Як повідомляє Сербський Економіст, у водах Чорногорії все частіше фіксують сріблястосмугасту рибу-пухир Lagocephalus sceleratus, відому як фугу і належить до числа найбільш небезпечних інвазивних видів Середземномор’я, повідомляє Інститут біології моря Університету Чорногорії.
Науковий радник Інституту біології моря Олександр Йоксимович заявив, що мова вже не йде про випадкові знахідки. За його словами, цей вид присутній біля узбережжя Чорногорії майже десять років і вже сформував стійку популяцію в Адріатичному морі.
Нещодавно фугу знову виявили біля узбережжя Будви: риба потрапила в рибальську сітку. Фахівці попереджають рибалок і туристів, що таку рибу не можна вживати в їжу і не слід намагатися самостійно її обробляти або готувати.
Головна небезпека пов’язана з тетродотоксином — сильним нейротоксином, який може міститися в органах, шкірі та тканинах цієї риби. Дослідження виду Lagocephalus sceleratus в Адріатиці підтверджують наявність тетродотоксину, при цьому токсин є небезпечним для людини при вживанні риби в їжу.
Експерти підкреслюють, що термічна обробка не робить таку рибу безпечною. Тому основна практична порада для рибалок і відпочивальників — не вживати знайдену рибу, не продавати її та повідомляти про знахідки профільним службам або Інституту біології моря.
Поширення фугу в Адріатиці пов’язують з потеплінням морської води та змінами в екосистемі Середземного моря. Вид походить з Індо-Тихоокеанського регіону і поширюється в Середземномор’ї як інвазивний вид, зокрема через Суецький канал. У 2025 році вчені також повідомили про знахідку цієї риби біля узбережжя Хорватії, що стало одним із найпівнічніших підтверджень її присутності в Середземномор’ї.
Для Чорногорії поява стійкої популяції фугу має не тільки екологічне, а й економічне значення. Риба може завдавати шкоди місцевому рибальству, потрапляти в сітки, пошкоджувати улов і створювати додаткові ризики для туристичних регіонів узбережжя. Особливо вразливими можуть бути Будва, Бока-Которська бухта, Бар та інші зони, де рибальство і туризм тісно пов’язані з морською екосистемою.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок довгострокової оренди житла в Чорногорії у 2026 році увійшов у фазу охолодження: після бурхливого зростання попередніх років надлишок пропозиції почав змінювати баланс на користь орендарів.
Зараз студії в Чорногорії в середньому пропонуються за ціною 300–400 євро на місяць, однокімнатні квартири — 400–800 євро, двокімнатні — 600–1 200 євро, будинки — від 1 000 євро. У преміальному сегменті вілли та елітні об’єкти можуть коштувати від 2 000 до 10 000 євро на місяць і вище.
Основними причинами стагнації на ринку стали зменшення кількості іноземних мешканців, які залишаються в країні на тривалий термін, та накопичене насичення пропозиції. За словами представника місцевого агентства нерухомості, власники житла все частіше стикаються з тим, що квартири залишаються порожніми довше, ніж рік тому, а орендарі отримують більше простору для переговорів щодо ціни та умов.
Ринок перестає працювати за моделлю 2022–2024 років, коли власники могли швидко здавати об’єкти на тлі напливу іноземців та обмеженої пропозиції. Тепер у низці локацій орендарі дедалі частіше обирають між кількома варіантами, домагаються знижок або вимагають кращих умов щодо договору, меблів та комунальних платежів.
Для Чорногорії цей зсув важливий не тільки для сектору житла, але й для ширшої моделі попиту, яка в останні роки багато в чому спиралася на приплив іноземців, релокантів та інвесторів. Якщо кількість довгострокових орендарів і надалі скорочуватиметься, частина власників може активніше переводити квартири в короткострокову оренду або переглядати цінові очікування в бік зниження.
https://t.me/relocationrs/2698
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорський Ульцинь прийняв групу українських дітей, які втратили одного або обох батьків внаслідок війни. Як повідомило міністерство з прав людини та меншин Чорногорії, для 40 українських дітей та викладачів, які їх супроводжували, було організовано восьмиденний відпочинок із додатковими заходами та факультативними екскурсіями.
За даними відомства, програма була реалізована у співпраці з посольством України в Чорногорії, муніципалітетом Ульциня та Туристичною організацією Ульциня. Дітям показали місто, його природні пам’ятки та історичні місця, а також організували прогулянки околицями.
Для Чорногорії такі ініціативи мають не тільки гуманітарне, а й суспільно-політичне значення. Чорногорія з 2022 року залишається однією з найбільш відкритих для українців у розрахунку на чисельність власного населення, а підтримка дітей, які постраждали від війни, підсилює образ Чорногорії як одного з найбільш залучених партнерів України на Балканах.
За даними ООН, з початку війни до країни в’їхали понад 200 тис. громадян України, хоча значна частина згодом поїхала далі. Наразі, за різними оцінками, у Чорногорії проживає не менше 10 тис. громадян України. Це робить Чорногорію важливим гуманітарним і соціальним центром для українців в Адріатичному регіоні, незважаючи на відносно невеликий розмір самої країни.
https://t.me/relocationrs/2677
Як повідомляє Сербський Економіст, Європол повідомив про новий прогрес у розслідуванні проти так званого «Балканського картелю»: у Чорногорії затримано одного з імовірних ключових учасників мережі, яку слідство пов’язує з постачанням великих партій кокаїну з Південної Америки на європейський ринок. За даними агентства, справа стосується контрабанди 2,7 тонни наркотиків.
