Як повідомляє «Сербський економіст», Чорногорія розраховує вступити до Євросоюзу як повноправний і рівноправний член і не погоджується на модель, за якою нові держави отримають обмежені права, заявила 9 вересня міністр з європейських справ Майда Горчевич.
За її словами, Подгориця готова прийняти додаткові механізми захисту від можливого демократичного відкату після вступу до ЄС, але не хоче ставати «членом другого сорту» з обмеженим правом голосу або іншими тимчасовими обмеженнями.
Зараз у Євросоюзі обговорюються різні моделі майбутнього розширення, включаючи можливість тимчасово обмежувати окремі права нових членів у питаннях бюджету, зовнішньої політики або застосування права вето. Горчевич підкреслила, що Чорногорія готова до найжорсткіших механізмів контролю за верховенством права, але рівність членів вважає принциповою умовою.
При цьому Подгориця намагається заздалегідь розвіяти побоювання Брюсселя щодо можливих блокувань. Горчевич заявила, що Чорногорія не має наміру використовувати право вето як інструмент тиску і бачить себе скоріше в одній групі з невеликими та передбачуваними членами ЄС, такими як Словенія, Мальта чи країни Балтії.
Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС на Західних Балканах. Переговори тривають з 2012 року, відкрито всі 33 переговорні розділи. Після закриття в липні розділів щодо конкуренції та митного союзу кількість попередньо закритих розділів сягнула 18.
Уряд розраховує закрити решту розділів до кінця 2026 року й орієнтується на вступ до ЄС у 2028 році. Ще навесні Горчевич заявляла, що метою країни є саме повноправне членство, а не проміжний чи полегшений формат інтеграції.
Для України позиція Подгориці цікава ще й як можливий прецедент. Якщо Брюссель дійсно вирішить запровадити для нових учасників ЄС перехідні обмеження щодо права вето чи інших повноважень, така модель потенційно може застосовуватися й до інших країн Західних Балкан, які приєднаються пізніше. Така модель може застосовуватися й до інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Як повідомляє «Сербський економіст», Скупщина (парламент) Чорногорії 3 вересня одноголосно підтримала пропозицію про внесення змін до Конституції, що передбачає скасування імунітету президента країни, прем’єр-міністра та членів уряду у випадках злочинів проти службових обов’язків, зокрема корупційних злочинів.
За пропозицію проголосували всі 66 депутатів, присутніх на засіданні; тих, хто проголосував проти або утримався, не було. Для запуску процедури внесення змін до Конституції було потрібно дві третини голосів парламентаріїв.
Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, отримання та давання хабара, а також про інші злочини, пов’язані з корупцією. Влада пояснює ці зміни необхідністю усунути ситуацію, коли імунітет вищої посадової особи стає перешкодою для кримінального переслідування.
Ініціатива була підготовлена урядом ще навесні 2026 року. Кабінет міністрів запропонував внести зміни до статті 86 Конституції, прямо скасувавши імунітет для президента та членів уряду у разі злочинів проти службових обов’язків. Уряд пов’язує цю реформу, зокрема, з виконанням рекомендацій антикорупційної групи Ради Європи GRECO та просуванням Чорногорії за розділом 23 переговорів про вступ до ЄС.
Однак формально імунітет поки що не скасовано. Парламент доручив Конституційному комітету протягом чотирьох днів підготувати проєкт поправок. Згідно зі статтею 156 Конституції Чорногорії, після схвалення проєкту двома третинами всіх депутатів він має пройти громадське обговорення тривалістю не менше місяця, після чого остаточний текст знову має отримати підтримку двох третин парламенту.
Як повідомляє «Сербський економіст», у першому півріччі 2026 року Сербія стала найбільшим джерелом іноземного капіталу, спрямованого на придбання нерухомості в Чорногорії, свідчать дані Центрального банку Чорногорії (CBCG).
За січень-червень іноземні інвестори вклали в нерухомість Чорногорії 237,77 млн євро, що на 3,89% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом валовий приплив прямих іноземних інвестицій у країну склав 457,37 млн євро, тому на нерухомість припало близько 52 % усіх надходжень ПІІ.
Лідером стала Сербія — 55,75 млн євро, або 23,45 % усіх іноземних вкладень у чорногорську нерухомість.
Друге місце посіла Німеччина — 22,9 млн євро, третє — США з 20,84 млн євро. Зі Швейцарії на купівлю нерухомості надійшло 18,5 млн євро, з Туреччини — 16,34 млн євро.
На цьому тлі особливо помітно подальше зменшення ролі російського капіталу. За перше півріччя з Росії на купівлю чорногорської нерухомості надійшло всього 5,37 млн євро, що відповідає лише десятому місцю. Вище за Росію в рейтингу тепер знаходяться, зокрема, Польща та Бельгія.
Ця тенденція формувалася вже минулого року. У першому кварталі 2025 року Росія вперше випала з п’ятірки найбільших ринків покупців нерухомості Чорногорії й посіла шосту позицію. За підсумками всього 2025 року обсяг інвестицій з Росії в усі галузі чорногорської економіки знизився до 33,98 млн євро, з яких близько 17,8 млн євро припало на нерухомість. Для порівняння: ще у 2020–2024 роках російський капітал традиційно входив до числа найбільших джерел іноземних інвестицій країни.
