Чистий приплив прямих іноземних інвестицій до Чорногорії у першому кварталі 2026 року становив 75,6 млн євро, що майже на 40% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли він сягав 122,2 млн євро, свідчать дані Центрального банку Чорногорії.
При цьому телеграм-канал «Сербський економіст» повідомляє, що загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли в країну, знизився незначно — на 2,5%, до 206,5 млн євро. Основний тиск на підсумковий показник справило зростання виведення капіталу: іноземні інвестори вивели з Чорногорії 130,9 млн євро проти 89,5 млн євро роком раніше.
Таким чином, дані ЦБ показують не стільки різке падіння інтересу до Чорногорії з боку іноземних інвесторів, скільки посилення зворотного руху капіталу. Гроші в країну продовжують надходити, однак одночасно збільшуються деінвестування компаній, повернення позик, раніше наданих місцевим фірмам, та виведення коштів через продаж нерухомості.
Найбільший обсяг виведення капіталу в першому кварталі припав на інвесторів з Туреччини — 24,8 млн євро. З цієї суми 21,1 млн євро було пов’язано з виведенням коштів з компаній у Чорногорії, ще близько 3 млн євро — з продажем нерухомості.
На другому місці опинилися інвестори з Сербії, які вивели 17,5 млн євро. 8,3 млн євро припало на продаж нерухомості в Чорногорії, 3,7 млн євро — на купівлю нерухомості за кордоном, ще 3,2 млн євро — на виведення коштів із компаній. За ними йшли інвестори з ОАЕ з 17 млн євро.
Зростання виведення капіталу особливо важливе для Чорногорії, оскільки економіка країни традиційно сильно залежить від іноземних інвестицій, насамперед у нерухомість, туризм, будівництво та пов’язані з ними послуги. В останні роки помітну роль на ринку відігравали інвестори з Туреччини, Сербії, Росії, країн ЄС та Близького Сходу.
Зниження чистого припливу може стати сигналом для влади про необхідність більш уважно оцінювати якість інвестицій. Для економіки важливий не тільки обсяг надходжень, але й те, наскільки вони залишаються в країні, створюють робочі місця, підтримують продуктивність і формують довгострокову податкову базу.
Як повідомляє Сербський Економіст, іноземний попит на нерухомість у Чорногорії стає більш диверсифікованим: громадяни Сербії та США активізують свою діяльність, тоді як частка російських покупців поступово зменшується, як свідчать дані ринку та опитування місцевих експертів.
Ще кілька років тому російські покупці були однією з ключових груп іноземних інвесторів у чорногорську нерухомість, особливо на узбережжі — у Будві, Тіваті, Которі, Херцег-Нові та Барі. Однак після 2022 року їхня активність почала скорочуватися через санкції, проблеми з банківськими переказами, обмеження на переміщення капіталу, невизначеність щодо статусу резидентів та зміни геополітичного фону.
На цьому тлі зростає значення покупців із Сербії. Для сербських громадян Чорногорія залишається зрозумілим і близьким ринком: немає мовного бар’єру, сильні сімейні та ділові зв’язки, а узбережжя традиційно сприймається як напрямок для відпочинку, купівлі другого житла та оренди. Сербські покупці особливо активні в сегменті квартир для сезонного проживання та об’єктів, які можна здавати туристам.
Американський попит також став помітнішим. Покупців із США приваблюють відносно нижчі ціни порівняно з ринками ЄС та Середземномор’я, можливість отримання посвідки на проживання через нерухомість, розвиток туристичної інфраструктури та зростання впізнаваності Чорногорії як європейського напрямку для релокації, віддаленої роботи та інвестицій.
За даними ринкових оглядів, серед найбільш активних іноземних покупців нерухомості в Чорногорії зараз називаються громадяни Сербії, Туреччини, США, Росії та Німеччини. При цьому активність російських і німецьких покупців істотно знизилася.
Українські покупці також зберігають присутність на ринку Чорногорії, хоча їхня роль не є домінуючою. Для громадян України Чорногорія залишається зрозумілим напрямком для релокації, купівлі житла для проживання, сезонного відпочинку та інвестицій. За оцінками учасників ринку, українці частіше розглядають нерухомість у прибережних містах та в Подгориці, орієнтуючись як на власне проживання, так і на можливість здачі житла в оренду. Ринкові оцінки вказують, що у 2024-25 роках громадяни України забезпечували близько 10% іноземних покупок нерухомості в Чорногорії.
Ціни на нерухомість у Чорногорії продовжують сильно залежати від локації. У середньому по ринку нова житлова нерухомість у 2026 році оцінюється приблизно від 2,2 тис. євро за кв. м, але на узбережжі рівень цін значно вищий. У популярних прибережних містах стандартні квартири зазвичай продаються в діапазоні 1,7–3,5 тис. євро за кв. м, а в більш ліквідних і туристичних локаціях — 3–5 тис. євро за кв. м.
