукція цього підприємства буде використовуватися в харчовій, фармацевтичній і косметичній галузях.
За даними Мінсільгоспу Казахстану, у сфері переробки шкіряної сировини в країні працюють 11 підприємств, здатні щорічно переробляти 3,3 млн шкур ВРХ і 3,1 млн шкур дрібної рогатої худоби. Однак фактичний рівень переробки залишається низьким: 2024 року лише 5,9% сировини було спрямовано на переробку, 7,7% – експортовано, 86,4% залишилося незатребуваним.
У рамках комплексного плану з розвитку переробки сільгосппродукції на 2024-2028 роки передбачено створення понад 70 пунктів збору вовни та близько 200 пунктів збору шкур для формування стабільної сировинної бази для переробних підприємств, зазначають у відомстві.
Асоціація «Укрцемент» виступає за ширше застосування цементобетонних технологій у дорожньому будівництві в Україні та закликає громади готувати типові рішення і пакет нормативних документів для швидкого відновлення зруйнованих ділянок, повідомила асоціація за підсумками науково-практичного семінару “Цементобетонні дороги: технології, стандарти, перспективи«, який відбувся 11 лютого в Києві.
Виконавчий директор асоціації »Укрцемент” Людмила Крипка у своїй доповіді акцентувала на можливості цементної галузі повністю забезпечити внутрішній ринок цементом. Вона також підкреслила перехід до євростандартів у продукті та регулюванні, зокрема ГОСТУ EN 197-1 і вимогах до декларацій та відповідальності учасників ланцюжка поставок будівельної продукції.
За даними «Укрцементу», в умовах відновлення інфраструктури бетонні технології можуть бути практичним інструментом для громад як для будівництва окремих ділянок, так і для ремонту доріг, а завдання найближчого часу – розробити типові проекти, матеріали і технології, які дозволяють виконувати відновлювальні роботи в багатьох випадках без залучення великих дорожніх компаній.
«Найважчі часи – це часи змін. Важливо використовувати ці зміни на користь розвитку країни», – підкреслила Крипка, наголосивши на важливості впровадження кращих практик з використанням вітчизняних будівельних матеріалів, які створюють додану вартість для економіки.
Як зазначили в асоціації, розвиток цементобетонних доріг має стратегічне значення і може стати одним із драйверів відновлення країни та формування стійкої інфраструктури європейського рівня.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у 2025 році зросли на 5,8% порівняно з 2024 роком, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, зростання цін на будівельно-монтажні роботи 2025 року дещо уповільнилося порівняно з попередніми періодами: 2024 року зростання становило 7,9%, 2023 – 15,8%, 2022 – 27,4%.
Минулого року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: в житловому будівництві на 6,3% порівняно з 2024 роком, у нежитловому – на 6%, інженерному – на 5,4%. Водночас у грудні-2025 порівняно з груднем-2024 ціни зросли на 5,7%, 5,8% та 5,3% відповідно.
Держстат зазначив, що у грудні-2025 до листопада-2025 зростання цін становило 0,4%.
