Податкові надходження від туристичної галузі у 2025 році становили 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше показника 2024 року, йдеться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ).
Як повідомила голова ДАРТ Наталя Табака під час презентації звіту, без врахування підприємств за КВЕД 79.90 (надання послуг із бронювання) зростання податкових надходжень минулого року становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.
За даними ДАРТ, загальна кількість платників податків на кінець року становила 20,7 тис., серед них 3,7 тис. юридичних осіб (+5,3%) та 16,9 тис. фізичних осіб-підприємців (+20,7%). Загальне зростання кількості платників податків у туризмі в 2025 році проти 2024-го становило 17,6% (без врахування КВЕД 79.90 – 7%).
Згідно зі звітом, місцеві бюджети у 2025 році отримали 359 млн грн туристичного збору, що на 31,5% перевищує показник 2024 року. Серед лідерів за сумою надходжень: Київ (70 млн грн), Львівська область (63 млн грн), а також Івано-Франківська (46 млн грн), Закарпатська (31,9 млн грн), Черкаська (28,5 млн грн), Одеська (20,3 млн грн) області.
Зазначається, що на 2025 рік ДАРТ було передбачено фінансування із державного бюджету в розмірі 22,8 млн грн. За підсумками року касові видатки становили 15,6 млн грн, повернення до бюджету – 7,1 млн грн. Агентство перевиконало план за показниками проведення міжнародних заходів (проведено 15 при запланованих 8) та видачі ліцензій (видано 24 із запланованих 15).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 18,7 млрд грн, тоді як у 2024 році – 19,8 млрд грн.
Згідно із пресрелізом компанії у понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн, на другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того українські підприємства “Метінвесту” торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Водночас податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії”, – зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков.
Як повідомлялося, 2024 року “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів. Загалом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення група підтримала економіку країни на суму близько 74 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністерство економіки, екології та сільського господарства України з 2 лютого 2026 року відновить прийом заявок на отримання грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства, подача документів буде здійснюватися через портал «Дія», загальний бюджет програми на 2026 рік становить $465 млн, повідомила прес-служба міністерства.
“Ми відновлюємо одну з важливих програм підтримки аграріїв — гранти на сади і теплиці. Це не короткострокова допомога, а інвестиція в розвиток агросектора, створення робочих місць в громадах і підвищення стійкості виробництва. (…) Наша мета – підтримати виробників, стимулювати створення продукції з доданою вартістю та забезпечити сталий розвиток сільських територій, особливо в умовах війни та післявоєнного відновлення”, – наголосив заступник міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тарас Висоцький.
Мінекономіки уточнило, що гранти на сади можна буде отримати для висадки та облаштування насаджень площею від 1 до 25 гектарів. Максимальний розмір підтримки – до 10 млн грн на одного одержувача, але не більше 400 тис. грн/га. Гранти на теплиці надаються для будівництва модульних теплиць площею від 0,4 до 2,4 га. Розмір гранту буде залежати від площі: 0,4-0,6 га – до 2 млн грн, 0,8-1,2 га – до 3,5 млн грн, 1,6-2,4 га – до 7 млн грн.
Для проектів на прифронтових і деокупованих територіях держава може покривати до 80% вартості проекту. Реалізація проекту повинна здійснюватися на землях, право власності або користування якими підтверджено не менше, ніж на сім років.
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
Надходження до місцевих бюджетів від сплати транспортного податку за підсумками 2025 року склали 249,8 млн грн, що більше за показник 2024 року на 13,7%, свідчать дані на сайті Державної податкової служби України (ДПС).
У регіональному розрізі найбільші обсяги сплачено у Києві – 74,1 млн грн, Дніпропетровській – 24,9 млн грн, Одеській – 20,9 млн грн та Київській – 18,5 млн грн – областях.
У ДПС нагадали, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають декільком критеріям: з року їх випуску минуло не більш ніж п’ять років (включно), а середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, у 2025 році зросли надходження до держбюджету від екологічного податку – 35,6 тис. платників сплатили 5,6 млрд грн, що на 219 млн грн більше, ніж надходження від нього у 2024 році.
Серед регіонів найбільше його сплачено у Дніпропетровській області (1,1 млрд грн) та Києві (1 млрд грн). Також вагомий обсяг надходжень зафіксовано у Івано-Франківській (640 млн грн) та Запорізькій (392 млн грн) областях.
Ринок провайдерів фіксованого інтернету за січень-листопад 2025 року сплатив до державного бюджету на 48,5% більше податків, ніж у 2024 році –6,1 млрд грн, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у п’ятницю у Телеграм.
За його даними, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) зросли на 61% – до 1,9 млрд грн, податок на прибуток – на 25,8%, до 0,6 млрд грн, а податок на додану вартість (ПДВ) склав 3,27 млрд грн, що на 58,1% більше, ніж торік.
Рівень сплати ПДВ також збільшився на 1,1% – до 9,71%.
Середня заробітна плата у сфері фіксованого інтернету зросла на 26,9% та склала у жовтні 2025 року 17,9 тис. грн, зазначив Гетманцев.
“Водночас, окремі оператори не припинили подрібнення, а робота БЕБ щодо припинення злочинів у цій сфері та притягнення до відповідальності винних осіб поки не набула системного характеру”, – зауважив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
За інформацією національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК), доходи ринку фіксованого інтернету за І півріччя 2025 року зросли на 3% — до 12,1 млрд грн, середній дохід на користувача (ARPU) — на 3,5% — до 237,8 грн, а кількість ліній скоротилась на 0,5% — до 8,4 млн. У сільській місцевості налічувалося 2,5 млн ліній, що на 7,1% більше, а доступність фіксованого інтернету зросла до 17 тис. населених пунктів (без урахування ТОТ).
