Словаччина може почати будівництво швидкісної дороги, що веде від Кошице до пункту пропуску (ПП) “Ужгород – Вишнє Нємецке” на кордоні з Україною, повідомила прес-служба Міністерства фінансів України в п’ятницю.
Проєкт будівництва нової швидкісної дороги обговорювали на двосторонніх переговорах щодо поліпшення транскордонного сполучення в Словаччині за участю заступника міністра фінансів України Олександра Кави в складі урядової делегації на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
“На зустрічі також було обговорено проєкт будівництва швидкісної дороги від пункту пропуску “Ужгород – Вишнє Нємецьке” до передмістя м.Кошице. Це частина головної автомагістралі Словаччини – D1, яка з’єднує два найбільших міста країни Братиславу і Кошице, а також входить до загальноєвропейської мережі швидкісних автомобільних доріг”, – ідеться в повідомленні.
Сторони також обговорили питання відкриття ПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке” не тільки для автомобілів, а й для пішоходів і велосипедистів. Безпосередньо до ПП можна буде доїхати міським громадським транспортом з обох боків кордону без необхідності використання авто.
“Це особливо важливо для мешканців та гостей обласного центру Закарпатської області, адже забезпечить їм більше можливостей для пересування”, – додає пресслужба.
Крім того, заплановано розширити автомобільну частину на ПП з чотирьох до п’яти смуг, що збільшить його пропускну спроможність.
Кава, слова якого наводяться в повідомленні, зазначив, що досягнуті домовленості – це крок до створення безперешкодного і динамічного транскордонного сполучення.
“Вони не тільки поліпшать повсякденне життя наших громадян, а й сприятимуть загальному економічному зростанню разом із країнами-партнерами”, – сказав заступник міністра.
Раніше заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач розповів, що в ПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на кордоні зі Словаччиною до кінця 2024 року побудують пасажирський термінал із кількома лініями руху для пасажирських автобусів.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у 2023 році збільшився на 41,5% порівняно з 2022 роком – до 162,7 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними статвідомства, обсяг будівельних робіт у житловому будівництві за підсумками 2023 року збільшився на 11,1% порівняно з попереднім роком, до 22,3 млрд грн; у нежитловому – зріс на 38,1%, до 41,5 млрд грн; в інженерному – на 52,6%, до 98,8 млрд грн.
У грудні-2023 обсяг будівельних робіт перевищив показник грудня-2022 на 35,1%, а попереднього місяця – на 85,8%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-грудні 2023 року до аналогічного періоду 2022-го скорочення обсягів будівництва спостерігалося в сегменті житла – на 4,6%. Водночас у нежитловому та інженерному будівництві зафіксовано зростання обсягів – на 20% і 32,9% відповідно.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в грудні-2023 року в житловому будівництві становили 49,4%, у нежитловому – 88,3%, в інженерному – 112,7%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 71,5%, 188% і 273% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 36,3%, ремонту – 42,9%, реконструкції та технічного переоснащення – 20,8%.
Держстат зазначає, що публікація даних була відкладена через воєнний стан. Статдані наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні 2022 року скоротився у 2,2 раза порівняно з 2021 роком – до 113,8 млрд грн.
Міністерство енергетики Литви має намір ввести заборону на використання китайського програмного забезпечення (ПЗ) під час будівництва сонячних і вітряних електростанцій потужністю понад 100 кВт, заявив глава відомства Дайнюс Крейвіс.
За його словами, подібних обмежень не планують щодо електростанцій малої потужності, встановлених жителями країни.
“Ми готуємо документи, щоб усе обладнання, навіть у приватних інвестиціях, яке генерує понад 100 кВт, не могло використовувати жодне китайське програмне забезпечення”, – сказав Крейвіс у четвер радіостанції Ziniu radijas, відповідаючи на запитання, чи повинна Литва відмовитися від китайських технологій в енергосистемі країни.
“Так і планується зробити. Я думаю, що рішення, які ми ухвалимо, вирішать проблему”, – сказав міністр.
Очільник Міненерго наголосив, що держустановам уже заборонено встановлювати програмне забезпечення китайського виробництва.
За словами Крейвіса, незважаючи на зростання кількості побутових виробників електроенергії, наразі загрози “надмірного використання” китайського обладнання на їхніх об’єктах немає.
Президент Литовської конфедерації промисловців Відмантас Янулявічюс заявив на засіданні комітету Сейму Литви з економіки наприкінці березня, що китайське ПЗ часто використовують під час будівництва об’єктів відновлюваної енергетики як у Литві, так і в решті Європи. Він запропонував шукати кошти для заміни китайських технологій на наявних електростанціях на західне ПЗ.
