Як повідомляє Сербський Економіст, середня ціна 1 кв. м житла в новобудовах Чорногорії в IV кварталі 2025 року становила 2 206 євро, що на 14% вище рівня IV кварталу 2024 року (1 936 євро), випливає з даних MONSTAT.
Зростання було нерівномірним за регіонами. На узбережжі середня ціна сягнула 2 570 євро за кв. м (приблизно +24% р/р), у Подгориці – 2 141 євро (+10%), у центральному регіоні – 1 363 євро (зростання з низької бази, приблизно +46%), водночас у північному регіоні в IV кварталі 2025 року не фіксували продажу новобудов.
Динаміка протягом 2025 року йшла хвилями: середня ціна по країні становила 2 158 євро в I кварталі, 2 201 євро в II кварталі, 2 228 євро в III кварталі та 2 206 євро в IV кварталі, тобто після піку влітку показник трохи знизився до кінця року.
Окремо MONSTAT підкреслює, що середня ціна сильно залежить від частки так званого solidarity housing (житло, що реалізується за пільговою моделлю). У IV кварталі 2025 року в категорії «підприємства» (ринкові продажі) середня ціна по країні становила 2 415 євро за кв. м, тоді як за solidarity housing – 705 євро.
З погляду «Сербського економіста», ключовий висновок 2025 року такий: ринок новобудов Чорногорії залишається «двошвидкісним» – узбережжя продовжує дорожчати швидше через туристичний попит і обмежену пропозицію в prime-локаціях, тоді як столиця і внутрішні регіони сильніше залежать від структури угод і доступності кредитів. Про ризики перегріву на тлі активного кредитування і зростання цін наприкінці 2025 року попереджала і Рада з фінансової стабільності при ЦБ Чорногорії.
У 2026 році тиск на ціни, ймовірно, збережеться, але темпи можуть стати більш «вибірковими» за локаціями та якістю проєктів: пріоритетом будуть об’єкти зі зрозумілими документами, готовою інфраструктурою та потенціалом оренди, тоді як масовий сегмент є сильніше чутливим до доходів населення та умов фінансування.
https://t.me/relocationrs/2311
Як повідомляє Сербський Економіст, поліція Хорватії на прикордонному переході Карасовичі (кордон з Чорногорією) виявила 500 тис. євро готівкою в автомобілі з чеськими номерними знаками, яким керував 24-річний громадянин України, повідомила Поліція Дубровницько-Неретванської жупанії.
За даними поліції, інцидент стався під час спроби виїзду з Хорватії до Чорногорії. Під час огляду правоохоронці та митниця помітили зміни в салоні, за допомогою спеціальних засобів виявили приховані пакети і запросили ордер на обшук. Після обшуку за рішенням Жупанійського суду в Дубровнику в бічних панелях задньої частини авто знайшли 13 пакетів з готівкою на загальну суму 500 тис. євро.
Гроші та автомобіль вилучено, водія затримано. Після завершення розслідування йому пред’явлено звинувачення у справі про відмивання грошей, після чого його перевели до слідчого ізолятора. Поліція також заявила, що за результатами перевірки встановлено: гроші переміщалися з країн Західної Європи, а кінцевим пунктом призначення була одна з країн Південно-Східної Європи.
https://t.me/relocationrs/2287
Як повідомляє Сербський Економіст, ціни на нерухомість в Чорногорії продовжують зростати рекордними темпами, при цьому зарплати жителів залишаються істотно нижчими за середньоєвропейський рівень, а оренда стає все менш доступною, відзначають місцеві аналітики. Вартість квадратного метра житла в країні вже вища, ніж у деяких державах Євросоюзу. За даними Статуправління Чорногорії (Monstat), середня ціна 1 кв. м квартири в новобудовах у III кварталі 2025 року склала 2 228 євро, в Подгориці – 2 153 євро, в приморському регіоні – 2 458 євро, а в північному регіоні – 1 578 євро. У Monstat уточнюють, що показник розраховується за угодами первинного продажу житла.
Як повідомляли місцеві ЗМІ, агент з нерухомості Харіс Османагіч раніше оцінював ринок Подгориці як перегрітий і говорив, що ціни в столиці за короткий час «майже подвоїлися», а в окремих районах новобудови пропонуються по 2 800-3 500 євро за кв. м.
Зростання цін торкнулося і ринку оренди: за оцінками Османагіча, середня вартість довгострокової оренди в Подгориці знаходиться в діапазоні 550-700 євро на місяць, двокімнатні квартири – 800-1 000 євро, трикімнатні – 1 200-2 000 євро.
В Євросоюзі в цілому ціни на житло в III кварталі 2025 року зросли на 5,5% в річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Чорногорії Яків Мілатович направив голові парламенту Андрії Мандичу пропозицію про внесення змін до Конституції, щоб закріпити загальне правило про неробочі неділі та дні державних та інших свят для працівників країни.
Згідно з ініціативою, пропонується доповнити ст. 64 Конституції положенням, за яким співробітники в Чорногорії не працюють у неділю і в дні свят, передбачених законом, водночас допускається можливість встановлення винятків законом для окремих видів діяльності, коли це необхідно для захисту суспільного інтересу.
