Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія веде переговори з угорським лоукостером Wizz Air про створення в країні авіаційного хаба, який дасть змогу запустити до 20 нових міжнародних напрямків із Подгориці та Тівата.
Про це повідомив міністр транспорту і мореплавання Чорногорії Філіп Радулович в інтерв’ю виданню Boka News.
За словами міністра, сторони перебувають «на заключному етапі переговорів», і остаточну угоду можна підписати вже найближчими тижнями.
«Створення хаба Wizz Air у Чорногорії стане значним кроком для підвищення транспортної доступності країни та посилення її позиції на туристичній карті Європи», – зазначив Радулович.
Передбачається, що Wizz Air розмістить у Подгориці до трьох базових літаків Airbus A320/A321, що створить сотні нових робочих місць і збільшить пасажиропотік на 30-40 % уже в перший рік роботи хаба. Серед нових напрямків розглядаються рейси в Італію, Німеччину, Польщу, Францію, Швецію, Чехію, Угорщину та Велику Британію, а також у кілька міст Балканського регіону.
Міністерство транспорту наголошує, що збільшення кількості прямих рейсів сприятиме розвитку туризму і бізнес-контактів, а також розширить можливості для чорногорської діаспори та експорту місцевої продукції в країни ЄС.
«Це не просто авіаційний проєкт – це елемент довгострокової стратегії з перетворення Чорногорії на регіональний логістичний вузол між Центральною Європою та Адріатикою», – заявив Радулович.
За оцінками експертів, відкриття хаба Wizz Air може збільшити кількість авіапасажирів у Чорногорії з нинішніх 2,3 млн до 3 млн осіб на рік, а також залучити додаткові 200-300 тис. іноземних туристів щорічно.
Крім того, це дасть змогу країні зміцнити зв’язки з великими європейськими столицями і підвищити стійкість туристичного потоку, який сьогодні сильно залежить від сезонності.
https://t.me/relocationrs/1569
Як повідомляє Сербський економіст, у Чорногорії будують найбільший курортний готельний проект регіону — Carine Resort у Баошичі, який прийме перших гостей у червні 2026 року.
Новий 5-зірковий курорт включатиме близько 800 номерів на береговій лінії в Баошичі, муніципалітет Гостей (Herceg Novi).
В інфраструктуру увійдуть ресторани, винний бутік, пивний сад, кафе a la carte, криті та відкриті басейни, SPA-центр площею ~1000 м², зал для заходів на 500 осіб, зона розваг і внутрішній парк.
Відкриття заплановано на літо 2026 року.
Проект позиціонується як найбільший за масштабом в Чорногорії і регіоні, що робить його помітною ставкою на зміцнення туристичного потенціалу країни.
У 2024 році країна прийняла 2 606 854 туристів, які здійснили 15 594 299 ночівель. При цьому 96,1% ночівель припало на іноземних туристів.
Основні країни-джерела туристів: Сербія (23,5%), Росія (18,3%), Боснія і Герцеговина (8,4 %), Туреччина (4,9 %), Німеччина (4,7 %), Україна (4,3 %), Велика Британія (3,8 %).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1513
Як повідомляє Сербський Економіст, Президент Чорногорії Яків Мілатович заявив про необхідність перегляду міграційної політики країни, наголосивши, що наплив іноземців зробив житло та оренду недоступними для громадян Чорногорії. За його словами, ринок нерухомості зазнає перевантаження, а молоді чорногорці позбавляються можливості орендувати житло і поєднувати навчання з роботою, повідомляє телеканал Adria TV.
“Через велику кількість іноземців квадратний метр житла став розкішшю, оренда зросла в рази, а молоді люди, які могли б працювати, зокрема й під час навчання, залишилися без можливості заробляти для себе і своїх сімей. Настав час змінити підхід: спочатку робочі місця і квартири для наших громадян, а потім відкриті двері для іноземців”, – сказав Мілатович.
Він наголосив, що міграційна політика має бути «відповідальною і справедливою», а пріоритетом – забезпечення житлом і роботою місцевих жителів і створення умов для повернення тих, хто виїхав за кордон.
Після 2022 року Чорногорія зіткнулася з помітним зростанням кількості іноземців, що різко збільшило ціни на житло та оренду. Особливо це відчули Подгориця, Будва і приморські регіони.
У разі посилення правил перебування та оренди іноземці, які проживають у Чорногорії, найімовірніше шукатимуть альтернативні варіанти в сусідніх країнах:
– Сербія – найімовірніший напрямок. Країну відрізняє м’яке міграційне законодавство, близькість, спільний мовний простір і розвинена інфраструктура для іноземців. Белград, Нові-Сад і Ніш уже стали центрами тяжіння мігрантів, особливо з Росії, України та країн СНД.
– Боснія і Герцеговина – також приваблива для переїзду через низькі ціни на житло, хоча набагато менш розвинена в плані інфраструктури та ринку праці.
– Хорватія – як країна ЄС залишається опцією, але високі ціни на нерухомість і візові обмеження роблять її менш доступною.
Таким чином, найбільш реальним «бенефіціаром» можливого посилення міграційної політики в Чорногорії стане саме Сербія, де вже сформувалися великі мігрантські спільноти і де влада зацікавлена в залученні іноземців для стимулювання економіки.
За підсумками перепису 2023 року, у Чорногорії налічувалося 122 744 іммігранти, тобто люди, які жили поза країною щонайменше рік і пізніше повернулися або переселилися.
З них 35,3 % – громадяни іноземних держав (≈ 43 268 осіб).
Серед країн походження іммігрантів:
– Сербія – 45 000 осіб;
– Росія – 15 000 осіб;
– Німеччина – 7 000 осіб;
– Україна – 3 000 осіб.
У муніципалітеті Будва 2023 року серед жителів були 14 % росіян і 4 % українців.
https://t.me/relocationrs/1469
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії виявлено тіло громадянина України Олексія Полякова, який зник 12 вересня. За неофіційною інформацією, його було знайдено неподалік від його автомобіля в районі монастиря Прасквіца.
Поліція та офіційні органи влади поки що не надали детальних коментарів.
Поліція повідомила, що неподалік від монастиря було знайдено бездиханне тіло чоловіка, імовірно – Полякова.
Мати зниклого, Олена Полякова, звернулася до міністра внутрішніх справ Чорногорії Даніеля Шарановича і керівника поліції з проханням задіяти максимум ресурсів для розслідування. Вона також заявила, що з банківського рахунку сина було знято $26 000 незабаром після зникнення.
За повідомленнями ЗМІ, попередня версія слідства розглядає можливість злочину, але офіційних підтверджень поки немає.
ВВП та економічне зростання
Величина ВВП
Інфляція
Безробіття
Додаткові макроіндикатори
