Представники уряду Сербії, міста Белград і китайської компанії «Пауер Чайна» (PowerChina) сьогодні підписали угоду про будівництво першої фази Лінії 1 Белградського метро вартістю 720 мільйонів євро.
Угода по Лоту 2 першої фази Лінії 1 Белградського метро охоплює розробку проєкту і виконання робіт, включно з підготовчими заходами і закупівлею машин TBM, призначених для прокладання тунелів.
Планується, що підготовчі та будівельні роботи триватимуть 45 місяців плюс два роки.
Документ у будівлі уряду Сербії підписали міністр з питань державних інвестицій Дарко Глішич, виконувач обов’язків міністра будівництва, транспорту та інфраструктури; в.о. заступника начальника міської адміністрації Белграда – секретар Секретаріату громадського транспорту Радован Кремич; директор КП «Белградське метро і поїзд» Андрій Младенович разом із представником китайської компанії «Пауер Чайна» Хан Джипіном.
Як зазначено, нова угода дає змогу виокремити окремий Лот 2, який фінансуватиметься з бюджету Сербії і набере чинності негайно, що сприятиме швидшій реалізації будівництва першої фази Лінії 1 Белградського метро.
Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у середу схвалила кредит ПАТ «Укрнафта» під гарантії держави в розмірі до EUR80 млн на будівництво близько 100 МВт малих газових розподілених електростанцій і когенераційних потужностей. Згідно з повідомленням на сайті банку, кредит допоможе розв’язати проблему дефіциту електроенергії та забезпечити безперебійне енергопостачання населення і підприємств.
Загальна вартість проєкту становитиме EUR103,8 млн, він також фінансуватиметься за рахунок гранту до EUR22 млн, який, як очікується, нададуть Нідерланди, США та інші донори через спеціальний фонд реагування на кризи ЄБРР, а також за рахунок гранту технічної підтримки в розмірі EUR1,8 млн від інших донорів.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
«Укрнафта» володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 р. ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ТОВ «Молоко вітчизни» (Сумська обл.) завершує будівництво молочного комплексу на 3 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ) у Дубненському районі Рівненської області, повідомив голова Рівненської ОВА Олександр Коваль у Facebook.
«Для нас нова ферма – це не тільки додаткові надходження до бюджетів, а й 85 робочих місць. Спасибі бізнесу, що, незважаючи на війну, реалізує на Рівненщині такі амбітні проєкти», – наголосив він.
ТОВ «Молоко вітчизни» обіцяє завершити будівництво молочного комплексу найближчим часом. Влітку 2025 року тут мають намір відвантажити перше молоко. Планова продуктивність стада – 39 тис. тонн молока на рік. ТОВ «Молоко вітчизни» зареєстровано 2018 року в Сумській області. До складу підприємства входили три молочні ферми, оснащені сучасним обладнанням. Загальна чисельність стада – 7800 ВРХ, з яких 3100 голів корів молочної голштинської породи.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2024 року становив 470,12 млн грн, чистий прибуток – 102,9 млн грн, боргові зобов’язання – 81,25 млн грн, активи оцінювалися в 743,52 млн грн. На фермах працювало 177 співробітників. Статутний фонд – 52,2 млн грн.
Бенефіціари ТОВ «Молоко вітчизни» Володимир Заєць (47,25%), Сергій Заєць (3,32%), Сергій Чижик (42,44%) і громадяни Швейцарії Вольфф Філіп і Вольф Мюллер фон Блумкенкрон Крістіан, які володіють по 3,5% акцій кожен.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку планує 10 грудня 2024 року розглянути надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на EUR55 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR235 млн. Кредит строком на 16 років буде надано ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує 4 грудня 2024 року затвердити надання вищезазначеному ТОВ довгострокового кредиту на EUR62 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) придбати понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ «Ріміні» (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО “OKKO” Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
IFC, БУДІВНИЦТВО, ВЕС, ЄБРР
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» має намір у 2025 році розпочати будівництво ще двох заводів, повідомив директор з розвитку бізнесу індустріального парку Олександр Процюк.
«У нас зараз п’ять діючих заводів, три ще будуємо і наступного року закладаємо ще два заводи. Тобто це буде понад 1 тис. робочих місць для Білої Церкви, що для міста з 250 тис. жителів істотне досягнення», – повідомив він під час Ukrainian Automotive and Mobility Forum 2024 у Львові.
Процюк нагадав, що від початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну ІП «Біла Церква» вдалося залучити трьох іноземних інвесторів – одного з найбільших світових виробників повсякденних товарів компанію Uniliver, виробника запчастин для електромобілів InTiCa Systems, та постачальника тонких конструкцій перекриття фінську Peikko Group (завод якої будується – ІФ-У).
«Компанія InTiCa першою в Україні отримала страхування від військових ризиків, і скажу, що якість української продукції на порядок вища, ніж у її чеському підрозділі, де працюють українки, та в мексиканському підрозділі, що працює на американський ринок. І зараз InTiCa на роздоріжжі – дуже хотіли б перемістити завод із Чехії в Україну, але турбуються через військові ризики. Але, я думаю, ми розширимо їхній завод на нашій локації», – розповів Процюк.
Він також додав, що робота з компаніями Uniliver і Peikko Group тривала понад рік. «На ці три успішний кейси в нас є і чотири неуспішні – це великі транснаціональні компанії, які з різних причин відмовилися заходити, або розширювати бізнес в Україні», – зазначив директор із розвитку бізнесу ІП »Біла Церква.
