Асоціацію Automagistral Pivden SRL (Україна) – Precon Transilvania SRL (Румунія) визнано переможцем одного з трьох лотів на будівництво ділянки швидкісної магістралі Арад – Орадя з бюджетом проєкту в EUR600 млн, повідомляє прес-служба «Автомагістраль-Південь».
У посольстві України в Румунії зазначили, що перемога української компанії в одному з найбільших тендерів на будівництво інфраструктури є знаковою подією з точки зору посилення двосторонніх економічних відносин між Україною та Румунією.
«Присутність у Румунії найбільшої української будівельної компанії сприятиме посиленню позицій українського бізнесу на ринку ЄС, розвитку спільних проєктів і партнерства між українськими та європейськими компаніями, обміну досвідом. На ринку ЄС традиційно представлені провідні світові компанії. Перемога в конкурентній боротьбі з найсильнішими суперниками є свідченням довіри з боку румунського замовника до українського підрядника», – наголошується в повідомленні посольства у Facebook.
Загалом чотирисмугова швидкісна магістраль Арад-Орадя матиме загальну протяжність 120,47 км і забезпечить зв’язок із румунсько-угорським кордоном. Лот, який виграла асоціація української та румунської компаній, включає ділянку 47,07 км, до якої додається сполучна дорога з промисловою зоною Арад Вест (2,9 км). Проєктом передбачено 29 мостів загальною протяжністю 2,5 км, шість транспортних розв’язок, чотири майданчики для розміщення великогабаритного транспорту, два дорожньо-ремонтні пункти (для експлуатації автотраси).
«Перемога «Автомагістраль-Південь» – свідчення того, що наша країна здатна успішно виходити на європейський ринок із високотехнологічними послугами. Участь нашої компанії в одному з найбільших інфраструктурних проєктів ЄС матиме важливе значення для десятків інших українських компаній – постачальників матеріалів і послуг», – наголошується в релізі.
ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
TENDER, Автомагістраль-Південь, БУДІВНИЦТВО, магістраль, РУМУНІЯ
Компанія Perfect Group почала будівництво апарт-готелю Velmy в Поляниці Івано-Франківської області, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в пресслужбі компанії.
За словами керівника проєктів компанії Perfect Group Олексія Коваля, метою проєкту Velmy є зміна стандартів відпочинку та інвестування в регіоні.
“Ми створюємо простір для емоцій і спогадів, де кожна деталь працює на комфорт наших гостей. Крім того, це надійна інвестиція з прогнозованою окупністю у вісім-дев’ять років, що робить проєкт привабливим для інвесторів. Ми віримо, що Velmy стане знаковим місцем у Буковелі”, – зазначив Коваль.
Апарт-готель Velmy розташований у Буковелі поруч з озером “Молодість” і підйомниками №14 і №22. У ньому 492 апартаменти площею від 26 до 80 кв. м. Комплекс позиціонується як бізнес-клас, із пропонованої інфраструктури – панорамний басейн, Ski-in/Ski-out, SPA-центр, тренажерна зала, ресторани, конференц-зала і дитячий центр.
Інвесторам пропонуються апартаменти з ремонтом, одночасно угоди оформляються згідно з новим законодавством про майбутні об’єкти нерухомості (БОН) з реєстрацією спеціального майнового права (СМП) у держреєстрах.
Заявлений термін введення в експлуатацію першої черги – третій квартал 2026 року. Наразі ціна квадратного метра від 167,9 тис. грн. Діє розстрочка з першим внеском від 50%. Очікується, що туристичний сезон у Velmy буде цілорічним, ймовірна прибутковість від оренди становитиме до 12% річних, а термін окупності – вісім-дев’ять років.
Заснована 1991 року Perfect Group здала в експлуатацію 42 будинки з 2010, на етапі будівництва 21 будівля.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку 20 грудня 2024 року підписала документи про надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на $53,87 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR261 млн (з ПДВ), кредит терміном на 16 років надається створеним проєктним компаніям ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”, що контролюються GNG Retail Limited та її “дочкою” “Концерном Галнафтогаз” (разом – GNG Group).
Зазначається, що проєкт передбачає залучення змішаного фінансування, зокрема за рахунок UK-FCDO і EC-UIF, а також Фонду чистих технологій.
Раніше, 4 грудня, участь у проєкті схвалив також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також уже підписав документи про надання вищезазначеним ТОВ довгострокового кредиту на EUR60 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) в лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) купити понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”. Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ “Ріміні” (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО OKKO Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Україна до 2030 року планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС, випливає з Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року на сайті Кабміну. Планом передбачено будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення «Варяж» у Львівській області. Необхідні для цього кошти 35 млн грн буде виділено 2026 року за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Фінансування будівництва ПП «Забрідь» у Закарпатській області також розпочнеться 2026 року – з необхідних 456,8 млн грн передбачається виділити 24 млн грн. У 2027 році передбачено фінансування 280 млн грн, у 2028 році – 152,8 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів.
