Як повідомляє Сербський Економіст, громадяни України посіли п’яте місце серед ключових іноземних ринків туризму Чорногорії за часткою ночівель у 2025 році, забезпечивши приблизно 4% всіх ночівель за перші сім місяців року, ідеться в огляді Сербського Економіста з посиланням на дані Monstat і Національної туристичної організації (NTO).
Згідно з наведеною в матеріалі структурою, найбільшу частку ночівель у січні-липні 2025 року сформували гості із Сербії (22,8%), РФ (16,7%), далі йдуть туристи з Боснії і Герцеговини (приблизно 8%) і Туреччини (5%), після чого йде Україна (4%).
Сербський Економіст також зазначає, що 2025 року фіксували зростання кількості поїздок за умови скорочення тривалості перебування: за перші дев’ять місяців 2025 року Чорногорію відвідали 2,415 млн туристів (приблизно +5% до аналогічного періоду 2024 року), водночас до липня зафіксували понад 8,2 млн ночівель (на 4,3% менше рік до року), а середня тривалість перебування знизилася до 5,6 дня з 6 днів у 2024 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія посилює вимоги до отримання та продовження тимчасової посвідки на проживання (ВНЖ) для іноземців за двома популярними підставами – володіння нерухомістю та управління бізнесом. Закон про зміни до Закону про іноземців опублікований в Službeni list Crne Gore (№ 3/2026).
У парламентських поправках, що стали частиною підсумкового тексту, мінімальна «вартість» об’єкта для ВНЖ на підставі володіння нерухомістю фіксується на рівні не нижче 150 тис. євро. Як підтвердження вказується рішення податкового органу (база для податку на нерухомість), а правило не застосовується до громадян ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії.
Примітно, що спочатку урядовий варіант пропонував вищий поріг – 200 тис. євро – і був прив’язаний до оцінки податкового органу; саме цей рівень раніше викликав дискусії в бізнес-спільноті та серед учасників ринку нерухомості.
У частині продовження ВНЖ для підприємців і виконавчих директорів влада переформатувала підхід. Профільний комітет парламенту зафіксував, що уряд вніс поправки, які скасовують вимогу працевлаштування громадян Чорногорії як умову продовження, і замінив її на необхідність надати доказ погашених податкових зобов’язань у мінімальному розмірі 5 тис. євро на рік.
Зв’язок «нерухомість – посвідка на проживання» залишається робочим, але з’являється зрозумілий ціновий фільтр, який може змістити попит в сегмент об’єктів від 150 тис. євро, особливо в прибережних і центральних муніципалітетах. При цьому ризик дисбалансу для півночі країни, де ціни нижчі, раніше прямо відзначався в парламентській дискусії як чутливий момент для регіонів.
Для малого бізнесу нова модель виглядає більш передбачуваною: замість формального найму вводиться вимірюваний критерій «податки не нижче 5 тис. євро», що потенційно знижує бар’єри для компаній без потреби в розширенні штату, але посилює фіскальну дисципліну.
Довідка: уряд пояснював пакет поправок необхідністю подальшого зближення з нормами ЄС щодо міграційного регулювання.
Як повідомляє Сербський економіст, наступний саміт ЄС – Західні Балкани планується провести в Чорногорії 5 червня 2026 року, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до кабінету президента країни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також заявив, що очікує наступну зустріч у Чорногорії в червні 2026 року.
Згідно з даними Ради ЄС, у самітах ЄС – Західні Балкани беруть участь лідери країн ЄС та інститутів ЄС, а також лідери шести партнерів регіону – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Президент Чорногорії Яков Мілатович, коментуючи плани на 2026 рік, заявив, що від зустрічі в Чорногорії в Брюсселі «є великі очікування» і «це повинен бути саміт результатів», перш за все для самої Чорногорії.
До зазначеної дати Євросоюз має намір розпочати роботу над договором про приєднання Чорногорії до ЄС.