У Тіваті, особливо поруч із Porto Montenegro, ціни на квартири часто знаходяться в діапазоні 3,5–5,5 тис. євро за кв. м, а преміальні об’єкти можуть коштувати дорожче. У Будві новобудови зазвичай оцінюються приблизно в 3-4,2 тис. євро за кв. м, готове житло — близько 2,8-3,8 тис. євро за кв. м. У Которі ціни на якісні об’єкти можуть наближатися до 3,5-4 тис. євро за кв. м, а в окремих прибережних та історичних локаціях бути вищими.
Внутрішні райони та частина Подгориці залишаються доступнішими за узбережжя. У столиці середня ціна в останні роки наблизилася до 2 тис. євро за кв. м, тоді як у менш туристичних містах та північних районах можна знайти об’єкти значно дешевше.
Для місцевих жителів зростання іноземного попиту має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує будівництво, зайнятість, послуги, оренду та податкові надходження. З іншого — підвищує ціни на житло, особливо в прибережних містах, де купівельна спроможність місцевого населення значно нижча за можливості іноземних інвесторів.
https://t.me/relocationrs/2905
Як повідомляє Сербський Економіст, туристичний потік до Чорногорії в I кварталі 2026 року знизився майже на 4% на тлі різкого падіння кількості гостей із Туреччини та триваючого скорочення російського сегмента, повідомляє статистичне управління Monstat.
У січні-березні 2026 року Чорногорія прийняла 169 419 тис. туристів, які здійснили 1,079 млн ночівель у всіх видах розміщення. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість туристів скоротилася на 6,4 тис., або на 3,8%, а кількість ночівель — на 41 тис., або на 3,7%.
Головним фактором зниження став турецький ринок. За даними Vijesti, у I кварталі громадяни Туреччини здійснили 60,359 тис. ночівель проти 114,477 тис. роком раніше. Таким чином, показник впав на 54 тис. ночівель, або на 47%. Особливо сильне падіння зафіксовано у приватному розміщенні: кількість ночівель турецьких громадян знизилася з 95,043 тис. до 44,744 тис.
Туроператори пов’язують спад з подіями кінця жовтня 2025 року, коли після інциденту в Подгориці за участю іноземних працівників з Туреччини та Азербайджану відбулися напади на майно та бізнеси турецьких громадян. Після цього уряд Чорногорії тимчасово ввів візовий режим для громадян Туреччини. У грудні 2025 року безвізовий режим було відновлено, але вже у скороченому форматі: термін перебування без візи зменшили з 90 до 30 днів.
Російський сегмент також продовжив скорочуватися. Тільки в приватному розміщенні громадяни Росії в I кварталі 2026 року здійснили 317 тис. ночівель проти 370 тис. роком раніше. Падіння склало 53 тис. ночівель, або 14%. За два роки російський турпотік до Чорногорії вже істотно скоротився: у 2023 році туристи з РФ здійснили близько 3,7 млн ночівель, а у 2025 році — близько 2,4 млн.
Частина втрат була компенсована іншими ринками, насамперед Сербією. За даними Vijesti, кількість ночівель гостей із Сербії в I кварталі зросла майже на 50 тис. порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також збільшилася кількість ночівель туристів з Албанії, Німеччини та Боснії і Герцеговини, однак цього виявилося недостатньо, щоб перекрити падіння турецького та російського потоків.
Сербія залишається одним із ключових туристичних ринків для Чорногорії. За даними Національної туристичної організації Чорногорії, у 2025 році громадяни Сербії забезпечили 18,1% приїздів іноземних туристів, посівши перше місце серед зовнішніх ринків. У приватному розміщенні частка сербських туристів за ночівлями у 2025 році склала 25,6%, що також робить Сербію одним із головних джерел попиту для чорногорського туристичного сектору.
Українські туристи також входять до значущої групи гостей Чорногорії, особливо в приватному розміщенні. За даними Monstat за 2025 рік, на туристів з України припало 4,7% ночівель іноземних туристів в індивідуальному розміщенні, що порівняно з часткою Туреччини в цьому сегменті — 4,9%.
Офіційна місячна статистика показує, що в березні 2026 року в колективному розміщенні Чорногорії було 56 306 тис. прибуття та 123 913 тис. ночівель. Іноземці забезпечили 71,9% усіх ночівель, а основна частина припала на морські курорти — 72,4%. Серед іноземних туристів у березні лідирували гості з Сербії — 5 980 тис. прибуття, далі йшли Албанія, Німеччина, Китай, Туреччина, Росія та Україна.
https://t.me/relocationrs/2901
Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.
На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.
Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.
Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.
Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.
Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.
Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.
Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.
https://t.me/relocationrs/2850
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія суттєво посилила правила розрахунків під час купівлі-продажу нерухомості: угоди вартістю понад 10 тис. євро тепер мають здійснюватися через банківську систему країни. Нові вимоги спрямовані на посилення контролю за походженням коштів, боротьбу з відмиванням грошей та підвищення прозорості ринку нерухомості.
Закон поширюється на угоди з нерухомістю на суму понад 10 тис. євро.