Будівництво ПП «Паладь-Комарівці» в Закарпатській області розпочнуть 2027 року – з необхідної для будівництва ПП і його сервісної зони суми 485,6 млн грн буде виділено – 8 млн грн. У 2028 році для реалізації проєкту передбачено фінансування 320 млн грн, у 2029 році – 157,6 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги.
У 2025 році буде виділено фінансування на ПП «Соломоново» в Закарпатській області – з необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 798,3 млн грн, буде виділено 8 млн грн. У 2026 році для проєкту передбачено 180 млн грн, у 2027 році – 410 млн грн, у 2028 році – 200 млн грн за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та державного бюджету.
Крім того, у Закарпатській області заплановано будівництво автомобільного ПП «Дийда» – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF.
Також, заплановано спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП «Велика Паладь». Із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачається виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Хижа» в Закарпатській області планують розпочати 2026 року – передбачено виділення 2 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 59,02 млн грн. У 2027 році на реалізацію проєкту передбачено 37 млн грн, у 2028 році – 20,02 млн грн із державного або місцевого бюджету, за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги.
У 2026 році розпочнеться і будівництво ПП «Яблунівка» в Закарпатській області – буде виділено 5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 221,02 млн грн. У 2027 році буде профінансовано 216,02 млн грн за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Біла Церква» було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
У Чернівецькій області планується спорудження ПП «Руська» – для чого з необхідних для будівництва пункту та забезпечення з ним транспортного сполучення 210 млн грн, у 2026 і 2027 роках буде виділено по 105 млн грн коштом державного бюджету.
Будівництво ПП «Шепіт» у Чернівецькій області також заплановано на 2026 рік – буде виділено 92,5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та транспортного сполучення з ним 185 млн грн. Аналогічну суму буде виділено з держбюджету і 2027 року.
У 2026 році в Чернівецькій області розпочнеться спорудження ПП «Біла Криниця» – буде виділено 26,5 млн грн із необхідних на реалізацію проєкту 626,54 млн грн. У 2027 і 2028 роках очікується виділення по 300 млн грн за рахунок держбюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Спорудження ПП «Кельменці» в Чернівецькій області вже триває – 2024 року для реалізації проєкту було виділено 750 тис. грн із необхідних 175 млн грн. У 2025 році, як очікується, буде профінансовано 87,12 млн грн, у 2026 році – 87,12 млн грн.
На будівництво ПП «Вашківці» в Чернівецькій області – у 2025 році з держбюджету буде виділено 60 млн грн із необхідних 120 млн грн. Сума, що залишилася, буде профінансована у 2026 році.
Проєкт будівництва ПП «Бронниця-Унгур» на Вінниччині також отримає фінансування у 2025 році – з держбюджету буде виділено 50 млн грн із необхідних 62,1 млн грн. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено – 2,1 млн грн.
Продовжиться спорудження ПП «Виноградівка» в Одеській області – 2025 року з необхідних на реалізацію проєкту 119,4 млн грн буде виділено – 3,1 млн грн, 2026 року – 59,4 млн грн, 2027 року – 55,32 млн грн. У 2024 році проєкт отримав фінансування – 1,5 млн грн.
Як повідомлялося, Україна до 2030 р. збільшить кількість ПП для автомобільного та залізничного транспорту до 74.
Станом на 1 травня 2024 року пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон в/з України здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща – вісім пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – п’ять пунктів, Румунія – п’ять пунктів, Республіка Молдова – 21 пункт). Також станом на 31 липня 2024 року функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща – п’ять пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – два пункти, Румунія – два пункти, Республіка Молдова – п’ять пунктів).
Zezman Holding (Одеса) за підсумками 2024 року завершив будівництво 15,2 тис. кв. м житла, наступного року продовжить реалізацію раніше анонсованих житлових містечок в Ужгороді та Одесі.
“Цього року ми зробили сміливий і стратегічно важливий крок – розширили свою присутність із південного регіону на захід України. Ми презентували два масштабні проєкти: Lizrome в Ужгороді – перше житлове містечко в регіоні, що відповідає принципам сталого розвитку, і котеджне містечко Gross Liebental в Одеській агломерації, спроєктоване з акцентом на енергетичну автономність, безпеку і гнучкість житлових рішень”, – розповів агентству “Інтерфакс-Україна” засновник і СЕО Zezman Holding Борис Голденштейн.
За підсумками 2024 року девелопер завершив будівництво двох будинків на 357 квартир у житловому комплексі Artville в Одесі, загальна площа яких становить 15,2 тис. кв. м. Також триває будівництво дев’яти будинків на 1 тис. квартир сумарною площею 43,5 тис. кв. м.
Як зазначили в компанії, близько 40% продажу здійснюються за програмою “єОселя”, що свідчить про високий попит на іпотечні програми.
“Водночас ми спостерігаємо зростання попиту на готове житло, зокрема, на квартири з ремонтом, що відповідають принципам ready to use – готові до заселення. Це відображає зміну пріоритетів споживачів, які шукають комфорт і зручність, не витрачаючи час і гроші на ремонт”, – повідомили в Zezman Holding.
Заснований у 2013 році Zezman Holding здав в експлуатацію 13 будинків, на різних етапах будівництва ще 28 житлових будівель.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.