При цьому говорити безпосередньо про «громадян Сербії» чи «росіян, які придбали нерухомість» на підставі цих цифр не зовсім коректно. Методологія CBCG враховує країну, з якої надійшов платіж, а вона може не збігатися з громадянством кінцевого покупця або бенефіціара. Наприклад, громадянин Росії може оплачувати об’єкт з рахунку в Сербії, ОАЕ чи іншій країні. Тому дані насамперед показують зміну географії фінансових потоків на ринку нерухомості.
Чорногорія та Албанія увійшли до складеного Forbes списку найкращих закордонних напрямків для життя після виходу на пенсію у 2026 році, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Forbes опублікував щорічний огляд The Best Places To Retire Abroad In 2026 31 липня, пізніше оновивши його 5 серпня. Видання обрало 96 рекомендованих місць у 24 країнах на п’яти континентах, причому половина представлених держав розташована в Європі.
Під час складання переліку Forbes враховував вартість життя, якість і вартість медичного обслуговування, податки, рівень злочинності та політичну стабільність, транспортну доступність, можливість отримати довгостроковий статус проживання, поширеність англійської мови, а також ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними катастрофами.
При цьому рейтинг місць з першого по 24-те не складався — країни представлені в алфавітному порядку. Тому, наприклад, перебування Албанії на початку списку не означає, що Forbes визнав її найкращою країною для пенсіонерів.
До списку увійшли Албанія, Аргентина, Австрія, Беліз, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Кіпр, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Малайзія, Мальта, Маврикій, Мексика, Чорногорія, Панама, Португалія, Словенія, Іспанія, Таїланд, Уругвай і В’єтнам. Уперше до щорічного переліку були включені Маврикій і В’єтнам.
У Чорногорії Forbes виділив Подгорицю, Бар, Пераст і Тиват. Вартість життя в країні видання оцінює як таку, що становить менше половини середньої американської, рівень серйозної злочинності — як низький, а політичну ситуацію — як стабільну.
Якість охорони здоров’я Forbes оцінює як достатню, хоча зазначає, що іноземці зі складними медичними проблемами нерідко звертаються до фахівців в Італії або Німеччині.
Окремою перевагою Чорногорії названо можливість отримати дозвіл на проживання через придбання нерухомості. Згідно з наведеними Forbes умовами для американських пенсіонерів, шлях до постійного проживання починається з поновлюваної річної посвідки на проживання, для якої необхідно підтвердити пенсійний дохід понад $19 тис. на рік.
При цьому Forbes звертає увагу на ризики лісових пожеж, повеней і землетрусів — особливо актуальний фактор на тлі великих пожеж на Адріатичному узбережжі влітку 2026 року.
У сусідній Албанії Forbes рекомендує розглядати Тирану, Дуррес, Саранду та Вльору.
За оцінкою видання, вартість життя тут становить приблизно половину американського рівня. Серед переваг названі середземноморський клімат, морське узбережжя, порівняно низький рівень злочинності та відносно проста процедура легалізації проживання.
Для американців особливо зручно, що вони можуть перебувати в Албанії до року як туристи, що дає достатньо часу для оформлення більш довгострокового статусу. Forbes вказує, що для пенсійної імміграції парі надалі необхідно підтвердити близько $20 тис. річного доходу з-за кордону.
Серед традиційних європейських напрямків Forbes зберіг Португалію, Іспанію, Італію, Францію та Грецію.
Португалія оцінюється як країна з вартістю життя приблизно на третину нижчою за американську, відносно доступною медициною та порівняно простою програмою D7 для проживання фінансово незалежних іноземців.
В Іспанії витрати, за оцінкою Forbes, приблизно на 30% нижчі за американські, а медицина характеризується як якісна та недорога. При цьому видання звертає особливу увагу на лісові пожежі, екстремальну спеку та повені. У результаті зі списку рекомендованих конкретних локацій цього року були виключені деякі райони, включаючи Коста-дель-Соль, а у Франції — Бордо.
Одним із найдоступніших напрямків став В’єтнам: Forbes оцінює витрати на проживання приблизно в чверть американського рівня. Однак суттєвий мінус — відсутність окремої пенсійної візи, через що іноземцям доводиться використовувати послідовні 90-денні електронні візи.
Маврикій уперше увійшов до списку завдяки відносно низькій вартості життя, доступній медицині та спеціальному дозволу для іноземних пенсіонерів. Forbes оцінює вартість життя як більш ніж на 50% нижчу за американську, а для пари вказує вимогу підтвердити близько $18 тис. пенсійного доходу на рік.
Таким чином, одним із помітних результатів рейтингу для Балкан стала присутність одразу Албанії та Чорногорії, тоді як Сербія до списку Forbes 2026 року не увійшла. При цьому це не означає, що видання визнало її менш придатною для пенсіонерів: Forbes формує редакційну добірку, а не повний порівняльний рейтинг усіх країн світу.
Саме дослідження розраховане насамперед на громадян США — Forbes порівнює витрати з американським рівнем, враховує податкові угоди зі США, правила Social Security та можливості використання Medicare. Для громадян інших країн фінансові, податкові та міграційні умови можуть суттєво відрізнятися.