Дефіцит електроенергії дещо знизився завдяки збільшенню виробництва, проте зберігається на істотному рівні і все ще недостатній для покриття споживання в повному обсязі, повідомила НЕК “Укренерго”.
“Після ремонту в мережу повернулися два блоки на теплових електростанціях. Одночасно один блок виведено в аварійний ремонт. Також протягом майже всієї доби відбувається імпорт електроенергії з інших країн”, – описала ситуацію “Укренерго” у своєму щоденному оновленні в Телеграм-каналі.
Водночас, за даними системного оператора, поступово зростає через посилення морозів споживання електроенергії, більш стрімке зростання якого очікується завтра з початком робочого тижня.
У компанії підтвердили раніше оприлюднену мережевими операторами інформацію про запровадження лімітів споживання областям лише на період з 16:00 до 20:00.
Виняток – Київська та Одеська області, де є мережеві обмеження.
Зокрема, в Одесі та прилеглих районах продовжують діяти аварійні відключення через масштабну аварію на одній із підстанцій “Укренерго”.
У компанії запевнили, що разом з Одеською обласною військовою адміністрацією та обленерго її фахівці розробляють резервні схеми підключення Одеси та прилеглих районів, а ремонтні бригади “Укренерго” та обленерго цілодобово працюють для усунення наслідків аварії та якнайшвидшого відновлення енергопостачання.
Як повідомлялося, з ранку неділі, щоб уникнути аварій через перевантаження обладнання, стабілізаційні відключення запроваджено в Голосіївському, Солом’янському та Печерському районах, а також на Лівому березі столиці. У Київській області обмеження будуть застосовані в Києво-Святошинському районі. Через аварію також тимчасово відсутнє світло у Фастівському та Васильківському районах Київської області.
Увечері п’ятниці, а потім вранці суботи на одній із підстанцій “Укренерго” сталася масштабна аварія, внаслідок якої Одесу та Одеський район знеструмили. За даними на вечір, озвученими главою Міненерго Германом Галущенком, третину споживачів було під’єднано до мережі.
Київ забезпечений електроенергією менше ніж наполовину, загалом в енергосистемі через терористичні обстріли РФ зберігається значний дефіцит, повідомила НЕК “Укренерго”.
“Станом на ранок зберігається значний дефіцит потужності в енергосистемі. У столиці забезпечується менше половини потреби споживання, у пріоритеті – електропостачання критичної інфраструктури”, – повідомило “Укренерго” в Телеграм-каналі у вівторок.
Водночас компанія розраховує, що у вівторок вдасться увімкнути певне обладнання, яке дасть змогу дещо підвищити рівень надійності живлення, зменшити дефіцит потужності в столичному енерговузлі та живити більше споживачів.
Там звернули увагу, що обстріли БПЛА об’єктів магістральних мереж у центральному регіоні, які сталися вночі 19 грудня, а також артобстріли на сході України призвели до чергових ушкоджень енергетичної інфраструктури та погіршення ситуації з енергопостачанням, зокрема, в центральному регіоні та Києві.
“Ремонтні бригади “Укренерго”, генерації та операторів систем розподілу докладають усіх зусиль для того, щоб поліпшити енергопостачання”, – зазначили в НЕК.
Як повідомлялося, гендиректор енергопостачальної компанії YASNO Сергій Коваленко ввечері понеділка повідомив, що потреби населення в електроенергії в столиці можна задовольнити тільки на 20%, унаслідок чого, за його словами, 10 годин без світла в столиці – це реальність на сьогодні.
Дефіцит пального на ринку зумовлений багато в чому тимчасовими провалами з боку окремих великих гравців, зокрема, “Укрнафта” і БДСМ, і не має системного характеру, вважає директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Ажіотажу немає, половина станцій, що працюють, стоять порожні, чекаючи на покупців. Отже, немає і системної проблеми. Йдеться про локальні обставини і факапи”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Як звернув увагу експерт, дефіцит бензину спостерігається, зокрема, в мережах АЗК ПАТ “Укрнафта” і “БРСМ-Нафта”.
“У кількох мережах зник бензин і не тільки. Зокрема, це мережі “Укрнафта” та БРСМ. Це насправді чимало, адже сумарно оперують майже 750 АЗС – понад 15% від загальної кількості. Тому не дивно, що на кілька годин зникає бензин і в деяких популярних мережах”, – вважає Куюн.
