Як повідомляє «Сербський економіст», Скупщина (парламент) Чорногорії 3 вересня одноголосно підтримала пропозицію про внесення змін до Конституції, що передбачає скасування імунітету президента країни, прем’єр-міністра та членів уряду у випадках злочинів проти службових обов’язків, зокрема корупційних злочинів.
За пропозицію проголосували всі 66 депутатів, присутніх на засіданні; тих, хто проголосував проти або утримався, не було. Для запуску процедури внесення змін до Конституції було потрібно дві третини голосів парламентаріїв.
Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, отримання та давання хабара, а також про інші злочини, пов’язані з корупцією. Влада пояснює ці зміни необхідністю усунути ситуацію, коли імунітет вищої посадової особи стає перешкодою для кримінального переслідування.
Ініціатива була підготовлена урядом ще навесні 2026 року. Кабінет міністрів запропонував внести зміни до статті 86 Конституції, прямо скасувавши імунітет для президента та членів уряду у разі злочинів проти службових обов’язків. Уряд пов’язує цю реформу, зокрема, з виконанням рекомендацій антикорупційної групи Ради Європи GRECO та просуванням Чорногорії за розділом 23 переговорів про вступ до ЄС.
Однак формально імунітет поки що не скасовано. Парламент доручив Конституційному комітету протягом чотирьох днів підготувати проєкт поправок. Згідно зі статтею 156 Конституції Чорногорії, після схвалення проєкту двома третинами всіх депутатів він має пройти громадське обговорення тривалістю не менше місяця, після чого остаточний текст знову має отримати підтримку двох третин парламенту.
Як повідомляє «Сербський економіст», у першому півріччі 2026 року Сербія стала найбільшим джерелом іноземного капіталу, спрямованого на придбання нерухомості в Чорногорії, свідчать дані Центрального банку Чорногорії (CBCG).
За січень-червень іноземні інвестори вклали в нерухомість Чорногорії 237,77 млн євро, що на 3,89% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом валовий приплив прямих іноземних інвестицій у країну склав 457,37 млн євро, тому на нерухомість припало близько 52 % усіх надходжень ПІІ.
Лідером стала Сербія — 55,75 млн євро, або 23,45 % усіх іноземних вкладень у чорногорську нерухомість.
Друге місце посіла Німеччина — 22,9 млн євро, третє — США з 20,84 млн євро. Зі Швейцарії на купівлю нерухомості надійшло 18,5 млн євро, з Туреччини — 16,34 млн євро.
На цьому тлі особливо помітно подальше зменшення ролі російського капіталу. За перше півріччя з Росії на купівлю чорногорської нерухомості надійшло всього 5,37 млн євро, що відповідає лише десятому місцю. Вище за Росію в рейтингу тепер знаходяться, зокрема, Польща та Бельгія.
Ця тенденція формувалася вже минулого року. У першому кварталі 2025 року Росія вперше випала з п’ятірки найбільших ринків покупців нерухомості Чорногорії й посіла шосту позицію. За підсумками всього 2025 року обсяг інвестицій з Росії в усі галузі чорногорської економіки знизився до 33,98 млн євро, з яких близько 17,8 млн євро припало на нерухомість. Для порівняння: ще у 2020–2024 роках російський капітал традиційно входив до числа найбільших джерел іноземних інвестицій країни.
При цьому говорити безпосередньо про «громадян Сербії» чи «росіян, які придбали нерухомість» на підставі цих цифр не зовсім коректно. Методологія CBCG враховує країну, з якої надійшов платіж, а вона може не збігатися з громадянством кінцевого покупця або бенефіціара. Наприклад, громадянин Росії може оплачувати об’єкт з рахунку в Сербії, ОАЕ чи іншій країні. Тому дані насамперед показують зміну географії фінансових потоків на ринку нерухомості.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна в липні 2026 року посіла шосте місце серед іноземних туристичних ринків Чорногорії за кількістю ночівель у колективних закладах розміщення, про що свідчать нові дані MONSTAT, опубліковані 27 серпня.
