Як повідомляє Сербський Економіст, в акваторії Чорногорії більше не фіксується присутність пеластур (Pinna nobilis) — одного з найбільших двостулкових молюсків Середземного моря, тоді як чисельність спорідненого виду Pinna rudis, навпаки, зростає. Про це повідомило Radio Televizija Budva з посиланням на дані морських біологів.
За їхньою інформацією, масова загибель пеластур в Адріатиці почалася кілька років тому і пов’язана з поширенням паразита Haplosporidium pinnae, який уражає тканини молюска і призводить до його швидкої загибелі. В результаті на даний час у прибережних водах Чорногорії живі особини цього виду не виявляються.
Водночас фахівці відзначають зростання популяції спорідненого виду Pinna rudis, який виявився більш стійким до захворювання. Цей молюск відрізняється меншими розмірами та іншою морфологією, проте займає схожу екологічну нішу.
Екологи підкреслюють, що зникнення пеластура є серйозною втратою для морської екосистеми, оскільки цей вид відіграє важливу роль у фільтрації води та підтримці біорізноманіття. У зв’язку з цим наукова спільнота закликає до посилення моніторингу стану морського середовища та розробки програм із збереження вразливих видів в Адріатичному морі.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія вступає у 2026 рік із відносно стабільною динамікою ВВП, але з помітними зовнішніми дисбалансами та зростаючою роллю фіскальної політики як головного інструменту макрорегулювання. Країна використовує євро як законний платіжний засіб і фактично позбавлена стандартних інструментів грошово-кредитної політики, тому ключові роздоріжжя для економіки проходять через бюджет, управління боргом та структурні реформи.
За попередніми даними статистики, у III кварталі 2025 року реальний ВВП Чорногорії зріс на 3,1% у річному вираженні. Оцінки міжнародних організацій загалом укладаються в коридор близько 3%: місія МВФ, наприклад, вказувала на базовий прогноз зростання на рівні 3,2% у 2025 році, пов’язуючи його, зокрема, з помірним туристичним сезоном.
Ціни у 2025 році зростали помірковано, але до осені інфляційний тиск посилився. За даними MONSTAT, у січні-листопаді 2025 року споживчі ціни були вищими в середньому на 3,9% порівняно з тим самим періодом роком раніше, а в грудні 2025 року інфляція становила 4,0% у річному вимірі.
За даними обстеження робочої сили MONSTAT, рівень безробіття у III кварталі 2025 року становив 10,1% (при рівні зайнятості 56,0%). Для економіки з високою часткою послуг це вказує на збереження структурного розриву між сезонною зайнятістю та стабільними робочими місцями поза туристичним піком.
МВФ очікував розширення дефіциту сектора державного управління до 3,6% ВВП у 2025 році (після 2,9% ВВП у 2024 році). При цьому боргова траєкторія протягом року виглядала керованою: за даними Мінфіну, загальний держборг на кінець вересня становив 4,76 млрд євро, або 58,59% ВВП (проти 61% ВВП за підсумками 2024 року, за даними того ж джерела).
Туризм знову підтвердив статус ключового генератора валютної виручки. Центральний банк повідомляв, що в січні-листопаді 2025 року кількість туристичних приїздів зросла на 5% у річному вираженні до 2,67 млн, а доходи від іноземних туристів за дев’ять місяців сягнули 1,328 млрд євро, що трохи вище рівня роком раніше.
Але саме зовнішній контур залишається головним джерелом ризику: МВФ очікував розширення дефіциту поточного рахунку приблизно до 18% ВВП у 2025 році, пов’язуючи це з падінням експорту електроенергії, ознаками слабшого туристичного сезону та зростанням імпортного попиту.
Базовий сценарій на 2026 рік — збереження помірного зростання за умови, що бюджетна політика компенсуватиме зовнішні шоки, а економіка почне поступово «розгортатися» від споживання до інвестицій та диверсифікації. Ризики зосереджені навколо зовнішнього дефіциту та бюджетних зобов’язань, а вікно можливостей — в інфраструктурних проєктах, енергетиці та реформах, необхідних для європейської інтеграції.
https://t.me/relocationrs/2441
Як повідомляє Сербський Економіст, туристична галузь Будви в літньому сезоні 2026 року зіткнеться з нестачею щонайменше 5 тис. сезонних працівників, повідомив портал Investitor.me з посиланням на голову Асоціації рестораторів Будви Олександра Йовановича. За його словами, проблема забезпечення сезонною робочою силою залишається для курорту хронічною, оскільки інтерес з боку працівників з Чорногорії знижується.