Ключова вимога полягає в тому, що оплата за угодою повинна здійснюватися з банківського рахунку або на банківський рахунок, відкритий у Чорногорії. При цьому щонайменше одна зі сторін угоди повинна мати рахунок у чорногорському банку. Це означає, що покупець може переказати кошти з іноземного банку безпосередньо на рахунок продавця в Чорногорії, якщо такий рахунок у продавця є.
Якщо оплата була здійснена до підписання договору, нотаріус повинен буде запросити банківську виписку, що підтверджує переказ. Простої заяви сторін про те, що розрахунок уже відбувся, буде недостатньо. Це посилює роль нотаріусів і банків як учасників контролю за чистотою угоди.
Фактично Чорногорія закриває простір для неформальних розрахунків на ринку нерухомості, який в останні роки активно приваблював іноземних покупців. За порушення передбачені штрафи в розмірі від 3 тис. до 20 тис. євро.
Для іноземних покупців нові правила означають необхідність заздалегідь перевіряти банківську сторону угоди. Якщо продавець є резидентом Чорногорії та має місцевий банківський рахунок, покупець, як правило, зможе оплатити об’єкт SWIFT-переказом зі свого закордонного рахунку. Однак у складніших випадках — наприклад, якщо продавець є нерезидентом, угода проходить через юридичну особу або сторони хочуть контролювати розрахунки через рахунок покупця — може знадобитися відкриття рахунку в чорногорському банку.
Банки при цьому можуть запитувати документи про походження коштів: підтвердження доходів, продаж активів, інвестиційні документи або інші джерела капіталу. Це відповідає загальній логіці європейського фінансового комплаєнсу, хоча Чорногорія поки що не є членом ЄС.
Для ринку нерухомості Чорногорії ефект буде подвійним. З одного боку, нові правила можуть ускладнити та уповільнити угоди, особливо для нерезидентів, які звикли до більш гнучких схем розрахунків. З іншого боку, підвищення прозорості може зміцнити довіру банків, нотаріусів та іноземних інвесторів до ринку, особливо на тлі очікувань вступу Чорногорії до ЄС.
Чорногорія залишається одним із найпопулярніших ринків нерухомості на Адріатиці для іноземних покупців. Попит підтримують покупці з країн Європи, Туреччини, Росії, України, Ізраїлю та Балканського регіону.
https://t.me/relocationrs/2843
Як повідомляє Сербський економіст, президент Чорногорії Яков Мілатович закликав призупинити процес передачі аеропортів Подгориці та Тівата у концесію, заявивши, що чинна модель може завдати державі збитків на сотні мільйонів євро.
У заяві кабінету президента йдеться, що уряд реалізує концесійну процедуру для компанії Aerodromi Crne Gore за моделлю, підготовленою ще у 2019 році, хоча вартість аеропортів і пасажиропотік з того часу істотно зросли. Мілатович вважає, що нинішній процес не відображає реальну вартість активів, не захищає інтереси держави і залишає працівників аеропортів без достатніх гарантій.
Кабінет президента направив захиснику майнових та правових інтересів Чорногорії запит про терміновий правовий та фінансовий аналіз концесії. У заяві підкреслюється, що йдеться про стратегічну інфраструктуру, а уряд, за оцінкою Мілатовича, намагається перекласти відповідальність за спірне рішення на парламент.
Влада Чорногорії раніше запропонувала передати аеропорти Подгориці та Тівата в концесію на 30 років південнокорейському консорціуму Incheon Airport Consortium. Уряд стверджує, що після завершення терміну концесії вся інфраструктура залишиться у власності держави, а сукупні вигоди від угоди можуть перевищити 1 млрд євро.
За даними уряду, умови угоди передбачають інвестиції в реконструкцію та розвиток аеропортової інфраструктури, будівництво нових терміналів і модернізацію існуючих потужностей. Прихильники концесії вважають, що без великого зовнішнього оператора аеропорти не зможуть швидко вийти на новий рівень обслуговування та пропускної спроможності.
Мілатович, навпаки, наполягає, що нова угода має враховувати поточну вартість активів. За оцінкою Управління державного майна, вартість Aerodromi Crne Gore становить близько 264,4 млн євро, що майже вдвічі перевищує попередню оцінку 2018 року.
Президент пропонує переглянути умови угоди. Серед параметрів, які, на думку його кабінету, мають бути закладені в чесну модель концесії, називаються мінімальна одноразова виплата не менше 200 млн євро, обов’язкове зростання пасажиропотоку щонайменше на 7% на рік, інвестиції не менше 300 млн євро, збереження існуючих прав працівників та гарантія відсутності технологічного надлишку в перші п’ять років.
Мілатович також попередив, що невдало оформлена концесія може призвести до скорочення кількості рейсів, зростання цін на авіаквитки та звільнень співробітників.
Аеропорти Подгориці та Тівата мають різне значення для економіки. Подгориця є головним діловим та адміністративним авіавузлом, тоді як Тіват є критично важливим для туристичного потоку на узбережжя, включаючи Будву, Котор, Херцег-Нові та інші курортні зони. Тому питання концесії стосується не лише управління аеропортами, а й усієї моделі розвитку туризму, інвестицій та транспортної доступності країни.
https://t.me/relocationrs/2819
