Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Туристична організація Тівата за дев’ять місяців 2025 року зафіксувала зростання туристичного потоку, повідомила організація на пресконференції. За даними ТОТ, за вісім місяців у Тіваті було зареєстровано 125 тис. туристичних прибуттів, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загальна кількість ночівель склала 1,05 млн, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Найбільш численними гостями стали туристи із Сербії, Росії, Великої Британії, Туреччини, Боснії і Герцеговини, України, Німеччини та Ізраїлю, при цьому відзначено помітне зростання кількості мандрівників зі США, заявила директорка ТОТ Ніна Лакічевич.
Згідно з опитуваннями ТОТ, більшість туристів Тівата — гості з високим рівнем доходів. Близько 60% відвідувачів поверталися до Тівата більш ніж двічі, а для третини туристів це був перший візит, але більшість планує повторне відвідування.
Сектор туризму залишається ключовим драйвером економіки Чорногорії, формуючи близько 25% ВВП країни. У 2025 році спостерігається відновлення і зростання після складних 2020–2021 років, з поступовим зміщенням акценту від масового до сталого та елітного туризму.
За даними Монстату і Міністерства туризму, за січень–вересень 2025 року Чорногорія прийняла понад 2,4 млн туристів, що на 6% більше, ніж роком раніше. У країні посилюються інвестиції у висококласні готелі, яхтовий і гастрономічний туризм (включно з проєктами в Порто Монтенегро, Луштіца-Бей і Будві).
Експерти відзначають, що подальше зростання залежатиме від модернізації інфраструктури, транспортної доступності, розвитку регіональних аеропортів і еко сертифікації об’єктів розміщення.
Джерело – https://t.me/relocationrs
Як повідомляє Сербський Економіст, з 1 листопада 2025 року Чорногорія стане учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, повідомляє Державна митна служба України.
Рішення прийнято Генеральним директоратом з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (DG TAXUD). З моменту набрання чинності конвенції митні органи Чорногорії зможуть виконувати функції митниць відправлення та призначення при міжнародних перевезеннях за процедурою NCTS.
ДМС України підкреслила, що розширення мережі країн-учасниць Конвенції сприяє розвитку єдиних цифрових стандартів і скороченню часу митного оформлення на кордонах.
Конвенція про процедуру спільного транзиту (Common Transit Convention) і Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами — це міжнародні угоди, спрямовані на спрощення переміщення товарів між країнами через єдині митні процедури та електронну систему NCTS (New Computerized Transit System).
Учасники Конвенції можуть оформляти транзитну декларацію один раз на весь ланцюжок маршруту, що знижує адміністративні витрати і прискорює доставку вантажів. Для держав, що прагнуть до інтеграції з ЄС, участь у системі NCTS відкриває доступ до єдиного цифрового митного простору та підвищує привабливість для бізнесу, особливо логістичних та експортно-імпортних компаній.
Сербія офіційно приєдналася до Конвенції 1 лютого 2016 року. Цього дня країна розпочала практичне застосування системи NCTS.
https://t.me/relocationrs/1614
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія веде переговори з угорським лоукостером Wizz Air про створення в країні авіаційного хаба, який дасть змогу запустити до 20 нових міжнародних напрямків із Подгориці та Тівата.
Про це повідомив міністр транспорту і мореплавання Чорногорії Філіп Радулович в інтерв’ю виданню Boka News.
За словами міністра, сторони перебувають «на заключному етапі переговорів», і остаточну угоду можна підписати вже найближчими тижнями.
«Створення хаба Wizz Air у Чорногорії стане значним кроком для підвищення транспортної доступності країни та посилення її позиції на туристичній карті Європи», – зазначив Радулович.
Передбачається, що Wizz Air розмістить у Подгориці до трьох базових літаків Airbus A320/A321, що створить сотні нових робочих місць і збільшить пасажиропотік на 30-40 % уже в перший рік роботи хаба. Серед нових напрямків розглядаються рейси в Італію, Німеччину, Польщу, Францію, Швецію, Чехію, Угорщину та Велику Британію, а також у кілька міст Балканського регіону.
Міністерство транспорту наголошує, що збільшення кількості прямих рейсів сприятиме розвитку туризму і бізнес-контактів, а також розширить можливості для чорногорської діаспори та експорту місцевої продукції в країни ЄС.
«Це не просто авіаційний проєкт – це елемент довгострокової стратегії з перетворення Чорногорії на регіональний логістичний вузол між Центральною Європою та Адріатикою», – заявив Радулович.
За оцінками експертів, відкриття хаба Wizz Air може збільшити кількість авіапасажирів у Чорногорії з нинішніх 2,3 млн до 3 млн осіб на рік, а також залучити додаткові 200-300 тис. іноземних туристів щорічно.
Крім того, це дасть змогу країні зміцнити зв’язки з великими європейськими столицями і підвищити стійкість туристичного потоку, який сьогодні сильно залежить від сезонності.
https://t.me/relocationrs/1569
