Уряд Чорногорії затвердив проект рішення про передачу аеропортів Подгориці та Тівата в концесію строком на 30 років учаснику тендеру, який посів перше місце за рейтингом, — південнокорейській компанії Incheon International Airport Corporation / Incheon Airport Consortium, повідомляє Telegram-канал «Сербський економіст». При цьому остаточне рішення ще не ухвалено: його має затвердити Скупщина Чорногорії.
Парламентське затвердження потрібне тому, що вартість активів Aerodromi Crne Gore оцінена приблизно в 265 млн євро, а в Чорногорії рішення щодо державного майна такої вартості належать до компетенції законодавчої влади. Міністр транспорту Філіп Радулович окремо підкреслював, що мова йде не про продаж і не про приватизацію, а про модель управління, за якої земля, існуюча інфраструктура та всі нові побудовані об’єкти після закінчення терміну концесії залишаються у власності держави.
Фінансова модель, яку представив уряд, дає загальну суму близько 1 млрд євро, але тут є важливе застереження. Це не тільки прямі бюджетні надходження, а сукупний фінансовий ефект угоди: 100 млн євро одноразового платежу після підписання контракту, близько 600 млн євро змінної концесійної плати в розмірі 35% річного валового доходу аеропортів за 30 років і ще 300 млн євро обов’язкових інвестицій у модернізацію та розширення інфраструктури.
За опублікованими параметрами, до кінця 2029 року концесіонер повинен вкласти 132 млн євро, у тому числі 54 млн євро в аеропорт Подгориці та 78 млн євро в аеропорт Тівата. Загальна інвестиційна програма передбачає будівництво нових терміналів, модернізацію діючих об’єктів, розширення загальної площі аеропортової інфраструктури приблизно до 40 тис. кв. м та збільшення пропускної спроможності.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії понад 160 тис. квартир не використовуються для постійного проживання: за даними перепису 2023 року, у країні налічувалося 392 909 житлових одиниць, з яких 89 083 використовувалися сезонно, а 71 204 вважалися тимчасово порожніми або занедбаними. Таким чином, сукупний обсяг такого житла перевищує 160 тис. об’єктів.
На цей дисбаланс вказала Асоціація орендарів Чорногорії. Організація заявила, що при такому великому обсязі порожнього та сезонного фонду десятки тисяч сімей залишаються в нестабільному орендному становищі, часто без формальних договорів та правового захисту. Асоціація також попередила про подальше зростання цін на оренду та нерухомість за умови збереження великої «сірої зони» на ринку.
Для економіки Чорногорії це означає, що житловий ринок дедалі сильніше відривається від функції постійного проживання і все більше обслуговує сезонний попит, туризм та інвестиційні моделі використання нерухомості.
Проблема накладається і на триваючий приплив іноземців. За даними, які раніше наводилися з посиланням на МВС Чорногорії, на 10 вересня 2025 року в країні проживали 100 867 іноземних громадян, у тому числі 71 250 з тимчасовим і 29 617 з постійним проживанням.
Серед власників тимчасового проживання найбільшими групами були громадяни Сербії — близько 24 538 осіб, Росії — 21 153 та Туреччини — 13 396.
Окремо щодо ринку праці у 2025 році Чорногорія видала 40 567 дозволів на роботу та проживання іноземцям із 107 країн. Найбільшою групою тут стали громадяни Туреччини — 10 346 дозволів, далі йшли громадяни Сербії — 8 148 та Росії — 7 429. Серед інших помітних груп були громадяни Азербайджану, Албанії, Боснії та Герцеговини й Косово.
Українці залишаються однією з важливих іноземних груп у країні, хоча їхній статус частково визначається за лінією тимчасового захисту, а не звичайного посвідки на проживання. За даними уряду Чорногорії, тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2027 року. Раніше в матеріалах з посиланням на МВС Чорногорії зазначалося, що на 1 червня 2024 року під тимчасовим захистом перебували 5 тис. громадян України.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада чорногорського Котора прийняла групу з 40 дітей з України віком від 14 до 18 років, які прибули до міста в рамках гуманітарного візиту, організованого за участю муніципалітету та посольства України в Чорногорії.
Згідно з публікацією муніципалітету, діти перебувають у Которі з 23 по 28 березня, а в організації поїздки також брала участь українська асоціація «Dobro djelo». На офіційному прийомі в палаці Бізанті гостей привітали голова муніципалітету Котора Володимир Йокіч, посол України в Чорногорії Олег Герасименко, голова муніципальної скупщини Войін Батута, віце-мер Стоян Мілович та секретар з питань культури, спорту та громадської діяльності Тетяна Крієшторац.
Як зазначив Йокіч, завдання приймаючої сторони – дати дітям хоча б на кілька днів відчуття спокою та нормального дитинства, перерваного війною. Під час зустрічі представники міста наголосили, що хочуть, аби перебування в Которі стало для українських підлітків світлим спогадом і часом відпочинку від військової реальності.
Посол України в Чорногорії подякував муніципалітету та мешканцям Котора за підтримку, підкресливши важливість таких ініціатив для дітей, які переживають наслідки війни.
Для гостей підготували насичену програму, що включає відвідування музеїв Котора, прогулянку на човні по затоці, поїздку до Пераста, огляд собору Святого Трифона, виїзд на Плаві горизонти, прогулянку міськими фортечними стінами, а також спортивні та інші спільні заходи.
https://t.me/relocationrs/2518
Як повідомляє Сербський Економіст, лоукостер Wizz Air відкриє свою першу базу в Чорногорії в аеропорту Подгориці 30 березня 2026 року та розпочне поетапний запуск 17 нових маршрутів до європейських міст. Про це повідомив оператор аеропортів Чорногорії Aerodromi Crne Gore.
