Як повідомляє Сербський Економіст, знаковий для чорногорського туризму острів-готель Светі-Стефан біля Будви може відновити роботу до 1 травня 2026 року після багаторічного простою, оскільки уряд Чорногорії та орендар комплексу Adriatic Properties близькі до укладення угоди про його повторне відкриття.
Згідно з проектом домовленостей, діючі контракти з орендарем і Aman Resorts зберігаються, сторони відмовляються від претензій за арбітражними провадженнями, а витрати в Лондоні кожна з них несе самостійно, за винятком зобов’язання Adriatic Properties компенсувати Sveti Stefan Hotels близько 50,8 тис. фунтів стерлінгів, раніше сплачених до арбітражного суду.
Ключовим елементом проекту є зобов’язання орендаря і Aman підготувати комплекс до відкриття не пізніше травня 2026 року, при цьому термін оренди продовжується ще на чотири роки в компенсацію періоду простою і втраченого виторгу.
Окремим блоком передбачені зобов’язання щодо роботи з місцевою громадою: пріоритетне працевлаштування жителів Будви і Паштровичів, закупівля продукції у місцевих виробників, регулярні ярмарки локальних товарів, освітні та стипендіальні програми для молоді, а також цілорічні тури по регіону. Контроль за виконанням цих пунктів повинен взяти на себе новий консультативний орган, умовно названий «Рада Банкада», який буде щорічно звітувати перед урядом. Його можуть очолити сербський тенісист Новак Джокович, що, за оцінкою джерел Vijesti, додасть проекту додаткової публічності та довіри.
За інформацією ЗМІ, Джокович з початку 2025 року виступає неформальним посередником між урядом Чорногорії, Aman Resorts і Adriatic Properties у суперечці навколо Светі-Стефана і обговорює можливість участі в проекті вже в якості інвестора і представника готельної мережі Aman.
Комплекс Светі-Стефан, що включає однойменний острів-готель, віллу Мілочер і прилеглі пляжі, закритий з 2021 року на тлі конфлікту між державою і орендарем з приводу режиму доступу до пляжів і забезпечення приватності гостей.
Светі-Стефан – історичне укріплене селище-острів біля узбережжя Адріатики в декількох кілометрах від Будви, перетворене в середині XX століття на елітний курорт, де в різні роки відпочивали європейські монархи, світові політики і голлівудські актори. У 2007 році уряд Чорногорії уклав 30-річний договір оренди комплексу «Светі-Стефан – Мілочер» з компанією Adriatic Properties, пов’язаною з грецьким бізнесменом Петросом Статісом, а оперативне управління було передано сінгапурському люксовому оператору Aman Resorts; у 2015 році термін оренди був продовжений до 2049 року при зниженні щорічної орендної плати приблизно до 1,1 млн євро.
https://t.me/relocationrs/1886
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія вдруге поспіль вийшла на одне з лідируючих місць серед іноземних інвесторів в економіку Чорногорії і за підсумками січня-серпня 2025 року посіла друге місце за обсягом прямих інвестицій, поступившись тільки Туреччині.
Згідно з попередніми даними Центрального банку Чорногорії, загальний приплив іноземних прямих інвестицій (FDI) за вісім місяців 2025 року склав 595,58 млн євро, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чистий приплив інвестицій досяг 314,39 млн євро, знизившись на 4,75% рік до року.
З них 376,83 млн євро (63,3% загального припливу) припали на часткові вкладення, переважно в нерухомість (близько 308,9 млн євро, +8,4%), тоді як інвестиції в компанії та банки скоротилися і склали менше 68 млн євро. Близько 197,1 млн євро (33,1%) припало на міжкомпанійський борг.
