Як повідомляє Сербський Економіст, в акваторії Чорногорії дедалі частіше фіксують сріблястого голкобрюха — Lagocephalus sceleratus, отруйну рибу, яка поступово поширюється Адріатичним морем.
Цей вид проник у Середземне море через Суецький канал і в останні роки просувається на захід. Раніше основні популяції частіше зустрічалися біля берегів Греції, Туреччини та Кіпру, проте тепер рибу регулярно помічають і в Адріатиці, зокрема на узбережжі Чорногорії.
Для регіону це не лише екологічна, а й економічна проблема. Голкобрюх небезпечний для рибалок: його потужні зуби легко пошкоджують волосінь, снасті та сітки. Крім того, риба може завдати болючого укусу, тому фахівці рекомендують не брати її голими руками і не намагатися самостійно обробляти.
Головна небезпека пов’язана не з укусом, а зі вживанням риби в їжу. У тканинах і внутрішніх органах сріблястого голкобрюха міститься тетродотоксин — сильний токсин, який не зникає під час звичайної термічної обробки. Тому таку рибу не можна їсти, продавати або використовувати для приготування страв.
Поширення голкобрюха показує, як змінюється морська екосистема Адріатики. Потепління води, зміна міграційних маршрутів морських видів та зв’язок Середземного моря з Червоним морем через Суецький канал сприяють появі нових для регіону видів.
Для Чорногорії, де узбережжя має велике значення для рибальства, туризму та ресторанного бізнесу, це стає новим фактором ризику. Рибалкам доведеться враховувати пошкодження снастей і можливе зниження улову, а туристичним зонам — інформувати відпочивальників про те, що незнайому рибу не можна чіпати і тим більше вживати в їжу.
https://t.me/relocationrs/3144
У Которі поліція Чорногорії спільно з Федеральним бюро розслідувань США затримала 39-річного громадянина Ірану і Туреччини, якого американська влада розшукує у справі про масштабні кіберзлочини, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
За даними поліції, чоловіка було затримано в прибережному місті Котор за запитом США і ФБР. Його розшукує суд Південного округу Нью-Йорка за обвинуваченнями, пов’язаними з комп’ютерним шахрайством, хакерськими атаками та крадіжкою особистих даних.
Слідство стверджує, що з 2013 року підозрюваний брав участь у масштабних кібератаках на інфраструктуру США, включно з більш ніж 150 американськими університетами. Ймовірна шкода оцінюється у понад $3,4 млрд.
За версією чорногорської поліції, викрадені дані та доступи до скомпрометованих університетських акаунтів використовувалися в інтересах Корпусу вартових ісламської революції Ірану та інших іранських структур, включно з університетами.
Справу передано судді Вищого суду в Подгориці, який розглядатиме питання про екстрадицію затриманого до США.
Офіційний коментар ФБР на момент публікації Reuters отримати не вдалося.
Арешт у Которі став одним із найпомітніших міжнародних епізодів у боротьбі з кіберзлочинами, пов’язаними з атаками на освітню та дослідницьку інфраструктуру.
Як повідомляє «Сербський економіст», у хорватській Далмації зафіксовано кілька великих пожеж — на острові Хвар, у районі Шибеника, у природному парку Телашчиця, у Платі та біля кордону з Чорногорією, повідомляють регіональні ЗМІ.
Один із вогнищ поблизу кордону з Чорногорією частково перекинувся на територію Хорватії. У районі Плата загорівся ліс поруч із лінією електропередачі, на місце були направлені місцеві пожежні підрозділи та чергові служби.
На острові Хвар пожежа виникла в районі Св. Неділі. За повідомленнями хорватських ЗМІ, вогонь охопив близько 10 га соснового лісу та наблизився до околиць виноградників. У гасінні брали участь місцеві пожежники та додаткові підрозділи з острова.
У районі Шибеника, за попередніми даними, вогонь охопив близько 100 га трави, низької рослинності та соснового лісу. У природному парку Телашчиця активними залишалися два вогнища — у районі бухти Jaz та біля Mala Proversa, на східній стороні парку в напрямку Корнатів.
У гасінні пожеж задіяні пожежники, канадери, air tractor та інші чергові служби. У ряді районів ситуацію ускладнюють суха рослинність, вітер і важкодоступний рельєф.
Для регіону це початок складного літнього періоду: Далмація традиційно залишається однією з найбільш вразливих зон Хорватії з точки зору лісових пожеж. Ризики особливо високі на островах, у прибережних соснових лісах та в районах із великим туристичним навантаженням.
Поки що не йдеться про масштабну евакуацію туристів, однак влада та пожежні служби закликають мешканців і гостей регіону стежити за офіційними попередженнями.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії швидко зростає житловий фонд, але не населення. За даними UNECE, за переписом 2023 року в країні налічувалося 392,9 тис. житлових об’єктів — на 78,2 тис. більше, ніж у 2011 році.
За 12 років кількість квартир і будинків зросла приблизно на 26%, тоді як населення не змінилося і становить близько 624 тис. осіб.
У результаті на 1 тис. жителів Чорногорії припадає вже 627 квартир і будинків. Це приблизно на 21% вище середнього рівня ЄС.
Головна проблема — лише 54% житла використовується для постійного проживання. Близько 46% об’єктів стоять порожні, використовуються сезонно, як житло для відпочинку або під туристичну оренду.
На узбережжі це пов’язано з туризмом, іноземними покупцями та короткостроковою орендою. На півночі країни причина інша — відтік населення та депопуляція.
Показовий приклад — Жабляк: там кількість житла зросла більш ніж на 30%, хоча населення скоротилося приблизно на 18%.