Водночас, як він зазначив, аналіз даних показує, що в грудні в Україну надходять рекордні обсяги імпорту і бензину, і дизельного палива (ДП), які відчутно вищі за “гарячі” літні місяці.
“Якщо без подробиць, то тижневі поставки бензину в грудні на 30%, а дизеля на 25% вищі, ніж у попередні чотири місяці”, – підкреслив експерт.
На його думку, дефіцит пального в мережах АЗС “Укрнафти”, зокрема, викликаний відходом постачальників пального в особі групи “Приват”, які також забезпечували логістику мереж компанії.
“Після раптової “націоналізації” “Укрнафта” на початку листопада залишилася без постачальника пального – групи “Приват”. Це не вся проблема – “приватівці” також забезпечували логістику, а для мережі понад 500 АЗС це 80-100 машин”, – заявив Куюн.
Однак, за його інформацією, “Укрнафта” наразі шукає постачальників і сподівається відновити продажі протягом тижня. Також компанія готується провести тендер з купівлі бензовозів.
Водночас, як вважає експерт, перебої з пальним у мережі “БДСМ-Нафта” могли бути викликані несвоєчасними закупівлями необхідних компонентів для виробництва бензину.
“Здається, хтось просто проґавив із постачанням. Хвиля несподіваного попиту після обстрілу 23 листопада вимила продукт із мережі, а купити новий виявилося проблематично”, – зазначив він.
Однак він зазначив, що дефіцит пального був викликаний також і низкою інших чинників.
“Насправді, врешті стресонули всі. З одного боку, черги з охочих долити 5 літрів до повного і генератори, з іншого – паралізований через очікування ембарго європейський ринок і знеструмлена митниця. А тепер ще й погода”, – прокоментував він.
Попри це експерт не бачить підстав для занепокоєння споживачів на ринку, оскільки обсяги поставок імпортного пального в Україну є високими.
Як повідомлялося, ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” (за винятком частки НАК “Нафтогаз України”), а також “Мотор Січі”, “АвтоКрАЗу” і “Запоріжтрансформатора”. Це було здійснено 6 листопада після врегулювання процедури Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Загальні збори акціонерів “Укрнафти” 9 листопада 2022 року внесли зміни до статуту компанії, змінивши колективний виконавчий орган (правління) на одноосібний (директор) в особі Сергія Корецького.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС з яких станом на початок грудня 2022 року працюють 449. Контрольний пакет акцій компанії належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний (близько 42%) до вилучення – структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
“БРСМ-Нафта” – торгова марка однієї з перших у пострадянській Україні мереж автозаправних комплексів, яку було створено 1991 року. Під торговою маркою “БРСМ-Нафта” працює понад 200 АЗК.
Державний бюджет України за січень-жовтень 2022 року виконано з дефіцитом 638,7 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 643,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2022 року дефіциту у сумі грн, повідомив Мінфін.
“У жовтні фактичний дефіцит державного бюджету становив 143,4 млрд. грн., зокрема загального фонду – 147,1 млрд. грн”, – йдеться у релізі відомства у вівторок.
За оперативною інформацією Держазначейства, як зазначив Мінфін, за січень-жовтень 2022 року касові видатки держбюджету становили 1978,6 млрд. грн., зокрема загального фонду – 1817,4 млрд. грн., або 86,4% від розпису звітного періоду .
“При цьому у жовтні 2022 року касові видатки державного бюджету було здійснено в обсязі 231,7 млрд грн, зокрема загального фонду – у сумі 222,5 млрд грн”, – уточнив Мінфін.
За його даними, доходи загального фонду у жовтні чи склали 72,8 млрд грн.
В Україні всіма категоріями господарств уже зібрано 11,93 млн тонн картоплі, що становить 73% прогнозу на поточний сезон у 16,55 млн тонн, що дозволяє повністю задовольнити внутрішнє споживання та продовольчу безпеку та уникнути дефіциту цього продукту.