Регулярні саміти ЄС – Західні Балкани проводяться з 2018 року; попередній саміт відбувся в Брюсселі в грудні 2024 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1973
Як повідомляє Сербський Економіст, обмін криптовалюти на готівку в Чорногорії масово йде в «сіру зону»: операції проводять через нерегульованих дилерів, форуми і Telegram-групи, водночас багатомільйонні транзакції відбуваються без будь-якого нагляду з боку держави. Про це йдеться в розслідуванні Балканської мережі розслідувальної журналістики (BIRN).
За даними BIRN, у Чорногорії досі немає окремого закону про цифрові активи, хоча розроблення такого документа було анонсовано ще 2020 року. Частково ринок криптовалют зачепили лише лютневі поправки до закону про запобігання відмиванню грошей і фінансування тероризму, якими передбачено створення реєстру постачальників послуг, пов’язаних із цифровими активами.
Через відсутність чіткого регулювання громадяни та резиденти широко використовують так звану OTC-торгівлю: обмін криптовалюти на готівку через посередників, оголошення на форумах і Telegram-чати, з особистою зустріччю і розрахунком у кеші, без застосування процедур перевірки клієнта (KYC). Експерт із криптовалют, творець чорногорської цифрової валюти Perper Іван Йолічич заявив BIRN, що, окрім місцевих дилерів, на ринку активно присутні іноземці, зокрема, росіяни, українці та турки, для яких це часто єдиний спосіб завести кошти на життя у країні на тлі складнощів з відкриттям банківських рахунків.
Журналісти BIRN виявили низку криптообмінників у Telegram, які працюють як по всій території Балкан, так і тільки в Чорногорії. Одна з найбільших груп – «Обмен Валют Montenegro» – налічує понад 7 тис. учасників, комунікацію в ній ведуть російською мовою; в оголошеннях зазначають суми обміну (від сотень до десятків тисяч євро), курси, комісії та конкретні місця передання готівки. Символіка адміністраторів групи перетинається із символікою лібертаріанського співтовариства Montelibero, проте його представники заявили BIRN, що не пов’язані з цим Telegram-каналом.
У поліції Чорногорії заявили BIRN, що Фінансово-розвідувальний сектор має в своєму розпорядженні технічні можливості для аналізу блокчейн-транзакцій і використовує програмні рішення Chainalysis Reactor і платформу Kodex для отримання off-chain-даних від провайдерів криптопослуг. Однак Податкова управа зазначила, що до ухвалення окремого закону про цифрові активи фактично не може діяти щодо таких операцій, оскільки оподаткування можливе лише щодо юридично визнаних активностей.
Поправки до закону про AML, ухвалені парламентом 28 лютого, передбачають створення реєстру постачальників послуг із криптоактивами та обов’язкове застосування KYC-процедур під час кожної операції понад 1 тис. євро. Водночас експерти, включно з Йолічичем, вважають, що чинне регулювання залишається фрагментарним і не охоплює масової «вуличної» OTC-торгівлі, через що значний обсяг криптооперацій продовжує проходити «під радаром» державних органів.
https://t.me/relocationrs/1908
Як повідомляє Сербський Економіст, знаковий для чорногорського туризму острів-готель Светі-Стефан біля Будви може відновити роботу до 1 травня 2026 року після багаторічного простою, оскільки уряд Чорногорії та орендар комплексу Adriatic Properties близькі до укладення угоди про його повторне відкриття.
Згідно з проектом домовленостей, діючі контракти з орендарем і Aman Resorts зберігаються, сторони відмовляються від претензій за арбітражними провадженнями, а витрати в Лондоні кожна з них несе самостійно, за винятком зобов’язання Adriatic Properties компенсувати Sveti Stefan Hotels близько 50,8 тис. фунтів стерлінгів, раніше сплачених до арбітражного суду.
Ключовим елементом проекту є зобов’язання орендаря і Aman підготувати комплекс до відкриття не пізніше травня 2026 року, при цьому термін оренди продовжується ще на чотири роки в компенсацію періоду простою і втраченого виторгу.