Українські туристи провели в готелях, туристичних комплексах, хостелах та інших колективних об’єктах 43,4 тис. ночей. Загалом за місяць такими об’єктами скористалися близько 7,35 тис. туристів з України.
За кількістю ночівель попереду України опинилися Сербія, Боснія і Герцеговина, Польща, Велика Британія та Росія. На українців припало близько 4,4% усіх ночівель іноземних гостей.
При цьому потік туристів з України залишається досить стабільним. Кількість туристів з України практично не змінилася порівняно з липнем минулого року, тоді як кількість ночівель скоротилася приблизно на 3%.
Лідером туристичного ринку Чорногорії залишається Сербія — на неї припадає близько чверті всіх іноземних ночівель. Водночас у липні різко зріс російський потік: кількість ночівель росіян збільшилася більш ніж на 60% у річному вимірі.
Загалом у липні в колективних закладах розміщення Чорногорії було зареєстровано 244,8 тис. туристів і 1,08 млн ночівель. Понад 90% ночівель забезпечили іноземці.
При цьому реальна роль українців у туризмі Чорногорії вища за липневу готельну статистику. MONSTAT не включає до цього щомісячного звіту приватні квартири та апартаменти, якими українські туристи активно користуються. За підсумками 2025 року на Україну припадало 4,7% іноземних ночівель у приватному секторі Чорногорії.
Чорногорія та Албанія увійшли до складеного Forbes списку найкращих закордонних напрямків для життя після виходу на пенсію у 2026 році, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Forbes опублікував щорічний огляд The Best Places To Retire Abroad In 2026 31 липня, пізніше оновивши його 5 серпня. Видання обрало 96 рекомендованих місць у 24 країнах на п’яти континентах, причому половина представлених держав розташована в Європі.
Під час складання переліку Forbes враховував вартість життя, якість і вартість медичного обслуговування, податки, рівень злочинності та політичну стабільність, транспортну доступність, можливість отримати довгостроковий статус проживання, поширеність англійської мови, а також ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними катастрофами.
При цьому рейтинг місць з першого по 24-те не складався — країни представлені в алфавітному порядку. Тому, наприклад, перебування Албанії на початку списку не означає, що Forbes визнав її найкращою країною для пенсіонерів.
До списку увійшли Албанія, Аргентина, Австрія, Беліз, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Кіпр, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Малайзія, Мальта, Маврикій, Мексика, Чорногорія, Панама, Португалія, Словенія, Іспанія, Таїланд, Уругвай і В’єтнам. Уперше до щорічного переліку були включені Маврикій і В’єтнам.
У Чорногорії Forbes виділив Подгорицю, Бар, Пераст і Тиват. Вартість життя в країні видання оцінює як таку, що становить менше половини середньої американської, рівень серйозної злочинності — як низький, а політичну ситуацію — як стабільну.
Якість охорони здоров’я Forbes оцінює як достатню, хоча зазначає, що іноземці зі складними медичними проблемами нерідко звертаються до фахівців в Італії або Німеччині.
Окремою перевагою Чорногорії названо можливість отримати дозвіл на проживання через придбання нерухомості. Згідно з наведеними Forbes умовами для американських пенсіонерів, шлях до постійного проживання починається з поновлюваної річної посвідки на проживання, для якої необхідно підтвердити пенсійний дохід понад $19 тис. на рік.
При цьому Forbes звертає увагу на ризики лісових пожеж, повеней і землетрусів — особливо актуальний фактор на тлі великих пожеж на Адріатичному узбережжі влітку 2026 року.
У сусідній Албанії Forbes рекомендує розглядати Тирану, Дуррес, Саранду та Вльору.
За оцінкою видання, вартість життя тут становить приблизно половину американського рівня. Серед переваг названі середземноморський клімат, морське узбережжя, порівняно низький рівень злочинності та відносно проста процедура легалізації проживання.