Згідно з опублікованою інформацією, нові рейси будуть вводитися поступово з кінця березня до середини червня. Серед заявлених напрямків — Мальме, Париж Бове, Гамбург, Маастрихт, Катанія, Братислава, Барселона, Базель, Жешув, Рим, Баден-Баден, Кельн, Любляна, Познань, Вільнюс, Гданськ і Вроцлав.
Як повідомлялося раніше, Wizz Air розмістить у Подгориці два літаки Airbus A321neo. За оцінкою компанії, нова база створить близько 80 прямих робочих місць і забезпечить приблизно 700 непрямих, а також збільшить туристичний і діловий трафік через столицю Чорногорії. Ще в жовтні 2025 року перевізник заявляв, що запуск бази та нових маршрутів має додати близько 1 млн крісел на рік.
Для аеропорту Подгориці проект має й інфраструктурне значення. Aerodromi Crne Gore раніше повідомляв про плани вкласти у 2026 році 21 млн євро в обладнання та модернізацію, причому основний акцент буде зроблено саме на Подгориці, де очікують зростання трафіку приблизно на 50%, зокрема завдяки базі Wizz Air.
https://t.me/relocationrs/2483
Як повідомляє Сербський Економіст, в акваторії Чорногорії більше не фіксується присутність пеластур (Pinna nobilis) — одного з найбільших двостулкових молюсків Середземного моря, тоді як чисельність спорідненого виду Pinna rudis, навпаки, зростає. Про це повідомило Radio Televizija Budva з посиланням на дані морських біологів.
За їхньою інформацією, масова загибель пеластур в Адріатиці почалася кілька років тому і пов’язана з поширенням паразита Haplosporidium pinnae, який уражає тканини молюска і призводить до його швидкої загибелі. В результаті на даний час у прибережних водах Чорногорії живі особини цього виду не виявляються.
Водночас фахівці відзначають зростання популяції спорідненого виду Pinna rudis, який виявився більш стійким до захворювання. Цей молюск відрізняється меншими розмірами та іншою морфологією, проте займає схожу екологічну нішу.
Екологи підкреслюють, що зникнення пеластура є серйозною втратою для морської екосистеми, оскільки цей вид відіграє важливу роль у фільтрації води та підтримці біорізноманіття. У зв’язку з цим наукова спільнота закликає до посилення моніторингу стану морського середовища та розробки програм із збереження вразливих видів в Адріатичному морі.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія вступає у 2026 рік із відносно стабільною динамікою ВВП, але з помітними зовнішніми дисбалансами та зростаючою роллю фіскальної політики як головного інструменту макрорегулювання. Країна використовує євро як законний платіжний засіб і фактично позбавлена стандартних інструментів грошово-кредитної політики, тому ключові роздоріжжя для економіки проходять через бюджет, управління боргом та структурні реформи.
За попередніми даними статистики, у III кварталі 2025 року реальний ВВП Чорногорії зріс на 3,1% у річному вираженні. Оцінки міжнародних організацій загалом укладаються в коридор близько 3%: місія МВФ, наприклад, вказувала на базовий прогноз зростання на рівні 3,2% у 2025 році, пов’язуючи його, зокрема, з помірним туристичним сезоном.
Ціни у 2025 році зростали помірковано, але до осені інфляційний тиск посилився. За даними MONSTAT, у січні-листопаді 2025 року споживчі ціни були вищими в середньому на 3,9% порівняно з тим самим періодом роком раніше, а в грудні 2025 року інфляція становила 4,0% у річному вимірі.
За даними обстеження робочої сили MONSTAT, рівень безробіття у III кварталі 2025 року становив 10,1% (при рівні зайнятості 56,0%). Для економіки з високою часткою послуг це вказує на збереження структурного розриву між сезонною зайнятістю та стабільними робочими місцями поза туристичним піком.
МВФ очікував розширення дефіциту сектора державного управління до 3,6% ВВП у 2025 році (після 2,9% ВВП у 2024 році). При цьому боргова траєкторія протягом року виглядала керованою: за даними Мінфіну, загальний держборг на кінець вересня становив 4,76 млрд євро, або 58,59% ВВП (проти 61% ВВП за підсумками 2024 року, за даними того ж джерела).
Туризм знову підтвердив статус ключового генератора валютної виручки. Центральний банк повідомляв, що в січні-листопаді 2025 року кількість туристичних приїздів зросла на 5% у річному вираженні до 2,67 млн, а доходи від іноземних туристів за дев’ять місяців сягнули 1,328 млрд євро, що трохи вище рівня роком раніше.
Але саме зовнішній контур залишається головним джерелом ризику: МВФ очікував розширення дефіциту поточного рахунку приблизно до 18% ВВП у 2025 році, пов’язуючи це з падінням експорту електроенергії, ознаками слабшого туристичного сезону та зростанням імпортного попиту.
Базовий сценарій на 2026 рік — збереження помірного зростання за умови, що бюджетна політика компенсуватиме зовнішні шоки, а економіка почне поступово «розгортатися» від споживання до інвестицій та диверсифікації. Ризики зосереджені навколо зовнішнього дефіциту та бюджетних зобов’язань, а вікно можливостей — в інфраструктурних проєктах, енергетиці та реформах, необхідних для європейської інтеграції.
https://t.me/relocationrs/2441