Окремим блоком передбачені зобов’язання щодо роботи з місцевою громадою: пріоритетне працевлаштування жителів Будви і Паштровичів, закупівля продукції у місцевих виробників, регулярні ярмарки локальних товарів, освітні та стипендіальні програми для молоді, а також цілорічні тури по регіону. Контроль за виконанням цих пунктів повинен взяти на себе новий консультативний орган, умовно названий «Рада Банкада», який буде щорічно звітувати перед урядом. Його можуть очолити сербський тенісист Новак Джокович, що, за оцінкою джерел Vijesti, додасть проекту додаткової публічності та довіри.
За інформацією ЗМІ, Джокович з початку 2025 року виступає неформальним посередником між урядом Чорногорії, Aman Resorts і Adriatic Properties у суперечці навколо Светі-Стефана і обговорює можливість участі в проекті вже в якості інвестора і представника готельної мережі Aman.
Комплекс Светі-Стефан, що включає однойменний острів-готель, віллу Мілочер і прилеглі пляжі, закритий з 2021 року на тлі конфлікту між державою і орендарем з приводу режиму доступу до пляжів і забезпечення приватності гостей.
Светі-Стефан – історичне укріплене селище-острів біля узбережжя Адріатики в декількох кілометрах від Будви, перетворене в середині XX століття на елітний курорт, де в різні роки відпочивали європейські монархи, світові політики і голлівудські актори. У 2007 році уряд Чорногорії уклав 30-річний договір оренди комплексу «Светі-Стефан – Мілочер» з компанією Adriatic Properties, пов’язаною з грецьким бізнесменом Петросом Статісом, а оперативне управління було передано сінгапурському люксовому оператору Aman Resorts; у 2015 році термін оренди був продовжений до 2049 року при зниженні щорічної орендної плати приблизно до 1,1 млн євро.
https://t.me/relocationrs/1886
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія вдруге поспіль вийшла на одне з лідируючих місць серед іноземних інвесторів в економіку Чорногорії і за підсумками січня-серпня 2025 року посіла друге місце за обсягом прямих інвестицій, поступившись тільки Туреччині.
Згідно з попередніми даними Центрального банку Чорногорії, загальний приплив іноземних прямих інвестицій (FDI) за вісім місяців 2025 року склав 595,58 млн євро, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чистий приплив інвестицій досяг 314,39 млн євро, знизившись на 4,75% рік до року.
З них 376,83 млн євро (63,3% загального припливу) припали на часткові вкладення, переважно в нерухомість (близько 308,9 млн євро, +8,4%), тоді як інвестиції в компанії та банки скоротилися і склали менше 68 млн євро. Близько 197,1 млн євро (33,1%) припало на міжкомпанійський борг.
За структурою по країнах лідером стала Туреччина – 92,2 млн євро, з яких більше половини припадає на внутрішньогруповий борг, близько 35,5 млн євро – на купівлю нерухомості. На другому місці Сербія з 91,84 млн євро, при цьому близько 60,9 млн євро сербські інвестори вклали саме в об’єкти нерухомості в Чорногорії. Далі йдуть Німеччина (43,5 млн євро), США (41,6 млн євро) і Кіпр (близько 40 млн євро).
Об’єднані Арабські Емірати інвестували близько 30,7 млн євро, приблизно порівну розподіливши кошти між нерухомістю та міжкомпанійським фінансуванням.
Росія, яка раніше входила до числа найбільших інвесторів Чорногорії, опустилася на сьому позицію.
За обсягом прямих інвестицій Україна не входить до топ-5 іноземних інвесторів у Чорногорії, проте українська присутність в економіці країни поступово розширюється. За даними податкових і митних органів Чорногорії, тільки в 2022 році громадяни України заснували близько 200 компаній, що становить близько 3% від загальної кількості нових фірм, створених іноземцями за рік.
Раніше повідомлялося, що на тлі війни та релокації бізнесу до Чорногорії помітно зросла кількість українських громадян, які отримали тимчасовий і постійний вид на проживання, а українські компанії в основному працюють у сфері послуг, IT та малого бізнесу.