Як уточнює Європол, чорногорські судові органи висунули звинувачення кільком підозрюваним, а саме розслідування зосереджено на міжнародній логістиці наркотрафіку, фінансових потоках та координації поставок всередині Європи. Йдеться про структуру, яка, за версією слідства, діяла через кілька країн і використовувала Балкани як частину ширшої кримінальної мережі.
Раніше, у грудні 2025 року, відомство повідомляло про окрему операцію в Німеччині проти ключових фігур цього середовища, тоді йшлося про трьох затриманих і конфіскацію активів приблизно на 5 млн євро.
Для країн Балкан подібні справи мають не тільки кримінальний, а й економічний вимір. Посилення міжнародних розслідувань, розширення обміну даними між поліцією та фінансовою розвідкою, а також тиск на тіньові транскордонні потоки стають частиною ширшого порядку денного щодо зниження репутаційних та інституційних ризиків регіону. Для Чорногорії, Сербії та сусідніх ринків це важливо й з точки зору інвестиційного іміджу, оскільки боротьба з організованою злочинністю залишається одним із постійних критеріїв оцінки з боку ЄС.
https://t.me/relocationrs/2642
Уряд Чорногорії затвердив проект рішення про передачу аеропортів Подгориці та Тівата в концесію строком на 30 років учаснику тендеру, який посів перше місце за рейтингом, — південнокорейській компанії Incheon International Airport Corporation / Incheon Airport Consortium, повідомляє Telegram-канал «Сербський економіст». При цьому остаточне рішення ще не ухвалено: його має затвердити Скупщина Чорногорії.
Парламентське затвердження потрібне тому, що вартість активів Aerodromi Crne Gore оцінена приблизно в 265 млн євро, а в Чорногорії рішення щодо державного майна такої вартості належать до компетенції законодавчої влади. Міністр транспорту Філіп Радулович окремо підкреслював, що мова йде не про продаж і не про приватизацію, а про модель управління, за якої земля, існуюча інфраструктура та всі нові побудовані об’єкти після закінчення терміну концесії залишаються у власності держави.
Фінансова модель, яку представив уряд, дає загальну суму близько 1 млрд євро, але тут є важливе застереження. Це не тільки прямі бюджетні надходження, а сукупний фінансовий ефект угоди: 100 млн євро одноразового платежу після підписання контракту, близько 600 млн євро змінної концесійної плати в розмірі 35% річного валового доходу аеропортів за 30 років і ще 300 млн євро обов’язкових інвестицій у модернізацію та розширення інфраструктури.
За опублікованими параметрами, до кінця 2029 року концесіонер повинен вкласти 132 млн євро, у тому числі 54 млн євро в аеропорт Подгориці та 78 млн євро в аеропорт Тівата. Загальна інвестиційна програма передбачає будівництво нових терміналів, модернізацію діючих об’єктів, розширення загальної площі аеропортової інфраструктури приблизно до 40 тис. кв. м та збільшення пропускної спроможності.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії понад 160 тис. квартир не використовуються для постійного проживання: за даними перепису 2023 року, у країні налічувалося 392 909 житлових одиниць, з яких 89 083 використовувалися сезонно, а 71 204 вважалися тимчасово порожніми або занедбаними. Таким чином, сукупний обсяг такого житла перевищує 160 тис. об’єктів.
На цей дисбаланс вказала Асоціація орендарів Чорногорії. Організація заявила, що при такому великому обсязі порожнього та сезонного фонду десятки тисяч сімей залишаються в нестабільному орендному становищі, часто без формальних договорів та правового захисту. Асоціація також попередила про подальше зростання цін на оренду та нерухомість за умови збереження великої «сірої зони» на ринку.
Для економіки Чорногорії це означає, що житловий ринок дедалі сильніше відривається від функції постійного проживання і все більше обслуговує сезонний попит, туризм та інвестиційні моделі використання нерухомості.
Проблема накладається і на триваючий приплив іноземців. За даними, які раніше наводилися з посиланням на МВС Чорногорії, на 10 вересня 2025 року в країні проживали 100 867 іноземних громадян, у тому числі 71 250 з тимчасовим і 29 617 з постійним проживанням.
Серед власників тимчасового проживання найбільшими групами були громадяни Сербії — близько 24 538 осіб, Росії — 21 153 та Туреччини — 13 396.
Окремо щодо ринку праці у 2025 році Чорногорія видала 40 567 дозволів на роботу та проживання іноземцям із 107 країн. Найбільшою групою тут стали громадяни Туреччини — 10 346 дозволів, далі йшли громадяни Сербії — 8 148 та Росії — 7 429. Серед інших помітних груп були громадяни Азербайджану, Албанії, Боснії та Герцеговини й Косово.
Українці залишаються однією з важливих іноземних груп у країні, хоча їхній статус частково визначається за лінією тимчасового захисту, а не звичайного посвідки на проживання. За даними уряду Чорногорії, тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2027 року. Раніше в матеріалах з посиланням на МВС Чорногорії зазначалося, що на 1 червня 2024 року під тимчасовим захистом перебували 5 тис. громадян України.