В обґрунтуванні Мілатович зазначив, що Конституційний суд 28 січня 2026 року скасував як неконституційну ст. 35a закону про внутрішню торгівлю, яка обмежувала роботу торгівлі в неділю та у свята, пославшись на порушення свободи підприємництва та принципу рівності.
Мілатович також наголосив на значущості сектору торгівлі для економіки країни, зазначивши, що він, за наведеними в документі даними, забезпечує зайнятість майже 20% працівників і формує близько 14% ВВП, а права працівників повинні мати передбачувану правову основу.
https://t.me/relocationrs/2241
Як повідомляє Сербський Економіст, низка балканських ЗМІ повідомили, що Туреччина з 2020 року стала найбільшим іноземним інвестором у Чорногорії: сукупний обсяг інвестицій оцінюється в понад 417 млн євро.
При цьому офіційна статистика показує більш «волатильну» картину за роками, і Сербія в ній виглядає одним з ключових джерел капіталу. Так, в аналітичному огляді парламентської бюджетної канцелярії Чорногорії за даними про приплив іноземних прямих інвестицій (SDI) за 2024 рік найбільшим джерелом названа Сербія – 118,2 млн євро, далі слідували Росія – 109,7 млн євро і Німеччина – 88,7 млн євро; Туреччина в 2024 році була на четвертому місці з 39,5 млн євро (США – 37,2 млн євро).
У 2025 році (січень-серпень) розстановка змінилася: Туреччина вийшла на перше місце з 92,2 млн євро, Сербія – на другому з 91,8 млн євро; далі йшли Росія (45,3 млн євро), Німеччина (41,7 млн євро) і ОАЕ (34,7 млн євро).
Ключова причина таких «гойдалок» – структура інвестицій. У 2024 році загальний валовий приплив SDI склав близько 891,1 млн євро, з яких найбільша частина припала на операції з нерухомістю (купівля об’єктів) – 455,3 млн євро, далі йшли міжфірмова заборгованість (292,1 млн євро) та інвестиції в компанії і банки (113,9 млн євро). Тобто рейтинг країн-інвесторів багато в чому залежить від циклів на ринку нерухомості та великих разових угод.
Окремо варто розрізняти «накопичений підсумок з 2020 року» і «лідерів конкретного року». Публікації про турецьке лідерство спираються на агрегування декількох років і підкреслюють прискорення турецької присутності в останні 1-2 роки. Зокрема, в повідомленнях з посиланням на Турецько-чорногорську торгову палату фігурують оцінки, що інвестиції з Туреччини в 2024 році становили близько 100,9 млн євро, а в 2025 році (за 10 місяців) – близько 110,8 млн євро.
Сербія, в свою чергу, залишається для Чорногорії «структурним» інвестором: у статистиці за SDI вона регулярно входить до числа лідерів, а в 2024 році посідала перше місце. У практичному сенсі це відображає тісний зв’язок двох економік – від бізнесу і банківсько-сервісної кооперації до активного попиту на нерухомість і туризм, через що сербська частка помітно реагує на кон’юнктуру ринку житла і сезонність.
В цілому профіль SDI Чорногорії в 2020-2025 роках залишається «нерухомістю-туризмом», а значить склад лідерів по країнах може змінюватися швидше, ніж в економіках, де домінують довгі промислові проекти.
Як повідомляє Сербський Економіст, асоціації автоперевізників з Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії заявили про намір 26 січня 2026 року розпочати протестні акції з блокадою вантажних терміналів на прикордонних переходах у напрямку країн Шенгенської зони. Повідомлення про заплановані дії поширили регіональні ЗМІ з посиланням на заяви профільних об’єднань.
Приводом перевізники називають практичне застосування і майбутнє посилення контролю у зв’язку з впровадженням Entry/Exit System (EES), через що, за їх версією, професійні водії з країн поза ЄС фактично підпадають під режим короткострокового перебування в Шенгені за правилом 90 днів протягом 180 днів – як звичайні туристи. Перевізники попереджають, що при «суворому» застосуванні правил з весни 2026 року частина водіїв може швидко вичерпати ліміт перебування, що створить ризики для ланцюжків поставок і вантажного сполучення між ЄС і регіоном Західних Балкан.
Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і перебуває в контакті з партнерами Західних Балкан, при цьому вказуючи, що правила короткострокового перебування в Шенгені «ясні», а практичні рішення на зовнішніх кордонах знаходяться в компетенції держав-членів.
EES – це автоматизована IT-система ЄС для реєстрації в’їзду і виїзду не-громадян ЄС при короткострокових поїздках, включаючи фіксацію даних документа і біометрії, з метою підвищити ефективність контролю на зовнішніх кордонах і виявляти «оверстеїв». Єврокомісія повідомляла, що система впроваджується поетапно, а повне розгортання на всіх пунктах пропуску заплановано з 10 квітня 2026 року, коли електронні записи повинні остаточно замінити штампи в паспортах.
У разі реалізації блокад на вантажних терміналах можливі черги і затримки на ряді напрямків ЄС – Західні Балкани, що може вплинути на терміни комерційних поставок в регіоні і всій Європі.
АВТОПЕРЕВІЗНИК, блокада, Боснія, ВАНТАЖ, Македонія, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ, Шенген