За структурою по країнах лідером стала Туреччина – 92,2 млн євро, з яких більше половини припадає на внутрішньогруповий борг, близько 35,5 млн євро – на купівлю нерухомості. На другому місці Сербія з 91,84 млн євро, при цьому близько 60,9 млн євро сербські інвестори вклали саме в об’єкти нерухомості в Чорногорії. Далі йдуть Німеччина (43,5 млн євро), США (41,6 млн євро) і Кіпр (близько 40 млн євро).
Об’єднані Арабські Емірати інвестували близько 30,7 млн євро, приблизно порівну розподіливши кошти між нерухомістю та міжкомпанійським фінансуванням.
Росія, яка раніше входила до числа найбільших інвесторів Чорногорії, опустилася на сьому позицію.
За обсягом прямих інвестицій Україна не входить до топ-5 іноземних інвесторів у Чорногорії, проте українська присутність в економіці країни поступово розширюється. За даними податкових і митних органів Чорногорії, тільки в 2022 році громадяни України заснували близько 200 компаній, що становить близько 3% від загальної кількості нових фірм, створених іноземцями за рік.
Раніше повідомлялося, що на тлі війни та релокації бізнесу до Чорногорії помітно зросла кількість українських громадян, які отримали тимчасовий і постійний вид на проживання, а українські компанії в основному працюють у сфері послуг, IT та малого бізнесу.
Як повідомляє Сербський Економіст, державна енергетична компанія Чорногорії Elektroprivreda Crne Gore (EPCG) оголосила про встановлення найбільшого в Європі вітрогенератора на вітропарку «Гвозд», який будується, що знаменує перехід проекту в заключну фазу реалізації, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на заяву компанії.
Згідно з повідомленням EPCG, на майданчику вітропарку «Гвозд» успішно змонтовано перший вітрогенератор потужністю 7 МВт з вежею заввишки близько 120 м і лопатями довжиною 85 м. Компанія уточнила, що після завершення передмонтажних робіт і постачання обладнання найближчими тижнями почнеться прискорене встановлення інших агрегатів, після чого відбудуться пробна експлуатація і фінальні технічні випробування всього комплексу.
В EPCG зазначають, що вітропарк «Гвозд» має істотно підвищити стійкість і надійність енергосистеми Чорногорії, збільшити частку поновлюваних джерел у структурі генерації та додатково зміцнити позицію країни як одного з регіональних лідерів «зеленої» енергетичної трансформації. Проєкт реалізується відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів.
Голова ради директорів EPCG Мілутін Джуканович заявив, що встановлення найбільшого вітрогенератора в Європі підтверджує спроможність Чорногорії реалізовувати проєкти, які можна порівняти за масштабом і рівнем технологій із найрозвиненішими енергетичними системами ЄС.
Раніше EPCG повідомляла, що після завершення будівництва вітропарк «Гвозд» забезпечуватиме вироблення приблизно 150 ГВт-год електроенергії на рік, що дасть змогу покрити споживання приблизно 25 тис. домогосподарств без використання субсидій із держбюджету.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія скасує безвізовий в’їзд для громадян Росії та запровадить візовий режим до кінця третього кварталу 2026 року в рамках приведення візової політики у відповідність до правил Євросоюзу.
“Відповідно до зобов’язань, взятих на себе Чорногорією на шляху до повноправного членства в Євросоюзі, країна має повністю привести свою візову політику у відповідність до політики ЄС до кінця третього кварталу 2026 року. Це, серед іншого, включає введення візового режиму для громадян РФ”, – ідеться в коментарі.
Наразі громадяни РФ можуть в’їжджати в Чорногорію без візи і перебувати в країні до 30 днів за двосторонньою угодою.
За даними національної статистичної служби Monstat, 2023 року Чорногорію відвідали близько 247 тис. туристів із Росії, які забезпечили 24% усіх ночівель іноземних гостей; 2024 року їхня частка становила 18,3% за загального потоку 2,6 млн туристів. За інформацією МВС Чорногорії, у країні офіційно зареєстровано приблизно 20 тис. громадян РФ із тимчасовою або постійною посвідкою на проживання.