Крім того, очікується зниження роздрібної ціни картоплі до 7-9 грн/кг із нинішніх 9-12 грн/кг, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
“Ми спостерігаємо суттєве зниження цін на картоплю, адже закінчується збирання врожаю. Цього року засаджені площі зменшилися на 36% порівняно з минулим роком. Але з урахуванням норм споживання ми маємо достатню кількість цього продукту, яке повністю задовольняє внутрішнє споживання та продовольчу безпеку. Дефіциту картоплі не буде”, – цитує міністерство завідувача сектору овочівництва та картоплярства свого Департаменту аграрного розвитку Сергія Гвоздя.
Представник міністерства уточнив, що достатня пропозиція картоплі на внутрішньому ринку означає відсутність необхідності імпортувати її для харчування, проте можливі закупівлі насіннєвого матеріалу за кордоном. Крім того, через російську агресію Україна відмовилася від імпорту картоплі з Білорусі та РФ, замінити яку зможуть вирощені в країні овочі.
Цвях нагадав, що для українського ринку картоплі характерна висока частка виробництва у домогосподарствах населення для особистого споживання – частка такого виробництва становить 98%, тоді як лише 2% припадає на фермерські та промислові підприємства.
Завідувач сектору також наголосив на здешевленні в найближчі кілька тижнів капусти на 12,2% (до 17,34 грн/кг), буряків – на 5,0% (до 17,77 грн/кг), картоплі – на 3,8% ( до 10,78 грн/кг), яблук – на 6,4% (до 15,00 грн/кг).
Раніше Мінагрополітики повідомило, що у 2022 році посівні площі під картоплею становили 1,19 млн га.
Україна у 2021 році виробила 21,35 млн тонн картоплі, більшу частину якої (97,7% або 20,86 млн тонн) вирощено в господарствах населення.
На Україну чекає важкий 2023 рік: дефіцит державних фінансів попередньо оцінюється в $3-4 млрд, необхідно забезпечити стійкість економіки, і МВФ підтримає: найближчим часом буде скликаний міжнародний форум для вирішення цієї проблеми, повідомила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва.
“На потрібно вивчити, як забезпечити стійкість економіки. За нашими попередніми оцінками, щомісяця необхідно від трьох до чотирьох мільярдів доларів”, – сказала вона на другому засіданні “круглого столу” міністрів з підтримки України в рамках щорічних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні середу.
Відповідаючи на заклик президента України Володимира Зеленського організувати економічний форум, який збирається на регулярній основі, та розглядає макроситуацію в країні, дефіцит її фінансування та вирішує проблему його скорочення, Георгієва повідомила, що така робота вже ведеться.
“Ми будемо скликати форум так швидко як це можливо”, – заявила глава МВФ.
Вона також зазначила, що Фонд має нову платформу для взаємодії, яка дозволяє проводити моніторинг спільно з радою директорів, що є шляхом до повноцінної програми для України, до якої закликав Зеленський.
“Ми рухаємося з вами у напрямку сильної України”, – наголосила Георгієва.
Міністр фінансів США Джанет Йеллен наголосила, що нова програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Георгієва уточнила, що команда Фонду спільно з українською командою одразу після щорічних зборів МВФ та СБ займеться визначенням макроекономічних рамок та бюджету України.
Вона висловила сподівання, що війна закінчиться швидше раніше ніж пізніше. “Але судячи з того, що ми бачимо, ми маємо бути поряд з українським народом”, – зазначила глава МВФ.
Вона нагадала, що міжнародні партнери України вже мобілізували $35 млрд, значну частину яких уже перераховано, і закликала до подальшої підтримки, особливо у вигляді грантів.
За словами Георгієвої, подальші потреби будуть визначатися, по-перше, вартістю соціальних послуг, яка залежить від війни та від міграції, по-друге, вартістю відновлення життєво важливої інфраструктури, яка також залежить від війни та від розміщення пріоритетів.
“І по-третє, які енергетичні потреби країни, скільки потрібно імпортувати, щоб забезпечити людей в Україні, і це залежить, звичайно, від жахів війни”, – додав директор-розпорядник.
Вона зазначила, що безглузда війна Росії проти України різко погіршила перспективи світової економіки та принесла найдраматичніші наслідки для жителів України.
Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету в 2023 році $3,5 млрд на місяць.
Перше засідання такого “круглого столу” відбулося на весняних зборах МВФ та СБ 21 квітня. На ньому було заявлено про щомісячну потребу України у $5 млрд фінансування дефіциту держбюджету в умовах розв’язаної Росією війни.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