Для американців особливо зручно, що вони можуть перебувати в Албанії до року як туристи, що дає достатньо часу для оформлення більш довгострокового статусу. Forbes вказує, що для пенсійної імміграції парі надалі необхідно підтвердити близько $20 тис. річного доходу з-за кордону.
Серед традиційних європейських напрямків Forbes зберіг Португалію, Іспанію, Італію, Францію та Грецію.
Португалія оцінюється як країна з вартістю життя приблизно на третину нижчою за американську, відносно доступною медициною та порівняно простою програмою D7 для проживання фінансово незалежних іноземців.
В Іспанії витрати, за оцінкою Forbes, приблизно на 30% нижчі за американські, а медицина характеризується як якісна та недорога. При цьому видання звертає особливу увагу на лісові пожежі, екстремальну спеку та повені. У результаті зі списку рекомендованих конкретних локацій цього року були виключені деякі райони, включаючи Коста-дель-Соль, а у Франції — Бордо.
Одним із найдоступніших напрямків став В’єтнам: Forbes оцінює витрати на проживання приблизно в чверть американського рівня. Однак суттєвий мінус — відсутність окремої пенсійної візи, через що іноземцям доводиться використовувати послідовні 90-денні електронні візи.
Маврикій уперше увійшов до списку завдяки відносно низькій вартості життя, доступній медицині та спеціальному дозволу для іноземних пенсіонерів. Forbes оцінює вартість життя як більш ніж на 50% нижчу за американську, а для пари вказує вимогу підтвердити близько $18 тис. пенсійного доходу на рік.
Таким чином, одним із помітних результатів рейтингу для Балкан стала присутність одразу Албанії та Чорногорії, тоді як Сербія до списку Forbes 2026 року не увійшла. При цьому це не означає, що видання визнало її менш придатною для пенсіонерів: Forbes формує редакційну добірку, а не повний порівняльний рейтинг усіх країн світу.
Саме дослідження розраховане насамперед на громадян США — Forbes порівнює витрати з американським рівнем, враховує податкові угоди зі США, правила Social Security та можливості використання Medicare. Для громадян інших країн фінансові, податкові та міграційні умови можуть суттєво відрізнятися.
Згідно з інформацією «Сербського економіста», у Чорногорії станом на 31 липня 2026 року легально проживали майже 100 тис. іноземних громадян, при цьому українці залишаються однією з найбільших іноземних громад країни, свідчать дані МВС Чорногорії та раніше опублікована детальна статистика відомства.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, тимчасовий дозвіл на проживання мають 67 344 іноземці, постійний — ще 29 783. Таким чином, загальна кількість іноземців із регульованим статусом перевищує 97 тис. осіб. З тих, хто має тимчасовий дозвіл на проживання, 40 907 осіб мають дозволи на тимчасове проживання та роботу.
Трьома найбільшими групами іноземних резидентів МВС називає громадян Сербії, РФ і Туреччини. Повний розподіл за громадянством станом на 31 липня 2026 року відомство в опублікованій відповіді не навело, тому визначити точне поточне місце України в рейтингу на основі цього зрізу наразі неможливо.
Однак остання доступна повна таблиця МВС, яка дозволяє порівняти основні національні групи, показує, що станом на 31 жовтня 2023 року громадяни України посідали п’яте місце серед іноземців із тимчасовим або постійним проживанням у Чорногорії.
Тоді в реєстрах МВС значилися:
Росія — 27 032 особи;
Сербія — 22 661;
Туреччина — 9 467;
Боснія і Герцеговина — 7 733;
Україна — 5 208;
Косово — 3 821;
Албанія — 3 027;
Білорусь — 1 288.
При цьому чисельність української громади після 2023 року збільшувалася. У публікації чорногорського видання Dan, яку в березні 2026 року цитувало Радіо та телебачення Нікшича, повідомлялося, що в грудні в країні перебувало понад 9 тис. громадян України з дозволами на проживання. Для порівняння, кількість громадян Туреччини становила близько 13 тис.
