Державний бюджет України за січень-жовтень 2022 року виконано з дефіцитом 638,7 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 643,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2022 року дефіциту у сумі грн, повідомив Мінфін.
“У жовтні фактичний дефіцит державного бюджету становив 143,4 млрд. грн., зокрема загального фонду – 147,1 млрд. грн”, – йдеться у релізі відомства у вівторок.
За оперативною інформацією Держазначейства, як зазначив Мінфін, за січень-жовтень 2022 року касові видатки держбюджету становили 1978,6 млрд. грн., зокрема загального фонду – 1817,4 млрд. грн., або 86,4% від розпису звітного періоду .
“При цьому у жовтні 2022 року касові видатки державного бюджету було здійснено в обсязі 231,7 млрд грн, зокрема загального фонду – у сумі 222,5 млрд грн”, – уточнив Мінфін.
За його даними, доходи загального фонду у жовтні чи склали 72,8 млрд грн.
В Україні всіма категоріями господарств уже зібрано 11,93 млн тонн картоплі, що становить 73% прогнозу на поточний сезон у 16,55 млн тонн, що дозволяє повністю задовольнити внутрішнє споживання та продовольчу безпеку та уникнути дефіциту цього продукту.
Крім того, очікується зниження роздрібної ціни картоплі до 7-9 грн/кг із нинішніх 9-12 грн/кг, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
“Ми спостерігаємо суттєве зниження цін на картоплю, адже закінчується збирання врожаю. Цього року засаджені площі зменшилися на 36% порівняно з минулим роком. Але з урахуванням норм споживання ми маємо достатню кількість цього продукту, яке повністю задовольняє внутрішнє споживання та продовольчу безпеку. Дефіциту картоплі не буде”, – цитує міністерство завідувача сектору овочівництва та картоплярства свого Департаменту аграрного розвитку Сергія Гвоздя.
Представник міністерства уточнив, що достатня пропозиція картоплі на внутрішньому ринку означає відсутність необхідності імпортувати її для харчування, проте можливі закупівлі насіннєвого матеріалу за кордоном. Крім того, через російську агресію Україна відмовилася від імпорту картоплі з Білорусі та РФ, замінити яку зможуть вирощені в країні овочі.
Цвях нагадав, що для українського ринку картоплі характерна висока частка виробництва у домогосподарствах населення для особистого споживання – частка такого виробництва становить 98%, тоді як лише 2% припадає на фермерські та промислові підприємства.
Завідувач сектору також наголосив на здешевленні в найближчі кілька тижнів капусти на 12,2% (до 17,34 грн/кг), буряків – на 5,0% (до 17,77 грн/кг), картоплі – на 3,8% ( до 10,78 грн/кг), яблук – на 6,4% (до 15,00 грн/кг).
Раніше Мінагрополітики повідомило, що у 2022 році посівні площі під картоплею становили 1,19 млн га.
Україна у 2021 році виробила 21,35 млн тонн картоплі, більшу частину якої (97,7% або 20,86 млн тонн) вирощено в господарствах населення.
На Україну чекає важкий 2023 рік: дефіцит державних фінансів попередньо оцінюється в $3-4 млрд, необхідно забезпечити стійкість економіки, і МВФ підтримає: найближчим часом буде скликаний міжнародний форум для вирішення цієї проблеми, повідомила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва.
“На потрібно вивчити, як забезпечити стійкість економіки. За нашими попередніми оцінками, щомісяця необхідно від трьох до чотирьох мільярдів доларів”, – сказала вона на другому засіданні “круглого столу” міністрів з підтримки України в рамках щорічних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні середу.
Відповідаючи на заклик президента України Володимира Зеленського організувати економічний форум, який збирається на регулярній основі, та розглядає макроситуацію в країні, дефіцит її фінансування та вирішує проблему його скорочення, Георгієва повідомила, що така робота вже ведеться.
“Ми будемо скликати форум так швидко як це можливо”, – заявила глава МВФ.
Вона також зазначила, що Фонд має нову платформу для взаємодії, яка дозволяє проводити моніторинг спільно з радою директорів, що є шляхом до повноцінної програми для України, до якої закликав Зеленський.
“Ми рухаємося з вами у напрямку сильної України”, – наголосила Георгієва.
Міністр фінансів США Джанет Йеллен наголосила, що нова програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Георгієва уточнила, що команда Фонду спільно з українською командою одразу після щорічних зборів МВФ та СБ займеться визначенням макроекономічних рамок та бюджету України.
Вона висловила сподівання, що війна закінчиться швидше раніше ніж пізніше. “Але судячи з того, що ми бачимо, ми маємо бути поряд з українським народом”, – зазначила глава МВФ.
Вона нагадала, що міжнародні партнери України вже мобілізували $35 млрд, значну частину яких уже перераховано, і закликала до подальшої підтримки, особливо у вигляді грантів.
За словами Георгієвої, подальші потреби будуть визначатися, по-перше, вартістю соціальних послуг, яка залежить від війни та від міграції, по-друге, вартістю відновлення життєво важливої інфраструктури, яка також залежить від війни та від розміщення пріоритетів.