Таким чином, посилення візового режиму потенційно торкнеться щорічно сотень тисяч туристичних поїздок і десятків тисяч росіян, які живуть або регулярно відпочивають у Чорногорії. Експерти очікують, що частина цього потоку переорієнтується на інші безвізові або простіші для росіян напрямки – насамперед Туреччину, Єгипет, ОАЕ, Сербію і низку азіатських країн.
https://t.me/relocationrs/1822
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія найближчим часом посилить візовий режим для громадян Росії, привівши його у відповідність до правил Європейського союзу. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілојко Спаїч.
За словами глави уряду, Подгориця має намір повністю гармонізувати візову політику з ЄС, що означає скасування нинішнього порядку, який дає змогу росіянам перебувати в Чорногорії до 30 днів без візи. Спаїч наголосив, що заходи буде запроваджено «дуже скоро» і вони є частиною курсу на прискорення європейської інтеграції та досягнення членства в ЄС до 2028 року.
Зараз громадяни Росії можуть вільно в’їжджати в країну на короткий термін без візи, що останніми роками призвело до значного зростання кількості туристів і релокантів із РФ. Після посилення режиму для в’їзду знадобиться оформлення візи в консульських установах, аналогічно правилам Шенгенської зони.
Скільки росіян зараз проживає в Чорногорії
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, на початок 2024-2025 років у країні офіційно зареєстровано близько 20 тисяч громадян Росії, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання. Це робить росіян однією з найчисленніших іноземних громад у невеликій 600-тисячній державі.
Додатково, за розрахунками туристичних і міграційних служб, ще кілька тисяч росіян перебувають у країні без довгострокових статусів – з туристичного перебування, з бізнес-підстав або в процесі оформлення ВНЖ.
Прем’єр також нагадав, що Чорногорія раніше посилювала візові правила для громадян Вірменії, Узбекистану, Кувейту та Єгипту в рамках адаптації візової політики до стандартів ЄС. Подгориця повністю наслідує загальну зовнішню та оборонну політику Євросоюзу, включно із санкціями та візовими обмеженнями щодо Росії.
Спостерігачі пов’язують майбутні зміни з тиском Брюсселя після посилення візового режиму ЄС для росіян, а також із бажанням Чорногорії підтвердити прихильність європейському курсу на тлі переговорів про членство.
https://t.me/relocationrs/1792
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії на засіданні Ради нацбезпеки схвалив пакет заходів щодо посилення міграційної політики, зокрема запропонував закріпити в Законі про іноземців мінімальну вартість нерухомості €200 тис. як підставу для видачі тимчасового проживання. Про це йдеться в офіційному повідомленні кабміну.
Серед інших рішень Ради – доручення МЗС підготувати зміни до постанови про візовий режим, які скоротять термін безвізового перебування для громадян країн, не узгоджених із візовою політикою ЄС, із 90 до 30 днів. Рада також розпорядилася передати поліції дані про непрацюючі та неактивні компанії в іноземній власності для перевірки та можливого скасування раніше виданих дозволів на проживання.
Уряд зазначає, що підставу «компанія заради посвідки на проживання» планують замінити вимогою повної зайнятості у зареєстрованого роботодавця або у створеній компанії. Водночас місцеві ЗМІ уточнюють, що до парламенту внесено поправки, за якими продовження ПНП для засновника компанії буде можливим за наявності щонайменше трьох працівників на повний день, з них щонайменше одного громадянина Чорногорії, а продовження ПНП за нерухомістю залежатиме від її вартості та розмірів. Ці норми належить деталізувати підзаконними актами.
Подгориця підкреслює, що заходи спрямовані на приведення правил у відповідність із підходами ЄС і посилення контролю за міграційними потоками. Підсумкові зміни потребуватимуть ухвалення поправок до закону і підзаконних актів.
https://t.me/relocationrs/1698