Торкаючись питання привабливості парку для інвесторів, Процюк наголосив, що для виробничих кейсів локація безумовно важлива (наприклад, у прикордонних областях), але не менш важливим є доступ до якісної, але дорогої робочої сили та швидкий доступ до комунікацій.
«Це дві ключові речі, які приваблюють інвесторів – у нас не треба витрачати час на приєднання до мереж, потужності узгоджені, і ми отримали фінансування від держави за програмою ІП. Є в нас і неуспішна історія з USAID, але й це був хороший досвід. Ми використовуємо всі можливі види фінансування, включно з банківським, грантовим», – повідомив Процюк.
За його словами, сьогодні в ІП «Біла Церква» з 36 га вільні 12 га, а в «Білій Церкві 2» – 24 га, і є збудоване виробниче приміщення площею 2 тис. кв. м, з підведеними комунікаціями, що знаходиться поряд з Peikko і Uniliver.
«І ми радимо іноземним інвесторам, які хочуть зменшити собівартість продукції для утримання світової конкуренції, думати не тільки про інвестиції в прикордонні міста, як, наприклад, Львів, а й трохи зміститися на схід, тому що ризики не набагато більші, але переваги – хороші зарплати, вільніший доступ до комунікацій, електрики – можуть нівелювати ці ризики», – підкреслює Процюк.
«І ми сподіваємося, що наступного року в нас будуть ще два успішних приклади», – резюмував він.
ІП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» – проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького, включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» збудовано 41 кв. м виробничих і складських приміщень і залучено 14 резидентів, серед яких, окрім залучених із 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного устаткування для будівельних робіт Virastar.
Агрохолдинг “ТАС Агро” у 2024 році інвестував $15 млн у нову техніку та інфраструктуру, у 2025 році продовжить його оновлення, також у пріоритетах – тваринництво, проєктування біоетанольних і біогазових заводів, розширення земельного банку, повідомив генеральний директор компанії Олег Заплетнюк в інтерв’ю Forbes Ukraina.
“За останній рік ми зробили рестарт компанії (…) Залучали фінансування під техніку. Гроші за зверненням – у поліпшення умов роботи, в операційну діяльність. У нашій стратегії поки що немає різкого збільшення активів, тому кредитуємося обмежено. У фокусі – збільшення ефективності”, – розповів він.
За інформацією гендиректора агрохолдингу, “ТАС Агро” в сезоні-2024 придбав 14 тракторів John Deere, 167 одиниць причіпного обладнання, навантажувачів, сівалок, маніпуляторів, 45 пікапів Renault Duster для агрономів, 6 автобусів для розвезення працівників.
Крім того, “ТАС Агро” зайнявся будівництвом сучасних майстерень і офісів у регіонах присутності, створенням сервісних служб, які ремонтуватимуть техніку в полі.
У 2025 році агрохолдинг має намір продовжити оновлення техніки і завершить створення якірних об’єктів у кластерах: офісів, складів, заправних станцій, на що спрямує $7 млн.
Водночас наголошується, що оновлений технопарк дав змогу агрохолдингу скоригувати технологію ґрунтообробітку та замість оранки перейти на глибоке розпушування, вертикальний обробіток, висівання ріпаку та пшениці за технологією Strip-till.
“Завдяки цьому знизили викиди й отримали за це у вигляді карбонових сертифікатів до $800 000 у межах програми зі зменшення вуглецевого сліду. Як це працює? Для кожного виробництва в ЄС є квота з викидів, якщо компанія не може її виконати, то купує на біржі сертифікат у тих, хто викиди зменшив. Це досить непоганий шлях для агрокомпаній України”, – поділився Заплетнюк.
Пріоритетним напрямом в агрохолдингу визначили тваринництво. У жовтні 2024 року в управління “ТАС Агро” передали буйволину ферму TASbio. Вона виробляє сири, які продаються в Le Silpo, Goodwine і Wine Time.
У планах агрохолдингу на 2025 рік – інвестиції в модернізацію молочної ферми. “ТАС Агро” має намір добудувати ще одну ферму на 1200 місць безприв’язного утримання, працюватиме з генетикою стада, впроваджуватиме нові підходи до заготівлі кормів. Крім того, агрохолдинг планує поліпшити місця утримання стада та обладнати приміщення для ВРХ клімат-контролем. Заплетнюк додав, що молоко в агрохолдингу купує переважно Roshen.
У планах агрохолдингу – будівництво на базі молочних ферм біоетанольних і біогазових заводів для формування замкнутого циклу виробництва.
“Стосовно енергетичного напряму ми тільки розробляємо проєкт. Будемо його реалізовувати в кілька етапів до кінця 2027 року. Попередня оцінка інвестицій у біогаз, біоетанол і розширення ферми – до $15 млн”, – сказав Заплетнюк.
Крім того, “ТАС Агро” 2024 року купив у Чернігівській області елеватор потужністю зберігання 40 тис. тонн. Разом із ним продавався насіннєвий завод, який також має потужності зберігання в 10 тис. тонн. Придбані активи, за інформацією гендиректора, дадуть змогу агрохолдингу розв’язати проблему зберігання і поліпшать логістику. “ТАС Агро” планує запустити придбаний насіннєвий завод, який вироблятиме насіння пшениці та сої.
Водночас “ТАС Агро” в сезоні-2024 купив у Вінницькій області 2,5 тис. га корпоративних прав у довгострокову оренду. План на наступний рік – розширення земельного банку не менше ніж на 10 тис. га, до 90-95 тис. га.
Завдяки відновленню роботи морських портів України агрохолдинг відмовився від планів придбання власного флоту і більше подібні інвестиції не розглядає, резюмував гендиректор “ТАС Агро”.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, яка заснована в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