Окремо слід враховувати українців, які перебувають у Чорногорії на підставі тимчасового захисту. Цей статус юридично відрізняється від звичайного тимчасового дозволу на проживання, тому дані про осіб, які отримали тимчасовий захист, та стандартні дозволи на проживання не можна механічно підсумовувати під час складання рейтингу іноземних резидентів.
У березні 2026 року уряд Чорногорії продовжив дію тимчасового захисту для осіб з України до 4 березня 2027 року.
Масштаб української присутності добре видно й за міграційною статистикою. Тільки з січня до початку серпня 2025 року до Чорногорії в’їхали 69 826 громадян України, а виїхали — 67 561 особа.
Таким чином, на підставі доступних даних можна впевнено стверджувати, що українці входять до числа найбільших іноземних спільнот Чорногорії.
Зростання кількості іноземних мешканців набуває для Чорногорії істотного економічного значення.
При населенні країни близько 624 тис. осіб майже 97,1 тис. іноземців із легальним проживанням становлять приблизно 15–16 % чисельності населення країни. Іноземні резиденти особливо помітні на узбережжі та в Подгориці й впливають на ринок нерухомості, оренди, послуг, зайнятість та споживчий попит.
https://t.me/relocationrs/3458
Як повідомляє «Сербський економіст», власникам з України належить 21 яхта, зареєстрована під прапором Чорногорії, що виводить Україну на п’яте місце серед усіх країн за кількістю суден у чорногорському реєстрі та на четверте — серед іноземних власників.
Загалом станом на 12 серпня 2026 року в Реєстрі яхт Чорногорії налічувалося 576 суден, як випливає з оновленого списку Управління морської безпеки країни. Лише 79 яхт зареєстровані на фізичних або юридичних осіб із самої Чорногорії, тоді як власникам з інших країн належать 497 яхт, або 86,3% усього флоту.
Абсолютним лідером залишається Сербія. На фізичних та юридичних осіб із Сербії зареєстровано 193 яхти, або 33,5% усього реєстру. Росія посідає друге місце зі 112 яхтами та часткою 19,4%. Разом власникам із цих двох країн належить 305 суден — майже 53% усіх яхт під чорногорським прапором.
Рейтинг найбільших країн-власників виглядає наступним чином:
Місце Країна власника Яхти Частка реєстру
1 Сербія 193 33,5%
2 Росія 112 19,4%
3 Чорногорія 79 13,7%
4 США 27 4,7%
5 Україна 213,6%
6 Боснія і Герцеговина 18 3,1%
7 Ізраїль 11 1,9%
8 Німеччина 10 1,7%
9–10 Швейцарія 9 1,6%
9–10 Естонія 9 1,6%
11 Велика Британія 8 1,4%
Українська група в чорногорському реєстрі помітно збільшилася лише за останні три місяці.
Станом на 12 травня 2026 року в реєстрі налічувалося 536 яхт, з яких власникам з України належало 17 суден. Україна тоді посідала місце після Боснії та Герцеговини, власники з якої мали 18 яхт.
До 12 серпня кількість яхт українських власників зросла з 17 до 21, у результаті чого Україна випередила Боснію та піднялася на п’яте місце загального рейтингу.
Загалом з кінця 2025 року чорногорський реєстр збільшився на 51 яхту, а лише з травня — на 40. При цьому сьогоднішній склад реєстру свідчить, що зростання забезпечується переважно іноземцями.
У травні власники зареєстрованих яхт представляли 49 держав. Серед них, окрім найбільших груп із Сербії, Росії, США, України та інших європейських країн, були власники з Канади, Туреччини, Норвегії, а також юрисдикцій на кшталт Британських Віргінських островів, Сейшелів, Вануату, Маршаллових островів і Белізу.
При цьому власники з країн ЄС займають порівняно невелику частину реєстру. У травні на них припадало всього близько 7,8% яхт. Найбільш помітними країнами ЄС були Німеччина та Естонія.
