Як повідомляє Сербський Економіст, влада чорногорського Котора прийняла групу з 40 дітей з України віком від 14 до 18 років, які прибули до міста в рамках гуманітарного візиту, організованого за участю муніципалітету та посольства України в Чорногорії.
Згідно з публікацією муніципалітету, діти перебувають у Которі з 23 по 28 березня, а в організації поїздки також брала участь українська асоціація «Dobro djelo». На офіційному прийомі в палаці Бізанті гостей привітали голова муніципалітету Котора Володимир Йокіч, посол України в Чорногорії Олег Герасименко, голова муніципальної скупщини Войін Батута, віце-мер Стоян Мілович та секретар з питань культури, спорту та громадської діяльності Тетяна Крієшторац.
Як зазначив Йокіч, завдання приймаючої сторони – дати дітям хоча б на кілька днів відчуття спокою та нормального дитинства, перерваного війною. Під час зустрічі представники міста наголосили, що хочуть, аби перебування в Которі стало для українських підлітків світлим спогадом і часом відпочинку від військової реальності.
Посол України в Чорногорії подякував муніципалітету та мешканцям Котора за підтримку, підкресливши важливість таких ініціатив для дітей, які переживають наслідки війни.
Для гостей підготували насичену програму, що включає відвідування музеїв Котора, прогулянку на човні по затоці, поїздку до Пераста, огляд собору Святого Трифона, виїзд на Плаві горизонти, прогулянку міськими фортечними стінами, а також спортивні та інші спільні заходи.
https://t.me/relocationrs/2518
Як повідомляє Сербський Економіст, лоукостер Wizz Air відкриє свою першу базу в Чорногорії в аеропорту Подгориці 30 березня 2026 року та розпочне поетапний запуск 17 нових маршрутів до європейських міст. Про це повідомив оператор аеропортів Чорногорії Aerodromi Crne Gore.
Згідно з опублікованою інформацією, нові рейси будуть вводитися поступово з кінця березня до середини червня. Серед заявлених напрямків — Мальме, Париж Бове, Гамбург, Маастрихт, Катанія, Братислава, Барселона, Базель, Жешув, Рим, Баден-Баден, Кельн, Любляна, Познань, Вільнюс, Гданськ і Вроцлав.
Як повідомлялося раніше, Wizz Air розмістить у Подгориці два літаки Airbus A321neo. За оцінкою компанії, нова база створить близько 80 прямих робочих місць і забезпечить приблизно 700 непрямих, а також збільшить туристичний і діловий трафік через столицю Чорногорії. Ще в жовтні 2025 року перевізник заявляв, що запуск бази та нових маршрутів має додати близько 1 млн крісел на рік.
Для аеропорту Подгориці проект має й інфраструктурне значення. Aerodromi Crne Gore раніше повідомляв про плани вкласти у 2026 році 21 млн євро в обладнання та модернізацію, причому основний акцент буде зроблено саме на Подгориці, де очікують зростання трафіку приблизно на 50%, зокрема завдяки базі Wizz Air.
https://t.me/relocationrs/2483
Як повідомляє Сербський Економіст, в акваторії Чорногорії більше не фіксується присутність пеластур (Pinna nobilis) — одного з найбільших двостулкових молюсків Середземного моря, тоді як чисельність спорідненого виду Pinna rudis, навпаки, зростає. Про це повідомило Radio Televizija Budva з посиланням на дані морських біологів.
За їхньою інформацією, масова загибель пеластур в Адріатиці почалася кілька років тому і пов’язана з поширенням паразита Haplosporidium pinnae, який уражає тканини молюска і призводить до його швидкої загибелі. В результаті на даний час у прибережних водах Чорногорії живі особини цього виду не виявляються.
Водночас фахівці відзначають зростання популяції спорідненого виду Pinna rudis, який виявився більш стійким до захворювання. Цей молюск відрізняється меншими розмірами та іншою морфологією, проте займає схожу екологічну нішу.
Екологи підкреслюють, що зникнення пеластура є серйозною втратою для морської екосистеми, оскільки цей вид відіграє важливу роль у фільтрації води та підтримці біорізноманіття. У зв’язку з цим наукова спільнота закликає до посилення моніторингу стану морського середовища та розробки програм із збереження вразливих видів в Адріатичному морі.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія вступає у 2026 рік із відносно стабільною динамікою ВВП, але з помітними зовнішніми дисбалансами та зростаючою роллю фіскальної політики як головного інструменту макрорегулювання. Країна використовує євро як законний платіжний засіб і фактично позбавлена стандартних інструментів грошово-кредитної політики, тому ключові роздоріжжя для економіки проходять через бюджет, управління боргом та структурні реформи.
За попередніми даними статистики, у III кварталі 2025 року реальний ВВП Чорногорії зріс на 3,1% у річному вираженні. Оцінки міжнародних організацій загалом укладаються в коридор близько 3%: місія МВФ, наприклад, вказувала на базовий прогноз зростання на рівні 3,2% у 2025 році, пов’язуючи його, зокрема, з помірним туристичним сезоном.
Ціни у 2025 році зростали помірковано, але до осені інфляційний тиск посилився. За даними MONSTAT, у січні-листопаді 2025 року споживчі ціни були вищими в середньому на 3,9% порівняно з тим самим періодом роком раніше, а в грудні 2025 року інфляція становила 4,0% у річному вимірі.
