АТ “Укргазвидобування” за підсумками 2024 року направило до зведеного бюджету країни 22,28 млрд грн рентних платежів.
Згідно з повідомленням на сайті компанії, з цієї суми 5%, або 1,114 млрд грн, надійшло до бюджетів місцевого та обласного рівнів у регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів.
У частині розподілу коштів Харківська область отримала 580 млн грн, Полтавська – 441,3 млн грн, Львівська – 45 млн грн, Дніпропетровська – 22,5 млн грн, інші – 25,2 млн грн.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2024 року “Укргазвидобування” збільшило видобуток товарного газу на 6,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 10,4 млрд куб. м, рідких вуглеводнів – на 26%, до 372 тис. тонн.
За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією склало 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Детінізація ринку лікеро-горілчаної продукції за 2024 рік принесла державному бюджету України додатково на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2023 році, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у телеграм-каналі.
Він зазначив, що сплата акцизного податку з виробленої в країні лікеро-горілчаної продукції зросла на 1,7 млрд грн, або на 24,4%, порівняно з 2021 роком. Позитивна динаміка простежується і в зростанні податкової ефективності з ПДВ: вона становить 6,88%, або на 33,3% більше, ніж у довоєнному 2021 році, коли вона фіксувалася на рівні 5,16%.
Водночас виручка алкогольної продукції в листопаді 2024 року порівняно із січнем збільшилася на 25%.
Гетманцев звернув увагу, що президент України підписав законопроєкт про оподаткування ринку спирту, виходячи з потужності заводів, і висловив упевненість, що це не дасть змоги відновити “чорний” ринок спирту.
Важливим індикатором детінізації 2024 року ринку лікеро-горілчаної продукції голова парламентського комітету назвав зростання завантаженості потужностей спиртзаводів до 87%. Це допомогло за 10 місяців минулого року виробити 23,7 млн дал спирту, що на 189% більше за мирний 2021 рік, коли завантаження спиртзаводу становило 60%.
“Це означало, що вся залишкова потужність була спрямована в пляшку без акцизу”, – додав Гетманцев.
За його словами, ухвалений парламентом закон №4014 спрямований на забезпечення повноти сплати акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу.
“Закон робить економічно невигідним умовне «невикористання» потужностей. Надзвичайно важливо, щоб контролери широко не заплющували очі в процесі виконання вимог закону”, – резюмував голова парламентського фінкомітету.
Україна 2024 року отримала $41,7 млрд зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, що давало змогу виділяти необхідні кошти на відбиття повномасштабної російської агресії, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дає змогу повністю профінансувати пенсії, зарплати в освіті та охороні здоров’я, усю систему гуманітарно-соціального спрямування”, – наголосив очільник Мінфіну в ефірі Національного телемарафону в понеділок.
Він зазначив, що Україна цього і наступного року спрямовує на сектор безпеки і оборони 2,2 трлн грн ($52,5 млрд за поточним курсом), або 26% ВВП.
Стосовно бюджетного фінансування 2025 року, яке в держбюджеті заплановано в обсязі $38,4 млрд, Марченко наголосив на важливості реалізації на практиці ініціативи ERA від G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок заморожених російських активів.
“Є доступ до $50 млрд, це дозволяє нам з упевненістю дивитися на 2025 рік. Більше того, якщо все буде добре, то 2026 і 2027 рік ми плануємо закривати за допомогою цих активів”, – сказав глава Мінфіну.
Він уточнив, що 2024 року держбюджет уже отримав перший $1 млрд із цих $50 млрд від США.
Загалом оцінюючи залежність України від зовнішнього фінансування, Марченко вважає, що “якщо завершимо війну, така залежність не буде кричущою”. Міністр ще раз зазначив, що величезний дефіцит бюджету пояснюється витратами на війну.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вважає, що умовах обмежених ресурсів ухвалений Верховною Радою державний бюджет на 2025 рік чітко визначає пріоритети.
«В умовах обмежених ресурсів цей бюджет чітко визначає пріоритети. Оборона, безпека, підтримка людей, розвиток і відновлення країни. Це все, що робить нас сильнішими і веде до перемоги», – написав Шмигаль у телеграм-каналі після ухвалення Верховною Радою бюджету в другому читанні та в цілому.
За словами прем’єра, усі податки громадян і бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону і безпеку країни.
«Загальний ресурс, спрямований на сектор безпеки і оборони, становитиме 2,23 трлн грн. Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. Передбачено на це 739 млрд грн. Буде більше фінансування на модернізацію нашого оборонно-промислового комплексу, а також на закупівлю дронів», – розповів він.
Шмигаль зазначив, що другим пріоритетом бюджету є підтримка громадян, зокрема, загалом на програми допомоги в соціальній сфері передбачено майже 421 млрд грн.
«Видатки на освіту становитимуть близько 199 млрд грн, а на медицину 217 млрд грн. В обох областях заплановані важливі проєкти модернізації та розвитку. На оновлення медичних закладів, придбання сучасного обладнання та створення реабілітаційних центрів передбачено 10,7 млрд грн. На модернізацію освітніх закладів та облаштування укриттів додатково передбачено 17,5 млрд. грн.», – додав він.
Серед іншого, Шмигаль зазначив, що у 2025 році ресурс місцевих бюджетів зросте на 15%.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, в умовах повномасштабної війни “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
Серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 2,8 раза порівняно з першим-третім кварталами 2023 року – до 4,2 млрд грн. Також група збільшила сплату єдиного соціального внеску на 16% – до 2,8 млрд грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники трьох перших кварталів 2023 року.
Плата за землю в січні-вересні 2024 року зросла на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 948 млн грн, а екологічний податок – на 21%, до 543 млн грн. Водночас виплати податку на прибуток скоротилися на 32%, до 1,9 млрд грн.
“В умовах війни сплата податків критично важлива для підтримки української економіки. Головне завдання нашої компанії – посилювати обороноздатність країни всіма доступними способами: бути надійним роботодавцем, інвестором, виробником сталевої продукції для фронту і постачальником амуніції та техніки для ЗСУ. Тільки спільними зусиллями ми зможемо створити міцну основу для перемоги України та забезпечити мирне майбутнє для українців”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому півріччі 2024 року збільшив сплату податків до держбюджету в півтора раза – до 10 млрд грн. У 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Група “Нафтогаз” у січні-вересні 2024 року сплатила до державного бюджету України понад 61 млрд грн і 5 млрд грн – до місцевих бюджетів, повідомляється на сайті компанії.
За вересень спрямовано до держбюджету 5,8 млрд грн, зокрема 0,6 млрд грн – до місцевих бюджетів.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” 2023 року сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн із яких – до державного бюджету та 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.