Кабінет міністрів України виділив ще 5,6 млрд грн на будівництво фортифікацій у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Миколаївській та Херсонській областях, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“На зведення надійних фортифікацій цього року урядом уже виділено 20 млрд грн. Сьогодні додаємо ще 5,6 млрд грн”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
Зокрема, з них виділено 1,1 млрд грн для зведення фортифікацій у Донецькій області, понад 1 млрд грн – для Запорізької області, 1,5 млрд грн – для Сумської, а також 300 млн грн і 400 млн грн – для Миколаївської та Херсонської областей відповідно.
Енергохолдинг ДТЕК через свою дочірню компанію, орієнтовану на ЄС, DRI уклала угоду з польською компанією Columbus Energy щодо будівництва системи накопичення енергії 133 МВт на півдні Польщі.
“27 березня DRI підписала остаточну зобов’язуючу угоду про купівлю-продаж акцій із польською компанією Columbus Energy, що дасть їй право побудувати акумуляторне сховище потужністю 133 МВт на півдні Польщі за умови отримання дозволів”, – наголошується в релізі ДТЕК на сайті в середу.
ДТЕК зазначає, що це найбільший проєкт системи накопичення енергії (СНЕ) в Польщі, а угода є його першою великою інфраструктурною інвестицією в цій країні та ключовим елементом у плані компанії зі створення панєвропейської енергосистеми, що об’єднує Україну та ЄС. Метою ДТЕК назвали створення портфеля проєктів відновлюваної енергетики в Європі потужністю 5 ГВт до 2030 року через DRI.
Придбання проєкту з будівництва СНЕ 133 МВт робить групу ДТЕК однією з перших компаній, що розробляють цю технологію в масштабах Польщі, зазначається в релізі.
DRI розраховує закрити угоду з Columbus найближчими місяцями і почати будівництво об’єкта в 4 кварталі 2024 року, щоб завершити його і ввести об’єкт в роботу на початку 2026 року. Проєкт зобов’язується забезпечити енергетичну потужність польського ринку протягом 17 років (з 2027 року).
“Сьогоднішнє підписання знаменує хвилюючий момент у прагненні Європи вийти за рамки викопного палива. Цей проєкт не тільки забезпечить життєво важливу гнучкість на шляху Польщі до відновлюваного майбутнього, а й стане важливим досягненням для Центральної та Східної Європи в демонстрації того, як можна успішно розвивати акумуляторні накопичувачі. Інвестиції ДТЕК у країну є вирішальним кроком до інтеграції енергосистем України та Польщі”, – наголосив генеральний директор Групи ДТЕК Максим Тімченко, слова якого наведено в релізі.
За словами віцепрезидента правління та гендиректора PIME, найбільшої асоціації в промисловості зберігання енергії в Польщі, Кшиштофа Кохановського, приємно бачити, що міжнародні енергетичні гравці на кшталт ДТЕК інвестують у польський ринок акумуляторних батарей через свою дочірню компанію в ЄС.
“Польща є одним із лідерів у Європейському Союзі з виробництва акумуляторів та акумуляторних елементів, а в найближчі 5 років буде одним із лідерів у будівництві накопичувачів енергії за акумуляторною технологією. Будівництво цього нового об’єкта, безумовно, сприятиме зусиллям нашої країни”, – зазначив він.
У релізі зазначено, що наразі Польща використовує 30 ГВт потужності на вугіллі та природному газі, щоб збалансувати енергетичну систему, яка дедалі більше використовує поновлювані джерела енергії та переходить від централізованої до розподіленої генерації. Акумуляторні батареї допоможуть забезпечити працездатність мережі та нададуть енергосистемі надійний механізм балансування нестабільної за характером відновлюваної енергетики.
Як повідомлялося, Група ДТЕК 2021 року, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, реалізувала пілотний проєкт СНЕ 1 МВт в Енергодарі. Зараз він перебуває в окупації. На початку 2024 року DRI запустила свої перші проєкти в Європі: у Румунії – вітроелектростанцію Ruginoasa потужністю 60 МВт і сонячну електростанцію Glodeni потужністю 53 МВт. Вона також має намір розвивати ВДЕ в Румунії, Італії та Хорватії.
Будівництво шляхопроводу на перетині вул. Богатирської та Полярної в Києві планують завершити у вересні, а в травні відкриють рух для транспорту, повідомив мер міста Віталій Кличко.
“Роботи з будівництва шляхопроводу на перетині вулиць Богатирської та Полярної тривають цілодобово, без вихідних”, – написав Кличко в телеграм-каналі.
Кличко зазначив, що до травня планується відкрити рух для транспорту.
А завершити всі роботи на об’єкті та повністю відкрити рух зі з’їздами планується до вересня цього року, зазначив мер.