За даними обстеження робочої сили MONSTAT, рівень безробіття у III кварталі 2025 року становив 10,1% (при рівні зайнятості 56,0%). Для економіки з високою часткою послуг це вказує на збереження структурного розриву між сезонною зайнятістю та стабільними робочими місцями поза туристичним піком.
МВФ очікував розширення дефіциту сектора державного управління до 3,6% ВВП у 2025 році (після 2,9% ВВП у 2024 році). При цьому боргова траєкторія протягом року виглядала керованою: за даними Мінфіну, загальний держборг на кінець вересня становив 4,76 млрд євро, або 58,59% ВВП (проти 61% ВВП за підсумками 2024 року, за даними того ж джерела).
Туризм знову підтвердив статус ключового генератора валютної виручки. Центральний банк повідомляв, що в січні-листопаді 2025 року кількість туристичних приїздів зросла на 5% у річному вираженні до 2,67 млн, а доходи від іноземних туристів за дев’ять місяців сягнули 1,328 млрд євро, що трохи вище рівня роком раніше.
Але саме зовнішній контур залишається головним джерелом ризику: МВФ очікував розширення дефіциту поточного рахунку приблизно до 18% ВВП у 2025 році, пов’язуючи це з падінням експорту електроенергії, ознаками слабшого туристичного сезону та зростанням імпортного попиту.
Базовий сценарій на 2026 рік — збереження помірного зростання за умови, що бюджетна політика компенсуватиме зовнішні шоки, а економіка почне поступово «розгортатися» від споживання до інвестицій та диверсифікації. Ризики зосереджені навколо зовнішнього дефіциту та бюджетних зобов’язань, а вікно можливостей — в інфраструктурних проєктах, енергетиці та реформах, необхідних для європейської інтеграції.
https://t.me/relocationrs/2441
Як повідомляє Сербський Економіст, туристична галузь Будви в літньому сезоні 2026 року зіткнеться з нестачею щонайменше 5 тис. сезонних працівників, повідомив портал Investitor.me з посиланням на голову Асоціації рестораторів Будви Олександра Йовановича. За його словами, проблема забезпечення сезонною робочою силою залишається для курорту хронічною, оскільки інтерес з боку працівників з Чорногорії знижується.
Найбільша готельна компанія країни — Hotelska grupa Budvanska rivijera, що перебуває переважно у державній власності, — вже розпочала набір персоналу на літо й оцінює власну потребу приблизно в 600 сезонних працівників. Компанія через службу зайнятості відкрила вакансії на десятки посад, включаючи офіціантів, кухарів, барменів, пекарів, рятувальників, працівників пляжів і басейнів, співробітників housekeeping та допоміжний персонал.
У Budvanska rivijera заявили, що всім сезонним працівникам забезпечуються проживання та триразове харчування, а також триває співпраця з агентствами, профільними школами та вищими навчальними закладами, щоб залучити студентів та учнів у пік сезону — у липні та серпні. Водночас компанія визнає, що їй доводиться шукати нові джерела найму за межами країни.
Роботодавці в Будві все частіше залучають співробітників з Азії. Сам Йованович пов’язує дефіцит кадрів, зокрема, з тим, що частина жителів Чорногорії воліє виїжджати на сезонну роботу в інші туристичні країни, насамперед до ЄС та сусідньої Хорватії.
Зростання залежності Чорногорії від іноземної робочої сили підтверджується й більш широкою статистикою. У 2025 році країна видала іноземцям 40 567 дозволів на тимчасове проживання та роботу, що на 6,7% більше, ніж у 2024 році. Дозволи отримали громадяни 107 країн, а найбільшими групами стали працівники з Туреччини, Сербії,
Росії, Азербайджану, Албанії, України, Боснії та Герцеговини, Непалу, Північної Македонії та Індії.
Ситуація вказує на те, що напередодні літнього сезону Чорногорія все сильніше залежить від зовнішнього ринку праці, а дефіцит персоналу в туризмі стає вже не локальною проблемою окремих готелів, а системним обмеженням для всього узбережжя.
Як повідомляє Сербський Економіст, колишня державна секретарка уряду Чорногорії Мірьяна Пайкович відкрила акаунт на платформі OnlyFans під назвою Sexy Lawyer.
Поява акаунта привернула додаткову увагу до Пайкович на тлі недавнього резонансного скандалу та її відставки з державної посади. За даними Міністерства з прав людини та меншин Чорногорії, 23 січня Мірьяна Пайкович подала у відставку з особистих причин.
У урядовій системі Чорногорії Пайкович займалася питаннями захисту та просування прав людини і свобод, антидискримінаційною політикою та тематикою рівності. У відкритих матеріалах Ради Європи вона згадується як представник міністерства, яка брала участь у роботі з гармонізації законодавства, пов’язаного з правами ЛГБТІ-спільноти, а також у профільних міжнародних експертних форматах.
У публічному полі Пайкович запам’яталася як одна з помітних фігур у порядку денному прав людини та гендерної рівності в Чорногорії, а також як чиновниця, яка брала активну участь у міжнародних і регіональних дискусіях на цю тему. Одночасно в останні місяці її ім’я опинилося в центрі гучної медійної історії, яка отримала широкий резонанс у Чорногорії та за її межами.