Для Чорногорії це стає структурною проблемою. Нерухомість і туризм дають швидкі доходи, але не вирішують питання доступного житла для місцевих жителів. У Будві, Которі, Тіваті та Барі житла формально багато, але жити там постійно стає все дорожче.
Головний висновок: Чорногорія стикається з парадоксом туристичної економіки — квартир і будинків стає більше, а доступного житла для постійних мешканців може ставати менше.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорські правоохоронні органи вилучили рекордну для країни партію кокаїну вагою 522 кг, повідомила поліція Угорщини за підсумками прес-конференції.
За даними поліції, партія була виявлена в порту Чепель у Будапешті серед вантажу бананів. Слідчі перевірили близько 7 тис. коробок і знайшли 438 блоків кокаїну загальною вагою 522 кг. Орієнтовна вартість партії на чорному ринку становить близько 43 млн євро. Угорська влада назвала це найбільшим вилученням кокаїну в історії країни.
В операції брали участь угорське Національне бюро розслідувань, Податкова та митна служба Угорщини, німецькі правоохоронні органи, а також партнери в Чехії та Словаччині.
Поліція також повідомила про затримання кількох підозрюваних. Угорські правоохоронці вважають, що країна стає одним із логістичних центрів, через які великі партії наркотиків із Південної Америки розподіляються далі по регіону.
Міжнародні контейнерні перевезення кокаїну за останні роки різко зросли. Якщо раніше основні потоки йшли через великі порти Нідерландів та Іспанії, то тепер вантажі все частіше направляються також до Південної та Центральної Європи, включаючи порти Чорногорії. Звідти партії можуть перенаправлятися до інших країн регіону.
Угорщина не має морських портів, проте активно використовується як транзитна країна завдяки залізничним і автомобільним сполученням з Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Чехією та Балканами. Чорногорія, що має вихід до Адріатичного моря, також регулярно згадується в європейських розслідуваннях як один із найчастіших пунктів транзиту нелегальних вантажів у регіон.
https://t.me/relocationrs/2944
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія готує нові правила для домашніх виробників ракії та інших міцних алкогольних напоїв у рамках адаптації законодавства до вимог ЄС. Навіть невеликі виробники, які виготовляють напій лише для власного споживання, будуть зобов’язані зареєструватися в Митній службі та задекларувати перегінне обладнання.
Норми містяться в проекті нового закону. Закон має почати застосовуватися після вступу Чорногорії до Європейського Союзу.
Згідно з проектом, фізична особа зможе виробляти до 50 літрів міцного алкогольного напою з фруктів на рік на домогосподарство без сплати акцизу. Однак такий напій можна буде використовувати лише для власного споживання, членів сім’ї та гостей. Продаж домашньої ракії в цьому режимі буде заборонено.
Виробник, який планує випускати понад 50 літрів на рік або продавати напій, повинен буде зареєструватися вже як мала дистилерія та сплачувати акциз. Для міцних алкогольних напоїв зберігається ставка 1 250 євро за гектолітр чистого алкоголю. Це відповідає 12,5 євро за літр чистого спирту, а для ракії міцністю близько 50% — приблизно 6,25 євро за літр готового напою.
Проект також передбачає статус малої дистилерії. Така дистилерія зможе виробляти до 1 500 літрів чистого алкоголю на рік, що еквівалентно приблизно 3 000 літрів ракії міцністю 50%. Для таких виробників застосовуватиметься пільгова ставка — 50% від стандартного акцизу на міцні алкогольні напої.
Нові правила суттєво посилюють контроль за домашнім виробництвом. Малий виробник повинен буде подати заяву до територіального підрозділу Митної служби за місцем проживання не пізніше ніж за вісім днів до початку виробництва. У заяві потрібно буде вказати об’єм перегінного апарату та місце виробництва.
Якщо виробник перевищить ліміт 50 літрів без повідомлення митниці або почне продавати напій без реєстрації та акцизного обліку, вся вироблена партія вважатиметься незаконною. У цьому випадку митний орган зможе нарахувати акциз на весь обсяг, а не тільки на перевищення ліміту.
За порушення передбачено кілька видів санкцій. По-перше, грошові штрафи за відсутність реєстрації, неподання повідомлення, перевищення дозволеного обсягу та продаж без акцизного оформлення. Опубліковані матеріали не наводять точну шкалу штрафів у євро, але вказують, що новий закон окремо закріплює такі санкції.
По-друге, порушнику можуть нарахувати несплачений акциз на весь обсяг виробленого алкоголю. Також передбачається нарахування відсотків на суму несплаченого акцизу.
По-третє, Митна служба зможе вилучити незаконно вироблений алкоголь і прийняти рішення про його продаж або знищення. Цей захід застосовуватиметься у випадках, коли виробництво визнано незаконним через перевищення ліміту, відсутність повідомлення або продаж без реєстрації.
По-четверте, митниця зможе опечатати або конфіскувати обладнання для виробництва міцних алкогольних напоїв. Такий захід передбачений, якщо перегінний апарат не зареєстрований або використовується для виробництва понад дозволений обсяг та продажу без акцизного обліку.
Для Чорногорії ця тема має не лише податкове, а й соціальне значення. Домашнє виробництво ракії є поширеною традицією в сільських районах країни та на Балканах загалом. Тому нові правила можуть викликати невдоволення частини домогосподарств, які звикли виробляти напій для особистого споживання без складної реєстрації.
Влада, у свою чергу, розраховує зробити ринок більш прозорим, обмежити нелегальний продаж міцного алкоголю та привести акцизну систему до європейських норм.
https://t.me/relocationrs/2919