Найбільша готельна компанія країни — Hotelska grupa Budvanska rivijera, що перебуває переважно у державній власності, — вже розпочала набір персоналу на літо й оцінює власну потребу приблизно в 600 сезонних працівників. Компанія через службу зайнятості відкрила вакансії на десятки посад, включаючи офіціантів, кухарів, барменів, пекарів, рятувальників, працівників пляжів і басейнів, співробітників housekeeping та допоміжний персонал.
У Budvanska rivijera заявили, що всім сезонним працівникам забезпечуються проживання та триразове харчування, а також триває співпраця з агентствами, профільними школами та вищими навчальними закладами, щоб залучити студентів та учнів у пік сезону — у липні та серпні. Водночас компанія визнає, що їй доводиться шукати нові джерела найму за межами країни.
Роботодавці в Будві все частіше залучають співробітників з Азії. Сам Йованович пов’язує дефіцит кадрів, зокрема, з тим, що частина жителів Чорногорії воліє виїжджати на сезонну роботу в інші туристичні країни, насамперед до ЄС та сусідньої Хорватії.
Зростання залежності Чорногорії від іноземної робочої сили підтверджується й більш широкою статистикою. У 2025 році країна видала іноземцям 40 567 дозволів на тимчасове проживання та роботу, що на 6,7% більше, ніж у 2024 році. Дозволи отримали громадяни 107 країн, а найбільшими групами стали працівники з Туреччини, Сербії,
Росії, Азербайджану, Албанії, України, Боснії та Герцеговини, Непалу, Північної Македонії та Індії.
Ситуація вказує на те, що напередодні літнього сезону Чорногорія все сильніше залежить від зовнішнього ринку праці, а дефіцит персоналу в туризмі стає вже не локальною проблемою окремих готелів, а системним обмеженням для всього узбережжя.
Як повідомляє Сербський Економіст, колишня державна секретарка уряду Чорногорії Мірьяна Пайкович відкрила акаунт на платформі OnlyFans під назвою Sexy Lawyer.
Поява акаунта привернула додаткову увагу до Пайкович на тлі недавнього резонансного скандалу та її відставки з державної посади. За даними Міністерства з прав людини та меншин Чорногорії, 23 січня Мірьяна Пайкович подала у відставку з особистих причин.
У урядовій системі Чорногорії Пайкович займалася питаннями захисту та просування прав людини і свобод, антидискримінаційною політикою та тематикою рівності. У відкритих матеріалах Ради Європи вона згадується як представник міністерства, яка брала участь у роботі з гармонізації законодавства, пов’язаного з правами ЛГБТІ-спільноти, а також у профільних міжнародних експертних форматах.
У публічному полі Пайкович запам’яталася як одна з помітних фігур у порядку денному прав людини та гендерної рівності в Чорногорії, а також як чиновниця, яка брала активну участь у міжнародних і регіональних дискусіях на цю тему. Одночасно в останні місяці її ім’я опинилося в центрі гучної медійної історії, яка отримала широкий резонанс у Чорногорії та за її межами.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорська Будва отримала право на проведення 10-го чемпіонату Європи з парапланеризму в дисципліні точної посадки, який пройде з 30 вересня по 7 жовтня 2028 року.
Рішення було прийнято на 51-й пленарній сесії комісії з парапланеризму Всесвітньої авіаційної федерації CIVL/FAI, що відбулася в Порту.
Конкурентом Чорногорії в боротьбі за право прийняти турнір було Косово.
Делегацію Повітряноплавного спортивного союзу Чорногорії очолював його президент Зоран Лакіч. Крім презентації заявки на чемпіонат Європи, представники союзу провели переговори з керівництвом Всесвітньої авіаційної федерації про подальші міжнародні програми. Зокрема, обговорювалася можливість проведення в Будві авіагонок у 2027 році, а також Всесвітнього фестивалю повітряних куль у 2028 році в декількох містах Чорногорії.
Для Будви проведення європейської першості може стати додатковим фактором розвитку подієвого та спортивного туризму поза піковим літнім сезоном.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія за підсумками 2025 року зафіксувала 2,73 млн приїздів туристів і 15,37 млн ночівель, випливає з опублікованої статистики.
У структурі ночівель лідирують туристи з Сербії – 23,4% і Росії – 16,4%. Далі йдуть Боснія і Герцеговина (8,1%), Німеччина (4,6%). При цьому Україна посіла 5-те місце: на українських туристів припало 4,3% всіх ночівель – стільки ж, скільки на туристів з Туреччини. Далі за статистикою йде Велика Британія (4,1%).
https://t.me/relocationrs/2390