“І по-третє, які енергетичні потреби країни, скільки потрібно імпортувати, щоб забезпечити людей в Україні, і це залежить, звичайно, від жахів війни”, – додав директор-розпорядник.
Вона зазначила, що безглузда війна Росії проти України різко погіршила перспективи світової економіки та принесла найдраматичніші наслідки для жителів України.
Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету в 2023 році $3,5 млрд на місяць.
Перше засідання такого “круглого столу” відбулося на весняних зборах МВФ та СБ 21 квітня. На ньому було заявлено про щомісячну потребу України у $5 млрд фінансування дефіциту держбюджету в умовах розв’язаної Росією війни.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
Ціни на нафту опускаються у вівторок після 4%-го стрибка напередодні через побоювання дефіциту пропозиції на світовому ринку.
У центрі уваги трейдерів залишається ситуація в Лівії, а також засідання ОПЕК+, на якому, як очікується, буде обговорюватися можливість скорочення видобутку.
Вартість жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кв у вівторок становить $104,28 за барель, що на $0,81 (0,77%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подорожчали на $4,1 (4,1%), до $105,09 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $96,76 за барель, що на $0,25 (0,26%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів збільшилася на $3,95 (4,2%), до $97,01 за барель.
Минулими вихідними в Тріполі відбулися бойові зіткнення між двома збройними формуваннями, в результаті яких загинули понад 30 людей, повідомило агентство Bloomberg. Це викликало побоювання, що на Лівію чекає черговий повномасштабний конфлікт, внаслідок якого постачання нафти на світовий ринок скоротяться. Державна нафтокомпанія National Oil Corp., проте, повідомила у понеділок, що обсяг видобутку нафти в країні залишається на рівні 1,2 млн. барелів на добу.
“Нова хвиля побоювань зниження видобутку в Лівії разом із невизначеністю щодо майбутнього засідання ОПЕК+ забезпечили підтримку нафтовому ринку в понеділок, – зазначає Уоррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Однак, без великих перебоїв у постачанні чи інтервенціях ОПЕК+, навряд чи можна чекати суттєвого зростання цін у найближчій перспективі”.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2021 року зросло на 1,4% порівняно з січнем-березнем 2020 року – до $1,315 млрд із $1,296 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за звітний період порівняно з аналогічним періодом 2020 року збільшився на 12% – до $13,707 млрд, імпорт – на 11%, до $15,022 млрд.
Держстат уточнює, що в березні порівняно з лютим-2021 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 1% – до $4,829 млрд, імпорту – на 8,5%, до $5,648 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в березні-2 021 також було негативним і становило $0,819 млрд, що гірше за показник попереднього місяця ($0,424 млрд).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в першому кварталі поточного року становив 0,91 (у першому кварталі-2020 року – 0,90).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції здійснювались із партнерами із 208 країн світу.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України в березні 2021 року становив $713 млн, що в 2,5 разу менше, ніж у березні 2020-го ($1,8 млрд), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті.
Згідно з його даними, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в березні становив $62 млн проти $460 млн профіциту в березні-2020.
Зазначається, що за перший квартал 2021 року профіцит поточного рахунку платіжного балансу становив $935 млн проти $2,2 млрд у першому кварталі 2020 року.
НБУ зазначив, що вперше за 15 місяців темпи зростання імпорту товарів перевищили темпи зростання їх експорту і становили 26,7% і 24,8% відповідно.
Згідно з повідомленням, експорт товарів становив $4,8 млрд, і його зростання було зумовлене переважно зростанням експорту мінеральних продуктів (зокрема руд) у 1,8 разу, чорних і кольорових металів – у 1,7 разу, деревини та виробів із неї – у 1,4 разу, промислових виробів – на 26,4%, продукції машинобудування – на 18,4% і продукції хімічної промисловості – на 12,5%.
Водночас спостерігалося скорочення експорту продовольчих товарів на 3,3%, переважно завдяки скороченню експорту зернових на 8,9%.
Обсяги імпорту товарів зросли до $5,8 млрд, зокрема енергетичний імпорт зріс на 19%, а неенергетичний імпорт – на 28%. Зокрема, в 1,6 разу зріс імпорт деревини і виробів із неї, в 1,4 разу – промислових виробів і продукції машинобудування, на 24,8% – продовольчих товарів, на 19,8% чорних і кольорових металів і на 13% – продукції хімпромисловості.
Крім цього, профіцит торгівлі послугами, за оцінками Нацбанку, зріс до $500 млн із $393 млн у лютому 2020 року, оскільки темпи імпорту продовжували скорочуватися (на 6,4%), тоді як експорт зріс (на 3,4%). Основним чинником скорочення імпорту стало скорочення витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів (в 1,5 разу). Водночас зріс імпорт транспортних (у 21,1%) та інших ділових послуг (1,3 разу). Крім цього продовжувалося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 27,9% і послуг із переробки мінеральних ресурсів, які належать іншим країнам (на 15%).
Повну версію буде оприлюднено в економічних випусках агентства.
